Спосіб комбінованого використання біопрепаратів у годівлі свиней

1. Спосіб комбінованого використання біопрепаратів у годівлі свиней, при якому застосовують добавки як стабілізатор травлення, який відрізняється тим, що тваринам одночасно згодовують препарати целобактерин і біомос. 2. Спосіб по п.1, який відрізняється тим, що препарати включають до складу раціону свиней у кількості, залежній від їх віку та фізіологічного стану. Корисна модель відноситься до тваринництва, зокрема, до годівлі сільськогосподарських тварин. Відомий спосіб використання препарату целобактерин в годівлі поросят, в якому пропонується використовувати цю добавку у якості стимулятора травлення та модулятора кишкової мікрофлори [Кислюк СМ., Лаптев Г.Ю„ 2002], Недоліком цого найближчого аналога є те, що автори вивчали дію препарату на протязі окремих періодів росту поросят і як єдину ростостимулюючу добавку. Відомий спосіб використання препарату біомос у годівлі тварин, в якому пропонується застосування біомос у якості альтернативи атибіотикам [Феркет П.Р., 2002]. Недоліком цого найближчого аналога є те, що автори викладають механізм дії препарату на різні фізіологічні функції організму, не розкриваючи його вплив на продуктивність тварин. Задача корисної моделі - це поліпшення продуктивності свиней, завдяки поєднанню продуктивної дії препаратів целобактерин та біомос на продуктивність свиноматок і показники росту їх потомства. Задача корисної моделі вирішується тим, що одночасно згодовуються целобактерин і біомос; до складу раціону свиней препарати включаються у кількості залежно від віку тварин або їх фізіологічного стану. Корисну модель можливо використовувати для збільшення продуктивності свиней. Приклад 1 Проведено науково-господарський дослід на свиноматках і поросятах-сосунах до 2-місячного віку. Згідно схеми досліду було зформовано дві групи свиноматок. На відміну від тварин контрольної групи, які отримували господарський раціон, свиноматкам дослідної групи додатково до основного раціону згодовували целобактерин у кількості 0,1% за масою, а поросятам-сисунам - відповідно 0,2% за масою корму на добу. Враховуючи, що свиноматки у супоросний період не отримували вивчаємого препарату, тому між тваринами контрольної та дослідної груп не встановлено суттєвої різниці за репродуктивними якостями після опоросу. Так, багатоплідність маток та маса гнізда при народженні поросят у тварин обох груп була практично однаковою і становила відповідно 10,4-10,6 голови та 13,8-14,4кг (таблиця 1). Додаткове згодовування целобактерину тваринам дослідної групи певним чином вплинуло на продуктивність свиноматок. При практично однаковій кількості поросят у 21-денному віці. Умовна молочність свиноматок дослідної групи була більшою на 2,1% порівняно з контролем. (О CM 1^ CD 6726 Таблиця 1 Репродуктивні якості свиноматок (дослід 1). Показник КІЛЬКІСТЬ свиноматок, гол Багатоплідність, гол Маса гнізда іти народженні, кг КІЛЬКІСТЬ поросят у 21 день, гол Умовна молочність, кг Група контрольна дослідна 16 16 10,44±0,26 10,56±0,29 14,41 ±0,47 10,06±0,28 13,84±0,66 10,06±0,19 61,66±2,29 62,96±1,55 Збереженість поросят за перший Маса гнізда у 2 МІСЯЦІ, КГ 96,4±0,43 95,7±1,35 9,81±0,36 10,06±0,19 167,6±6,55 178,6±4,26 97,4±1,80 МІСЯЦЬ, % КІЛЬКІСТЬ поросят у 2 МІСЯЦІ, ГОЛ 100,0±0,00 Збереженість поросят за другий МІСЯЦЬ, % Збереженість поросят за підсосний період, % Індекс плодючості, одиниць 94,3±3,25 95,7±1,35 136,0±2,96 141,2±2,02 Комплексній показник відтворних якостей, одиниць 121,0±3,82 123,2±2,27 Аналогічна залежність зберігалася і за показниками у 2-місячному віці. Кількість поросят при відлученні у маток дослідної групи підвищилась на 2,5%, ніж у контролі. Це в свою чергу і сприяло підвищенню маси гнізда при відлученні - на 6,6%. При цьому спостерігається і збільшення збереженості поросят у різні періоди вирощування. Так, у свиноматок дослідної групи ці показники були на 1,5-2,7% більшими, ніж у контролі. Декілька ліпші показники репродуктивних якостей маток дослідної групи підтверджуються комплексними розрахунковими показниками. Так, за величиною індексу плодючості та комплексним показником відтворних якостей тварини дослідної групи перевищували контрольних відповідно на 3,8 і 4,3%. Аналогічні дані отримані при розрахунку динаміки живої маси поросят за підсосний період, які наведені у таблиці 2. Незважаючи на трохи меншу живу масу поросят дослідної групи при народженні, додаткове згодовування целобактерину сприяло збільшенню її у 21-денному віці. Так, за цим показником тварини дослідної групи перевищували контрольних на 2,2%. Аналогічні дані отримані і при розрахунку середньодобових приростів живої маси за цей період. У більш старшому віці ця різниця стала більш вагомішою. За живою масою при відлученні поросята дослідної групи переважали контрольних на 4,2%. Таблиця 2 Динаміка живої маси поросят (дослід 1). Показник КІЛЬКІСТЬ поросят, гол Жива маса при народженні, кг Жива маса у 21 день, кг Середньодобовий приріст за перший період, грам Жива маса 2 МІСЯЦІ, КГ Середньодобовий приріст за дру Група контрольна 157 1,37±0,01 6,11±0,10 дослідна 161 1,33±0,01 6,25±0,10 225,7±4,66 17,08±0,33 281,3±7,43 234,5±4,58 17,80±0,31 296,2±6,72 гий період, грам Середньодобовий приріст за підсосний період, грам 261,8±5,46 274,6+5,19 Це підтверджується і показниками середньодобових приростів. Так, різниця за другу половину вирощування та в цілому за період досліду складала відповідно 5,3 і 4,9%. Приклад 2. Проведено науково-господарський дослід на свиноматках і поросятах сосунах до 2місячного віку. Згідно схеми досліду було зформовано два групи свиноматок. На відміну від тварин контрольної групи, які отримували господарський раціон, свиноматкам дослідної групи додатково до основного раціону згодовували біомос у кількості 0,2% за масою, а поросятам-сисунам - відповідно 0,25% за масою корму на добу. Невеликий термін згодовування біомосу маткам у період супоросності не вплинув суттєво на їх багатоплідність (табл. 3). В той же час у тварин дослідної групи встановлено більшу масу гнізда при народженні на 12,6% (Р