Спосіб вибирання тактики реконструктивно-відновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки

Реферат: Спосіб вибирання тактики реконструктивно-відновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки включає передопераційне визначення ступеня бактеріального забруднення, визначення наявності патогенних анаеробів в області майбутньої операції і при їх виявленні проводять реконструктивне втручання з повним закриттям стоми або, при переважанні анаеробів, проводять двохетапне реконструктивне втручання. Першим етапом виконують накладення відновлюваного анастомозу без зняття стоми, а другим етапом - малофункціонуючі колостоми закривають позаочеревинно. UA 84059 U (12) UA 84059 U UA 84059 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургії і може бути використана в лікуванні хворих після обструктивної резекції товстої кишки для реконструктивно-відновного втручання. Відомий спосіб реконструктивно-відновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки (Мельников Р.А., Симонов Н.Н. та ін. Діагностичні і тактичні помилки у хірургічному лікуванні раку ободової та прямої кишок // Хірургія. 1987. 11. - З. 146-149). Він включає зашивання двоствольної колостоми крізьшкірними швами, при виділенні привідного та відвідного колін товстої кишки розкривають черевну порожнину, стому зашивають і фіксують позаочеревинно. Але до недоліків способу слід віднести те, що: реконструктивне втручання виконують безальтернативно по класичних методиках, без урахування можливості виникнення інфекційних ускладнень, можливість яких при операціях на товстій кишці є досить високим; колостому ушивають ручним швом в поперечному напрямку на відкритій кишці, що підвищує ризик інфікування післяопераційної рани; якість накладеного шва залежить від застосовуваного шовного матеріалу та індивідуальної майстерності хірурга; відсутнє прогнозування гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді. Найбільш близьким до корисної моделі по суті та ефекту, що отримують, є спосіб прогнозування гнійно-септичних ускладнень (Патент РФ № 2134419, G01N 33/49, 33/53, пр. 26.11.1997, опубл. 0.08.1999, Способ прогнозирования возможности генерализации инфекции при ожоговой болезни). Він включає визначення ступеня бактеріального забруднення шляхом дослідження вільнорадикального потенціалу нейтрофілів крові. При значенні вільнорадикального потенціалу нейтрофілів (ВПН) нижче 7,1 од. прогнозують можливість генералізації інфекції. Спосіб дозволяє виконувати прогнозування можливості генералізації інфекційного процесу шляхом виявлення функціональної неповноцінності нейтрофілів. Але спосіб не дозволяє вибирати тактику оперативного втручання в залежності від ступеня бактеріального забруднення. Слід також підкреслити недостатню ефективність методу внаслідок того, що він: потребує додаткових досліджень для виявлення інших прогностично несприятливих факторів; притому відбувається вивчення лише однієї з характеристик нейтрофілів, а саме показників киснезалежних механізмів утворення вільних радикалів, але відомо, що є дані про зниження бактерицидності нейтрофілів при посиленні їх окисного метаболізму, що відзначається у хворих з бактеріальними інфекціями (Маянський О.М., Галіулін А.Н. Реактивність нейтрофила - Казань: Вид-во Казанського ун-та, 1984. - З. 54-60). В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу вибирання тактики реконструктивно-відновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки, який дозволяє залежно від отриманих прогностичних даних стосовно можливості виникнення гнійносептичних ускладнень в післяопераційному періоді своєчасно скорегувати хірургічну тактику. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі вибирання тактики реконструктивновідновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки, який включає передопераційне визначення ступеня бактеріального забруднення, згідно з корисною моделлю, визначають наявність патогенних анаеробів в області майбутньої операції і при виявленні кількості патогенних мікроорганізмів менше 1 мільйону колоній утворюючих одиниць в мілілітрі проводять реконструктивне втручання з повним закриттям стоми, а при виявленні кількості патогенних мікроорганізмів більше 1 мільйону колоній утворюючих одиниць в мілілітрі і з переважанням анаеробів проводять двохетапне реконструктивне втручання, притому першим етапом виконують накладення відновлюваного анастомозу без зняття стоми, а другим етапом малофункціонуючі колостоми закривають позаочеревинно. Спосіб реалізується наступним чином. Всім хворим перед операцією проводять дослідження функціонуючого і відключеного відділів товстої кишки. Крім обов'язкового пальцевого дослідження прямої кишки і колостоми, іригоскопії і фіброколоноскопії, пацієнтам здійснюють визначення еубіозу товстої кишки. Для цього виконують забір промивних вод з прямої кишки і колостоми з подальшою мікроскопією і проведенням класичного мікробіологічного дослідження та санації кишки. При цьому оцінюють ступінь бактеріального забруднення і наявність патогенних анаеробів в області майбутньої операції, а також визначали чутливість отриманої мікрофлори до антибіотиків. Повторними мікробіологічними дослідженнями з'ясовують результати санації товстої кишки і, виходячи з цього, визначають тактику хірургічного втручання. При отриманні патогенних мікроорганізмів в кількості 1 мільйону колоній утворюючих одиниць в мілілітрі і більше з переважанням анаеробів, першим етапом виконують накладення анастомозу 1 UA 84059 U 5 без зняття стоми. Через 1-3 місяці кінцеві малофункціонуючі колостоми у цих пацієнтів закривають позаочеревинно. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє залежно від отриманих прогностичних даних стосовно можливості виникнення гнійно-септичних ускладнень в післяопераційному періоді своєчасно скорегувати хірургічну тактику. Пропонована тактика двомоментних операцій із закриття колостом у хворих з прогнозованим ризиком виникнення гнійних ускладнень дозволяє уникнути їх. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб вибирання тактики реконструктивно-відновного втручання після обструктивних резекцій товстої кишки, що включає передопераційне визначення ступеня бактеріального забруднення, який відрізняється тим, що визначають наявність патогенних анаеробів в області майбутньої операції і при виявленні кількості патогенних мікроорганізмів менше 1 мільйона колоній утворюючих одиниць в мілілітрі проводять реконструктивне втручання з повним закриттям стоми, а при виявленні кількості патогенних мікроорганізмів більше 1 мільйона колоній утворюючих одиниць в мілілітрі і з переважанням анаеробів проводять двохетапне реконструктивне втручання, притому першим етапом виконують накладення відновлюваного анастомозу без зняття стоми, а другим етапом - малофункціонуючі колостоми закривають позаочеревинно. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2