Спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени

Реферат: Спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени включає введення інфузійного катетера до глибокої венозної системи, проведення його по судинах до місця тромбозу, подавання по ньому тромболітичних препаратів і пересування його проксимального кінця всередину тромбу по мірі процесу тромболізису. Вводять інфузійний катетер крізь малу підшкірну вену. Проводять його до глибокої венозної системи, а саме до підколінної вени і пересувають безпосередньо до місця тромбозу. UA 99497 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ГОСТРИХ ВЕНОЗНИХ ТРОМБОЗІВ В СИСТЕМІ НИЖНЬОЇ ПОРОЖНИСТОЇ ВЕНИ UA 99497 U UA 99497 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі судинної та ендоваскулярної хірургії і може бути використана для лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени. Відомий аналог є спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени, описаний в статті Ксенич С.В., Цатурян Б.А., др. "Современные подходы в лечении тромбозов периферических сосудов". - Таврический медико-биологический вестник. 2013. - Т. 16. - № 1. - ч. 3 (61). - С. 106-107). Він включає введення інфузійного катетера до поверхневої венозної системи (систему поверхневих вен ступні), стягування еластичним бинтуванням нижньої кінцівки вище місця установки катетеру, подавання по ньому тромболітичних препаратів і здійснення процесу тромболізісу. Аналог дозволяє достатньо легко встановити венозний катетер для подавання тромболітику, але ефективність процедури невелика за рахунок того, що лікарський препарат подається не безпосередньо в тромб, а розповсюджується по всій глибокій венозній системі постраждалої кінцівки. Найбільш близьким аналогом до корисної моделі є спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени, що описаний в статті "Катетер - управляемый тромболизис при острых тромбозах в системе нижней полой вены" (див. "Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології". – 2010 - № 6 (102). - С. 483-491). Він включає введення інфузійного катетера до глибокої венозної системи, проведення його по судинах до місця тромбозу, подавання по ньому тромболітичних препаратів і пересування його проксимального кінця всередину тромбу по мірі процесу тромболізису. При цьому інфузійний катетер уводили безпосередньо до глибокої венозної системи, а саме до задньої великогомілкової вени. Найближчий аналог дозволяє провести інфузійний катетер максимально близько до місця тромбозу, тобто спростити технічну досяжність доставки лікарських речовин до тромбу, зменшити імовірність ускладнень при процесі проведення. Але спосіб передбачає використання ультразвукової флебографії при введенні катетеру і потребує спеціальних навичок персоналу. При цьому частіше виникають геморагічні ускладнення, які складно контролювати і проводити зупинку кровотечі через достатньо великий діаметр судини та її глибинне розташування. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб, який дозволяє спростити техніку введення інфузійного катетеру в тромб, що розташований в глибокій венозній системі і тим самим зменшити імовірність виникнення геморагічних ускладнень, знизити їх тяжкість в разі виникнення. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени, включає введення інфузійного катетера до глибокої венозної системи, проведення його по судинах до місця тромбозу, подавання по ньому тромболітичних препаратів і пересування його проксимального кінця всередину тромбу по мірі процесу тромболізису, згідно з корисною моделлю, введення інфузійного катетера здійснюють крізь малу підшкірну вену, потім проводять його до глибокої венозної системи, а саме до підколінної вени і пересувають безпосередньо до місця тромбозу. Введення катетера крізь малу підшкірну вену зумовлено тим, що зазначена вена розташована поверхнево, доступ до неї простий і саме через неї максимально зручно дістатися глибокої венозної системи, а потім і місця виникнення тромбозу. При цьому значно зменшується кількість та тяжкість геморагічних ускладнень після проведення тромболітичної терапії. До того ж, якщо ускладнення все ж таки виникають, вони легше піддаються корекції, оскільки при проведенні катетеру не порушується цілісність судини глибокої венозної системи. Мала підшкірна вена відноситься до системи поверхневих вен, має менший діаметр і в разі виникнення геморагічних ускладнень, їх легше корегувати. Докладний опис способу наводиться на прикладі його конкретного виконання в клініці. Клінічний приклад. Хворий P., 43 роки, надійшов до клініки в ургентному порядку зі скаргами на виражений набряк, біль, що розпирає, в лівій нижній кінцівці. Із анамнезу відомо, що біль виник раптово дві доби тому, наростав та посилювався набряк, з'явилася неможливість активних рухів. При огляді було виявлено, що ліва нижня кінцівка набрякла, м'язи щільні, болючі при пальпації, активні рухи обмежені, пульс на всіх сегментах збережений. В клініці обстежена: виконано кольорове дуплексне ангіосканування, при якому виявлений гострий венозний оклюдуючий ілеофеморальний тромбоз. Клініко-лабораторні показники в межах норми, в коагулограмі виявили протромбіновий індекс - 100 %, час згортання крові - 15 хвилин, активований частковий тромбопластиновий час - 30 сек. Був поставлений діагноз: гострий венозний тромбоз лівої нижньої кінцівки. Пацієнту виконана рентгенконтрасна флебографія, виявлений оклюдуючий ілеофеморальний венозний тромбоз зліва. Під час проведення флебографії був виконаний по 1 UA 99497 U 5 10 15 описаній методиці катетер-спрямований тромболізис: під місцевою анестезією зроблено виділення й венотомія малої підшкірної вени, після чого виконана катетеризація підколінної вени. Для цього використовували препарат актилізе 5 мг болісно, після чого в підтримуючій дозі 1 мг/годину. Тромболітик вводили крізь інфузійний катетер розміром 5F, що був встановлений під контролем рентген-телебачення безпосередньо в тромботичні маси. При цьому щоденно контролювали розташування в тромботичних масах і змінювали його положення в залежності від швидкості процесу тромболізису. Під час лікування не було виявлено будь-яких ускладнень геморагічного характеру. Тромболітична терапія проводилась впродовж двох діб. На третю добу, під час контрольної флебографії був виявлений повний лізис тромбу. Після закінчення цієї терапії був призначений рівароксобан (Ксарелто) 15 мг 2 рази на добу. Хвора виписана в задовільному стані, отримуючи вищезазначену дозу препарату, з переходом через 3 тижні на 20 мг/добу впродовж півріччя. Через чотири тижні після виписки було виконано кольорове дуплексне ангіосканування, при якому не було підтверджене наявності клапанної недостатності. Таким чином, використання корисної моделі дає можливість зменшити ризик розвитку геморагічних ускладнень, а також значно скоротити термін лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб лікування гострих венозних тромбозів в системі нижньої порожнистої вени, що включає введення інфузійного катетера до глибокої венозної системи, проведення його по судинах до місця тромбозу, подавання по ньому тромболітичних препаратів і пересування його проксимального кінця всередину тромбу по мірі процесу тромболізису, який відрізняється тим, що введення інфузійного катетера здійснюють крізь малу підшкірну вену, потім проводять його до глибокої венозної системи, а саме до підколінної вени і пересувають безпосередньо до місця тромбозу. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2