Спосіб укриття низькоактивних радіаційних відходів

Реферат: Спосіб укриття низькоактивних радіаційних відходів, включає послідовне укладання і ущільнення нижнього водонепроникного екрана і відходів та покриття останніх верхнім водонепроникним екраном. Нижній водонепроникний екран має розташування під ґрунтоворослинною поверхнею, а верхній водонепроникний екран має пошарову будову, яка складається з шару щебеню потужністю не менше 0,5 м, шару слабопроникного суглинку потужністю не менше 1,0 м, а також шару гумусованого ґрунту потужністю 0,1-0,3 м. UA 88199 U (54) СПОСІБ УКРИТТЯ НИЗЬКОАКТИВНИХ РАДІАЦІЙНИХ ВІДХОДІВ UA 88199 U UA 88199 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі охорони навколишнього середовища і стосується проблем поводження з радіоактивними відходами, а саме до способів захоронення низькоактивних радіаційних відходів в наземному (підземному) сховищі. Відомі способи захоронення радіоактивних відходів викладені в спеціальній літературі [1, 2, 3] і практично мало чим відрізняються. У їхній основі закладені вимоги СанПіН 42-129-11-393885 (СПОРО-85 (ДНАОП 0.03-1.69-85)) Санітарні правила поводження з радіоактивними відходами (СПОРО-85) і "Норми радіаційної безпеки України, доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення НРБУ-97/Д-2000". Кінцевою метою заходів по захороненню радіоактивних відходів є зниження сумарної дози усіх джерел опромінення до рівнів, які не перевищують гранично допустиму дозу для відповідних категорій осіб. Конструкція сховищ суттєво залежить від небезпеки відходів. У існуючій сьогодні практиці перед захороненням тверді й рідкі відходи перетворюються в стійкі форми. Один з можливих способів - захоронення радіоактивних відходів у цементні блоки. Цей спосіб не приводить до скорочення обсягу відходів. Тому застосовувати його доцільно лише при подальшому складуванні цементних блоків у сховищах найпростішого типу. Цементування застосовується при захороненні порівняно невеликих обсягів радіоактивних відходів. Блоки необхідно поміщувати нижче рівня промерзання ґрунту або забезпечити такі умови, при яких температура в сховищі не опускалася б нижче нуля градусів за Цельсієм. Цих недоліків позбавлений спосіб створення стійких форм із використанням бітумних або склоподібних матеріалів. При змішуванні радіоактивних відходів з попередньо нагрітим матеріалом (наприклад, бітумом) виходить водостійкий блок невеликого об'єму. Захоронення цементних, бітумних або скляних блоків, що містять радіоактивні відходи, здійснюється в спеціально обладнані ємності, які розміщують вище рівня ґрунтових вод. Ємність являє собою підземний прямокутний резервуар зі стінками й днищем, зібраними із залізобетонних конструкцій, і перекриттям зі збірних залізобетонних плит. Резервуар складається з відсіків. Внутрішні поверхні ємності покривають цементним розчином з добавкою рідкого скла й промащують бітумом. Відходи завантажують в отвір після зняття однієї-двох плит перекриття [4]. Найбільш близьким аналогом до запропонованої корисної моделі є спосіб укриття промислових відходів, який включає послідовне укладання і ущільнення водонепроникного екрана і відходів та покриття останніх водонепроникним екраном [5]. Недоліком сховища є значна собівартість спорудження та можливість водної та вітрової ерозії, інфільтрації вод. Задачею корисної моделі є усунення водної та вітрової ерозії, інфільтрації вод, здешевлення будівництва та екологічність сховища (відсутність неприродних матеріалів). Поставлена задача вирішується за рахунок того, що у відомому способі укриття низькоактивних радіаційних відходів, який включає послідовне укладання і ущільнення нижнього водонепроникного екрана і відходів та покриття останніх верхнім водонепроникним екраном, згідно з корисною моделлю, нижній водонепроникний екран має розташування під ґрунтоворослинною поверхнею, а верхній водонепроникний екран має пошарову будову, яка складається з шару щебеню потужністю не менше 0,5 м, шару слабопроникного суглинку потужністю не менше 1,0 м, а також шару гумусованого ґрунту потужністю 0,1-0,3 м. Доцільно використання слабопроникного суглинку із потенційно родючими властивостями та потужністю 1,0-2,0 м для посадки трав'яної та чагарникової рослинності на поверхні. Спосіб укриття низькоактивних радіаційних відходів здійснюється таким чином. Після складування низькоактивних радіаційних відходів на пункті захоронення (хвостосховище, відстійник, відвал забалансових руд), де відповідно до нормативних документів -7 має місце створення нижнього водонепроникного екрана з коефіцієнтом фільтрації 10 см/сек; осушення та планування поверхні пункту захоронення низькоактивних радіаційних відходів; будівництва під'їзних шляхів, а якщо пункт захоронення розташований у долині річок або балок, проводиться проектування і будівництво відвідних каналів, нагорних канав, дренажних систем для відводу стоку підземних, річкових і поверхневих вод, здійснюється: 1) засипка поверхні шаром щебеню потужністю не менше 0,5 м (можливе використання відвалів кар'єрів, шахт, відходи виробництва тощо); 2) засипка шаром слабопроникного суглинку (доцільно з потенційно родючими властивостями) потужністю не менше 1,0 м (доцільно 1,0-2,0 м для посадки трав'яної та чагарникової рослинності на поверхні); 3) засипка верхньої частини гумусованим шаром ґрунту потужністю 0,1-0,3 м. Таким чином, наведені заходи повністю виключають можливість міграції радіонуклідів за межі полігона поховання, здійснюється підвищення надійності та зниження собівартості будівництва укриття низькоактивних радіаційних відходів за рахунок усунення водної та вітрової 1 UA 88199 U 5 10 15 ерозії, інфільтрації вод та використання простих природних матеріалів. Конструкція сховища містить природні матеріали, що виключає вплив на довкілля, через що підвищується екологічність будови. Джерела інформації: 1. Корнилов А.Н. Отходы уранодобывающей промышленности / А.Н. Корнилов, С.Г. Рябчиков. - М., 1992. 2. Охрана окружающей среды при обезвреживании радиоактивных отходов. - М., 1989. 3. Принципы радиационной защиты при удалении твердых радиоактивных отходов. Публикация 46 МКРЗ. - М., 1988. 4. Как хоронят "радиацию" / И. Коренков, И. Соболев, Л. Хомчик, Л. Проказова // Энергия. М.: Наука, 1988. - № 11. - С. 23-25. 6 5. Пат. 2070102 С1 Россия, МПК В09В 1/00. Способ захоронения токсичных промышленных отходов / Лосев Б.Л.; Всесоюзный научно-исследовательский и проектно-конструкторский институт геофизических методов исследования, испытания и контроля нефтегазоразведочных скважин, заявник і власник патенту. - № 4940247/13; заявл. 30.05.1991; опубл. 10.12.1996. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 1. Спосіб укриття низькоактивних радіаційних відходів, який включає послідовне укладання і ущільнення нижнього водонепроникного екрана і відходів та покриття останніх верхнім водонепроникним екраном, який відрізняється тим, що нижній водонепроникний екран має розташування під ґрунтово-рослинною поверхнею, а верхній водонепроникний екран має пошарову будову, яка складається з шару щебеню потужністю не менше 0,5 м, шару слабопроникного суглинку потужністю не менше 1,0 м, а також шару гумусованого ґрунту потужністю 0,1-0,3 м. 2. Спосіб укриття низькоактивних радіаційних відходів за п. 1, який відрізняється тим, що слабопроникний шар суглинку має потенційно родючі властивості та потужність 1,0-2,0 м. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2