Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини

Реферат: Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини містить трубчасті провідну частину та дренуючу, яка виконана як напівпроникна мембрана, виготовлена з синтетичної целюлози. UA 78373 U (12) UA 78373 U UA 78373 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до пристроїв і пристосувань для введення ліків в організм, насамперед для дренування ран, і може бути використаною в медицині, переважно при хірургічному лікування перитоніту. Найближчим до заявленої корисної моделі серед об'єктів аналогічного призначення, за найбільшою кількістю істотних ознак, є пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини, що містить трубчасті провідну та дренуючу частини, у відповідності з яким дренуюча частина виконана у вигляді спіралі з регульованими щілиноподібними зазорами, утворюваними між витками [1]. Завдяки можливостям змін конфігурації щілиноподібних отворів пристрій може покращувати відтік ексудату з черевної порожнини. Але нерівномірність розподілу лікарських розчинів у черевній порожнині, локалізованих на ділянці конструктивного сполучення провідної та дренуючої частин, стримує рівномірність іригації черевної порожнини і проведення пролонгованого інтраабдомінального діалізу. Задачею корисної моделі є вдосконалення пристрою для післяопераційного дренування черевної порожнини, застосування якого сприяло б покращенню клінічної ефективності, що включає забезпечення рівномірності іригації черевної порожнини та пролонгованого інтраабдомінального діалізу. Поставлена задача вирішується тим, що при використанні у відомому пристрої для післяопераційного дренування черевної порожнини, що включає трубчасті провідну та дренуючу частини, згідно з корисною моделлю, як дренуючу частину залучають напівпроникну мембрану, виготовлену із синтетичної целюлози. Причинно-наслідковий зв'язок сукупності істотних ознак заявлюваного пристрою з покращенням клінічної ефективності ґрунтується на забезпеченні рівномірності іригації та дифузії токсинів перитонеального ексудату у дренаж, з подальшою елімінацією з черевної порожнини, завдяки залученню напівпроникної мембрани та її виготовленню із синтетичної целюлози. На відміну від найближчого аналога, завдяки наявності пор у стінці напівпроникної мембрани з синтетичної целюлози, при переміщенні діалізатора в черевну порожнину хворого у відлогі місця, максимально велика площа мембрани, порівнянна з площею очеревини, яка 2 складає 1005 см , що створює умови для конкуренції за токсичні речовини і заповнення його діалізуючим розчином, через штучну напівпроникну мембрану відбувається діаліз токсичних речовин (діалізату) з молекулярною масою до 14000 Да. При цьому з перитонеального екструдату у загальний кровообіг надходить менша кількість низько- і середньомолекулярних токсичних речовин. Завдяки чому забезпечується процес рівномірності іригації черевної порожнини та падіння пролонгованого інтраабдомінального діалізу. Тому сукупність запропонованих відмітних ознак заявленої корисної моделі при вирішенні поставленої задачі й досягненні технічного результату є суттєвою і поширюється на усі випадки її багаторазової реалізації. Суть. Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини містить трубчасті провідну та дренуючу частини. Для покращення клінічної ефективності шляхом забезпечення рівномірності іригації черевної порожнини та надання пролонгованого інтраабдомінального діалізу, як дренуючу частину застосовують напівпроникну мембрану, виготовлену із синтетичної целюлози. На кресленні зображений загальний вигляд пристрою для післяопераційного дренування черевної порожнини. Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини містить: провідну 1 та дренуючу 2 трубчасті частини. Провідну частину 1 виготовляють з ПХВ трубки довжиною 50 см, Ø 5 мм, з перфорованими отворами Ø 4-5 мм на протязі 10 см. Як дренуючу частину 2 застосовують напівпроникну мембрану із синтетичної віскозної целюлози Ø 2 см, з товщиною стінок 0,2 мм, діаметром пор до 1,5-3,0 нм. Пристрій працює наступним чином. У просвіт напівпроникної мембрани вводять напівпроникну ПХВ трубку 1, кінець котрої розташовують у черевній порожнині та герметично закривають капроновими нитками, зовнішні кінці трубок 1,2 герметично фіксують капроном також. Уведення ліків та евакуацію відпрацьованих розчинів з напівпроникної мембрани здійснюють за допомогою ПХВ трубки. Діаліз токсичних речовин з молекулярною масою ~14000 Да відбуваєтьсячерез штучну напівпроникну мембрану. Через пори напівпроникної мембрани у відлогі місця черевної порожнини транспортується максимальна кількість діалізуючого розчину та відвід токсичних речовин назовні. При цьому з перитонеального ексудату у загальний кровообіг надходить менша кількість низько- і середньомолекулярних токсичних речовин. Діаліз проводять до повної 1 UA 78373 U 5 10 15 20 25 ліквідації клініко-лабораторних проявів перитоніту. Завдяки цьому забезпечуються як рівномірність іригації черевної порожнини, так і пролонгований інтраабдомінальний діаліз. Приклад. Хвора М. 1970 р.н., перебувала у КЗ "Дніпропетровське Клінічне Об'єднання Швидкої Медичної Допомоги" Державної обласної ради" (і/хв. № 1075/382 від 18.04.2012 р.) з діагнозом на гострий гангренозний апендицит, дифузний серозно-фібринозний перитоніт. Операція: нижня серединна лапаротомія, апендектомія. Санація, дренування черевної порожнини. Застосовували пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини, що утримує провідну 1 та дренуючу 2 трубчасті частини. Його розміщували у місцях з найбільшим скупченням перитоніального ексудату. Завдяки наданню пролонгованого інтраабдомінального діалізу та забезпеченню рівномірності іригації черевної порожнини, в результаті застосування пристрою, починаючи з 3 доби відмічали зменшення клінічних проявів синдрому системної запальної відповіді, покращення самопочуття, відновлення перистальтики, зменшення проявів інтоксикації, нормалізацію лабораторних показників. На 7 добу хвору М. було виписано зі стаціонару у задовільному стані. Наведений приклад інформує про можливість відтворення корисної моделі в клінічних умовах, з покращенням клінічної ефективності використання заявленого пристрою. Використання запропонованого пристрою дозволяє рівномірно іригувати черевну порожнину лікарськими розчинами у післяопераційному періоді та проводити евакуацію відпрацьованого діалізату, а відтак знизити кількість післяопераційних ускладнень і поліпшити перебіг післяопераційного періоду. Таким чином, пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини може бути використаним в хірургічній практиці з можливістю перевершення вищенаведеного технічного результату, на основі засобів, які стали відомі за подією пріоритету та поєднані з вирішенням поставленої задачі. Джерело інформації: 1. Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини: Пат. № 2034 U України. МПК А61М 27/00 / Яковцов Є.П., Гавриков О.Г., заявл. 17.12.2002, опубл. 15.09.2003, бюл. № 9. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 Пристрій для післяопераційного дренування черевної порожнини, що містить трубчасті провідну та дренуючу частини, який відрізняється тим, що дренуюча частина виконана як напівпроникна мембрана, виготовлена з синтетичної целюлози. Комп’ютерна верстка М. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2