Спосіб підвищення врожайності жита озимого

Реферат: Спосіб підвищення врожайності жита озимого включає застосування протруєння насіння та внесення гербіциду. Підживлюють комплексним мінеральним добривом в основне внесення та у прикореневе підживлення. Жито озиме висівається після попередника люцерни. UA 77431 U (12) UA 77431 U UA 77431 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 Корисна модель належить до галузі сільського господарства і може застосовуватися в рослинництві та насінництві зернових культур. Відомий спосіб підвищення урожайності озимих зернових культур полягає у застосуванні комплексних мінеральних добрив в основне внесення та під час сівби у рядки, а також азотного підживлення рано навесні [1] на фоні інтегрованого захисту посівів. Недоліком способу є застосування великої кількості мінеральних добрив, що спричиняє вилягання озимого жита, особливо у роки з великою кількістю опадів. Інший відомий спосіб підвищення урожайності жита озимого після кукурудзи на силос, який полягає у застосуванні основного внесення комплексних мінеральних добрив на фоні мінімального захисту посівів та проведенні сівби у різні строки [2]. Недоліком способу є разове внесення великої кількості мінеральних добрив восени, в результаті чого більша частина корисних речовин вимивається і потрапляє у ґрунтові води. Крім того, даний спосіб застосовується лише після попередника кукурудза на силос. Також відомий спосіб підвищення врожайності жита озимого, за якого передбачено основне внесення калійних та фосфорних добрив, застосування кількох азотних підживлень та інтегрованого захисту рослин [3]. Недоліками цього способу є застосування великої кількості добрив у декілька прийомів, а також інтегрованого захисту рослин, що робить вирощування жита озимого економічно невигідним. Найближчим за технічною суттю є спосіб підвищення урожайності жита озимого після попередника люцерни, за якого застосовують протруювання насіння перед сівбою, внесення гербіциду у фазі весняного кущіння та прикореневе підживлення простими азотними добривами в дозі N20-40 [4]. Недоліком способу є відсутність внесення фосфорних та калійних мінеральних добрив, внаслідок чого жито озиме не може максимально реалізувати свій генетичний потенціал урожайності. Ще одним недоліком даного способу є застосування лише на сортах жита, тоді як перспективним напрямком в рослинництві є вирощування гібридів. В основу корисної моделі поставлена задача збільшити врожайність сортів та гібридів жита озимого при їх вирощуванні після люцерни. Поставлена задача вирішується шляхом застосування основного внесення комплексного мінерального добрива в дозі N60Р60K60, протруювання насіння (Вітавакс 200 ФФ, 2,5 л/т або його аналог), підживлення комплексними мінеральними добривами навесні в дозі N30P30K30, яке здійснюється у фазі кущіння або на початку виходу в трубку, а також внесення гербіциду (діален супер, 2,0 л/га або його аналог) навесні у фазі кущіння жита озимого на посівах культури після попередника люцерни. Спосіб був проведений експериментально в лабораторії рослинництва Інституту рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НА АН. Матеріалом для досліджень були сорт жита озимого Харківське 98 та гібрид Первісток F1. За даними таблиці, в результаті застосування корисної моделі порівняно з контролем (традиційна модель), за якої не застосовували удобрення посівів, спостерігалося істотне збільшення врожайності жита озимого. Так, в середньому за три роки досліджень, при застосуванні корисної моделі, порівняно з традиційною, врожайність сорту жита озимого Харківське 98 збільшувалася на 0,52 т/га, а гібриду Первісток F1 - на 0,47 т/га. Урожайність жита озимого при застосуванні корисної моделі за роки досліджень, зросла в середньому на 0,49 т/га. Отже, застосування протруювання насіння, внесення гербіциду навесні у фазі кущіння, а також основного внесення та підживлення комплексними мінеральними добривами сприяє істотному збільшенню врожайності жита озимого, що висівається після люцерни. Це дає можливість оптимізувати вирощування сортів та гібридів жита озимого та забезпечити найбільш раціональне використання площ після попередника люцерни. 1 UA 77431 U Таблиця Урожайність жита озимого (т/га) після люцерни залежно від моделі технології вирощування (2004-2006 pp.) Роки досліджень 2004 2005 2006 середня по роках Традиційна модель (контроль) Харківське 98 5,45 4,06 4,09 4,53 Первісток Fi 6,17 4,85 4,65 5,22 середня 5,81 4,46 4,37 4,88 Корисна модель Харківське 98 5,56 4,47 5,12 5,05 Первісток F1 6,48 4,81 5,78 5,69 середня 6,02 4,64 5,45 5,37 HIP05, т/га для: сортів - 0,06, моделей - 0,08; років - 0,07; взаємодії - 0,20 Сорт (гібрид) 5 10 15 20 25 Джерела інформації: 1. Красиловець Ю. Г. Озимі: пшениця, жито, тритикале / Ю. Г. Красиловець, В. С Зуза, В. П. Петренкова та ін. // Оптимізація інтегрованого захисту польових культур (довідник). - Харків: Магда LTD, 2006. - С. 19-35. 2. Авраменко СВ. Урожайність гібриду озимого жита Первісток при різних нормах висіву та фонах мінерального живлення по кукурудзі на силос в умовах східного Лісостепу України / С В. Авраменко // Екологізація сталого розвитку агросфери і ноосферна перспектива інформаційного суспільства: тези міжнар. наук. конф. студентів, аспірантів і молодих вчених (3-5 жовтня 2007 p.). - X.: ХНАУ ім. В. В. Докучаева, 2007. - С. 21-22. 3. Майстер О. А. Порівняльна продуктивність озимих зернових культур залежно від моделей технологій їх вирощування в умовах північного Лісостепу України: дис. … канд. с.-г. наук.; Інститут землеробства УААН / О. А. Майстер. - К., 1999. - 153 с. 4. Патент № 61250 Спосіб підвищення урожайності жита озимого після попередника люцерни / С В. Авраменко, М. Г. Цехмейструк, В. В. Кириченко, В. П. Петренкова // заявник і власник Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН (UA); заявлено 04.01.2011; опубліковано 11.07.2011. Бюл. № 13. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб підвищення врожайності жита озимого, який включає застосування протруєння насіння, внесення гербіциду, а також підживлення мінеральними добривами, який відрізняється тим, що жито озиме висівається після попередника люцерни, і застосовуються комплексні мінеральні добрива в основне внесення та у прикореневе підживлення у фазу кущіння або виходу в трубку. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2