Спосіб психофармакотерапії комп’ютерної залежності

Реферат: UA 85657 U UA 85657 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме психіатрії, і може бути застосована для психофармакотерапії комп'ютерної залежності. Відомий спосіб проведення умовно-рефлекторної терапії деполяризуючим м'язовим релаксантом дитиліном у дозі 1,5-2 мг/кг, експозицією 3-5 сеансів у комплексі з антиконвульсантом топілепсином, 50 мг на добу перший тиждень, потім по 100 мг, загальним курсом 2 місяці [1]. Однак вказаний спосіб має ряд недоліків: 1) утворений рефлекс нестійкий, отже аверсивна реакція, що виникала, нетривала та зберігається здебільшого тільки в умовах лікарні; 2) методики, засновані на використанні умовного рефлексу, побудовані на антидофаміновому ефекті та мають гальмуючу дію на ЦНС, а це, в свою чергу, поширює коло протипоказань щодо їх застосування. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб лікування комп'ютерної залежності шляхом застосування амісульприду у дозі 200 мг на прийом увечері, загальним курсом лікування один місяць [2]. Але лікування вказаним способом є вузьконаправленим, спрямованим на усунення лише надцінної когнітивної сиптоматики і не вирішує питання стосовно корекції різноманітних психічних та поведінкових порушень, у тому числі тривожно-депресивних розладів, емоційної напруженості, що зазвичай супроводжують залежність. Згідно з концепцією комп'ютерної залежності, розлади мислення та афективна складова синдрому надцінних ідей є домінуючими і призводять до загострення патологічного потягу. За відсутності корекції тривожно-депресивних розладів формується недостатньо стійка ремісія, яка призводить до раннього рецидиву. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу терапії комп'ютерної залежності шляхом використання селективного інгібітора зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС) нової генерації, пароксетину, що дозволить досягти у більш короткий термін стабілізації стану та переходу хвороби у тривалу стійку ремісію. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, пацієнту призначають селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну нової генерації, а саме пароксетин, у дозі 20 мг (1 таблетка) на добу, увечері протягом трьох місяців на тлі проведення психотерапії, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби через 2-3 місяці. Препарат пароксетин є антидеприсивним засобом, що має складну циклічну структуру, відмінну від структури інших відомих антидепресантів. Механізм дії пароксетину зумовлений його властивістю вибірково блокувати зворотне захоплення серотоніну (5НТ) пресинаптичною мембраною, з чим пов'язано підвищення вільного вмісту цього нейромедіатора у синоптичній щілині і посилення серотонінергічної дії в ЦНС, яка відповідає за розвиток тимоаналептичного (антидепресивного) ефекту. Пароксетин є найбільш специфічним блокатором зворотного захоплення серотоніну серед селективних серотонінергічних антидепресантів. У ряді серотонінергічних антидепресантів пароксетин in vitro має найбільш виражений вплив на блокаду зворотного захоплення серотоніну, що може зумовлювати потужність його антидепресивної дії. Вплив на мхолінорецептори, α- і β- адренорецептори незначний, що визначається слабким проявом холінолітичних, кардіоваскулярних, седативних побічних ефектів. Основна психотропна активність пароксетину - це антидепресивна іанксіолітична дія при достатньо вираженому стимулюючому (активізуючому) ефекті. Після перорального прийому пароксетин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту. Період напіввиведення становить близько 16-24 год. Менше двох відсотків дози виводиться із сечею у незміненому вигляді, інші - у вигляді метаболітів із сечею (64 %) або з жовчю. Постійна концентрація в сироватці крові досягається на 6-7 день після початку лікування; надалі, при подовженні терапії, вона практично не змінюється. Спосіб проводиться наступним чином. Перед лікуванням одержують дозвіл-згоду хворого на проведення запропонованої терапії. Лікування проводять амбулаторно, але під наглядом медперсоналу, а потім продовжують вже під контролем осіб, що оточують хворого. Курс терапії проводився препаратом пароксетин у дозі 20 мг на добу. Вже на другий тиждень лікування у хворих відмічено зменшення емоційної напруженості; афективна складова (тривожно-депресивна напруга) досить швидко піддавалася фармакотерапії. Хворі ставали контактними, розсудливими, були готові до психотерапевтичної співпраці. Також на тлі фармакотерапії було зручно проводити раціонально-поведінкову психотерапію, головним завданням якої було створення нових патернів поведінки, які будуть базуватися на відмінній від комп'ютерної гри системі отримання задоволення (наприклад, від також азартного, але соціально-схвалюваного заняття спортом: ігрові види, серфінг, дайвінг, 1 UA 85657 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 парашутний спорт). Поступово, на другий - третій тиждень лікування, система надцінних ідей повністю розпадалась, з'являлось критичне осмислення свого стану. Оскільки хворі після лікування віддавали перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ними легше було створювати раціональну модель залежності від тривалого використання комп'ютера та всебічно її обговорювати. Таким чином, досягається ототожнення ятрогенної та внутрішньої картини хвороби. Частина хворих - 14 (39,9 %) із 35 пацієнтів - самостійно висловили бажання приймати препарат і після курсу лікування; їм встановлювалася індивідуальна доза препарату 20 мг один раз на добу. Ремісія понад півроку зареєстрована у 19 (54,3 %) хворих, що можна оцінити як позитивний результат лікування. Під час повторних звернень більшість з хворих висловлювала бажання стримувати себе відносно патологічно тривалого використання комп'ютеру у майбутньому. Таким чином, доза пароксетину 20 мг на добу протягом трьох місяців є достатньою для медикаментозної корекції тривожно-депресивної симптоматики у патологічних комп'ютерних гравців. Терапія створює сприятливий фон для проведення подальшої психотерапії і може бути рекомендована для включення її до комплексного лікування даної категорії хворих. За заявленим способом проліковано 35 хворих з одержанням позитивних результатів, адекватної та ефективної корекції патологічного потягу до комп'ютерної діяльності і можливістю сформувати стійку тривалу ремісію за відсутністю будь-яких ускладнень. Приклад. Хворий П., 19 років, звернувся за допомогою у супроводі матері; на консультації встановлено діагноз "патологічна залежність від комп'ютерної діяльності". Раніше, вже проходив лікування з цього приводу у психотерапевта. Після отримання дозвіл-згоди пацієнта на проведення запропонованої терапії йому було призначено пароксетин у дозі 20 мг на добу. На десятий день лікування у хворого відмічено зменшення емоційної напруженості (афективної складової залежності). Хворий став більш контактним, розсудливим, був готовий до співпраці. Йому на тлі фармакотерапії проведено раціонально-поведінкову психотерапію, головним завданням якої було створення нових патернів поведінки, які будуть базуватися на відмінній від гри системі отримання задоволення (наприклад, азартне заняття спортом: ігрові види, серфінг, дайвінг, парашутний спорт). Поступово, наприкінці третього тижня лікування, стабілізувався емоційний фон, зникла тривожно-депресивна симптоматика, система надцінних ідей повністю розпалась, з'явилось критичне осмислення свого стану. Хворий після лікування віддавав перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ними легше було створювати раціональну модель позбавлення залежності від комп'ютера та всебічно її обговорювати. Ремісія за спостереженнями склала більше півтори року. У порівнянні з прототипом, запропонований спосіб терапії комп'ютерної залежності дозволяє, за рахунок сполученого застосування антидепресанта і когнітивно-поведінкової психотерапії, скоротити термін стаціонарного лікування і досягти стабілізації стану хворого та сформувати стійку тривалу ремісію. Джерела інформації: 5 1. Пат. 42637 України, МКВ (2009) А61К 31/70 (2009.07). Спосіб корекції патологічного потягу в структурі адиктивної поведінки / B.C. Бітенський, Є.В. Опря, К.В. Аймедов; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - № u200902239; заявл. 20.02.2009, опубл. 10.07.2009, Бюл. № 13, 2009. 5 2. Пат. 40465А України, МКВ (2011) А61К 31/18 (2013.04). Спосіб лікування наркоманії / Аймедов К.В., Мельник В.О.; заявник та патентовласник Одеський національний медичний університет. - № u200102134; заявл. 27.04.13; опубл. 16:05.13, Бюл. № 5, 2001. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 50 Спосіб психофармакотерапії комп'ютерної залежності шляхом застосування антидепресанту, який відрізняється тим, що пацієнту призначають селективний інгібітор зворотного захоплення серотоніну нової генерації, а саме пароксетин, у дозі 20 мг (1 таблетка) на добу, увечері протягом трьох місяців на тлі проведення психотерапії, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби через 2-3 місяці. 55 Комп’ютерна верстка М. Ломалова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2