Спосіб екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії

Корисна модель відноситься до галузі медицини, а саме до способів профілактики інфекційних хвороб, тобто епідеміології. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана з високим рівнем захворюваності на грип, періодичним виникненням значних спалахів цієї хвороби, які нерідко досягають рівня епідемії та недостатньою ефективністю існуючих способів профілактики грипозної інфекції. Відомий спосіб екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих у період загрози грипозної епідемії шляхом введення хворим противірусного препарату ремантадіну по 0,05г 1 раз на добу протягом 10-15 днів поспіль [Романов О.А., Кубарь O.I., Румель H.B. і др. Оценка эффективности ремантадина в период эпидемии гриппа А2Техас 1979-1980гг. // Клиническая медицина. - 1981. -№3. - С.112-113.]. Однак при використанні даного способу ймовірність захворюваності на грип в період епідемії знижується лише в 2-2,5 рази. Крім того, при вживанні ремантадину у частини хворих виникають біль у шлунку та диспептичні симптоми. Тому потрібне удосконалення існуючого способу екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії. Відомий також спосіб екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії шляхом введення препаратів з групи індукторів синтезу ендогеното інтерферону, зокрема мефенамової кислоти по 0,5г 1 раз на день протягом 20-30 діб поспіль [Фролов А.Ф., Фролов В.М. Мефенамовая кислота как средство экстренной химиопрофилактики гриппа у взрослых в период угрозы эпидемической вспышки // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: 36. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1995. - Вип.4 (43). С.123-131]. Цей спосіб є найкращим з існуючих і тому обраний за найближчий аналог. До недоліків найближчого аналогу відноситься те, що введення мефенамової кислоти протипоказано при запальних захворюваннях шлунковокишкового тракту, в тому числі виразкової хворобі шлунку та двадцятипалої кишки, хронічному гастро-дуоденіті, ентероколіті та іншої патології системи травлення, в той час як в сучасних умовах життя ці захворювання дуже посиленні серед населення. Крім того, при вживанні мефенамової кислоти нерідко виникає нудота, біль в епігастрії, діарея. Тому цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення існуючого способу екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії, підвищення коефіцієнту захисту осіб, яким проводиться екстрена хіміопрофілактика та зниження частоті можливих побічних реакцій хіміопрофілактики, поперед усього з боку шлунково-кишкового тракту. Вказана задача досягається тим, що як індуктор ендогенного інтерферону при проведенні екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії вводять вітчизняний препарат амізон. Ця пропозиція базується на вперше встановленій авторами винаходу закономірності, що введення амізону сприяє суттєвому (в 4-6 рази) підвищенню концентрації ендогенного інтерферону, особливо при вихідному зниженому рівні даного показника, та одночасно забезпечує нормалізацію імунологічних показників і стану природної антиінфекційної резистентності (ПАР), а в клініко-епідеміологічному плані - суттєво знижує ймовірність розвитку грипу у осіб, які вживають амізон. Наша пропозиція щодо використання амізону як засоб екстреної хіміопрофілактики грипу базується на вперше встановленої авторами корисної моделі в експериментальних умовах, а потім підтвердженій в епідеміологічній практиці закономірності, що при введенні амізону особам в періоді початку грипозної епідемії, які мають суттєвий ризик захворювання на грип, вже протягом перших 3-5 діб рівень ендогенного (сироваткового) інтерферону підвищується в 4-6 рази, одночасно зростають показники імунітету (особливо при наявності вихідного імунодефіциту) та ПАР, а в епідеміологічному плані ймовірність захворювання на грип знижується в 5-6 разів. При розробці корисної моделі була також досвідним шляхом створена оптимальна схема введення амізону з профілактичною метою дорослим в період загрози грипозної епідемії. Ця схема включає введення амізону по 0,25г (1 таблетці) 2 рази на день протягом 5 діб поспіль, потім по 1 таблетці (0,25г) 1 раз на день після вживання їжі протягом 2-4 тижнів поспіль, в залежності від тривалості збереження загрози інфікування грипозною інфекцією. Саме вказана схема профілактичного введення схема профілактичного введення амізона забезпечує максимально швидке накопичення у сироватці крові ендогенного інтерферону, підвищення показників імунітету і ПАР і, таким чином, оптимізує захисні можливості організму людини щодо грипозної інфекції. Тому введення амізону також є предметом корисної моделі. Заявлений спосіб здійснюється таким чином При загрозі виникнення грипозної епідемії дорослим, що знаходяться під наглядом, наприклад, у робітничих колективах, вводять усередину з метою екстреної хіміопрофілактики амізон у вигляді таблеток по 0,25г 2 рази на добу після вживання їжі протягом 5 діб поспіль, потім по 0,25г (1 таблетці) 1 раз на день протягом 2-4 тижнів поспіль, в залежності від тривалості збереження загрози інфікування вірусом грипу. Амізон - препарат вітчизняного виробництва, який виготовляється фармацевтичною компанією "Фармак" (Київ). Цей препарат є індуктором ендогенного інтерферону, та водночас стимулює ПАР, покращує імунологічні показники, виявляє знеболюючий, антиоксидантний, протизапальний ефекти. Амізон не виявляє подразливого впливу на стан слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, тому його вживання не має протипоказань при наявності хронічних запальних процесів у органах травлення, на відміну від мефенамової кислоти, яка використовується при реалізації відомого способу – найближчого аналога. Не встановлено також негативного впливу амізону на показники кістково-мозкового кровотворення та стан периферичної крові, в той час як більшість шестероїдних протизапальних препаратів при тривалому введенні здійснює негативний вплив на морфологічні показники периферичної крові та стан кістково-мозкового кровотворення. При розробці заявленого способу екстреної хіміопрофілактики грипу у дорослих в період загрози грипозної епідемії було обстежено 2 групи осіб, переважно робітників промислових виробництв склоробної та фарфорової промисловості, з яких перша група (126 осіб) отримувала екстрену хіміопрофілактику грипу у дорослих відповідно до заявленого способу, тобто за допомогою амізону, та друга група (120 осіб) за допомогою відомого способупрототипу, тобто за допомогою мефенамової кислоти. Вік обстежених складав від 20 до 50 років, в обох групах переважали чоловіки (89 осіб, тобто 70,6% в першої групі та 85 осіб, тобто 70,8% в другій групі). Жінок було 7 (29,4%) в першій групі та 35 (29,2%) в другій групі. Обидві групи обстежених були рандомізовані за віком, статтю, та питомою вагою робітників різних професій, тобто відповідно до умов професійної діяльності. Проведення екстреної хіміпрофілактики грипу в обох групах було здійснено водночас, після появи перших випадків грипозної інфекції серед робітників підприємств, де проводилися спостереження, і здійснювалося протягом усього періоду грипозної епідемії. Початок введення амізону (у першій групі) або мефенамової кислоти (у другій групі) було у третій декаді грудня, кінець екстреної хіміопрофілактики, як правило, співпадав з кінцем січня або початком другої декади лютого. При проведенні екстреної хіміпрофілакгики грипу на кожного робітника, що були під наглядом, заводилася амбулаторна картка, де відмічалися дані щодо призначення та тривалості введення препаратів (амізону у першій групі та мефенамової кислоти у другій групі), наявність індивідуальних реакцій на введення препаратів, якщо вони мали місце, дані загальнолабораторного (загальний аналіз крові та сечі), імунологічного (показники клітинного, гуморального імунітету, ПАР) обстеження, та дані щодо динаміки сироваткового інтерферону. Обов'язково відмічали випадки захворюваності на грип або ГРВІ, якщо вони мали місце з початку проведення екстреної хіміпрофілактики грипу до завершення епідсезону, тобто до кінця другої декади квітня наступного року, аналізували тяжкість та тривалість та етіологію захворювання. У результаті проведених досліджень було встановлено, що в першій групі, яка отримувала екстрену хіміопрофілактику грипу за допомогою заявленого способу протягом усього періоду введення амізону на грип захворіло лише 3 особи (2,4%), причому захворювання в них перебігало в легкої формі і тривало лише 3-4 дні. В другій групі, яка отримувала екстрену хіміопрофілактику відповідно до відомого способу-прототипу, тобто за допомогою мефенамової кислоти, за період введення препарату захворіло на грип 12 осіб (10%), тобто в 4,17 рази більш (Р