Кріпильний пристрій для пластинчастої заслінки

Даний винахід відноситься до кріпильного пристрою для пластинчастої заслінки з декількома поворотними пластинами, що кріпляться на цапфах, причому цапфи, розташовані з одного боку пластинчастої заслінки, закріплені на несучій рейці. На даний час відомі пластинчасті заслінки, в яких декілька розташованих паралельно одна до одної пластин кріпляться й обертаються на цапфах. Цапфи розміщуються на загальній несучій рейці, яка для кріплення до будинку пригвинчується до стоякового профілю або до фасадного елемента для з'єднання з фасадом. При такому конструктивному вирішенні між двома пластинчастими заслінками утворюється відносно велика відстань, що погіршує 30внішній вигляд заслінок і ускладнює їхнє маскування. Пластини двох розташованих поруч заслінок можна змонтувати на загальній несучій рейці, але це вирішення має той недолік, що такі пластинчасті заслінки неможливо заздалегідь виготовити на заводі. Оснащення заслінок пластинами на будівництві є істотним недоліком. Тому задачею даного винаходу є створення кріпильного пристрою для пластинчастих заслінок вищезгаданої конструкції. В разі використання таких заслінок вони можуть установлюватися на стояк в готовому вигляді, дві розташовані поруч заслінки можна прикріпити до несучої конструкції доволі простим способом. Ця задача вирішується завдяки кріпильному пристрою для пластинчастих заслінок з ознаками відповідно до пункту 1 формули винаходу. Якщо несуча рейка однієї пластинчастої заслінки і несуча рейка другої пластинчастої заслінки кріпляться до перехідного стояка, встановленого на будинку, то обидві заслінки можна заздалегідь виготовити на заводі, причому в такій конструкції окремі пластини тримаються на несучій рейці за допомогою цапф. Монтаж таких попередньо виготовлених пластинчастих заслінок можна здійснити дуже простим способом, закріпивши несучі рейки на перехідному стояку. Кріплення можна здійснювати за допомогою гвинтових з'єднань, клепки, з'єднання із заскочкою й іншими з'єднувальними елементами. Причому для спрощення монтажу пластинчастих заслінок перехідний стояк можна заздалегідь установити на будинку. Як перехідний стояк можна використовувати будь-який будівельний елемент, що має поверхню, розташовану паралельно до відповідної площини будинку, наприклад тавровий, швелерний або порожнистий (30крема, прямокутний) профіль, а також інші профілі. Відповідно до кращої конструктивної форми несучі рейки, як першої, так і другої пластинчастої заслінки, монтуються на перехідному стояку з фасадного боку. Це спрощує монтаж, оскільки фасадний бік звичайно більш доступний. При цьому несучі рейки в поперечному перетині переважно виконані L-подібної форми, причому на одній з граней рейки передбачають отвори для цапф, а на іншій - отвори для кріплення до перехідного стояка. При цьому для полегшення позиціювання несучих рейок, на перехідному стояку і несучих рейках можуть бути передбачені центруючі елементи для позиціювання несучих рейок щодо перехідного стояка. Щоб забезпечити високу жорсткість кріпильного пристрою, розташовані поруч несучі рейки з боку, протилежного до перехідного стояка, переважно варто з'єднати одну з одною за допомогою скоби. Завдяки такій конструкції обидві несучі рейки, перехідний стояк і скоба утворюють єдине ціле в формі порожнистого профілю, що складається з декількох деталей. Для полегшення монтажу скоби її необхідно затиснути на несучих рейках. Щоб розташовані поруч пластинчасті заслінки після монтажу вписувалися в будинок, на скобі і (або) несучих рейках краще передбачити прикріплену до них оболонку. Відповідно до ще однієї конструктивної форми реалізації винаходу у перехідного стояка має бути Uподібна ділянка, в яку може вставлятися фасадний елемент для з'єднання з фасадом, причому з протилежного боку перехідного стояка передбачена несуча поверхня з гніздами для гвинтів для кріплення на цій поверхні несучих рейок. Нижче поданий докладний опис винаходу на одному прикладі його конструктивної реалізації. Опис супроводжується посиланнями на додані креслення. На кресленнях 30бражено наступне: Фіг.1 Пластинчаста заслінка на вигляді в аксонометрії; Фіг.1А 30браження в розтині у збільшеному масштабі підшипникової опори для пластини пластинчастої заслінки, 30браженої на Фіг.1; Фіг.1В 30браження в розтині у збільшеному масштабі підшипникової опори для пластини пластинчастої заслінки, 30браженої на Фіг.1; Фіг.2 Вигляд зверху в розтині одного з варіантів конструктивної реалізації кріпильного пристрою для пластинчастої заслінки; Фіг.3 Вигляд у розтині у збільшеному масштабі кріпильного пристрою в районі несучих рейок; Фіг.4 30браження несучої рейки кріпильного пристрою в поперечному розтині. На Фіг.1 30бражена пластинчаста заслінка, утворена з декількох розташованих паралельно одна до одної пластин 2. Кожна пластина 2 з торців кріпиться до несучої рейки 3. Пластини 2 можуть обертатися на цапфах 4, причому цапфи 4 проходять крізь несучу рейку 3. Пластини 2 складаються з алюмінієвого профілю, виготовленого методом гарячого пресування, з торців вони закриті кришками 5 і 8. На кришці 5 сформований кронштейн 6, до якого кріпиться тяга 7, призначена для повороту пластин 2. Пластинчасту заслінку 1 можна попередньо виготовити в майстерні у вигляді уніфікованого вузла. На Фіг.1 А показана підшипникова опора для пластин 2, виконана у вигляді нерухомого підшипника. Цапфа 4 кріпиться на несучій рейці З, причому навколо цапфи 4 передбачений вкладиш 9. У вкладиша 9 є буртики 10, що прилягають до несучої рейки 3. В районі буртика цапфа 4 має уступ, завдяки чому вкладиш 9 з одного боку прилягає до уступу цапфи 4, а з іншого боку - до стопорного кільця 11, завдяки чому забезпечується нерухомість цапфи в осьовому напрямку. На Фіг.1В показана протилежна підшипникова опора для пластини 2. Опорою для цапфи 4 є вкладиш 9, що за допомогою буртиків 10 закріплюється на несучій рейці 3. Цапфа 4 утримується на несучій рейці за допомогою стопорного кільця таким чином, що цапфа не може випасти з рейки, причому між стопорним кільцем 11 і вкладишем 9 передбачений зазор 12. Завдяки цьому за30ру цапфа 4 може в деяких межах переміщатися у вкладиші 9, наприклад, з метою компенсації теплового розширення. На несучій рейці 3 передбачені паз 14 і отвір 13, використовувані для кріплення несучих рейок 3 на перехідному стояку 20. Як показано на Фіг.2 і Фіг.3, дві розташовані поруч пластинчасті заслінки 1 із пластинами 2 за допомогою кріпильного пристрою встановлюють на фасадному елементі 25, що його монтують на будинку. Для цього передбачений перехідний стояк 20, у якому є гнізда 21 для гвинтів 28. З боку, оберненого до фасадного елемента 25, перехідний стояк 20 має U-подібну форму, причому з цього боку стояк має елементи 23, виконані у вигляді порожнистого профілю. Перехідний стояк 20 у поданому варіанті виконання конструкції кріплять до фасадного елемента 25 за допомогою декількох кріпильних болтів 24, причому кріпильні болти 24 проходять через обидва елементи 23. В перехідному стояку 20 є порожнина 22, на якій формуються фасонні деталі. Ці деталі можна використовувати, наприклад, для кутового або Т-подібного з'єднання, для прокладання кабелю та інших цілей. Несучі рейки 3 переважно мають L-подібну форму, кожна рейка має грань 50, на якій передбачені отвори для вводу цапф 4, і грань 51, на якій передбачені отвори 13 для кріплення несучих рейок 3 до перехідного стояка 20. При цьому грань 51 прилягає до опорної поверхні 26 перехідного стояка, на якому передбачені виступи 27. Ці виступи 27 входять у паз 14, що є в грані 51, вони служать для центрування і позиціювання несучої рейки 3. Кріплення несучої рейки 3 до перехідного стояка 20 здійснюється за допомогою декількох гвинтів 28, що проходять крізь грань 51 і утримуються в гніздах 21. З боку, протилежного до перехідного стояка 20, несучі рейки 3 кріпляться одна до одної за допомогою скоби 30. Під дією вітру або інших механічних навантажень несучі рейки 3, виконані з металу, можуть трохи деформуватися. Щоб забезпечити високу жорсткість, передбачена скоба 30, завдяки якій несучі рейки 3, перехідний стояк 20 і скоба 30 утворюють одне ціле. Для цього скоба 30 має два виступи 31, що входять у відповідні пази 32 на грані 50 несучої рейки 3. Кріплення скоби 30 здійснюється за допомогою гвинта 36, що проходить крізь скобу 30. Гвинт 36 проходить між несучими рейками через два конструктивних елементи 34 і 35 скоби 30. Конструктивний елемент 34 за допомогою V-подібних скосів 33 кріпиться до 30внішньої частини скоби 30. При обертанні гвинта 36 скоси 33 рухаються, залежно від напрямку обертання гвинта, навскоси на30вні або всередину доти, поки з'єднувальний виступ між скосами 33 не буде прилягати до упора 37 на грані 50 несучої рейки 3. Скоба 30 задає відстань між обома гранями 50 несучих рейок 3, при технічному обслуговуванні її можна видалити, для чого необхідно вивернути гвинт 36. Переважно довжина скоби 30 має складати 40мм, вона встановлюється між несучими рейками 3 лише на деяких ділянках. Скоба 30 може бути також суцільною. На грані 50 несучої рейки 3 є стопорний виступ 38, що його використовують як фіксуючий пристрій при монтажі оболонки 40 з фасадного боку. Оболонку 40, яка переважно має бути виготовлена з металу, достатньо лише зачепити за стопорні виступи 38, при цьому фіксуючі виступи 41 зачіплюються за стопорні виступи 38 і оболонка 40 надійно фіксується. Скоба 30 дозволяє дуже точно задати відстань між обома гранями 50 несучих рейок 3. На Фіг.4 зображено поперечний перетин несучої рейки 3. У грані 50 несучої рейки 3 є паз 32, призначений для того, щоб у нього входив виступ 31 скоби 30, і обернений на30вні стопорний виступ 38. У внутрішній бік сформований упор 37, до якого можуть прилягати V-подібні скоси 33 скоби 30. На грані 51 поряд із отворами 13 для гвинта 28 формується також паз 14 для позиціювання несучих рейок 3. В поданому варіанті виконання конструкції несучі рейки 3 кріплять до перехідного стояка гвинтами. Можна використовувати й інші кріпильні засоби, наприклад болти або заклепки. В даній конструкції несучі рейки мають L-подібну форму. Несучі рейки 3 можуть бути виконані плоскими, способи кріплення рейок до перехідного стояка 20 також можуть бути різними. Проте U-подібна конструкція обох несучих рейок 3 у сполученні зі скобою 30 дає найбільш жорстке кріплення пластинчастих заслінок.