Спосіб лікування запальних захворювань рогівки

Реферат: UA 91206 U UA 91206 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до офтальмології, і може бути використана для лікування запальних захворювань рогівки. Відомий спосіб лікування запальних захворювань рогівки, взятий в якості прототипу, субкон'юнктивальне введення лікарських речовин [1]. Суть його полягає ось у чому: проводять місцеву анестезію кон'юнктиви за допомогою крапель тричі, з проміжком в 1 хвилину. Після інстиляції пацієнт дивиться вгору, ін'єкцію здійснюють за допомогою шприца та інсулінової голки в нижню кон'юнктиву очного яблука або зовнішній кут ока. Голку вводять навскоси між кон'юнктивою і теноновою капсулою під кон'юнктиву перехідних складок. Уводять 0,5-1,0 мл речовини. Після ін'єкції утворюється маленький пухирець. Проте цей спосіб має такі недоліки: - опосередковане надходження лікарських речовин через перелімбальну судинну мережу; - виникнення субкон'юнктивальних крововиливів після ін'єкцій; - рубцювання слизової оболонки очного яблука в разі тривалого лікування; - болючість при введенні лікарських речовин; - необхідність щоденних повторних ін'єкцій; - досить висока концентрація лікарських препаратів у склері і незначна їх концентрація в рогівці. В основу корисної моделі поставлено задачу - удосконалити спосіб лікування запальних захворювань рогівки таким чином, щоб забезпечити підвищення ефективності способу за рахунок безпосереднього надходження лікарської речовини до осередку запалення. Поставлена задача вирішується завдяки тому, що до способу лікування запальних захворювань рогівки, який включає введення лікарської речовини в передній відрізок ока, згідно з корисною моделлю, лікарську речовину вводять в рогівку ока, для чого за допомогою алмазного ножа у місці лімба виконують дозований надріз рогової оболонки на ½ її товщини, завдовжки 1-10 мм, в залежності від розміру виразки, шари рогівки розшаровують і насичують їх лікарською речовиною до появи набряку рогівки на всій ділянці ураження і прилеглій до неї частині рогової оболонки. Пропонований спосіб здійснюють таким чином: за допомогою алмазного ножа у місці лімба виконують дозований надріз рогової оболонки на ½ її товщини (оскільки товщина рогової оболонки в ділянці лімба дорівнює 1,0-1,2 мм, і більш глибокий надріз може загрожувати їй перфорацією, а менш глибокий надріз не дасть результатів, і лікарська речовина не буде вводитися безпосередньо в строму) завдовжки 1-10 мм (в залежності від розміру виразки). Шари рогівки розшаровують за допомогою розшарувального ножа в напрямку до ураженої ділянки рогової оболонки. За допомогою канюлі з тупим кінцем, зігнутим під кутом 110°-130°, впираючись в край сформованого тунелю, здійснюють нагнітання шарів рогівки лікарською речовиною до появи набряку рогівки з поширенням на всю ділянку ураження і навколишню частину рогової оболонки. Приклад. Хворий К., 22 роки, звернувся зі скаргами на зниження зору, світлобоязнь, відчуття стороннього тіла, блефароспазм, закисання вранці правого ока (OD) протягом 3-х днів. Ці скарги з'явилися після перенесеного гострого респіраторного захворювання. Супутній діагноз: Цукровий діабет, тип 2. Об'єктивно: гострота зору правого ока = 0,1, не корегується, гострота зору лівого ока = 1,0. OD: око подразнене, перикорнеальна ін'єкція, рогівка: з 6 год. до 8 год. - дефект епітелію, в центрі якого - незначне заглиблення (забарвлюється флюоресцеїном), краї нерівні, підриті, рогівка набрякла. Передня камера середньої глибини, кришталик прозорий, очне дно: диск зорового нерва блідо-рожевий, межі чіткі, судини не змінені. Ліве око: без патологічних змін. Поставлено діагноз: Виразка рогової оболонки правого ока. Призначено лікування: інстиляція антибіотика - левофлоксацин (офтаквікс) по 1 краплі 6 разів на день, нестероїдні протизапальні засоби у краплях по 1 краплі 6 разів на день, солкосериловий очний гель - 6 разів на день. На 3-тю добу від початку лікування стан очей не покращився. Було введено цефуроксим (зінацеф) 0,01 мл таким чином: за допомогою алмазного ножа у місці лімба виконують дозований надріз рогової оболонки на ½ її товщини, завдовжки 4 мм. Шари рогівки розшаровують за допомогою розшарувального ножа в напрямку до ураженої ділянки рогової оболонки. За допомогою канюлі з тупим кінцем, зігнутим під кутом 110°-130°, впираючись в край сформованого тунелю, насичують шари рогівки лікарською речовиною до появи набряку рогівки, з поширенням на ділянку ураження і прилеглу частину рогової оболонки. Переваги запропонованого способу: 1 UA 91206 U 5 10- підвищення ефективності лікування за рахунок безпосередньої дії лікарської речовини на уражену ділянку; - зменшення дозування лікарської речовини за рахунок безпосереднього введення її в строму рогівки; - створення високої терапевтичної концентрації препарату в ділянці інтересу; - зниження ймовірності розвитку ускладнень, таких як прорив рогівки. Джерела інформації, взяті до уваги: 1. Аль Рашид З.Ж., Єременко А.В., Петросян Е.А. Комплексне лікування бактеріальної виразки рогівки з використанням субкон'юнктивального введення натрію гіпохлориту в эксперементе, Вісник ОГК № 78, 2007 р. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Спосіб лікування запальних захворювань рогівки, що включає введення лікарської речовини в передній відрізок ока, який відрізняється тим, що лікарську речовину вводять в рогівку ока, для чого за допомогою алмазного ножа у місці лімба виконують дозований надріз рогової оболонки на ½ її товщини, завдовжки 1-10 мм, в залежності від розміру виразки, шари рогівки розшаровують і насичують лікарською речовиною до появи набряку рогівки, що поширюється на всю ділянку ураження і прилеглу частину рогової оболонки. 20 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2