Спосіб часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах

Реферат: Спосіб часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах включає виймання вугілля камерами і залишення міжкамерних ціликів, створення камер бурінням свердловин шнековим поставом. До початку створення камер визначають ширину міжкамерного цілика. UA 73109 U (12) UA 73109 U UA 73109 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до гірничої справи, а саме до способу часткового виймання вугілля в охоронних ціликах бурошнековою установкою, і може бути використана при відпрацьовуванні законсервованих запасів вугілля під об'єктами на земній поверхні. Відомий спосіб часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах [1], що включає виймання вугілля камерами шляхом буріння свердловин шнековим поставом, залишення ціликів вугілля між камерами і розрахунок ширини міжкамерного цілика. Шнековим поставом бурошнекової установки у пласті вугілля бурять свердловини, в результаті чого добувають з пласта вугілля і за один прохід шнекового поставу формують камеру. Кожну подальшу камеру формують з деяким інтервалом відносно попередньої камери, із залишенням міжкамерного пластового цілика. Розраховують ширину міжкамерного цілика за формулою: L = К1 х К2 х К3 х К4, де К1 - комплексний показник, що визначає граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, гірничотехнічні умови відпрацювання, інтенсивність напружень; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки пласта; К3 - коефіцієнт, що враховує шаруватість масиву гірських порід; К4 - коефіцієнт, що враховує реологічні властивості міжкамерного цілика. Недоліки цього способу полягають у наступному: низька міра захисту об'єктів, що охороняються, від деформацій земної поверхні у процесі бурошнекового виймання вугілля, обумовлена тим, що розрахунок ширини між камерного цілика виконують після формування камери, а в розрахунковій формулі ширини міжкамерного цілика не враховано фактор викидонебезпечності вугільного пласта, який визначає режим ведення гірничих робіт, що впливає на інтенсивність зрушень і безпеку праці і що характеризується коефіцієнтом міри метаморфізму вугілля. В основу корисної моделі поставлена задача створення способу часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах, в якому за рахунок визначення ширини міжкамерного цілика L до початку створення камер за формулою: L = К1 х К2 х К3 х К4 х К5, де К1 - комплексний показник, що визначає граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, гірничотехнічні умови відпрацювання, інтенсивність напружень; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки пласта; К3 - коефіцієнт, що враховує шаруватість масиву гірських порід; К4 - коефіцієнт, що враховує реологічні властивості міжкамерного цілика; К5 - коефіцієнт, що враховує міру метаморфізму вугілля, забезпечується технічний результат - висока міра захисту об'єктів, що охороняються, від деформацій земної поверхні у процесі бурошнекового виймання вугілля, із забезпеченням достатнього рівня безпечного ведення гірничих робіт. Поставлена задача вирішується тим, що в способі часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах, що включає виймання вугілля камерами і залишення міжкамерних ціликів, створення камер бурінням свердловин шнековим поставом, згідно з корисною моделлю, до початку створення камер визначають ширину міжкамерного цілика L за формулою: L = К1 х К2 х К3 х К4 х К5, де К1 - комплексний показник, що визначає граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, гірничотехнічні умови відпрацювання, інтенсивність напружень; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки пласта; К3 - коефіцієнт, що враховує шаруватість масиву гірських порід; К4 - коефіцієнт, що враховує реологічні властивості міжкамерного цілика; К5 - коефіцієнт, що враховує міру метаморфізму вугілля. У найближчому аналозі провадять виймання вугілля камерами, залишають міжкамерні цілики, створюють камери бурінням свердловин шнековим поставом і визначають ширину міжкамерного цілика. Даний спосіб не запобігає можливості небезпечних зрушень і деформації земної поверхні у процесі бурошнекового виймання вугілля в охоронних ціликах, не забезпечує необхідної безпеки робіт. Корисна модель, що заявляється, передбачає визначення ширини міжкамерного цілика L до початку створення камер за формулою, що містить додатковий коефіцієнт міри метаморфізму вугілля. В результаті відвертаються небезпечні зрушення і деформації земної поверхні у процесі бурошнекового виймання вугілля в охоронних ціликах, підвищується безпека праці. Порівняльний аналіз корисної моделі, що заявляється, з найближчим аналогом дозволяє зробити висновок, що пропонований спосіб відрізняється від відомого визначенням ширини 1 UA 73109 U 5 10 15 20 25 30 міжкамерного цілика L до початку створення камер за формулою, що містить додатковий коефіцієнт міри метаморфізму вугілля. Спосіб часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах здійснюють таким чином. Провадять виймання вугілля камерами і залишають міжкамерні цілики. Перед початком робіт по вийманню вугілля камерами виконують геологічну, геомеханічну і гірничотехнічну оцінку передбачуваної виїмкової дільниці і визначають граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, інтенсивність напружень, міру впливу глибини розробки пласта, шаруватість масиву гірських порід, реологічні властивості міжкамерного цілика і міру метаморфізму вугілля. Далі розраховують ширину міжкамерного цілика L за формулою: L = К1 х К2 х К3 х К4 х К5, де К1 - комплексний показник, що визначає граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, гірничотехнічні умови відпрацювання, інтенсивність напружень; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки пласта; К3 - коефіцієнт, що враховує шаруватість масиву гірських порід; К4 - коефіцієнт, що враховує реологічні властивості міжкамерного цілика; К5 - коефіцієнт, що враховує міру метаморфізму вугілля. Потім шнековим поставом бурошнекової установки у пласті вугілля бурять свердловини, в результаті чого добувають з пласта вугілля і за одне проходження шнекового поставу формують камеру. Кожну подальшу камеру формують з деяким інтервалом відносно попередньої камери, із залишенням міжкамерного пластового цілика розрахунковою шириною L. Пропонований спосіб забезпечує можливість ефективного і безпечного виймання запасів вугілля в охоронних вугільних ціликах, завдяки тому, що: 1. Розрахунок ширини міжкамерного цілика виконують до початку створення камер. 2. Ширину міжкамерного цілика розраховують за формулою, що враховує разом з базовими параметрами ще і міру метаморфізму вугілля. Джерело інформації: 1. Спосіб часткового відпрацювання запасів в охоронних вугільних ціликах [Текст]: пат. 28040 Україна: МПК Е21С 41/18, Е21С 27/00 / Кисельов М. М., Ходирєв Є. Д., Анциферов А. В., Дрібан В. А., Бевза В. О.; заявник та патентовласник ДП "Науково-технічний центр охорони надр і споруд при УкрНДМІ НАН України". - № u 200707429; заявл. 02.07.2007; опубл. 26.11.2007. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 45 Спосіб часткового відпрацювання запасів у охоронних вугільних ціликах, що включає виймання вугілля камерами і залишення міжкамерних ціликів, створення камер бурінням свердловин шнековим поставом, який відрізняється тим, що до початку створення камер визначають ширину міжкамерного цілика L за формулою: L=K1 х К2 х К3 х К4 х К5, де К1 - комплексний показник, що визначає граничну ширину цілика вугілля, міцнісні властивості вугілля, гірничотехнічні умови відпрацювання, інтенсивність напружень; К2 - коефіцієнт, що враховує вплив глибини розробки пласта; К3 - коефіцієнт, що враховує шаруватість масиву гірських порід; К4 - коефіцієнт, що враховує реологічні властивості міжкамерного цілика; К5 - коефіцієнт, що враховує міру метаморфізму вугілля. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2