Спосіб підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів сухостепової зони україни

Реферат: Спосіб підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів, при якому вноситься вапняк як меліорант нормою 4,0-6,0 т/га (в перерахунку на СаО). Вноситься вапняк нормою 10-15 т/га (з очікуванням тривалої післядії) восени під оранку на глибину 25 см. UA 78627 U (54) СПОСІБ ПІДВИЩЕННЯ РОДЮЧОСТІ ЗРОШУВАНИХ АГРОЛАНДШАФТІВ СУХОСТЕПОВОЇ ЗОНИ УКРАЇНИ UA 78627 U UA 78627 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства і може бути використана за умов зрошення сільськогосподарських культур водами різної мінералізації і іонного складу. Відомий спосіб підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів Сухостепової зони України із застосуванням фосфогіпсу як меліоранту нормою 4-6 т/га (раз в 5-7 років) [1]. Недоліками цього способу є те, що фосфогіпс забруднений фтором (від 0,3 до 6,0 %), стронцієм (1,8-2,0 %) і деякими важкими металами, що потребує контроля за забрудненням ґрунтів і сільськогосподарських культур. Фосфогіпс завозився з інших віддалених регіонів, що заздалегідь було економічно невигідним. Найбільш близьким за умов агромеліоративної суті і досягнутним результатом є спосіб підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів за внесення вапняку як меліоранта нормою 4,0-6,0 т/га (в перерахунку на СаО). Внесення вапняку покращувало фізико-хімічні властивості зрошуваного ґрунту. Вміст іонів кальцію у складі водної витяжки ґрунту підвищувався. 2+ + Зростання співвідношення Са : Na у 3-5 разів в ґрунтовому розчині орного шару спричиняло блокування накопичення натрію і магнію, що зумовлювало зниження інтенсивності солонцевого процесу [2]. Недоліки способа полягають у незначній розчинності вапняку (0,014 г/л). Задача корисної моделі - підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів за рахунок ресурсозберігаючих технологій, зменшення витрат; Задача вирішується тим, що формується меліоративний фон за рахунок внесення вапняку як меліоранта нормою 10-15 т/га восени під оранку на глибину 25 см. Для вивчення впливу різних видів і норм меліорантів і тривалості їх дії на родючість ґрунту річну норму внесення меліорантів збільшували вдвічі і втричі. Меліоранти вносили поверхнево восени під оранку на глибину 25 см. У досліді вивчали вплив хімічної меліорації на властивості чорнозему південного в умовах зрошення на фоні мінеральних добрив N90Р60, які були внесені у вигляді аміачної селітри і подвійного суперфосфату. Добрива вносили сівалкою СЗ - 3,6. Оранку було проведено на глибину 25 см плугом ПЛН-5-35. Для внесення на дослідну ділянку використовували фосфогіпс Вірменського хімкомбінату АР Крим, а вапняк - відходи каменеподрібнювального заводу Таврійської будівельної компанії (Тягинський кар'єр) Херсонської області. Середній хімічний склад фосфогіпсу такий: Р2О5 до 4 %, СаО від 30 до 40 %, окису сірки від 50 до 55 %, вміст CaSO4 в ньому становить біля 80 % порівняно з гіпсом. Найбільш небезпечними з екологічної точки зору є природні сполуки, а саме вапняки. Вапняк містить СаСО3 - 50,4 %, СаО - 28,9 % і в ґрунт не потрапляє сульфат-іон. Внесення фосфогіпсу і вапняку проводили за допомогою розкидувача мінеральних добрив РУМ-8. Після внесення меліорантів була проведена культивація ділянки агрегатом ЧКУ-4 на глибину 12-14 см. Результати досліджень свідчать, що покращення фізичних та фізико-хімічних властивостей ґрунту під впливом хімічної меліорації призводить до підвищення врожаїв культур, які вирощували в досліді. У перший рік дії меліорантів (пряма дія) урожайність ярого ячменю, порівняно з контролем, підвищилась на 6,25 ц/га. Найбільший приріст урожайності зерна отримано у варіантах із нормою використання вапняку 10 т/га і фосфогіпсу - 24 т/га, що відповідно складає 6,7 і 7,7 ц/га. На наш погляд, підвищенню врожайності у вказаних варіантах сприяло значне покращення агрофізичних властивостей верхнього 0-20 см шару ґрунту, відсутність кірки на поверхні ґрунту, що дало можливість отримати рівномірні і дружні сходи. У другий рік (післядія першого року) використання меліорантів максимальне підвищення врожайності кукурудзи МВС стосувалося варіантів за внесення вапняку нормою 10 т/га та фосфогіпсу - 36 т/га, яке становило відповідно 77,0 та 75,0 ц/га. Аналіз даних свідчить, що потрійна норма фосфогіпсу не пригнічувала ріст і розвиток рослин, сприяла формуванню максимальної врожайності кукурудзи МВС. На третій рік (післядія другого року) використання меліорантів збереглася тенденція підвищення врожайності в усіх варіантах досліду. Слід відзначити, що максимальна врожайність зерна озимої пшениці отримана у варіанті з використанням вапняку нормою 15 т/га. Отримана закономірність пояснюється тим, що вапняк, порівняно з фосфогіпсом, менш розчинний і максимальний ефект його дії проявляється дещо пізніше (таблиця 1). 1 UA 78627 U Таблиця 1 Урожайність сільськогосподарських культур залежно від меліорантів Пряма дія Варіанти досліду Післядія першого року, другого року, озима кукурудза МВС пшениця %до %до ц/га ц/га контролю контролю ячмінь ярий ц/га Контроль - без меліорантів Вапняк 5 т/га Вапняк 10 т/га Вапняк 15 т/га Фосфогіпс 12 т/га Фосфогіпс 24 т/га Фосфогіпс 36 т/га HIP05, ц/га 5 10 15 20 25 %до контролю 33,8 100,0 586,0 100,0 47,2 100,0 38,9 40,5 39,9 40,3 41,5 39,2 1,71 115,1 119,8 118,0 119,2 122,8 116,0 645,0 663,0 662,0 650,0 658,0 661,0 26,45 110,1 113,1 113,0 110,9 112,3 112,8 54,4 56,4 57,0 52,5 54,8 55,2 3,64 115,3 119,5 120,8 111,2 116,1 116,9 Згідно з аналізом статистичних даних найменша істотна різниця (НІР( 05) між контролем і варіантами із меліорантами за врожаєм сільськогосподарських культур є достовірною, а між варіантами хімічної меліорації не достовірна. Збільшення норми меліорантів не підвищувало врожай сільськогосподарських культур. Меліорація зрошуваних агроландшафтів Сухостепової зони України позитивно впливає на продуктивність сільськогосподарських культур. Застосування фосфогіпсу й вапняку забезпечує достовірний приріст урожайності вирощуваних культур на 16,9-20,8 % порівняно з контролем без меліорантів. При цьому рівень рентабельності становить 98,8-100,1 %. Коефіцієнт загальної економічної ефективності капітальних вкладень і мінімум витрат на використання свідчать, що внесення вапняку нормою 10 т/га є кращим. Вапняк місцевих кар'єрів є перспективним меліорантом для зрошуваних агроландшафтів Сухостепової зони України. Головними перевагами його, порівняно із традиційним меліорантом - фосфогіпсом, є екологічна чистота й відносно низька вартість. За цих умов землекористувач не витрачає коштів на його виробництво, а тільки на транспортування та внесення. Завдяки цьому енергоємність прийому знижується. Також вирішується проблема утилізації цих відходів і охорони навколишнього середовища. Джерела інформації: 1. Сучасна концепція хімічної меліорації кислих і солонцевих ґрунтів. - Харків: ННЦІГА імені О.Н.Соколовського, 2008. - 100 с. 2. Трускавецький Р.С., Балюк С.А., Цапко Ю.Л. та ін. Ресурсозберігаючі технології хімічної меліорації ґрунтів в умовах земельної реформи. -К.: НВВ, 2000. - 70 С. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб підвищення родючості зрошуваних агроландшафтів, при якому вноситься вапняк як меліорант нормою 4,0-6,0 т/га (в перерахунку на СаО), який відрізняється тим, що вноситься вапняк нормою 10-15 т/га (з очікуванням тривалої післядії) восени під оранку на глибину 25 см. 30 Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2