Спосіб відбору стресостійкого ремонтного молодняку

Реферат: UA 97393 U UA 97393 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, зокрема свинарства, і може бути використана для відбору ремонтного молодняку в практиці роботи племінних господарств для підвищення загальної стресостійкості тварин. У практиці розведення свиней використовують різні способи відбору стресостійкого молодняку, однак найбільш перспективними є ті, що дозволяють проводити відбір у ранньому віці. Технологічний прийом відлучення молодняку від матері являє собою значний стресовий фактор ("криза відлучення"), який можна використовувати для оцінки стресостійкості тварин. як критерій стресостійкості виступає безпосередньо приріст живої маси, що дозволяє суттєво спростити процедуру відбору тварин, так як відбір поросят та їх зважування при відлученні та через 10 днів після відлучення є звичайними елементами технології утримання свиней [Авторское свидетельство № 1500227 СССР, МПК4 А 01 K 67/02. Способ отбора свиней / Коваленко В.П., Иванов В.А., Задырко В.И, Дашко И.Ф., Арнаутов В.И.; Херсонский СХИ им. А.Д. Цюрупы; заявл. 15.02.88; опубл. 15.08.89. Бюл. № 30. - 4 с.]. Аналогом розробленої корисної моделі є спосіб відбору молодняку свиней, що включає відлучення молодняку від матері як стрес-фактор і передбачає відбір поросят в племінну групу, які мають приріст живої маси на 10-й день після відлучення не менше X  10 , де X - середній , приріст маси поросят в групі, г/добу,  - величина середньоквадратичного відхилення індивідуальних значень, причому імунологічну реакцію визначають за розміром припухлої плями вушної раковини через одну добу після відлучення поросят з подальшим розподілом на три групи: стрес-стійкі, стрес-схильні та стрес-сумнівні. Етологічну реакцію визначають за індексом агресивної поведінки за першу добу після відлучення [Патент на корисну модель № 80923 Україна, МПК6 А 01 K 67/02. Спосіб відбору молодняку свиней / Іванов В.О., Волощук В.М., Іванова Л.О., Попова Н.В., Лісний В.А.; Ін-т свинарства і АПВ HAAH. № u201300622; заявл. 18.01.13; опубл. 10.06.13. Бюл. № 11. 6 с.]. Недоліком аналога є те, що при достатньо високій його точності процес оцінки потребує, окрім зважування поросят, встановлення додаткових імунологічних і етологічних реакцій, що потребує достатньої кваліфікації операторів, або залучення праці кваліфікованого персоналу. Найближчим аналогом є спосіб відбору свиней, що включає оцінку свиней на стресостійкість за стрес-факторами, за які використовують технологічний прийом відлучення молодняку від матері, а в племінну групу відбирають поросят, які мають приріст живої маси в післявідлучний період не менше X  10 , де X - середній приріст маси поросят в групі, г/добу,  - величина , середньоквадратичного відхилення індивідуальних величин приросту в групі. При цьому післявідлучний період приймають рівним 10 дням [Патент на винахід № 50890 Україна, МПК6 А 01 K 67/02. Спосіб відбору свиней / Коваленко В.П., Іванов В.О., Торська С.М., Дашко І.П. // заявл. 11.07.00; опубл. 15.11.02. Бюл. № 11. - 4 с.]. Недоліком цього способу є те, що після відлучення проводиться лише одне зважування за результатами якого проводиться розподіл тварин, що спрощує процедуру, однак може негативно відображатись на точності визначення стресостійкості. Також післявідлучний період обмежують 10-денним періодом, хоча повне відновлення темпів нарощування живої маси поросятами спостерігається не раніше 15-ї доби після відлучення. В основу корисної моделі поставлено задачу - підвищення точності оцінки стресостійкості поросят за рахунок врахування даних зважувань в критичні дати періоду "кризи відлучення". Поставлена задача вирішується тим, що спосіб відбору стресостійкого ремонтного молодняку включає: відлучення молодняку від матері як стрес-фактор (період "кризи відлучення"), і передбачає відбір поросят в племінну групу, згідно з корисною моделлю, післявідлучний період приймається рівним 15 добам. В цей період проводять індивідуальне зважування тварин на четверту, дев'яту та п'ятнадцяту добу після відлучення. Далі за сумою різниць за живою масою пар дат на 15 і 4 та 15 і 9 доби після відлучення, визначають критерій стресостійкості та проводять розподіл на групи за стресостійкістю. Послідовність проведення процедури відбору наступна: на першому етапі проводять трикратне індивідуальне зважування поросят на 4, 9 та 15 добу після відлучення. Далі, по кожній тварині, за сумою різниць за живою масою пар дат на 15 і 4 та 15 і 9 доби після відлучення, визначають критерій стресостійкості. Після цього розраховують середнє значення цього критерію по оціненій групі тварин і проводять розподіл тварин на класи. До середнього класу розподілу - М0 (слабореагуючі) відносять тварини, що мають показники критерію стресостійкості у межах X  0,67 . За цими межами - в бік зменшення значень критерію   стресостійкості X  X  0,67  тварини відносять до класу розподілу М+ (стійкі); в бік збільшення 1 UA 97393 U  5 10  значень критерію стресостійкості X  X  0,67 тварини відносяться до класу розподілу М(сильнореагуючі). Приклад 1. В умовах ТОВ Агрофірма "Хлібне" Харківської області, Лозівського району проведено оцінку молодняку свиней порід ландрас та уельс (n=1023 голови), шляхом індивідуального їх зважування на 4, 9 та 15 добу після відлучення. По кожній тварині було визначено критерій стресостійкості за сумою різниць за живою масою пар дат на 15 і 4 та 15 і 9 доби після відлучення. Далі було розраховано середнє значення цього критерію по всій оціненій групі тварин, яке становило 6,59. До середнього класу розподілу віднесли тварин, що мали показники критерію стресостійкості у межах середнього 0,67 , як у бік зростання, так і в бік зменшення. За розмахом мінливості значення критерію стресостійкості в окремих особин дослідженої популяції в межах від 4,5 до 8,5, межі розподілу за класами були наступні: для класу М- (сильнореагуючі) - від 7 до 8,5, класу М0 (слабореагуючі) - від 6,1 до 6,9 та для класу М+ (стійкі) - від 4,5 до 6,0. Результати оцінки наведені у таблиці. Таблиця  Жива маса поросят різних груп розподілу за стресостійкістю, X  S x Показник Група розподілу за стресостійкістю Реакція на вплив стрес-чинника n, голів Середня жива маса при відлученні, кг Середня жива маса на 15-й добу після відлучення, кг  І М+ стійкі 349 9,59±0,062 Група II М0 слабореагуючі 242 9,43±0,059 III Мсильнореагуючі 432 9,46±0,037 14,16±0,059 13,60±0,060 *** 13,60±0,038 *** ***) відповідає р < 0,001 до групи М+. 15 20 25 За такого розподілу, у межах оціненої популяції, до групи М- відносяться 432 голови (34,1 % до загальної кількості), до класу М0-242 голови (23,7 % до загальної кількості) та до класу М+ 349 голови (42,2 % до загальної кількості). Запропонований спосіб використовується в господарствах Харківської області, зокрема в ФГ "Шубське" Богодухівського району. Перевага способу полягає у тому, що дозволяє проводити оцінку в ранньому віці та підвищити ефективність селекції, так як визначення проводиться протягом періоду дорощування молодняку - до розподілу на групи відгодівлі чи ремонту. При цьому, розподіл за запропонованим способом дозволяє відбирати для подальшої селекційної роботи (група розподілу М+) тварин, що вірогідно перевершують показники живої маси тварин інших груп на 4,12 %. Використання даного способу не потребує спеціальної кваліфікації спеціалістів, адже для розподілу необхідні лише дані трьох індивідуальних зважувань по кожній тварині в період "кризи відлучення". ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб відбору стресостійкого ремонтного молодняку, що включає: відлучення молодняку від матері як стрес-фактор (період "кризи відлучення"), і передбачає відбір поросят в племінну групу, який відрізняється тим, що післявідлучний період приймається рівним 15 добам, в цей період проводять індивідуальне зважування тварин на четверту, дев'яту та п'ятнадцяту добу після відлучення, далі за сумою різниць за живою масою пар дат на 15 і 4 та 15 і 9 доби після відлучення, визначають критерій стресостійкості та проводять розподіл на групи за стресостійкістю. Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2