Спосіб прогнозування перебігу артеріальної гіпертонії

Спосіб прогнозування перебігу артеріальної гіпертонії на підставі визначення генотипу - поліморфізму гена судинного рецептора до анпотензину II, який відрізняється тим, що причиною виникнення артеріальної гіпертонії є тубулоінтерстиціальне ураження нирок, а наявність генотипу АА прогнозує сприятливий перебіг, генотипу СС - тяжкий, генотипу АС - проміжний ниркової недостатності [Нефрология Руководство для врачей / Под ред И Е Тареевой - М Медицина, 2000 -С 171-173] Недоліком цього способу є необхідність тривалого спостереження за хворим, використання складної апаратури для отримання необхідних результатів обстеження (добове мониторування артеріального тиску, електрокарділграфія, ехокардюскопія, реоенцефалографія, консультації вузьких спеціалістів невропатолога, окуліста) Суттєвим недоліком методів є отримання необхідної інформації вже після констатації розвитку ураження органів-цілей та ускладнень Найбільш близьким до способу є спосіб прогнозування перебігу артеріальної гіпертонії з застосуванням дослідження алелей поліморфної ДІЛЬНИЦІ (А1166С) гена судинного рецептора до анпотензина II першого типу у хворих на ессенціальну артеріальну гіпертонію, в якому в якості несприятливого прогнозу перебігу ессенціальної артеріальної гіпертонії визначені алель С, генотип СС, АС, з якими асоційовані випадки важкого та середньої важкості перебігу хвороби Генотип АА зустрічається тільки в групі хворих з легким та середньої важкості перебігом ессенціальної артеріальної гіпертонії [Полиморфизм гена рецептора ангиотензина II первого типа в связи с развитием эссенциальной артериальной гипертензии / Кайдашев И П , Савченко Л Г , Расин М С , Ножинова О А и др // Матеріали XV з'їзду терапевтів України (21-23 квітня) -Київ -2004 -С 171-172] Обмеження використання цього методу для хворих з патологією нирок полягає в відсутності даних щодо взаємозв'язку поліморфізму гена су со Ю СО Ю 00 8535 динного рецептора до ангіотензина II першого типу у хворих на тубулоінтерстиціальні захворювання нирок та особливостями перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії. В основу корисної моделі покладено задачу створення способу прогнозування перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії, який спрямований на ранню, досимптомну ідентифікацію маркерів несприятливого перебігу і прогнозу захворювання. Поставлена задача вирішується в способі прогнозування перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії шляхом вивчення зв'язку алелей поліморфної дільниці (А1166С) гена судинного рецептора до ангіотензина II першого типу із перебігом ренопаренхімної артеріальної гіпертонії на тлі тубулоінтерстиціального ураження нирок, в якому згідно корисної моделі, в якості несприятливого прогнозу перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії визначені генотипи СС та АС, наявність алелю С; хворі з наявністю генотипу АА мають сприятливіший прогноз. Спосіб здійснюється таким чином: 1) До початку обстеження вивчають клінічний стан хворого, підтверджують діагноз ниркового захворювання, симптоматичної ренопаренхімної артеріальної гіпертонії. 2) Проводять дослідження алелей поліморфної дільниці (А1166С) гена судинного рецептора до ангіотензина II першого типу методом виділення геномної ДНК із венозної крові обстежуваних методом фенол-хлороформної екстракції, ампліфікації поліморфної ділянки ДНК за допомогою полімеразної ланцюгової реакції на ампліфікаторі "Терцик" (Москва). 3) Після отримання результатів прогнозують перебіг ренопаренхімної артеріальної гіпертонії згідно отриманих даних про відповідний генотип АА, АС, СС. 4) Приймають рішення щодо необхідності початку гіпотензивної терапії, дози препарату та проведення інших лікувальних заходів, спрямованих на сповільнення прогресування захворювання. Ефективність прогнозування перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії на тлі тубулоінтерстиціального ураження нирок запропонованим способом доведена в експерименті серед 15 хворих. За результатами досліджень можна зробити висновок, що у хворих на ренопаренхімну гіпертонію спостерігається достовірно більша частота алеля С порівняно з особами контрольної групи і більша частота генотипу АС, ніж в контрольній групі і у хворих на ессенціальну гіпертонію. Відзначені більш високі цифри артеріального тиску у хворих з генотипом СС, меншою мірою АС. Серед хворих з важким та середньої важкості перебігом гіпертонії спостерігаються власники генотипу СС, меншою мірою АС; серед хворих з генотипом АА здебільшого легкі форми гіпертонії. Результати дослідження гена судинного рецептора до ангіотензина II першого типу наведені в таблиці 1. Клінічні приклади прогнозування перебігу ренопаренхімної артеріальної гіпертонії наведені нижче. Приклад 1. Хворий П., 43 роки, діагноз: Ренопаренхімна артеріальна гіпертонія III ступень, II стадія. Хронічний вторинний пієлонефрит, прихований перебіг, фаза нестійкої ремісії, ХНН 0. Сечокам'яна хвороба. Поступив в терапевтичне відділення денного стаціонару І МКЛ м. Полтава 18.04.2004, № історії хвороби 2214. При госпіталізації виказував скарги на головний біль, головокружіння, загальну слабкість, болі в ділянці серця, погіршення зору, болі в поперековій ділянці, нічне сечовиділення, набряки на обличчі, ногах. Хворіє на хронічний пієлонефрит впродовж 10 років, артеріальна гіпертонія - 7 років, вік розвитку гіпертонії 36 років, давність захворювання на момент розвитку гіпертонії 3 роки. Артеріальний тиск підвищується до 250/180мм рт.ст. Загальний стан середньої важкості, шкіра бліда, пастозність обличчя, гомілок. AT 180/110мм рт.ст., пульс 72 ударів за хвилину. Межі серця при перкусії розширені вліво на 1,5см. При аускультації серцева діяльність ритмічна, звучність тонів дещо ослаблена, акцент II тону над аортою. Органи дихання, кишково-шлунковий тракт - без патологічних особливостей. Селезінка, нирки не пальпуються. Симптом постукування слабо позитивний з обох боків. Сечовипускання вільне, безболісне, до 1,5л за добу. При обстеженні - загальний аналіз крові без патологічних змін, при дослідженні сечі виявлені помірна протеїнурія - до 0,02г/л, знижена питома вага сечі -1010. Біохімічний аналіз - глюкоза крові 3,7ммоль/л. Загальний білок - бЗг/л; білірубін 16-4-12мкмоль/л; тимолова проба 2,4; холестерин 4,8; -ліпопротеїди 50; креатинін 90мкмоль/л; сечовина 8,7ммоль/л. Проба Реберга: клубочкова фільтрація - 126мл/хв., канальцева реабсорбція 98%. Дослідження сечі на стерильність - негативна. УЗД нирок: розміри нирок - п.н. 9,5-5,2; паренхіма стончена - 1,6; л.н. 8,6-4,3, паренхіма - 1,5см; ЧМС ущільнена. В обох нирках дрібні конкременти 0,4-0,6d. ЕКГ - ритм синусовий, 76 за хв., навантаження на лівий шлуночок. ЕКС ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, ФВ 47%. РЕГ підвищений тонус судин, порушений плин крові. Огляд окуліста - ангіопатія сітківки. Огляд невропатолога - гіпертензивна дисциркуляторна енцефалопатія, II ст. При дослідженні поліморфізму гена судинного рецептора до ангіотензина II виявлений генотип СС. При проведенні лікування досягнутий середній рівень AT 150/ЭОмм рт.ст. впродовж 4 тижнів. Приклад 2. Хворий В., 55 років, діагноз: Ренопаренхімна артеріальна гіпертонія І ступень, II стадія. Хронічний вторинний пієлонефрит, прихований перебіг, фаза загострення, ХНН 1. Сечокам'яна хвороба. Поступив в терапевтичне відділення І МКЛ м. Полтава 13.03.2004, № історії хвороби 1557. При госпіталізації виказував скарги на головокружіння, шат кість при ході, загальну слабкість, потіння, болі в ділянці серця, погіршення зору, набряки на обличчі. Хворіє на хронічний пієлонефрит впродовж ЗО років, артеріальна гіпертонія - 25 років, вік розвитку гіпертонії - ЗО років, давність захворювання на момент розвитку гіпертонії 5 років. Артеріальний тиск підвищується до 180/110мм рт.ст. Загальний стан середньої важкості, шкіра звичай 8535 ного кольору, пастозність обличчя Температура тіла - 37,3° С, AT 160/90мм рт с т , пульс 90 ударів за хвилину Межі серця при перкусії розширені вліво на 1см При аускультації серцева ДІЯЛЬНІСТЬ ритмічна, звучність тонів дещо ослаблена, акцент ІІ тону над аортою Органи дихання, кишковошлунковий тракт - без патологічних особливостей Селезінка, нирки не пальпуються Симптом постукування негативний з обох боків Сечовипускання вільне, безболісне, до 1,2л за добу При обстеженні - загальний аналіз крові еритроцити 3,7 1012/л, гемоглобін 120г/л, кольоровий показник 0,97, лейкоцити 4,9 109/л, нейтрофіли паличкоядерні 7%, сегментоядерні 60%, моноцити 8%, еозинофіли 1%, лімфоцити 24%, ШЗЕ 27мм/г При дослідженні сечі виявлені помірна протешурія - до 0,12г/л, питома вага сечі - 1013, епітелій плоский 1 -3 в п/зору, лейкоцити 25-30 в п/зору, еритроцити 1-3 в п/зору, циліндри, солі, бактерії - не знайдено Проба Нечипоренка лейкоцитів - 14000, еритроцитів - 3450, циліндрів 15 Проба Зимницького коливання питомої ваги - 1006-1015, денний діурез 1050, нічний -500, добовий - 1550 аналіз - глюкоза крові 3,5ммоль/л Загальний білок - 73г/л, білірубін 18-4-14мкмоль/л, тимолова проба 2,6, холестерин 4,6, -ліпопротеїди 51, креатинін 124мкмоль/л, сечовина 10,7ммоль/л Проба Реберга клубочкова фільтрація - 47,22мл/хв , канальцева реабсорбція 95% Дослідження сечі на стерильність - негативне УЗД нирок розміри нирок п н 9,2 4,5, паренхіма стончена - 1,6, л н 8,9 4,2, паренхіма - 1,5см, ЧМС ущільнена, в ЛІВІЙ нирці конкремент 0,6d ЕКГ - ритм синусовий, гіпертрофія лівого шлуночка, ішемія задньої стінки ЕКС ознаки гіпертрофії лівого шлуночка, ФВ 42% РЕГ підвищений тонус судин, порушений плин крові Огляд окуліста - анпопатія СІТКІВКИ ОГЛЯД невро патолога - ппертензивна дисциркуляторна енцефалопатія, І ст При дослідженні поліморфізму гена судинного рецептора до ангютензина II виявлений генотип АС При проведенні лікування досягнутий середній рівень AT 140/ЭОмм ртст впродовж 14 діб В таблиці 2 показана перевага способу, який заявляється у порівнянні з прототипом БІОХІМІЧНИЙ Таблиця 1 Розподілення частот генотипів і алелей гена судинного рецептора до ангютензина II першого типу в основній, контрольній групі і серед хворих на ессенціальну гіпертонію (%) та середні рівні артеріального тиску у хворих основної групи залежно від генотипу (М±пл) Генотип, алель Контрольна група (п=40) АА АС СС С 51 34 15 49 Відсоток хворих основної Хворі на ессенціаОсновна група Середні рівні артерігрупи з важким перебігом льну гіпертонію ального тиску (п=15) гіпертонії (п=37) 168,5±6,31 13 16,66 60 66,80 188,3±8,83 50% 226,6±6,12 27 16,66 100% 87 83,46 207,5±7,50 Таблиця 2 Засоби Спосіб, Відомий який проспосіб понується Контрольні показники Необхідність тривалого нагляду за пацієнтом, використання складної апаратури для отримання даних щодо ураження органів-цшей Отримання необхідної інформації для прогнозування перебігу після констатації ураження органів-цілей та розвитку ускладнень Можливість ранньої ідентифікації маркерів несприятливого перебігу і прогнозу захворювання Можливість прийняття рішення про тактику ведення хворого, та особливостях перебігу захворювання при нормальному артеріальному тиску та пограничних рівнях артеріального тиску Комп'ютерна верстка Н Лисенко Підписне НІ так НІ так так НІ так НІ Тираж 26 прим Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м Київ - 4 2 , 01601