Спосіб отримання органічного добрива методом ферментації із місцевої сировини

1. Спосіб отримання органічного добрива методом ферментації із місцевої сировини, який полягає у тому, що утворення добрив здійснюють 3 частина мікроелементів. Кормові рештки, які потрапляють в послід, при компостуванні тільки здатні розкластися на дрібніші частинки, а при сушінні перетворюються лише в наповнювач добрива і розкладуться в ґрунті на доступні для рослин мінеральні речовини лише через значний відрізок часу. Тим часом, в залежності від віку птиці, неперетравлені кормові рештки можуть складати до 40 % маси посліду [3]. І це є резерв для підвищення якісних показників ферментованого добрива за допомогою біодобавок. Відмінність нашої технології полягає у використанні таких основних компонентів: деревної тирси (відходів місцевого деревобробного підприємства), посліду індиків та біодобавка ЕМ-А (ефективні мікроорганізми). Нами встановлена доцільність використання наступних біодобавок: гуміпас (пастоподібний гуміновий продукт); ЕМ - А (ефективні мікроорганізми); оксизин (ферментний препарат). Слід відмітити, що дослідний взірець продукту біоферментації, отримано в індичому господарстві, де вирощуються на м'ясо більше 30 тисяч індиків. Тому завантаження біоферментатора сировиною відбувається періодично, у міру накопичення посліду. Перед завантаженням послід змішується з певною кількістю тирси, до отримання однорідної суміші із вологістю до 60 % і при відношенні азоту до вуглецю близьким до 1:20 - 1:30. Розрахунок необхідної кількості компонентів проводиться математично, виходячи із вихідних даних аналізу сировини [4]. У наших дослідженнях використовувався послід індиків, деревна тирса, торф, а також ЕМ-А, ефективні мікроорганізми (концентрат рідини, що містить 80 видів мікроорганізмів) Сировину та отримане органічне добриво аналізували загальноприйнятними методами. Приклад конкретного виконання Продукт біоферментації виготовляється з органічної активної сировини (сирий послід індиків) і наповнювачів (деревна тирса, торф) та ефективні мікроорганізми. Кількість компонентів в суміші розраховують математично, виходячи із вмісту в них вологи, азоту і вуглецю. Для приготування добрива методом ферментації існують деякі обмеження, щодо якості сировини: Послід сирий - вологість не більше 75 % Деревна тирса - вологість до 30 % Торф низинний ( сухий ) - вологість до 25 % Схематичний план організації біоферментації показано на кресленні. У ферментатор 1 через секційні двері 3 подається приготовлена гомогенізована суміш із посліду, тирси і ЕМ-А, ефективних мікроорганізмів (концентрат рідини). На початку технологічного процесу, кількість концентрату додається до суміші, виходячи із розрахунку. При виготовленні на 65632 4 ступних партій добрив, гомогенізована суміш складається із однієї частини готового продукту і дев'яти частин перемішаного свіжого посліду із тирсою. Завдяки спеціальній системі у ферментаторі створюються ідеальні умови для аеробних процесів. Це забезпечує, практично на другий день після завантаження сировини, різке підвищення температури до 57-73 °С та перехід з мезофільної до термофільної стадії. Ферментація сировини проходить за рахунок діяльності бактерій, що розмножуються при температурі менше 20 °С, мезофільних мікроорганізмів, температурний режим, яких знаходиться в межах від 20-30 °С і термофільних актиноміцетів, які найбільш активно розвиваються при температурі від 40-53 °С. Мікроорганізми мінералізують вуглецеві органічні сполуки й використовують їх джерело енергії для засвоєння азотистих та інших речовин. Під час ферментації зменшується вміст розчинних форм азоту і одночасно збільшується частина білкового азоту, який входить до складу біомаси. В результаті ми отримуємо ферментоване добриво з великою біологічною активністю (близько 500 тис. тіл на 1 грам добрива) при цьому воно втрачає неприємний запах. За допомогою вентилятора - нагнітача 4 через систему напірних повітропроводів та аераційних каналів 6 регулюється вологість та вміст кисню в суміші. Контроль температури проводиться через отвори 7, а вміст кисню за допомогою кисневимірювача 10. Оптимальним вмістом кисню в масі є діапазон 8-12 %. При необхідності, через велику вологість або температуру, включають витяжний вентилятор 5. Біоферментація сировини проходить протягом 6-10 днів. Компост вважається готовим, коли в ньому не розрізняються рештки сировини, що входять до його складу, маса стає однорідною, пухкою і розсипчастою. При цьому вміст масової вологи в компості буде в межах 45-48 %.У випадку відсутності таких показників, продукт ферментації доводять до кондиції, через адсорбційне зневоднення, сухим торфом та просіюванням через спеціальні сита із діаметром отворів 5 мм. Відсіяні і нерозкладені тверді рештки торфу та тирси, повертаються на початок технологічної лінії, а готова продукція розфасовується у мішки і зберігається на складі. Порівнюючи агрохімічні показники добрив (таблиця 2) можна стверджувати, що в компості найвищий вміст фосфору, а також органічної речовини, що є дуже важливим при вирощуванні культур, зокрема пасльонових. Крім цього, компост є дешевшим в порівнянні з подібними аналогами, завдяки деревній тирсі, яка є відходом місцевого деревообробного підприємства. 5 65632 6 Таблиця 1 Якісні показники продукції (компосту). № з/п Найменування показників 1. Зовнішній вигляд, колір та запах 2. 3. 4. 5. 6. 7. Зміст частинок, більших за 5 мм Масова частка вологи, % рН водне Зольність, % (на абс. суху речовину ) Патогенні мікроорганізми Наявність життєздатних насінин бур'янів, тис. шт. / кг За вмістом діючої речовини одна тонна компостного органічного добрива еквівалентна 4-5 т. підстилочного гною ВРХ або центнеру нітроамофоски (52 кг діючої речовини). Проте за ціною одна тонна добрива компосту дешевша за центнер нітроамофоски. Крім того, компост на відміну від Норма та характеристика Однорідна маса темно-коричневого кольору без специфічного запаху Не допускається 45-48 7,3 не більше 40 відсутні відсутні мінеральних добрив є біологічно активним добривом і цим самим створює в ґрунті сприятливе середовище для його родючості. Наявність у складі добрива значного вмісту кальцію, сприяє зниженню кислотності ґрунту. Добрива отримані методом біоферментації частково вирішують проблему дефіциту органічних добрив. Таблиця 2 Агрохімічні показники добрив Назва показника, одиниці вимірювання Орг. речовина,% Aзот (N), % Фосфор (Р2О5), % Калій (К2О), % Кальцій (СаО), % Вуглець загальний,% Свинець,мг/кг Кадмій, мг/кг Цинк, мг/кг Мідь, мг/кг Марганець, мг/кг Нікель, мг/кг Ртуть, мг/кг Біопроферм 54,0 2,4 1,72 1,48 15,8 26,3 9,4 0,13 202 Такі добрива рекомендуються використовувати при переході господарств на альтернативні екологічні системи землеробства. Все вище наведене свідчить про можливість промислового впровадження даної корисної моделі та актуальність її для народного господарства. Перелік позицій. 1. Схематичний план організації біоферментації. 1 - Приміщення для ферментації сировини 2 - Робоча суміш 3 - Двері 4 - Вентилятор - нагнітач 5 - Вентилятор витяжний 6. - Система напірних повітропроводів 7. - Отвори для вимірювання t °С 8. - Штанга кисневимірювача 9. - Гнучкий шланг 10. - Кисневимірювач 11. - Газоаналізатор 12.- Струмінь повітря Значення показника в добривах Біотерм-С 50 2,6 2,1 1,2 1,8 Компост 63,6 1,6 3,63 1,30 3,48 23,53 8,9 0,92 206 22,4 283,8 11,1 0,08 Джерела інформації: 1 .Статистичний щоденник Івано-Франківської області за 2010 р. - Івано-Франківськ, 2010р - 450 С 2. Шевчук М. Й., Гаврилюк В. А., Мерленко У. М. Нові види добрив на основі місцевих сировинних ресурсів. Вісник Львівського державного аграрного університету. - Дубляж 2007 р. Серія "Агрохімія". 3. Органические удобрения / А. А. Бацула, Е. Г. Дегодюк, В. И. Гамалай и др; Под ред. А. А. Бацули. - 2-е изд., пер. и доп. - К: Урожай, 1988 184С. 4. Мерленко І. М. Розрахунок кількості складових компонентів для приготування компосту. // Збірник наукових праць - Т. 1 - Вип. 15. Проблеми моніторингу ґрунтів і сучасні технології відтворення їх родючості. - Кам’янець-Подільський, 2007. С. 210-212. 7 Комп’ютерна верстка Л. Купенко 65632 8 Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601