Спосіб діагностики ендогенної інтоксикації

Реферат: UA 73447 U UA 73447 U 5 10 15 20 25 30 Корисна модель належить до медицини, а саме експериментальної патології, зокрема хірургічної гастроентерології і онкології, і може бути використана при відтворенні кишкової непрохідності та її лабораторній діагностиці. Відомий спосіб діагностики ендогенної інтоксикації, що включає взяття крові із загального венозного русла і визначення вмісту в ній маркерів ендогенної інтоксикації [1]. За відомим способом, маркери ендогенної інтоксикації, зокрема молекули середньої маси, визначають в загальному кровотоці, за концентрацією яких роблять висновок про рівень інтоксикації організму внаслідок природного або відтвореного в експерименті патологічного процесу в кишці. Недоліком відомого способу є недостатня інформативність, що випливає з обмеження відомостей про вміст маркерів у загальному кров'яному руслі. При цьому залишається поза увагою характер надходження токсинів безпосередньо з вогнища патологічного процесу та рівень їх резорбції антитоксичними системами організму. Вказаний недолік призводить до зниження точності діагностичного дослідження в цілому. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом введення додаткового етапу дослідження, спрямованого на встановлення зв'язку динаміки надходження токсинів у русло крові з вогнища патологічного процесу з інтенсивністю їх резорбції тканинами і системами організму, досягають підвищення точності та інформативності діагностичного дослідження. Поставлена задача вирішується тим, що вступ токсинів із вогнища патологічного процесу і поширення їх в організмі визначається як швидкістю утворення токсичних продуктів, так і спроможністю систем організму до їх резорбції та інактивації. То ж врахування функціонального співвідношення вказаних різноспрямованих, але патогенетично і саногенетично взаємопов'язаних механізмів сприятиме підвищенню точності та інформативності діагностичного способу. Виходячи з наведених міркувань, у відомому способі діагностики ендогенної інтоксикації, що включає взяття крові із загального венозного русла і визначення вмісту в ній маркерів ендогенної інтоксикації, відповідно до корисної моделі додатково маркери ендогенної інтоксикації визначають у крові з еферентної вени ураженого патологічним процесом органу, а діагностичний висновок роблять за інтегральним індексом ендогенної інтоксикації Іі, який визначають за формулою: Ii  35 40 де Іі - індекс ендогенної інтоксикації; Me - вміст маркера ендогенної інтоксикації в крові з еферентної вени; Mt - вміст маркера ендогенної інтоксикації у загальному венозному руслі. Спосіб здійснюють наступним чином. У тварин із відтвореним патологічним процесом, а саме кишковою непрохідністю, набирають венозну кров для визначення вмісту молекул середньої маси (МСМ). Конкретно шприцом набирають 1 мл крові із еферентної вени, що відходить від ураженої патологічним процесом кишки, та аналогічну за об'ємом кількість крові із магістральної вени (1 мл). Далі визначають вміст МСМ у кожній із проб крові за відомою методикою [1,2], після чого оцінюють рівень ендогенної інтоксикації за індексом Іi, користуючись формулою 1: Ii  45 50 Me  Mt , (1) Mt Me  Mt , (1) Mt де Іі - індекс ендогенної інтоксикації; Me - вміст маркера ендогенної інтоксикації в крові з еферентної вени; Mt - вміст маркера ендогенної інтоксикації в загальному венозному руслі. Приклад 1 Ендогенну інтоксикацію визначали у білого щура самця масою 210 г на фоні відтвореної в експерименті кишкової непрохідності. Для цього під тіопенталовим наркозом виконували серединну лапаротомію, накладали лігатуру на товсту кишку. Відразу після відтворення експериментальної моделі кишкової непрохідності, а також через 4 і 12 год. із еферентної і магістральної вен набирали кров і визначали фотометричним методом у відібраних пробах вміст МСМ, дані про які вносили до робочої таблиці. 1 UA 73447 U Робоча таблиця Результати визначення вмісту маркера інтоксикації (МСМ254, ум.од.) за запропонованим способом Вміст МСМ254, ум.од Через 4 год. Через 12 год. Me Mt Іі Me Mt Іі Експериментальна гостра кишкова непрохідність у 0,096 0,109 275 251 297 268 білого щура (100 %) (113,5 %) Об'єкт дослідження 5 10 15 За наведеною формулою 1 розраховували індекс інтоксикації Іі через 4 і 12 год., і порівнювали різницю у відсотках… Так, за 8-годинний період (між 4 і 12 год.) рівень інтоксикації зріс на 113, 5 %. Приклад 2 За запропонованим способом проведено діагностику інтоксикації у 5 лабораторних тварин. В усіх випадках спосіб виявився ілюстративнішим, точнішим та інформативнішим, порівняно із відомим способом. Так, у крові з еферентної вени рівень токсинів був більшим, перевищував рівень показника у загальному кровотоці в середньому на (11,4±1,1) % (Р