Спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів

Спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, який включає розбиття в межах висоти поверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блока на два або більше підповерхів приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням, починаючи з верхнього, проведення у кожному підповерсі нарізних виробок та розбурювання рудного масиву глибокими свердловинами, утворення вертикальної відрізної щілини (компенсаційної камери) з наступною відбійкою на неї камерного запасу шляхом почергової відбійки ви бурених у ньому глибоких свердловин та випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини і міжкамерного цілика, які відпрацьовують після відпрацювання камерного запасу, який відрізняється тим, що з виробок вищезалягаючого вже відпрацьованого підповерху або горизонту, які пройдені в міжкамерних ціликах, вибурюють віяла низхідних, горизонтальних та висхідних глибоких свердловин у межах камери, стелини та міжкамерного цілика, при цьому відпрацювання камерного запасу здійснюють послідовною секційною відбійкою торцевих зарядів вибухової речовини, яку розміщують в частині глибоких свердловин, вибурених у межах контуру камери, а після виймання камерного запасу здійснюють обвалення стелини і міжкамерного цілика підриванням вибухової речовини в частині глибоких свердловин, що залишилися, і виконують випуск обваленої руди під пустими налягаючими породами со Корисна модель відноситься до області розробки родовищ корисних копалин та може бути реалізована при підземній розробці потужних круто-спадних рудних тіл, складених рудами не нижче доставку обваленої руди під прикриттям стелини та міжкамерного цілика з їх відпрацюванням після відробки камерного запасу Потім у такій же ПОСЛІ середньої МІЦНОСТІ та СТІЙКОСТІ при таких же вмі нижньому підповерсі Недоліками такого способу відпрацювання є підвищений обсяг проведення бурових пщповерхових виробок для розбурювання рудного масиву та пов'язане з цим збільшення собівартості видобутку 1т руди Більш близьким за суттю до запропонованого способу є прийнятий за прототип спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, реалізований в конструкції підповерхово-камерної системи розробки з розбурюванням рудного масиву висхідними свердловинами з бурових ніш виробок доставки [Системы разработки для подземных рудников Криворожского бассейна (типовые паспорта) - Кривой Рог НИГРИ, 1986 - с 8-9], який полягає у розбитті в межах висоти поверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блоку на два або більше підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням починаючи з верхнього Для цього у кожному підповерсі щуючих породах Відомий спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів, реалізований у конструкції підповерхово-камерної системи розробки з відбійкою руди вертикальними віялами свердловинних зарядів на відрізну щілину [Системы разработки для подземных рудников Криворожского бассейна (типовые паспорта) - Кривой Рог НИГРИ, 1986 - с 10-11], який полягає у розбитті в межах висоти поверху рудного тіла за його простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блоку на два підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням, починаючи з верхнього При цьому у кожному підповерсі проходять нарізні виробки, розбурюють масив глибокими свердловинами із спеціально пройдених бурових виробок та здійснюють спочатку відпрацювання камерного запасу відбійкою глибоких свердловин на утворену компенсаційну камеру (відрізну щілину) та випуск і ДОВНОСТІ ЗДІЙСНЮЮТЬ відпрацювання рудного тіла в 00 О) 11078 проходять нарізні виробки та розбурюють масив глибокими свердловинами. Спочатку утворюють відрізну щілину (компенсаційну камеру) з наступною відбійкою на неї камерного запасу шляхом почергово! відбійки вибурених у ньому глибоких свердловин та випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини та міжкамерного цілика, які відпрацьовують після повної відробки камерного запасу. Недоліком такого способу відпрацювання є порушення надштрекового цілика днища блоку при підриванні глибоких свердловин, вибурених з бурових ніш горизонту доставки, що спричиняє зменшення стійкості виробок приймального горизонту та призводить до збільшення обсягів їх перекріплення. Негативним моментом є необхідність суміщення робіт по випуску руди з відрізної щілини і камери із розбурюванням камерного запасу глибокими свердловинами з бурових ніш, які знаходяться у спільних виробках (ортах або штреках скреперування). Це значно ускладнює організацію робіт, спричиняє збільшення вологості руди внаслідок примішування до неї бурового шламу. Також при цьому способі необхідно проведення додаткових бурових виробок для розбурювання стелини, що збільшує витрати на видобуток руди. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів шляхом розбурювання камерного запасу, стелини та міжкамерного цілика (МКЦ) віялами низхідних, горизонтальних та висхідних глибоких свердловин з використанням для їх буріння виробок вже відпрацьованого вищезалягаючого підповерху (горизонту), які пройдені в МКЦ, що дає змогу зменшити обсяги нарізних робіт у блоці та знизити собівартість видобутку руди. Поставлена задача вирішується за рахунок того, що спосіб відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів включає розбиття в межах висоти поверху рудного тіла за простяганням на окремі блоки проведенням підготовчих виробок з поділом кожного блоку на два або більше підповерхи приблизно рівної висоти з почерговим їх відпрацюванням починаючи з верхнього. Для цього у кожному підповерсі проходять нарізні виробки та розбурюють масив глибокими свердловинами та відпрацьовують спочатку камерний запас, для чого утворюють вертикальну відрізну щілину, на яку здійснюють послідовну відбійку торцевих зарядів глибоких свердловин з наступним випуском і доставкою обваленої руди під захистом стелини та міжкамерного цілика, які відпрацьовують після відробки камерного запасу. Згідно з корисною моделлю з виробок вищезалягаючого вже відпрацьованого підповерху або горизонту, які пройдені в МКЦ, вибурюють віяла низхідних, горизонтальних та висхідних глибоких свердловин у межах камери, стелини та МКЦ, при цьому камерний запас обвалюють послідовною секційною відбійкою на вертикальну відрізну щілину торцевих зарядів вибухової речовини, яку розміщують у частині свердловин, вибурених у межах контуру камери, а після виймання камерного запасу здійснюють обвалення стелини та МКЦ підриванням вибухової речовини в частині глибоких свердловин, що залишилися і які вибурені в межах цих конструктивних елементів і виконують випуск обваленої руди під пустими налягаючими породами. Технологічний ефект запропонованого способу відпрацювання потужних крутоспадних рудних покладів полягає у тому, що для розбурювання камерного запасу, стелини і МКЦ, яке здійснюють віялами низхідних, горизонтальних та висхідних глибоких свердловин, повторно використовують виробки вищезалягаючого вже відпрацьованого підповерху або горизонту, що дає змогу значно скоротити обсяг проведення нарізних виробок в блоці. Окрім того не порушуються глибокими свердловинами надштрекові цілики днища блоку, що сприяє збільшенню стійкості виробок днища та скорочує витрати на їх підтримання у період експлуатації. Усе це дозволяє зменшити собівартість видобутку руди. Заявлений спосіб ілюстрований схемами, де на Фіг.1 зображена вертикальна проекція блоку (вид спереду), на Фіг.2 - розріз блоку навхрест простягання рудного тіла по лінії А-А (вид збоку), на Фіг.З - план горизонту доставки руди Б-Б (вид зверху). Для реалізації способу необхідно провести відкотний штрек 1, орти-заїзди 2, блокові вентиляційно - ходові підняттєві 3, рудоперепускні підняттєві 4, вентиляційний підняттєвий 5, господарчий підняттєвий 6, підповерхові господарчі орти 7, штреки скреперування 8, вентиляційні орти 9, дучки 10 і бурові ніші-дучки 11, вибурити віяла глибоких свердловин 12 для відбійки камерного запасу і стелини та глибокі свердловини 13 для обвалення міжкамерного цілика, штангові шпури 14 для розвороту дучок в приймальні воронки, а також утворити одним з відомих способів вертикальну відрізну щілину (компенсаційну камеру) 15. Позиціями 16, 17 і 18 на малюнку позначені, відповідно, камера, стелина та МКЦ, позиціями 19 і 20 - відбита руда і обвалені пусті породи, а позиціями І, II, III, IV та V - вказана черговість секційної відбійки торцевих зарядів глибоких свердловин при відбійці камерного запасу та обваленні стелини і МКЦ. Запропонований спосіб реалізується наступним чином. Підготовка блоку полягає у проведенні з відкотного штреку 1 ортів-заїздів 2, вентиляційно - ходових підняттєвих 3, які вибивають на верхній вентиляційний горизонт. Нарізні роботи включають у себе проведення рудоперепускних підняттєвих 4, вентиляційного 5 та господарчого 6 підняттєвих. На рівні підповерхів проходять підповерхові господарчі орти 7, з яких у свою чергу послідовно проходять штреки скреперування 8, які по центру блоку збивають поміж собою вентиляційним ортом 9, який сполучається з вентиляційним підняттєвим 5. В штреках скреперування проходять дучки 10, в яких бурять штангові шпури 14. По господарчому орту, розташованому в МКЦ 18 зі сторони сусіднього раніше відпрацьованого блоку, заповненого пустими обваленими породами 20, проходять бурові ніші - дучки 11. Розбурювання камерного запасу і стелини здійснюють віялами низхідних, горизонтальних і висхідних глибоких свердловин 12, які вибурюють з ортів-заїздів верхнього вентиля 11078 ційного горизонту або підповерхових господарчих ортів вищезалягаючого відпрацьованого підповерху, розташованих в МКЦ. Для обвалення МКЦ з орта - заїзду верхнього вентиляційного горизонту (або підповерхового господарчого орта), а також з бурових ніш - дучок 11 вибурюють глибокі свердловини 13. Очисні роботи у блоці починаються з верхнього підповерху. Відпрацювання камери 16 починають з утворення вертикальної відрізної щілини 15 з випуском відбитої в ній руди 19 через дучки 10 та її скреперною доставкою по штрекам скреперування 8 до рудоперепускних підняттєвих 4, по яким вона перепускається на орти - заїзди до місця завантаження у транспортні засоби. Відбита руда з відрізної щілини випускається до рівня горизонту воронок. Відпрацювання камерного запасу здійснюють послідовною секційною відбійкою торцевих зарядів вибухової речовини, яку розміщують у частині глибоких свердловин 12, вибурених у межах контуру камери (секції І, II і III). По мірі відбійки руди в кожній секції здійснюють послідовне розгортання дучок 10 у приймальні воронки шляхом підривання штангових шпурів 14 та виконують випуск і доставку відбитої у камері руди. Після повного відпрацювання камерного запасу відпрацьовують стелину 17 та МКЦ 18, які перешкоджали попаданню у камеру пустих обвалених порід 20 з раніше відпрацьованих вищезалягаючого підповерху (горизонту) та сусіднього блоку. Обвалення стелини здійснюють шляхом підривання частини глибоких свердловин 12, що залишилися (секція IV), а МКЦ - відбійкою частини глибоких свердловин 12 та свердловин 13, вибурених у межах цілика (секція V) з наступним випуском руди під пустими налягаючими породами. Після відробки верхнього підповерху в такій же послідовності здійснюють відпрацювання запасів руди у нижньому підповерсі. Фіг. 1 11078 A-A 17 Б-Б Фіг. З Комп'ютерна верстка А. Крулевський Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601