Спосіб лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді

Реферат: Спосіб лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді здійснюють шляхом призначення системної ензимотерапії. UA 72300 U (12) UA 72300 U UA 72300 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до офтальмології, і може бути використана для лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді. Проліферативна вітреоретинопатія - патологічний процес, який представляє собою прогресивну внутрішньосітківкову проліферацію з виходом в преретинальний простір, утворенням епіретинальної мембрани, яка має контрактильні властивості і приводить до відшарування сітківки. Проліферативна вітреоретинопатія є найбільш частим ускладненням відшарування сітківки і виявляється приблизно в 8-10 % пацієнтів. Найбільш тяжкі прояви проліферативної вітреоретинопатії виникають при травмах очного яблука [Гундорова Р.А., Степанов А.В., Курбанова Н.Ф. Современная офтальмология. - М.: Медицина, 2007. - 250 с.]. Для лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді використовують різні лікарські заходи. Одні автори рекомендують консервативне лікування і пропонують використовувати трипсин, папаїн, фібринолізин, урокіназу, стрептокіназу, стрептодеказу [Ромащенко А.Д. Гемокоагулюючі і фібринолітичні фактори очей і їх роль в патогенезі розсмоктування травматичного гемофтальма: Дисс. …. канд мед наук. - М., 1978. - 180 с.; Гундорова Р.А. и др Свободнорадикальное окисление и патогенетично ориентированное лечение травматического гемофтальма. - М.: Изд. ВНІІМІ, 1988. - 176 с.]. Інші є прихильниками хірургічних втручань за допомогою приладів - вітреофагів або вітреотомів [Видалення та заміщення склоподібного тіла фізіологічним розчином за допомогою вітреотоміі / С.М. Федоров та ін. // Вісник офтальмології. - 1974. - № 3. - С. 24-27]. Більшість офтальмологів віддають перевагу хірургічному лікуванню проліферативної вітреоретинопатії. Проведення вітректомії уражених частин склистого тіла сповільнює розвиток проліферативної вітреоретинопатії. Перспективним напрямком вирішення цієї проблеми є ферментотерапія, яка заснована на використанні окремих ферментів. Втручання в розвиток захворювання на рівні ферменту є прикладом патогенетичного лікування на стадії початкових етапів розвитку захворювання. В даний час найбільш ефективним лікарським заходом вважають використання протеолітичних ферментів. Під впливом протеолітичних ферментів нормалізується проникливість судинних стінок, в'язкість крові і мікроциркуляція, покращується оксигенація тканин, прискорюється розсмоктування набряків, гематом, гемофтальмів. Відомий також метод системної ензимотерапії. Системна ензимотерапія - це лікування за допомогою ціленаправлено складених сумішей гідролітичних ензимів, лікувальна ефективність яких заснована на комплексній дії на ключові процеси, які відбуваються в організмі. Препарати системної ензимотерапії представляють собою комбінацію натуральних високоактивних ензимів рослинного і тваринного походження. Надійність і висока ефективність при загальній добрій переносимості визначають широкий спектр їх клінічного використання. Даний спосіб лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю та результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за найближчий аналог. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу лікарських засобів для лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі лікування проліферативної вітреоретинопатії при травмах очного яблука в ранньому післятравматичному періоді шляхом призначення системної ензимотерапії, згідно з корисною моделлю, хворим призначають засіб, до складу якого входять бромелаїн, трипсин і рутин, по 2 таблетки тричі на день, за 40 хвилин до їжі з запиванням 200 мл рідини, курсом до нормалізації клінічної картини. Технічний ефект корисної моделі обумовлений тим, що синергізм бромелаїну, трипсину і рутину виявляє фібринолітичну, тромболітичну дії, стимулює і регулює рівень функціональної активності моноцитів - макрофагів, а також проявляє імунокомплексну реакцію. Препаратом нової генерації, до складу якого входять бромелаїн (90 мг), трипсин (48 мг) і рутин (100 мг), є флогензим. Впливаючи на ключові патофізіологічні процеси, флогензим виявляє протизапальну, протиексудатну, фібринолітичну, імуномодулюючу і вторинноаналгезуючу дію. Під впливом препарату нормалізується проникність судинних стінок, в'язкість крові і мікроциркуляція, поліпшується оксигенація тканин, прискорюється розсмоктування набряків, гематом і гемофтальмів. Ефективність способу, що заявляється, була доведена експериментально: 1 UA 72300 U 5 10 15 20 25 30 35 Хворих розподіляли на дві групи: хворі основної групи отримували флогензим по 2 таблетки тричі на день упродовж 1,5-2,0 міс. за 40 хв. до їжі, запиваючи 200 мл рідини; хворі контрольної групи отримували стандартну терапію. До лікування та після нього використовували наступні методи дослідження: вазометрію, біомікроскопію, офтальмоскопію, тонометрію, ультразвукове дослідження очей, аутокампіметрію по сітці Амслера, тест Амслера для знаходження патології макули. За допомогою тризеркальної лінзи Гольдмана оцінювали стан очного дна. Для статистичної обробки даних застосували програму Ехсеl-97. Достовірність показників оцінювали за t - критерієм Ст'юдента. Достовірною вважали різницю, якщо р