Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого

Реферат: Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого включає візуальний контроль гібридності рослин, який здійснюється за довжиною стебла. Для контролю гібридності довгостеблову стерильну форму запилюють короткостебловим відновлювачем фертильності із домінантним геном короткостебловості, і за довжиною стебла проводять контроль гібридності рослин. UA 91020 U (54) СПОСІБ КОНТРОЛЮ ГІБРИДНОСТІ РОСЛИН ЖИТА ОЗИМОГО UA 91020 U UA 91020 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема селекції, і може бути використана в селекції та насінництві рослин жита озимого. Відомий спосіб контролю гібридності рослин з використанням електрофорезу [Рудишин С.Д. Методичні рекомендації по виділенню і електрофоретичному розділенню легкорозчинних білків і пероксидази рослин. - Вінниця: Препринт ВДСГІ, 1995. - 11 с.]. Складна система ідентифікації за допомогою методів білкових маркерів, які базуються на генетичній обумовленості синтезу білків (ферментів), що дозволяє використовувати їх як специфічні індикатори генотипу, ефективно використовується для визначення гібридності рослин. Недоліком даного способу є досить затратний і тривалий процес проведення електрофорезу у спеціалізованих біохімічних лабораторіях із забезпеченням низки хімічних препаратів для проведення аналізу. Окрім того, за допомогою даного способу неможливо провести ідентифікацію значної кількості рослин, які вирощуються на великих площах. Найближчий за сукупністю суттєвих ознак до пропонованого способу є спосіб контролю гібридності рослин кукурудзи за забарвленням зернівок [Парий Ф.Н. А. с. 923474 (СССР). Способ получения гибридных семян кукурузы // Опубл. в Б.И. - 1982. - № 16], що включає контроль гібридності зерна, що забезпечує підвищення продуктивності промислових гібридів за рахунок використання лише гібридних форм. Ці спільні суттєві ознаки мають відомий і пропонований спосіб, проте при використанні відомого способу необхідно проводити введення генів забарвлення зернівки шляхом бекросування. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення продуктивності промислових гібридів жита озимого за рахунок використання в якості компонентів гібридизації форми, які відрізняються за маркерними ознаками. Материнська стерильна форма має рецесивний ген довгостебловості, а відновлювач фертильності має домінантним ген короткостебловості. Задачею корисної моделі є контроль гібридності за ознакою висоти окремих рослин. Поставлена задача вирішується тим, що для гібридизації використовують материнську і батьківську форми, які відрізняються маркерними генами, що контролюють ознаку довжини стебла рослин, яка є досить ефективним маркером. Материнська стерильна форма та закріплювач стерильності повинні мати ген h1, який відповідає за формування довгого стебла у рослин, батьківська форма (відновлювач фертильності) - ген Н1, який забезпечує формування короткого стебла. Стерильну форму зі своїм аналогом-закріплювачем стерильності розмножують ізольовано. Ізольовано розмножують і відновлювач фертильності з домінантним маркерним геном. На останньому етапі гібридизації високорослу стерильну форму запиляють відновлювачем фертильності з домінантним маркерним геном і за довжиною стебла у гібридів першого покоління визначають, яким шляхом отримано особину: шляхом запилення довгостеблової стерильної форми відновлювачем фертильності із коротким стеблом, чи шляхом запилення стерильної форми фертильними (напівфертильними) особинами, які можуть виникнути серед стерильних рослин у результаті генетичного та/або механічного засмічення стерильних форм. Маркерна ознака (довжина стебла) дозволяє візуально вирізнити особини, що сформувалися в результаті запилення довгостеблової стерильної форми короткостебловим відновлювачем фертильності з домінантним геном короткостебловості, від особин, отриманих у результаті запилення довгостеблової стерильної форми фертильними, або напівфертильними довгостебловими сібсами, чи довгостебловими рослинами отриманими від механічного засмічення. Визначення гібридності рослин проводять за маркерною ознакою (довжина стебла). Генетичну схему процесу (використання маркерного гена коротокостебловості для визначення гібридності рослин) подано на схемі. Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого дозволяє визначати рівень гібридності партії насіння. Отже, зміст корисної моделі полягає в тому, що для контролю гібридності партій насіння при схрещуваннібереться дві форми довгостеблова стерильна форма, яка схрещується з довгостебловим закріплювачем стерильності, а потім розмножена довгостеблова стерильна форма схрещується із відновлювачем фертильності із домінантним геном короткостебловості, і за довжиною стебла проводять контроль гібридності рослин. Це забезпечує контроль гібридності рослин на ранніх етапах розвитку і дає можливість визначати рівень гібридності рослин та дозволяє в свою чергу контролювати рівень гібридності насіння промислових партій і використовувати на посів партії насіння з високим рівнем гібридності. Використання маркерного гена коротокостебловості для визначення гібридності рослин (схема). 60 1 UA 91020 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб контролю гібридності рослин жита озимого, що включає візуальний контроль гібридності рослин, який здійснюється за довжиною стебла, який відрізняється тим, що для контролю гібридності довгостеблову стерильну форму запилюють короткостебловим відновлювачем фертильності із домінантним геном короткостебловості, і за довжиною стебла проводять контроль гібридності рослин. Комп’ютерна верстка С. Чулій Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2