Пристрій для захисту від електромагнітного випромінювання

1. Пристрій для захисту від електромагнітного випромінювання, що містить діелектричну пластину (1) з двома робочими поверхнями, на яких розміщені металеві аплікатори, при цьому на першій робочій поверхні розміщені аплікатори у формі трьох-(2), чотирьох-(3), п'яти-(4), шести-(5) та во C2 2 (19) 1 3 85070 ності якого недостатньо, що підтверджено експериментальними дослідженнями. Крім того, наявність у пристрої металевих намагнічених у одному напрямку стяжок призводить, у процесі його використання, до розмагнічування стяжок, що знижує ефективність роботи пристрою. Також слід зазначити, що за рахунок використання в конструкції пристрою додаткової діелектричної пластини та, як наслідок, збільшення просторового об'єму пристрою, утворюються небажані потоки енергії, які зменшують ступень відбиття електромагнітного випромінювання від зовнішніх джерел випромінювання. Ще один суттєвий недолік цього пристрою викликаний тим, що з'єднання аплікаторів між собою веде до підвищення величини блукаючих токів, що приводе до розбалансування впливу аплікаторів на генерацію сигналу, який випромінюється пристроєм. Найближчим аналогом технічного рішення, що заявляється, є пристрій для захисту від електромагнітного випромінювання, що містить діелектричну пластину з двома робочими поверхнями, на яких розміщені металеві аплікатори, при цьому на першій робочій поверхні розміщені аплікатори у формі трьох-, чотирьох-, п'яти-, шести- та восьмипроменевої зірок, а на другій робочій поверхні діелектричної пластини опозитно розміщені два аплікатори, кожний з яких виконаний у формі nпроменевого пилкоподібного багатокутника [патент Російської Федерації №2151619, МПКА61N1/16, опубл. 27.06.2000р.]. Пристрій також обладнаний аплікатором у формі семипроменевої зірки, який розміщений на першій робочій поверхні діелектричної пластини. Також конструктивною особливістю відомого пристрою є те, що на другій робочій поверхні діелектричної пластини окрім двох опозитно розташованих пилкоподібних аплікаторів розташовані додатково два аплікатори у формі трикутника та восьмипроменевої зірки. Іншою особливістю пристрою є те, що аплікатори, які розміщені на першій робочій поверхні діелектричної пластини та виконані у формі трьох-, чотирьох-, шести- та восьмипроменевої зірок, контактують між собою та два аплікатори, які теж розміщені на першій робочій поверхні та виконані у формі п'яти- та семипроменевої зірок теж контактують між собою. На другій робочій поверхні діелектричної пластини усі аплікатори контактують між собою. Недоліком відомого пристрою є його низька ефективність. Це обумовлено тим, що пристрій не забезпечує необхідний ступень поляризації електромагнітного випромінювання, яке створюється зовнішнім джерелом випромінювання, що приводить к недостатньому послабленню зовнішнього електромагнітного випромінювання. Використання лише шести аплікаторів, які розміщені на першій робочій поверхні діелектричної пластини, один з яких є семипроменевою зіркою, не забезпечує інтенсивну поляризацію електромагнітного випромінювання. Використання восьмипроменевої зірки разом з семипроменевою зіркою на першій робочій поверхні не забезпечує ефективну гармонізацію поляризаційних векторів, що зменшує діапазон робочих частот пристрою та обумовлює низьку 4 ефективність його роботи. З'єднання аплікаторів між собою веде до підвищення величини блукаючих токів, що приводе до розбалансування впливу аплікаторів на генерацію сигналу, який випромінюється пристроєм. Найбільша частка шкідливого для людини електромагнітного випромінювання розміщена у високочастотному спектрі, яка у відомому пристрої нейтралізується одним аплікатором з вісьмома променями, потужності якого недостатньо, що підтверджено експериментальними дослідженнями. Форма та конфігурація аплікаторів, які розміщені на другій робочій поверхні діелектричної пластини, не дозволяє досягти рівномірного та інтенсивного затухання високочастотного електромагнітного випромінювання. Задачею винаходу є створення пристрою для захисту від електромагнітного випромінювання, який характеризується ефективним перетворенням полів від джерел електромагнітного випромінювання у широкому діапазоні частот. Поставлена задача досягається тим, що у відомому пристрої, що містить діелектричну пластину (1) з двома робочими поверхнями, на яких розміщені металеві аплікатори, при цьому на першій робочій поверхні розміщені аплікатори у формі трьох-(2), чотирьох-(З), гїяти-(4), шести-(5) та восьмипроменевої (6) зірок, а на другій робочій поверхні діелектричної пластини (1) опозитно розміщені два аплікатори (12), (13), кожний з яких виконаний у формі n-променевого пилкоподібного багатокутника, згідно до винаходу, який заявляється, перша робоча поверхня діелектричної пластини (1) обладнана п'ятьома додатковими аплікаторами, один з яких виконаний у формі восьмипроменевої зірки (7), а чотири інших виконані у вигляді тупокутних трикутників (8), (9), (10), (11), які розташовані, як вказано на Фіг.2. У окремому варіанті виконання пристрою діелектрична пластина (1) вкрита шаром (15) діелектричного матеріалу. У окремому варіанті виконання пристрою кожен з аплікаторів (12), (13) має (n) променів (14), де 6< n