Спосіб психофармакотерапії комп’ютерної залежності

Реферат: UA 70542 U UA 70542 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме психіатрії, і може бути застосована для психотерапії комп'ютерної залежності. Сьогодні група наркологічних захворювань вельми поширилася за рахунок нехімічних поведінкових залежностей, до яких належить й комп'ютероманія. Тому організаційнореабілітаційні та лікувальні підходи, набуті у наркологічній практиці, можуть бути застосовані й при лікуванні групи поведінкових аддикцій, з проведенням їм відповідної модифікації та адаптації до вказаної нозологічної одиниці. Відомий спосіб лікування опійної наркоманії, який полягає у внутрішньовенному введенні дитиліну у дозі 1,5-2,0 мг/кг на прийом, повний курс лікування 4-5 сеансів [1]. Однак, вказаний спосіб має наступні недоліки: - утворений рефлекс нестійкий, отже аверсивна реакція, що виникала, нетривала та зберігається здебільшого тільки в умовах лікарні; - методики, засновані на використанні умовного рефлексу, побудовані на антидофаміновому ефекті та мають гальмуючу дію на ЦНС, а це, у свою чергу, поширює коло протипоказань щодо їх застосування. Найбільш близьким до запропонованого технічного рішення є спосіб проведення умовнорефлекторної терапії деполяризуючим м'язовим релаксантом дитиліном 1,5-2 мг/кг експозицією 3-5 сеансів у комплексі з антиконвульсантом топілепсином у дозі 50 мг на добу перший тиждень, потім по 100 мг, загальним курсом 2 місяці [2]. Але, лікування приведеним способом є вузьконаправленим на формування стійкої негативної умовно-рефлекторної відповіді та не вирішує питання стосовно корекції різноманітних психічних та поведінкових порушень, у тому числі розладів мислення, емоційної напруженості, які часто супроводжують залежність. Згідно з концепцією комп'ютерної залежності, розлади мислення та афективна складова синдрому надцінних ідей є домінуючими та призводять до загострення патологічного потягу. За відсутності корекції розладів мислення формується недостатньо стійка ремісія, яка призводить до раннього рецидиву. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу терапії комп'ютерної залежності шляхом використання атипового антипсихотика нової генерації, що сприяє досягненню стабілізації стану хворого та переходу у тривалу стійку ремісію. Спосіб виконується наступним чином. Лікування проводилось препаратом соліан (амісульприд) у дозі 200 мг на добу, який є антипсихотичним засобом, що належить до класу заміщених бензамідів, та має унікальний бімодальний механізм дії - пресинаптичний та постсинаптичний. Пресинаптичний механізм полягає у блокуванні D2-D3 рецепторів префронтальної ділянки, що веде до збільшення викиду дофаміну за механізмом негативного зворотнього зв'язку та редукції негативних симптомів й когнітивного дефіциту, тобто сприяє активній цілеспрямованій діяльності, яка заміщує адиктивну. Постсинаптичний механізм націлений на блокування D 2-D3 рецепторів мезолімбічної ділянки, що веде до зменшення продуктивної симптоматики. Оскільки психопатологічна продукція у досліджених патологічних гравців обмежувалась надцінною ідеаторною продукцією, попередніх спостережень, добова доза, згідно з результатами досліджень, була обмежена 200 мг. Перевагою препарату порівняно з іншими антипсихотиками є те, що амісульприд не має спорідненості з рецепторами серотоніну, гістаміну, з адренергічними і холінергічними рецепторами. Поставлена задача вирішується тим, що, згідно з корисною моделлю, призначають атиповий антипсихотик нової генерації, а саме препарат соліан у дозі 200 мг (1 таблетка) на добу протягом одного-двох місяців на тлі проведення психотерапії, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби. Перед лікуванням одержують дозвіл-згоду хворого на проведення запропонованої терапії. Лікування проводять амбулаторно, але під наглядом медперсоналу, а потім продовжують вже під контролем осіб оточуючих хворого. Курс терапії проводився препаратом соліан (амісульпридом) у дозі 200 мг на добу. Вже на другий-третій день лікування у хворих відмічено зменшення емоційної напруженості; афективна складова синдрому надцінних ідей досить швидко піддавалася фармакотерапії. Хворі ставали контактними, розсудливими, були готові до співпраці. Також на тлі фармакотерапії було зручно проводити раціонально-поведінкову психотерапію, головною задачею якої було створення нових патернів поведінки, які б базувались на відмінній від гри системі отримання задоволення (наприклад, від азартного заняття спортом - ігрові види, серфінг, дайвінг, парашутний спорт). Поступово, на 5-7 день лікування система надцінних ідей повністю розпадалась, з'являлось критичне осмислення свого стану. Оскільки хворі після лікування віддавали перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ними легше було створювати раціональну модель залежності від 1 UA 70542 U 5 10 15 20 25 30 35 азартних ігор та всебічно її обговорювати. Таким чином, досягається ототожнення ятрогенної та внутрішньої картини хвороби. Частина хворих - 12 (27,9 %) з 43 наших пацієнтів - самостійно висловили бажання приймати препарат і після курсу лікування; їм встановлювалася індивідуальна доза препарату - 200 мг один раз у два дні. Ремісія понад півроку зареєстрована у 24 (55,8 %) хворих, що можна було оцінити як позитивний результат лікування. Під час повторних звернень більшість з хворих висловлювала бажання стримувати себе відносно ігрової діяльності у майбутньому. Таким чином, доза соліану 200 мг на добу протягом місяця є достатньою для медикаментозної корекції синдрому надцінних ідей у патологічних гравців. Дана терапія створює сприятливий фон для проведення подальшої психотерапії і може бути рекомендована для включення її до комплексного лікування даної категорії хворих. Запропонованим способом проведено терапію 43 хворих з одержанням позитивних результатів, адекватної та ефективної корекції патологічного потягу до гри та можливістю сформувати стійку тривалу ремісію за відсутністю будь-яких ускладнень. Приклад. Хворий С, 20 років, звернувся за допомогою у супроводі батьків, на консультації встановлено діагноз "комп'ютерна залежність". Раніше, вже кілька разів проходив лікування з цього приводу у різноманітних спеціалістів. Після отримання дозвіл-згоди пацієнта на проведення запропонованої нами терапії йому було призначено амісульприд (соліан) у дозі 200 мг на добу. На третій день лікування у хворого відмічено зменшення емоційної напруженості (афективної складової синдрому надцінної ідеї). Хворий став контактним, розсудливим, був готовий до співпраці. З ним на тлі фармакотерапії проведено раціональноповедінкову психотерапію, головною задачею якої було створення нових патернів поведінки, які б базувались на відмінній від гри системі отримання задоволення (наприклад, від азартного заняття спортом - ігрові види, серфінг, дайвінг, парашутний спорт). Поступово, наприкінці першого тижня лікування система надцінних ідей повністю розпалась, з'явилось критичне осмислення свого стану. Хворий після лікування віддавав перевагу когнітивним формам реагування на навколишню дійсність, з ними легше було створювати раціональну модель залежності від комп'ютеру та всебічно її обговорювати. Ремісія за нашими спостереженнями склала більше одного року. У порівнянні з найближчим аналогом, запропонований спосіб терапії комп'ютерної залежності дозволяє скоротити термін стаціонарного лікування і дозволяє досягнути стабілізації стану хворого та сформувати стійку тривалу ремісію. Джерела інформації: 5 1. Патент 40465А України, МКВ (2001) А61К 31/00 (2001.07). Спосіб лікування наркоманії / Битенський B.C., Аймедов К.В.; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 2001021349; заявл. 27.02.01; опубл. 16.07.01, Бюл. № 6. - 3 с. 5 2. Патент № 42637 України, МКВ (2009) А61К 31/70 (2009.07). Спосіб корекції патологічного потягу в структурі адиктивної поведінки / B.C. Битенський, Є.В. Опря, К.В. Аймедов; заявник та патентовласник Одеський державний медичний університет. - № 11200902239; заявл. 20.02.2009, опубл. 10.07.2009, Бюл. № 13. - 3 с. 40 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 45 Спосіб психофармакотерапії комп'ютерної залежності шляхом застосування умовнорефлекторного лікування, який відрізняється тим, що хворому призначають атиповий антипсихотик нової генерації амісульприд у дозі 200 мг (1 таблетка) на добу увечері протягом одного-двох місяців на тлі проведення психотерапії, з повторенням курсу при відновленні симптомів хвороби. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2