Спосіб підвищення репродуктивних якостей норок

Корисна модель відноситься до галузі хутрового звірівництва, зокрема, до способів підвищення репродуктивних якостей норок. Відомі способи підвищення репродуктивних якостей тварин з використанням тканинних препаратів [Родюков А.П. Влияние тканевых препаратов на репродуктивную систему песцов // Тканевая терапия. - Одесса: Чорноморська комуна, 1983. - С.36-37]. Введения песцям - імпотентам тестолізату повернуло статеву активність 66,6-73,0% тварин. Плідність самок, спарованих із обробленими самцями, становили 9,7 цуценяти в першій серії дослідів і 7,2 цуценяти в другій серії; вирощено відповідно по 8,58 і 5,53 цуценяти, коли в середньому по господарству вихід цуценят був 7,77; 4,35 голови. Однак, поряд з позитивними результатами, в окремих випадках застосування тканинних препаратів не викликає видимого результату на розвиток і продуктивність або ж давало негативні результати [Пономаренко В.П. Ефективність впливу хоріоцену, ПДЕ і умбіліцену на відтворну функцію кнурів-плідників: Дис. Канд. вет. Наук: 16.00.07 // Сумський державний аграрний університет. - Суми, 1999. - 214с.]. Це, перш за все, може бути пов'язано з відсутністю стандартних, фабрично виготовлених, уніфікованих препаратів і вибором оптимальних доз для кожного виду тварин в зв'язку з формакодинамічними особливостями того або іншого препарату. Задача корисної моделі є удосконалення способу підвищення репродуктивних якостей норок шляхом розробки оптимальних доз тканинного препарату, що підвищує плодючість самок зі збільшенням ділового виходу норок. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб підвищення репродуктивних якостей норок, включаючий введення тканинного препарату підшкірно, згідно корисної моделі, препарат вводять за 14±1 днів до початку гону в дозі 0,3±0,02мл на голову. В запропонованому способі введення тканинних препаратів за 14±1 днів покращується гін норок, а в дозі 0,3±0,02мл на голову підвищується резистентність і відтворна здатність їх. Приклад конкретного виконання. Схема проведення досліду по визначенню впливу тканинних препаратів на резистентність та відтворну здатність норок приведена в таблиці 1. Таблиця 1 Динаміка покриття норок у першу статеву о хоту в експериментальному досліді Група тварин Контрольна 1 -а дослідна 2-а дослідна 3-я дослідна 4-а дослідна 5-а дослідна 6-а дослідна Самки Самці Фізрозчин за 13 днів в дозі Фізрозчин за 13 днів в дозі 0,28мл/гол 0,28мл/гол Препарат з печінки ВРХ за 14 днів в Препарат з печінки ВРХ за 14 днів дозі 0,30мл/гол в дозі 0,30мл/гол Препарат з печінки ВРХ за 15 днів в Фізрозчин за 15 днів в дозі дозі 0,32мл/гол 0,32мл/гол Фізрозчин за 13 днів в дозі 0,28мл/гол Препарат з печінки ВРХ за 13 днів в дозі 0,28мл/гол Препарат з жіночої плаценти за 14 Препарат з жіночої плаценти за 14 днів в дозі 0,30мл/гол днів в дозі 0,30мл/гол Препарат з жіночої плаценти за 15 Фізрозчин за 15 днів в дозі днів в дозі 0,32мл/гол 0,32мл/гол Фізрозчин за 14 днів в дозі 0,30мл/гол Препарат з жіночої плаценти за 14 днів в дозі 0,30мл/гол У першій дослідній групі самкам і самцям вводили тканинний препарат з печінки ВРХ. Самкам другої дослідної групи вводили препарат з печінки ВРХ, а самцям - фізрозчин. У третій дослідній навпаки, самцям препарат з печінки, а самкам - фізрозчин. Тваринам четвертої дослідної групи (самцям і самкам) вводили тканинний препарат з жіночої плаценти. У п'ятій дослідній групі самкам вводили тканий препарат з плаценти, а самцям - фізрозчин. Самкам шостої групи вводили фізрозчин, а самцям - тканинний препарат жіночої плаценти. Тваринам контрольної групи, як самкам так і самцям вводили фізрозчин. Ефективність дії препаратів оцінювали за зміною основних репродуктивних, а також морфологічних та клінічних показників. Аналіз отриманих у ході експериментального дослідження результатів показав, що запропоновані схеми стимуляції мають неоднакову ефективність. Що представлено на малюнку 1. Як видно з малюнку 1, покриття в першу статеву о хоту розпочалися у самок першої та другої дослідної груп 24 - лютого, а у решти - 25. Найкоротшою хвиля перших покриттів була у самок четвертої дослідної групи - 6 днів. У першій групі вона тривала 10, в третій - 11, в др угій - 13, у п'ятій, шостій та контрольній по 14 днів. Найбільша кількість самок була покрита 27 лютого в усіх група х. У контрольній було покрито в цей день 25,00% самок, у другій - на 1% менше – 24,00%. В інших група х цей показник був більшим за контрольний: в третій на 3%, у п'ятій на 4,17%, у першій та четвертій - на 8,33%, а в шостій - на 9,68%. Слід зазначити, що у всі х групах крім шостої, 25 лютого відсоток покритих самок був також доволі високим у порівнянні з іншими днями. Загальні результати гону та щеніння самок в експериментальному досліді наведені в таблиці 2, з яких видно, що в усі х дослідних гр упах термін догону - 14 днів з дозою 0,30мл/гол є оптимальними режимами і було покрито 100% самок, крім контрольної, в якій цей показник склав 96%, але холостих норок в ній також не було. Таблиця 2 Результати гону та щеніння норок у експериментальному досліді Показник Група тварин Перша Друга Третя Четверта П'ята Шоста Контроль Кількість самок, гол 24 25 25 24 24 23 25 Холости х, % до загальної 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 кількості Покрито самок, % до 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 100,00 96,00 загальної кількості Покрито в дві охоти, % до 91,67 80,00 76,00 95,83 91,67 82,61 87,50 покритих Інтервал між статевими 8,82±0,38 8,15±0,25 7,95±0,44 8,17±0,26 8,22±0,40 8,95±0,62 8,05±0,27 охотами, днів Перекрито в першу о хоту, 20,83 12,00 16,00 16,67 12,50 21,74 16,67 % до покритих у першу охоту Інтервал між покриттями в 1,60±0,24 1,67±0,33 К50±0,29 1,75±0,25 1,33±0,33 1,40±0,24 1,75±0,25 першу о хоту, днів Перекрито в другу о хоту, % 77,27 65,00 57,89 82,61 81,82 73,68 85,71 до покритих у другу о хоту Інтервал між покриттями в 1,06±0,06* 1,15±0,10 1,18±0,12 1,05±0,05* 1,06±0,06* 1,43±0,14 1,33±0,11 другу о хоту, днів Абортувало, % до 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 0,00 покритих Пропустувало, % до 8,33 8,00 16,00 16,67 4,17 17,39 16,67 покритих Щенилось, % до покритих 91,67 84,00 76,00 70,83 83,33 73,91 75,00 Термін щенності, днів 59,05±0,79*58,68±1,02*60,32±1,1558,41±0,76*58,20±1,06*58,47±1,56 61,50±0,90 Плодючість, гол 5,68±0,47 5,76±0,34* 4,58±0,54 4,47±0,49 5,9±0,42* 3,35±0,35* 4,5±0,42 Самок, що з'їли щенят, % 9,09 4,76 15,79 11,76 10,00 17,65 16,67 до тих, що щенилися Загинуло щенят до 9,60 7,44 14,94 14,47 6,78 21,05 17,28 реєстрації, % до отриманих Реєстраційний вихід, гол 4,71±0,61 4,48±0,52* 2,96±0,56 2,71±0,54 4,58±0,62 1,96±0,40 2,68±0,54 У другу статеву охоту було покрито в контрольній групі 87,50% самок. У другій групі ця кількість була найбільшою - 95,83%; у першій та п'ятій рівна - 91,67%. В інших цей показник був менший контрольного: в шостій - на 4,89%, в другій - 7,50%, а в третій на 11,50%. Виходячи з цього інтервали між статевими охотами (див. табл.2) в контрольній групі становив 8,05±0,27 днів у третій він був 0,10 днів менше, а в першій, другій, четвертій, п'ятій та шостій більше, відповідно, на 0,77; 0,10; 0,12; 0,77 та 0,09 днів. У першу статеву о хоту було перекрито від 12% самок у другій гр упі до 21,74 в шостій. Інтервал між перекриттями становив у контролі 1,75±0,25 днів. Такої ж величини він був і в четвертій групі; в першій його значення було меншим на 0,15; у другій на - 0,09; у третій - на 0,25; у п'ятій на 0,42 і в шостій - на 0,35 (див. табл.2). У другу ста теву о хоту найбільше самок було перекрито у контрольній групі - 85,71%, а найменше - 57,89% у третій; у першій - 77,27%; у другій - 65,00%, у четвертій - 82,61%; у п'ятій - 81,82% і в шостій - 73,68%. Інтервали між перекриттями, як і в першу статеву охо ту, коливалися в межах від 1 до 2 днів. Середній показник становив у контрольній групі 1,33±0,11, що на 0,10 днів менше, ніж в шостій, та на 0,17-0,28 більше, ніж в першій, другій, третій, четвертій і п'ятій. Однак статистично достовірна різниця середніх була лише в першій, четвертій та п'ятій групах. Термін щенності (див. табл.2) в контрольній групі становив 61,5±0,90 днів - це найбільше значення. У першій групі цей показник дорівнював 59,05±0,79; у др угій - 58,68±1,02; у третій - 60,32±1,15; у четвертій - 58,41±0,76; у п'ятій - 58,20±1,06 і в шостій - 58,47±1,56 днів. Достовірною різниця середніх була в перший, другій, четвертій, та п'ятій групах (Р