Спосіб діагностики слухових порушень у хворих на прогресуючу сенсоневральну приглухуватість та екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони

Реферат: Спосіб діагностики слухових порушень у хворих на прогресуючу сенсоневральну приглухуватість та екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони шляхом біохімічного дослідження крові, суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження слухових функцій, дослідження стану коркових та стовбурових структур слухового аналізатора. UA 71546 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ СЛУХОВИХ ПОРУШЕНЬ У ХВОРИХ НА ПРОГРЕСУЮЧУ СЕНСОНЕВРАЛЬНУ ПРИГЛУХУВАТІСТЬ ТА ЕКСТРАВАЗАЛЬНУ КОМПРЕСІЮ СУДИН БРАХІОЦЕФАЛЬНОЇ ЗОНИ UA 71546 U UA 71546 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, точніше до оториноларингології, та призначена для діагностики хворих на сенсоневральну приглухуватість. Серед захворювань ЛОР-органів сенсоневральна приглухуватість залишається актуальною проблемою клінічної оториноларингології. Це пояснюється прогресуючим перебігом захворювання, низькою ефективністю існуючих методів лікування цієї патології та переважанням у структурі захворюваності осіб працездатного віку. Крім того, захворювання відзначається тим, що воно призводить до значного обмеження можливостей спілкування та звужує спектр працевлаштування хворих, що і обумовлює соціальну значимість проблеми сенсоневральної приглухуватості [1, 2, 3]. Прогресуюча сенсоневральна приглухуватість у хворих з судинною патологією має певні особливості, що зумовлюють складністю діагностики. Так, певні методи діагностики, що включаються для діагностики слухових порушень у хворих на сенсоневральну приглухуватість не є достатньо інформативними для виявлення ранніх змін слухової системи. Недостатність кровопостачання по судинах вертебробазилярного басейну, а особливо по лабіринтній артерії, що не має колатералей, призводять до розладів функціонування клітин внутрішнього вуха та центральних відділів слухового аналізатора. Порушення слухової функцій клінічно проявляється зниженням слуху, шумом у вусі. Діагностика даного захворювання спрямовується на виявлення ранніх функціональних змін у слуховому аналізаторі, особливо у його стовбуромозкових структурах [4, 5]. Враховуючи надзвичайну складність патогенезу сенсоневральної приглухуватості, її раннє виявлення залишається однією з найбільш складних проблем клінічної оториноларингології. Це спонукає ЛОР-лікарів до постійного пошуку нових шляхів для діагностики цього захворювання, яке б сприяло ранньому виявленню цього захворювання та наданню адекватної допомоги для попередження його прогресування. Найбільш близьким до способу, що заявляється, є спосіб діагностики ранніх вестибулярних порушень у робітників шумових професій, вибраний як прототип [6]. Означений прототип передбачає проведення клініко-біохімічних досліджень плазми крові у хворих на гостру сенсоневральну приглухуватість, які б вказували на ослаблення фібринолітичної ланки системи гемостазу, що може сприяти мікротромбоутворенню судин завитки. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу покращення результатів діагностики сенсоневральної приглухуватості у хворих з екстравазальною компресією судин брахіоцефальної зони шляхом виявлення ранніх змін у структурах внутрішнього вуха та центральних відділах слухового аналізатора. Технічний результат, що досягається, полягає у отриманні більш інформативних результатів стосовно функції слухової системи у хворих на сенсоневральну приглухуватість судинного ґенезу, шляхом отримання об'єктивних даних про функції волосинкових клітин внутрішнього вуха та центральних відділів слухового аналізатора, що сприяє ранньому виявленню даного захворювання та наданню адекватного лікування. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є комплексне застосування суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження слухового аналізатора. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, що передбачає біохімічні дослідження крові, згідно з корисною моделлю, додатково досліджують слухові функції за допомогою суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження, стан коркових та стволових структур слухового аналізатора, порівнюють з контролем і при зміні цих показників діагностують слухові порушення у хворих на прогресуючу сенсоневральну приглухуватість та екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони. Спосіб здійснюють таким чином. Хворий до початку лікування проходить обстеження, яке включає оториноларингологічний огляд, доплерографію судин голови і шиї, дослідження слухової функції за допомогою суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження (тональна порогова аудіометрія, мовна аудіометрія, імпедансометрія, отоакустична емісія продуктів спотворення, коротколатентних слухових викликаних потенціалів - КСВП). Конкретний приклад застосування Хвора І. (іст. хвороби 5503970) знаходилася у відділенні серцево-судинної хірургії з діагнозом - синдром хребетної артерії. Субтотальна екстравазальна компресія судин вертебробазилярного басейну (ВББ) 3 ст. За даними оториноларингологічного обстеження у хворої спостерігалась однобічна незначна втрата слуху за повітряною та кістковою провідністю на високих частотах 6-8 KHz. Середня втрата слуху становила 30 дБ, кістково-повітряний інтервал відсутній. Розбірливість мови за даними мовного тесту не порушена. Біохімічні дослідження крові в межах вікової норми. 1 UA 71546 U 5 10 15 20 25 30 При проведенні отоакустичної емісії продуктів спотворення був відсутній відгук від структур завитка на тонах, перевищуючих 4 KHz, з боку стенезованої артерії та нормальний відгук на всіх частотах з контрлатерального боку. За даними КСВП у пацієнтки зі сторони ураження визначалось підвищення періодів піків І (1,87 мс), V(5,83) та міжпікових інтервалів І-ІІІі I-V - 2,24 та 1,84 відповідно, що свідчить про залучення у патологічний процес стовбуромозкових структур слухового аналізатора. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в Міському оториноларингологічному центрі (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва) при обстеженні 41 хворих на екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони. Для контролю була обстежена група з 15 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного тим, що дозволяє виявити початкові зміни у периферійному відділі та провідних шляхах слухового аналізатора у хворих з екстравазальною компресією судин брахіоцефальної зони, чим дозволяє зменшити вірогідність прогресування захворювання, зменшує необхідність повторних госпіталізацій хворих. Джерела інформації: 1. Baloh R.W.: Vertebrobasilarinsufficiencyandstroke, Oto-laryngol. HeadNeck Surgery, 1995.112.-114-117. 2. Doyle K.J., Fowler C, Starr A. Audiologicfindingsinunilateraldeafness resultingfromcontralateralpontineinfarct, Otolaryngol.HeadNeckSurg 1996.-114.-482-486. 3. Huang M.H., Huang C.C., Ryu S.J., Chu N.S.: Suddenbilateralhearing impairmentinvertebrobasilarocclusivediseaseStroke 1993.-24,-132-137. 4. Yamasoba Т., Kikuchi S., O'Uchi Т., Higo R., Tokumara Α.: Sudden sensorineuralhearinglossassociatedwithslowbloodflowofthevertebrobasilar system. Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1993.-102.-873-877. 5. Yamasoba Т., Kikuchi S., O'Uchi Т., Tokumaru Α., Sugimura H, Kaga K: Magneticresonanceangiographicpatientswithslowvertebrobasilarbloodflow ActaOtolaryngol. (Stockh) 1995. - Suppl.-520-153-156. 6. Шидловская Т.В. Вопросы диагностики, профилактики и лечения профессиональных слуховых нарушений. // Журн. ушных, носовых и горловых болезней.-2000. - № 6, с. 24-27. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб діагностики слухових порушень у хворих на прогресуючу сенсоневральну приглухуватість та екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони, що включає біохімічні дослідження крові, який відрізняється тим, що додатково досліджують слухові функції за допомогою суб'єктивних та об'єктивних методів дослідження (тональна порогова аудіометрія, мовна аудіометрія, імпедансометрія, отоакустична емісія продуктів спотворення, коротколатентних слухових викликаних потенціалів), стан коркових та стовбурових структур слухового аналізатора, порівнюють з контролем і при зміні цих показників діагностують слухові порушення у хворих на прогресуючу сенсоневральну приглухуватість та екстравазальну компресію судин брахіоцефальної зони. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2