Спосіб прогнозування слухових порушень у хворих з екстравазальною компресією судин брахіоцефальної зони

Реферат: UA 76757 U UA 76757 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, точніше до однієї з її галузей - оториноларингології та призначена для прогнозування виникнення сенсоневральної приглухуватості у пацієнтів з компресією вертебральних артерій у сегменті V1-V2. Серед захворювань ЛОР-органів сенсоневральна приглухуватість залишається актуальною проблемою клінічної оториноларингології. Це пояснюється прогресуючим перебігом захворювання, низькою ефективністю існуючих методів лікування цієї патології та переважанням у структурі захворюваності осіб працездатного віку. Крім того, захворювання відзначається тим, що воно призводить до значного обмеження можливостей спілкування та звужує спектр працевлаштування хворих, що і обумовлює соціальну значимість проблеми сенсоневральної приглухуватості (1, 2, 3). Прогресуюча сенсоневральна приглухуватість у хворих з судинною патологією має певні особливості, що зумовлюють складністю діагностики. Так, певні методи діагностики, що включаються для діагностики слухових порушень у хворих на сенсоневральну приглухуватість не є достатньо інформативними для виявлення ранніх змін слухової системи. Недостатність кровопостачання по судинах вертебробазилярного басейну, а особливо по лабіринтній артерії, що не має колатералей, призводять до розладів функціонування клітин внутрішнього вуха та центральних відділів слухового аналізатора. Порушення слухової функції клінічно проявляється зниженням слуху, шумом у вусі. Прогнозування даного захворювання спрямовується на виявлення ранніх функціональних змін у слуховому аналізаторі, особливо у його стовбуромозкових структурах (4, 5). Враховуючи надзвичайну складність патогенезу сенсоневральної приглухуватості, її раннє виявлення залишається однією з найбільш складних проблем клінічної оториноларингології. Це спонукає ЛОР-лікарів до постійного пошуку нових шляхів для діагностики цього захворювання, яке б сприяло ранньому виявленню цього захворювання та наданню адекватної допомоги для попередження його прогресування. Найбільш близьким аналогом до способу, що заявляється, є спосіб прогнозування ризику виникнення порушень слухового аналізатора шляхом проведення оториноларингологічного огляду (6). Однак зазначений спосіб має недоліки - не дозволяє виявити ранні зміни у структурах внутрішнього вуха та центральних відділах слухового аналізатора В основу корисної моделі поставлена задача, що полягає у покращенні результатів прогнозування сенсоневральної приглухуватості у хворих з екстравазальною компресією вертебральних артерій у сегменті V1-V2 шляхом виявлення ранніх змін у структурах внутрішнього вуха та центральних відділах слухового аналізатора і полягає у отриманні більш інформативних результатів стосовно функції слухової системи у хворих з порушеннями гемодинаміки у судинах брахіоцефальної зони, шляхом отримання об'єктивних даних о функції волоскових клітин внутрішнього вуха, та центральних відділах слухового аналізатора, що сприяє ранньому виявленню слухових порушень та наданню адекватного лікування. Відмінною особливістю способу прогнозування сенсоневральної приглухуватості, що заявляється, є комплексне застосування об'єктивних методів дослідження слухового аналізатора. Поставлена задача вирішується тим, що у способі прогнозування слухових порушень у хворих з екстравазальною компресією судин брахіоцефальної зони, що включає проведення оториноларингологічного огляду, згідно з корисною моделлю додатково проводять доплерографію судин голови і шиї, і при наявності гемодинамічних змін проводять отоакустичну емісію продуктів спотворення, коротко латентні викликані потенціали і при відсутності відгуку від структур завитка зі сторони стенезованої артерії, а також змін при реєстрації коротколатентних викликаних потенціалів прогнозують початкові патологічні зміни у структурах слухового аналізатора. Спосіб здійснюють таким чином: Хворий до початку лікування проходить обстеження, яке включає оториноларингологічний огляд, доплерографію судин голови і шиї, дослідження слухової функції за допомогою об'єктивних методів дослідження (імпедансометрія, отоакустична емісія продуктів спотворення, коротколатентних викликаних потенціалів) Конкретні приклади застосування. Хвора К. (іст. хвороби 5500356) знаходилась у відділенні серцево-судинної хірургії з діагнозом "Синдром хребетної артерії". Субтотальна екстравазальна компресія судин ВББ 3 ст. За даними оториноларингологічного обстеження у хворої не спостерігалась втрата слуху за повітряною та кістковою провідністю на всіх частотах у конвенційному діапазоні. Розбірливість мови за даними мовного тесту не порушена. Біохімічні дослідження крові в межах вікової норми. 1 UA 76757 U 5 10 15 20 25 30 При проведенні отоакустичної емісії продуктів спотворення був відсутній відгук від структур завитка на тонах, що перевищують 6 KHz зі сторони стенезованої артерії та нормальний відгук на всіх частотах з контрлатерального боку. За даними КСВП у пацієнтки зі сторони ураження визначалось підвищення періодів піків І (1,89 мс), V(5,91) та міжпікових інтервалів І-ІІІ і I-V 2,15 та 1,87 відповідно, що свідчить про залучення у патологічний процес стовбуромозкових структур слухового аналізатора. Спосіб, що заявляється, був впроваджений в Міському оториноларингологічному центрі (Олександрівська клінічна лікарня м. Києва) при обстеженні 115 хворих з екстравазальною компресією вертебральних артерій у сегменті V1-V2. Для контролю була обстежена група з 20 хворих, відповідних за віком, статтю, типом перебігу захворювання. Досвід використання способу, що заявляється, показав, що він відрізняється від традиційного тим, що дозволяє виявити початкові зміни у периферійному відділі та провідних шляхах слухового аналізатора хворих з екстравазальною компресією вертебральних артерій у сегменті V1-V2, чим дозволяє зменшити вірогідність прогресування захворювання, зменшує необхідність повторних госпіталізацій хворих. Джерела інформації: 1. Baloh R.W.: Vertebrobasilar insufficiency and stroke, Oto-laryngol. HeadNeck Surgery, 1995. 112. 114-117 2. Doyle K.J., Fowler C, Starr A. Audiologic findings in unilateral deafness Resulting from contralateral pontinein farct, Otolaryngol.HeadNeckSurg 1996. 114. 482-486 3. Huang M.H., Huang C.C., Ryu S.J., Chu N.S.: Sudden bilateral hearing Impairment in vertebrobasilar occlusive disease Stroke 1993. 24, 132-137 4. Yamasoba Т., Kikuchi S., O'Uchi Т., Higo R., Tokumaru A.: Sudden Sensorineural hearing loss associated with slow blood flow of the vertebrobasilar system. Ann. Otol. Rhinol. Laryngol. 1993. 102. 873-877 5. Yamasoba Т., Kikuchi S., O'Uchi Т., Tokumaru A., Sugimura H, Kaga K: Magnetic resonance angiographic patients with slow vertebrobasilarb lood flow ActaOtolaryngol. (Stockh) 1995. Suppl. 520, 153-156. 6. Яворовський О.П., Вертеленко М.В. - Спосіб прогнозування ризику виникнення порушень слухового аналізатора. - Пат. України, № 45585, Бюл. Промислова власність. - 2009. - № 21. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб прогнозування слухових порушень у хворих з екстравазальною компресією судин брахіоцефальної зони, що включає проведення оториноларингологічного огляду, який відрізняється тим, що додатково проводять доплерографію судин голови і шиї, і при наявності гемодинамічних змін проводять отоакустичну емісію продуктів спотворення, коротколатентні викликані потенціали і, при відсутності відгуку від структур завитка зі сторони стенезованої артерії, а також змін при реєстрації коротколатентних викликаних потенціалів, прогнозують початкові патологічні зміни у структурах слухового аналізатора. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2