Ефективне здійснення персонального виклику у безпровідній системі зв’язку

Реферат: Запропоновані способи і пристрої для здійснення ефективного двоетапного персонального виклику в безпровідних системах зв'язку. Безпровідним терміналам надаються групи персонального виклику. Декілька бітів інформації першого повідомлення персонального виклику модулюються (з використанням некогерентної модуляції) на першому сигналі персонального виклику і передаються від базової станції в безпровідні термінали (БТ). БТ активізуються, приймають перший сигнал персонального виклику і швидко оцінюють, чи повинна їх група персонального виклику чекати другий сигнал персонального виклику, якщо повинна, то БТ приймають другий сигнал персонального виклику, в іншому випадку БТ повертаються в неактивний режим енергозбереження. Базова станція модулює (використовуючи когерентну модуляцію) деяку кількість бітів інформації другого повідомлення на другому сигналі персонального виклику і передає цей сигнал в БТ. З інформації в першому і другому сигналах персонального виклику БТ може визначити, що він є тим БТ, якому направлений персональний виклик, і обробити команди персонального виклику. Цей цільовий БТ, що викликається, може передати сигнал підтвердження на виділеному ресурсі висхідної лінії зв'язку. UA 101188 C2 (12) UA 101188 C2 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Даний винахід належить, загалом, до області персонального виклику в безпровідній системі зв'язку і, більш конкретно, до вдосконалених способів і пристроїв для здійснення ефективного двоетапного персонального виклику. У безпровідній системі зв'язку поняття неактивного режиму і персонального виклику дуже важливі для забезпечення мережного зв'язку великій кількості безпровідних пристроїв, наприклад, безпровідних терміналів, при ефективному споживанні потужності акумуляторів і ефірних ресурсів зв'язку. Безпровідні термінали можуть бути реалізовані у вигляді різних рухомих пристроїв зв'язку. Неактивний режим дозволяє безпровідному терміналу працювати в режимі, при якому споживання потужності акумуляторів мінімізується за рахунок відключення всіх або частини передавальних/приймальних електронних схем термінала. Крім того, в деяких системах безпровідному терміналу, що знаходиться в неактивному режимі, не виділяється спеціальний ефірний ресурс, що дозволяє одночасно підтримувати велику кількість користувачів. Протягом тих інтервалів часу, коли безпровідний термінал не має активного трафіку, він може залишатися в неактивному режимі і тим самим економити ресурси. Здійснення персонального виклику включає в себе періодичну активізацію безпровідного термінала з неактивного режиму на прийом і обробку повідомлень персонального виклику (якщо вони передаються) на низхідній лінії зв'язку, наприклад, в передачах від базової станції даному безпровідному терміналу. Базовій станції звичайно відомо, коли повинен активізуватися безпровідний термінал. Тому, якщо базова станція збирається вступити в контакт з безпровідним терміналом або викликати його, вона може відправити повідомлення персонального виклику по каналу персонального виклику низхідної лінії зв'язку (НКПВ, DLPG) в той час, коли безпровідний термінал буде активізуватися і контролювати цей канал. Якщо безпровідний термінал не прийме ніякого адресованого йому повідомлення на каналі НКПВ, він знов повернеться в неактивний режим. У іншому випадку, безпровідний термінал повинен буде виконати будь-які операції, вказані в повідомленні персонального виклику. Він може, наприклад, просто прийняти повідомлення і повернутися в неактивний режим. Альтернативно, безпровідний термінал може звернутися до базової станції для встановлення активного з'єднання з нею. Інтервал часу між двома послідовними періодами активізації називається циклом персонального виклику. Безпровідний термінал може працювати в неактивному режимі саме протягом тієї частини циклу персонального виклику, коли він не виконує обробку, пов'язану з прийомом персонального виклику. Щоб одержати максимальну вигоду від неактивного режиму, у відомих системах персонального виклику звичайно використовується більша величина циклу персонального виклику. Наприклад, в системі голосового зв'язку, такій як IS-95, типовий цикл персонального виклику складає від 1 до 3 секунд. У системах передачі даних цикл персонального виклику може бути навіть більш тривалим. Наприклад, в системі lxEV DO типовий цикл персонального виклику складає близько 5 секунд. У тих відомих системах, в яких безпровідний термінал активізується для прийому каналу НКПВ, безпровідний термінал звичайно повинен виконати певні операції фізичного рівня, наприклад синхронізувати приймач з сигналом низхідної лінії зв'язку і визначити оцінку каналу для каналу низхідної лінії зв'язку. Крім того, передача каналу НКПВ звичайно займає відносно великий період часу і, як правило, містить короткі повідомлення з командами, а також ідентифікаційну інформацію. Наприклад, передача повідомлення сигналу персонального виклику в системі IS-95 може займати 80 мілісекунд. Тому, коли безпровідний термінал активізується, він звичайно витрачає певну кількість потужності акумулятора на здійснення всіх необхідних операцій, оскільки пристрій працює, наприклад, протягом 80 мілісекунд або більше, на повній потужності в кожному періоді, протягом якого може бути прийнятий персональний виклик. Цей відомий спосіб здійснення персонального виклику добре придатний для крізної системи в звичайних видах послуг зв'язку, таких як голосові канали, які можуть мати відносно велику тривалість і підтримувати досить велику затримку, наприклад декілька секунд, між періодами передачі персонального виклику. Однак, великий цикл персонального виклику (який споживає потужність) приводить до великої затримки персонального виклику, що не підходить для різних нових виникаючих видів послуг, таких як "натисни і говори" (Push-to-Talk). Такі нові послуги можуть вимагати дуже малої затримки персонального виклику, наприклад, тривалість циклу повинна бути менше секунди, щоб створити у користувача відчуття негайної відповіді. Наприклад, в системі "натисни і говори" для мінімізації часу установки виклику бажано, щоб цикл персонального виклику складав близько 100 мілісекунд, що набагато менше, ніж здатні підтримувати багато які відомі системи персонального виклику. Потрібно зазначити, що у відомих системах персонального виклику, наприклад, що використовуються в IS-95, навряд чи існує можливість просто суттєво зменшити 1 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 цикл персонального виклику, щоб задовольнити таку вимогу. Це зумовлено тим, що у відомих системах персонального виклику в кожному періоді активізації потрібна велика витрата потужності акумулятора, частково на процес оцінки каналу. Якщо використовувати в таких системах маленький цикл персонального виклику, то кількість енергії, споживаної на часті операції активізації, приведе до того, що користувач буде змушений дуже часто перезаряджати акумулятор пристрою, що непрактично. Тому, існує потреба в ефективній системі персонального виклику, яка могла б задовольнити потребу виникаючих нових видів послуг зв'язку в маленькій затримці персонального виклику. Також вельми бажано, щоб маленька затримка персонального виклику досягалася без істотного збільшення загального споживання потужності акумуляторів в порівнянні з існуючими пристроями. З вищесказаного ясно, що існує потреба у вдосконалених способах здійснення персонального виклику, які б підвищили ефективність персонального виклику в безпровідній системі зв'язку, для задоволення потреби нових виникаючих послуг, таких як "натисни і говори", в маленькій затримці персонального виклику і/або для зменшення споживання потужності акумуляторів в існуючих видах послуг зв'язку. Було б доцільно створити нові способи здійснення персонального виклику, які дозволяють знизити споживання потужності акумуляторів безпровідних терміналів, забезпечити можливість повторення персональних викликів у разі невдалих спроб і/або обмежити перешкоди в системі, викликані передачею сигналів персонального виклику. Удосконалення системи персонального виклику, розроблені з метою задоволення потреб нових виникаючих послуг, можна також успішно використовувати в існуючих системах звичайних послуг зв'язку для підвищення загальної продуктивності і економії ресурсів, без обмеження застосуваннями, в яких потрібні або використовуються персональні виклики з малою затримкою. Короткий опис креслень Фіг. 1 ілюструє зразкову безпровідну систему зв'язку, в якій можна використовувати способи здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом. Фіг. 2 ілюструє зразкову базову станцію, реалізовану відповідно до даного винаходу. Фіг. 3 ілюструє зразковий безпровідний термінал, реалізований відповідно до даного винаходу. Фіг. 4 ілюструє зразкові перший і другий сигнали персонального виклику низхідної лінії зв'язку, згідно з даним винаходом. Фіг. 5 ілюструє зразкові перший і другий сигнали персонального виклику низхідної лінії зв'язку з інформацією, які передаються відповідно до даного винаходу. Фіг. 6 ілюструє двоетапну передачу сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку в зразковому варіанті з використанням 8 груп персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 7 ілюструє двоетапну передачу сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку в іншому зразковому варіанті з використанням 8 груп персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 8 ілюструє двоетапну передачу сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку в іншому зразковому варіанті з використанням 8 груп персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 9 ілюструє двоетапну передачу сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку за фіг. 8, передачу сигналів підтвердження висхідної лінії зв'язку і часові взаємозв'язки між сигналами, згідно з даним винаходом. Фіг. 10 ілюструє зразкову схему некогерентної маніпуляції, яку можна використовувати для перших сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 11 ілюструє іншу зразкову схему некогерентної модуляції (з використанням амплітудної маніпуляції і ортогональної фазової модуляції), яку можна використовувати для перших сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 12 ілюструє зразковий спосіб функціонування базової станції і формування сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Фіг. 13 ілюструє зразковий спосіб функціонування безпровідного термінала при прийомі і обробці сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. У даному винаході запропоновані способи і пристрої для здійснення персонального виклику. Запропоновані способи і пристрої можна використовувати для зменшення енергоспоживання безпровідного термінала, наприклад, рухомого пристрою зв'язку, на персональний виклик в порівнянні з відомими способами здійснення персонального виклику. Згідно з даним винаходом персональні виклики посилаються з використанням декількох сигналів. Перший сигнал персонального виклику використовується для того, щоб указати, чи передається повідомлення персонального виклику, наприклад, конкретному безпровідному 2 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 терміналу або групі безпровідних терміналів. Якщо перший сигнал персонального виклику показує, що передається повідомлення персонального виклику, то використовується щонайменше один додатковий сигнал персонального виклику, наприклад, другий сигнал персонального виклику. У більшості випадків другий сигнал персонального виклику передається після першого сигналу персонального виклику, наприклад, з фіксованим зсувом за часом відносно першого сигналу персонального виклику. Щоб дозволити безпровідному терміналу визначити, чи передається персональний виклик цьому безпровідному терміналу або пристрою в групі, до якої належить конкретний безпровідний термінал, без необхідності виконання операцій оцінки каналу, в різних варіантах винаходу перший сигнал персонального виклику передається з використанням такого типу модуляції, при якому для декодування не потрібна інформація оцінки каналу. Друге повідомлення персонального виклику звичайно передається з використанням типу модуляції, відмінного від першого типу модуляції, наприклад, методу модуляції, при якому в процесі демодуляції використовується інформація оцінки каналу. У деяких варіантах винаходу перший сигнал персонального виклику передається з використанням некогерентного типу модуляції, такого як амплітудна маніпуляція, ортогональна модуляція і диференціальна модуляція. У таких варіантах другий сигнал персонального виклику передається з використанням когерентної модуляції. Приклади когерентної модуляції включають в себе квадратурну фазову маніпуляцію і квадратурну амплітудну модуляцію. Методи некогерентної модуляції не вимагають інформації про канал для декодування модульованих сигналів. Відповідно, сигнали, модульовані методом некогерентної модуляції, звичайно можна швидко декодувати, оскільки в процесі декодування не потрібний час на одержання і/або використання інформації про канал. У методах когерентної модуляції для декодування модульованих сигналів використовується інформація про канал. Відповідно, хоч когерентна модуляція часто підтримує більш високі швидкості кодування, ніж методи некогерентної модуляції, вона може потребувати від пристрою витрат часу на одержання точних оцінок каналу і/або інформації про канал, перш ніж пристрій зможе надійно декодувати когерентно-модульовані сигнали. У деяких, хоч і не обов'язково у всіх, варіантах винаходу перший сигнал персонального виклику містить меншу кількість бітів інформації, ніж другий сигнал персонального виклику. Перший сигнал персонального виклику може передаватися в задані моменти часу (наприклад, періодично) і мати відомий взаємозв'язок з конкретним безпровідним терміналом або групою безпровідних терміналів. Таким чином, шляхом активізації в заданий час рухомий пристрій зв'язку може приймати і декодувати перший сигнал персонального виклику. Якщо перший сигнал персонального виклику вказує, що передається повідомлення персонального виклику, наприклад, у другому сигналі персонального виклику або з використанням декількох додаткових сигналів персонального виклику, рухомий пристрій залишається активним і формує необхідну інформацію про канал, яку можна використати для декодування другого сигналу персонального виклику, який включає в себе все повідомлення персонального виклику або його частину. У тому випадку, якщо перші сигнали персонального виклику вказують на передачу сигналу персонального виклику для щонайменше одного пристрою в групі безпровідних терміналів, другий сигнал персонального виклику містить інформацію, достатню для визначення тільки з неї або в сукупності з інформацією в першому сигналі персонального виклику, якому конкретному безпровідному терміналу в групі, якій відповідає перший сигнал персонального виклику, призначене дане передане повідомлення персонального виклику. У деяких варіантах другий сигнал персонального виклику містить повністю або частково ідентифікатор безпровідного термінала, який використовується для ідентифікації безпровідного термінала в секторі, стільнику або системі, в яку передається конкретний другий сигнал персонального виклику. Сигнали персонального виклику, наприклад, перший і другий сигнали персонального виклику, можна передавати періодично, тобто згідно з фіксованим відомим, попередньо визначеним графіком (планом). Якщо конкретний перший сигнал персонального виклику вказує, що ніякого повідомлення персонального виклику не передається, слот для передачі другого сигналу персонального виклику, пов'язаного з конкретним першим сигналом персонального виклику, може залишитися невикористаним. З першим сигналом персонального виклику, модульованим з використанням методу некогерентної модуляції, може бути пов'язано більше одного сигналу персонального виклику, модульованого методом когерентної модуляції. Цей варіант особливо добре підходить для тих реалізацій, в яких з конкретним першим сигналом персонального виклику пов'язана множина безпровідних терміналів, наприклад, група безпровідних терміналів. 3 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У інших варіантах можуть використовуватися різні типи циклів персонального виклику і/або інтервалів персонального виклику. Запропоновані способи і пристрої можна використовувати в багатьох різних типах систем зв'язку, включаючи системи CDMA і OFDM. Численні додаткові суттєві ознаки, переваги і варіанти запропонованих способів і пристроїв будуть продемонстровані в подальшому докладному описі винаходу. На фіг. 1 показана зразкова безпровідна система 100 зв'язку, реалізована відповідно до даного винаходу. Зразкова безпровідна система 100 зв'язку є системою множинного доступу з розширеним спектром на основі ортогонального частотного розділення з мультиплексуванням (OFDM). Незважаючи на те, що в даному описі з метою пояснення використовується безпровідна система зв'язку OFDM, об'єм даного винаходу набагато ширше, ніж даний приклад, і його можна використовувати з множиною інших систем зв'язку, наприклад, з системами CDMA, в яких також застосовуються персональні виклики. Система 100 містить множину стільників: стільник 1 102, стільник М 104. Кожний стільник (стільник 1 102, стільник М 104) містить базову станцію (БС) (БС 1 106, БС М 108), відповідно, і являє собою зону безпровідного обслуговування даної базової станції. БС 1 106 зв'язана з множиною кінцевих вузлів (KB): (KB (1) 110, KB (X) 112) через безпровідні лінії зв'язку (114, 116), ` відповідно. БС М 1008 зв'язана з множиною кінцевих вузлів (KB (Г) 118, KB (X ) 120) через безпровідні лінії зв'язку (122, 124), відповідно. Кінцеві вузли 110, 112, 118, 120 можуть бути рухомими і/або стаціонарними безпровідними пристроями зв'язку, в даному контексті вони називаються "безпровідними терміналами" (БТ). Рухомі БТ іноді називаються "рухомими вузлами" (РВ). РВ переміщаються по системі 100. БС 1 106 і БС М 108 зв'язані з мережним вузлом 126 через мережні лінії зв'язку 128, 130, відповідно. Мережний вузол 126 зв'язаний з іншими мережними вузлами і Інтернетом через мережну лінію зв'язку 132. Мережні лінії зв'язку 128, 130, 132 можуть бути реалізовані, наприклад, у вигляді оптоволоконного кабелю. Способи здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом можна використовувати в зразковій безпровідній системі 100 зв'язку OFDM. Згідно з даним винаходом, окремі базові станції (наприклад, БС 1 106) передають інформацію на сигналах персонального виклику, які включають в себе перші сигнали персонального виклику з використанням, наприклад, некогерентної модуляції, і другі сигнали персонального виклику з використанням, наприклад, когерентної модуляції, для РВ (наприклад, РВ (1) 110), що знаходиться в тому стільнику (наприклад, стільнику 1 102), в якому розташована дана БС. РВ (наприклад, РВ (1) 110) приймають інформацію сигналів персонального виклику і можуть відповідати, наприклад, за допомогою відправлення одного або більше сигналів підтвердження, згідно із запропонованими способами. На фіг. 2 показана зразкова базова станція 200, реалізована відповідно до даного винаходу. БС 200 є більш детальним представленням БС 200, яку можна використовувати як одну з БС 106, 108 системи 100, показаної на фіг. 1. Зразкова БС 200 містить приймач 202, передавач 204, процесор 206, інтерфейс 208 введення/виведення даних і пам'ять 210, зв'язані між собою шиною 212, по якій ці різні елементи можуть обмінюватися даними і інформацією. Передавач 204 містить перший модуль 220 модуляції і другий модуль 222 модуляції. Приймач 202 підключений до антени 214, через яку БС 200 приймає сигнали від безпровідних терміналів 300 (див. фіг. 3). Сигнали, що приймаються, можуть включати в себе, наприклад, сигнали повідомлення з підтвердженням, які передаються БТ у відповідь на повідомлення персонального виклику. Передавач 204 підключений до антени 218, через яку БС 200 може передавати інформацію, включаючи сигнали повідомлення персонального виклику, множині БТ 300. Інтерфейс 208 введення/виведення даних забезпечує взаємодію між БС 200 і Інтернетом і іншими мережними вузлами. Пам'ять 210 містить програми 224 і дані/інформацію 226. Процесор 206, наприклад ЦПК, виконує програми 224 і використовує дані/інформацію 226 в пам'яті 210 для керування БС 200 і для виконання звичайних операцій базової станції, наприклад, розподілу ефірних ресурсів серед користувачів, керування стрибкоподібними послідовностями тонів каналу трафіку низхідної лінії зв'язку, регулювання потужності передавача 204 для каналів трафіку низхідної лінії зв'язку і т. п., і реалізації способів здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом. Програми 224 включають в себе комунікаційні програми 228 і програми 230 керування базовою станцією. Програми 230 керування базовою станцією включають в себе модуль 232 планувальника, програму 234 сигналізації і модуль 236 синхронізації. Програма 234 сигналізації містить модуль 238 першого сигналу персонального виклику, модуль 240 другого сигналу персонального виклику і модуль 242 сигналу підтвердження. 4 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інформація 226 даних містить дані 244, системну інформацію 246 першого сигналу персонального виклику, системну інформацію 248 другого сигналу персонального виклику, запити 250 на персональний виклик, повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику, повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, повідомлення 256 підтвердження, інформацію 258 потужності сигналу персонального виклику і дані/інформацію 260 безпровідного терміналу. Дані 244 можуть включати в себе дані (наприклад, дані користувача з сеансу зв'язку з одноранговим вузлом), що підлягають передачі до БТ 300, і/або дані, одержані від БТ 300. Дані/інформація 260 безпровідного терміналу включають в себе дані/інформацію БТ для кожного з множини безпровідних терміналів 1…N, наприклад, інформацію БТ 1 282, інформацію БТ N 284. Інформація БТ 1 282 містить дані 286, інформацію 288 ідентифікації термінала (ІД), інформацію 292 адреси Інтернет-протоколу (IP-адреси) 290, інформацію персонального виклику і інформацію 294 режиму. Дані 252 можуть включати в себе одержані БС 200 дані, призначені для передачі БТ 1, і прийняті від БТ 1 дані, призначені для однорангового вузла БТ 1, наприклад, БТ N. Інформація 288 ІД термінала може являти собою ІД, призначений базовою станцією для БТ 1. Інформація 290 ІР-адреси може бути ідентифікатором, унікальним для БТ 1 300, і може бути незалежною від базової станції. Інформація 292 персонального виклику включає в себе інформацію 296 першого сигналу персонального виклику, інформацію 298 другого сигналу персонального виклику і інформацію 199 підтвердження персонального виклику. Інформація 296 першого сигналу персонального виклику може включати в себе інформацію, яка визначає і/або включена в повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику, призначені для БТ 1, включаючи груповий ІД, відповідний тій групі, членом якої є БТ 1. Інформація 298 другого сигналу персонального виклику може включати в себе інформацію, яка визначає і/або включена в повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, призначеного для БТ 1, включаючи інформацію для унікальної ідентифікації БТ 1, інформацію визначення часу, коли потрібно передавати повідомлення другого персонального виклику для БТ 1, рівень потужності передачі і додаткову інформацію про персональний виклик, наприклад, тип персонального виклику. Інформація 299 підтвердження персонального виклику може включати в себе інформацію, яка вказує, чи було прийняте повідомлення 256 з підтвердженням у відповідь на повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, відправлене з БС 200. Інформація 294 про режим може вказувати стан БТ 1 (наприклад, активний, неактивний і т. д.). Системна інформація 246 першого сигналу персонального виклику включає в себе інформацію 262 тонів, інформацію 264 модуляції, бити інформації 266 першого персонального виклику, інформацію 268 взаємозв'язку БТ і інформацію 270 синхронізації. Інформація 268 тонів визначає тони, що підлягають використанню в перших сигналах персонального виклику. Інформація 268 тонів може також визначати підгрупи тонів. У деяких варіантах, кожна підгрупа тонів може включати в себе суміжні фізичні тони, і перший сигнал персонального виклику передається з потужністю передачі, яка прикладається до однієї підгрупи тонів, в той час як до інших підгруп тонів не прикладається ніякої потужності передачі. Використання підгрупи суміжних тонів, яка включає в себе всього декілька тонів, і припущення, що канал не зазнає великих змін між цими тонами підгрупи, дозволяє витягувати дані на тонах без виконання оцінки каналу в деяких випадках, коли використовується некогерентна модуляція. Інформація 264 модуляції може включати в себе інформацію, яка використовується модулем 238 першого сигналу персонального виклику для керування роботою першого модуля 220 модуляції при реалізації вибраної схеми (схем) некогерентної модуляції для модуляції інформації повідомлень 252 першого сигналу персонального виклику і передачі перших сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Зразкові схеми некогерентної модуляції можуть включати в себе амплітудну маніпуляцію, ортогональну модуляцію і диференціальну модуляцію. Схеми некогерентної модуляції, що застосовуються, можуть використовувати кодові слова, інформацію фази, а також інформацію амплітуди, в залежності від методу некогерентної модуляції, що використовується. Біти інформації 266 першого сигналу персонального виклику включають в себе біти інформації в повідомленні 252 першого сигналу персонального виклику. Біти інформації 266 першого сигналу персонального виклику можуть включати в себе біти групового ідентифікатора (ІД) і біти розширення. Біти групового ІД можуть включати в себе декілька бітів в повідомленні 252 першого сигналу персонального виклику, які можуть модулюватися, щоб повідомити, в якій конкретній групі, якщо така існує, є член, до якого звернений персональний виклик в першому сигналі персонального виклику. Біти розширення можуть включати в себе біти, які можуть бути встановлені в повідомленні 252 першого сигналу персонального виклику для індикації того, що БТ в групі персонального виклику повинні чекати повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику в момент часу, звичайно пов'язаний з іншою групою. Біти розширення можна використовувати в тих випадках, коли потрібно 5 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 одночасно направити персональний виклик декільком БТ в одній і тій же групі, а нормально використовуване повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику в попередньо визначений час не має достатньої розрядності для передачі цієї інформації. Інформація 268 взаємозв'язку БТ містить інформацію, яка дозволяє БС 200 асоціювати кожний окремий БТ, який може приймати персональні виклики (наприклад, БТ з унікальною ІР-адресою 290), з групою, ідентифікованою бітами групового ІД. Інформація 270 синхронізації містить інформацію, яка визначає, коли потрібно передавати повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику до БТ. Наприклад, інформація 270 синхронізації може визначати конкретний період(и) символів OFDM в супер-слоті для передачі першого сигналу персонального виклику, сегмент інтервалу персонального виклику (наприклад, інтервал повторення між послідовними першими сигналами персонального виклику), інтервал персонального виклику (наприклад, інтервал повторення між двома послідовними періодами активізації для групи персонального виклику) і/або слоти сигналу-маяка, що використовуються для контролю часу передачі перших сигналів персонального виклику. Оскільки споживання потужності акумулятора БТ в кожному періоді активізації дуже невелике, згідно з даним винаходом в системі здійснення персонального виклику може застосовуватися відносно невеликий цикл персонального виклику, наприклад, близько 100 мілісекунд, щоб зменшити затримку персонального виклику, зберігаючи при цьому дуже низьке загальне споживання потужності акумулятора БТ. Системна інформація 248 другого сигналу персонального виклику містить інформацію 272 тонів, інформацію 274 модуляції, бити інформації 276 другого сигналу персонального виклику, інформацію 278 ідентифікації БТ і інформацію 280 синхронізації. Інформація 282 тонів може включати в себе набір тонів, призначених для використання при передачі повідомлень других сигналів персонального виклику. У деяких варіантах використовувані тони можуть мати стрибкоподібну послідовність. Інформація 274 модуляції може включати в себе інформацію, яка використовується в схемі когерентної модуляції (наприклад, квадратурній фазовій маніпуляції QPSK або квадратурній амплітудній модуляції QAM), що застосовується модулем 240 другого сигналу персонального виклику, щоб другий модуль 222 модуляції модулював біти інформації 276 повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику на другому сигналі персонального виклику. Біти інформації 276 другого сигналу персонального виклику можуть включати в себе біти, які використовуються для ідентифікації персонального виклику, і біти, які використовуються для передачі додаткової інформації, наприклад, інформації, яка передає конкретні команди персонального виклику БТ 300, який викликається. Приклади команд, які можуть передаватися в повідомленні другого сигналу персонального виклику, включають в себе перехід в активний стан, прийом інформації синхронізації, відправлення інформації синхронізації, відправлення інформації регулювання потужності, відправлення інформації про стан і т. д. Згідно з даним винаходом, кількість бітів інформації 276 другого сигналу персонального виклику більша, ніж кількість бітів інформації 266 першого персонального виклику. Інформація 278 ідентифікації БТ може включати в себе інформацію, яка дозволяє БТ 300, який приймає інформацію другого персонального виклику, ідентифікувати, що даний БТ 300 є конкретним цільовим адресатом повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику. У деяких варіантах інформація 278 ідентифікації БТ містить повний ідентифікатор БТ, достатній для унікальної ідентифікації цільового адресата в стільнику. У деяких варіантах інформація 278 ідентифікації містить достатню кількість бітів для передачі повної IP-адреси (наприклад, інформації IP-адреси БТ 1 290). У інших варіантах інформація 278 ідентифікації БТ може містити частковий ідентифікатор, при цьому інформація з бітів ідентифікації повідомлення 254 другого персонального виклику об'єднується з інформацією, переданою бітами групової ідентифікації в повідомленні 252 першого сигналу персонального виклику, щоб можна було визначити повну IP-адресу цільового адресата повідомлення 254 другого персонального виклику. Інформація 280 синхронізації може включати в себе інформацію, коли потрібно передавати повідомлення другого персонального виклику до БТ. Наприклад, різним групам можна надати різну тривалість символу OFDM в супер-слоті, сегменті інтервалу персонального виклику, інтервалі персонального виклику і/або слоті сигналу-маяка, в якому БС 200 повинна передавати сигнали другого повідомлення 254 персонального виклику. Кожній групі можна призначити декілька послідовних тривалостей символу OFDM в інтервалі персонального виклику для її сигналів повідомлень 254 другого сигналу персонального виклику. Запити 250 на персональний виклик включають в себе запити на персональні виклики до конкретних безпровідних терміналів, сформовані БС 200 або прийняті БС 200 від інших елементів системи, наприклад, іншої базової станції, сервера ААА (аутентифікації, обліку і авторизації), однорангового вузла і т. п. Повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику являють собою повідомлення, які підлягають передачі БТ 300 і несуть бити інформації 252 першого 6 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 персонального виклику. Повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику модулюються з використанням першої схеми некогерентної модуляції персонального виклику, згідно з даним винаходом. Повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику являють собою повідомлення, що підлягають передачі БТ 300 і несуть бити інформації 276 другого сигналу персонального виклику, причому повідомлення 254 модулюються з використанням другої схеми когерентної модуляції персонального виклику, згідно з даним винаходом. Повідомлення 256 підтвердження являють собою повідомлення, що приймаються від БТ 300. Повідомлення 256 підтвердження передаються БТ 300 для БС 200 у відповідь на успішний прийом повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, призначеного конкретному БТ 300. Повідомлення 256 підтвердження може бути коротким повідомленням (наприклад, один або декілька бітів), і воно передається в попередньо встановлений час (наприклад, з фіксованим зсувом за часом відносно повідомлення другого сигналу персонального виклику). У деяких варіантах БС 200 може чекати прийом повідомлення 256 підтвердження до призначеного часу наступного можливою повідомлення другого сигналу персонального виклику. Це дозволяє повторно передати повідомлення другого сигналу персонального виклику на основі повідомленого рішення в тому випадку, якщо не прийняте підтвердження, і без пропуску періоду персонального виклику. Інформація 258 потужності сигналу персонального виклику може включати в себе інформацію, яка визначає рівень потужності першого і другого сигналів персонального виклику. У деяких варіантах рівень потужності другого сигналу персонального виклику може змінюватися в залежності від кількості спроб персонального виклику, які не одержали відповіді, типу персонального виклику, рівня послуг і/або режиму 294. Наприклад, коли повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику передається БС 200 для БТ 300 в перший раз, рівень потужності можна встановити на низький рівень. Якщо підтвердження 256 не одержане, можна підвищити рівень потужності і знов відправити той же самий другий сигнал персонального виклику тому ж самому БТ в момент часу, зарезервований для повідомлень другого сигналу персонального виклику. У деяких варіантах повторне повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику (з більш високим рівнем потужності) відправляють в наступному слоті, що є, для другого персонального виклику. У інших варіантах повторне повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику (з більш високим рівнем потужності) відправляють в стандартний час в наступному інтервалі персонального виклику, зарезервованому для повідомлень 254 другого персонального виклику, призначених для групи, до якої належить даний БТ 300. Комунікаційні програми 228 реалізовують різні протоколи зв'язку, що використовуються базовою станцією 200. Програми 230 керування базовою станцією керують функціонуванням базової станції, включаючи роботу приймача 202, передавача 204, розподіл користувачів, регулювання потужності, синхронізацію і передачу сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Програми 230 керування базовою станцією включають в себе модуль планувальника 232, програми сигналізації 234 і модуль 236 синхронізації. Модуль планувальника базової станції розподіляє серед БТ ефірні ресурси (наприклад, ширину смуги у часі) висхідної і низхідної ліній зв'язку. Програми сигналізації 234 використовують дані/інформацію 226 для керування роботою передавача 204 для відправки сигналів (включаючи повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику і повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику) для БТ 300 і роботою приймача 202 для прийому сигналів (включаючи повідомлення 256 підтвердження) від БТ 300. Модуль 236 синхронізації використовує дані/інформацію 226, що включає інформацію 270 часу першого сигналу персонального виклику і інформацію 280 часу другого сигналу персонального виклику, для регулювання часу передачі повідомлень 252, 254 першого і другого сигналів персонального виклику. Модуль 238 першого сигналу персонального виклику використовує дані/інформацію 226, що включає запити 250 на передачу сигналу персонального виклику, системну інформацію 246 першого сигналу персонального виклику і дані/інформацію БТ 260 для формування повідомлень 252 першого сигналу персонального виклику, для керування першим модулем 220 модуляції для виконання некогерентної модуляції повідомлення 252 першого сигналу персонального виклику і для керування передавачем 204 для передачі модульованого сигналу до БТ 300. Модуль 240 другого сигналу персонального виклику використовує дані/інформацію 226, що включає в себе запити 250 на передачу сигналу персонального виклику, системну інформацію 248 другого сигналу персонального виклику, інформацію 258 потужності сигналу персонального виклику і дані/інформацію БТ 260, для формування повідомлень 254 другого сигналу персонального виклику, для керування другим модулем 222 модуляції для виконання когерентної модуляції повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику і для керування передавачем 204 для передачі модульованого сигналу до БТ 300. У деяких варіантах 7 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 модуль 240 другого сигналу персонального виклику може активізуватися запитами 250 на передачу сигналу персонального виклику, а коли ніяких запитів на передачу сигналу персонального виклику не обробляється, модуль другого сигналу персонального виклику не активізується. Модуль 242 сигналу підтвердження керує приймачем 202 для обробки повідомлень 256 підтвердження, прийнятих від БТ 300 у відповідь на повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику. Модуль 242 сигналу підтвердження передає повідомлення 256 підтвердження персонального виклику в інформацію 299 підтвердження персонального виклику в даних/інформації БТ 260, які використовуються, наприклад, для визначення, чи потрібна повторна передача повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, наприклад, з більш високим рівнем потужності сигналу. Фіг. 3 ілюструє зразковий безпровідний термінал (кінцевий вузол) 300, реалізований згідно з даним винаходом. Зразковий БТ 300 може використовуватися як будь-який з БТ 110, 112, 118, 120 системи 120. Зразковий безпровідний термінал 300 містить приймач 302, підключений до антени 312, передавач 304, підключений до антени 318, процесор 306 і пам'ять 308, які зв'язані між собою через шину 310, по якій ці різні елементи можуть обмінюватися даними/інформацією. Приймач 302 приймає від БС 200 сигнали низхідної лінії зв'язку, включаючи перший і другий сигнали персонального виклику, згідно з даним винаходом. Приймач 302 містить перший модуль 314 демодуляції і другий модуль 316 демодуляції. Перший модуль 314 демодуляції виконує демодуляцію прийнятих перших сигналів персонального виклику (переданих з БС 200) згідно зі схемою некогерентної демодуляції, що застосовується відповідно до даного винаходу. Другий модуль 316 демодуляції виконує демодуляцію прийнятих других сигналів персонального виклику (переданих з БС 200) згідно зі схемою когерентної модуляції, що застосовується відповідно до даного винаходу. Передавач 304 використовується для передачі сигналів висхідної лінії зв'язку до БС 200. Сигнали висхідної лінії зв'язку, що передаються, включають в себе сигнали підтвердження у відповідь на прийняті повідомлення персонального виклику (наприклад, кожне підтвердження відповідає прийнятому другому сигналу персонального виклику, призначеному БТ 300). Пам'ять 308 містить програми 322 і дані/інформацію 324. Процесор 306, наприклад, ЦПК, виконує програми 322 і використовує дані/інформацію 324 в пам'яті 308 для керування БТ 300 і для виконання операцій безпровідного термінала (наприклад, прийому інформації на каналі трафіку низхідної лінії зв'язку, передачі інформації на каналі трафіку висхідної лінії зв'язку, виконання операцій регулювання потужності БТ, виконання операцій синхронізації БТ), а також для реалізації способів здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом. Програми 322 включають в себе комунікаційну програму 326 і програми 328 керування безпровідними терміналами, які включають в себе програми 330 сигналізації і модуль 332 синхронізації. Програми 330 сигналізації включають в себе модуль 334 детектування першого сигналу персонального виклику і модуль 336 детектування другого сигналу персонального виклику. Дані/інформація 324 включають в себе дані 338, системну інформацію 340 першого сигналу персонального виклику, системну інформацію 342 другого сигналу персонального виклику, прийняті повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, прийняті повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику, повідомлення 348 підтвердження персонального виклику і інформацію БТ 350. Дані 338 можуть включати в себе дані (наприклад, дані користувача, призначені для однорангового вузла в сеансі зв'язку з БТ 300) для передачі до БС 200, і дані, прийняті від БС 200. Системна інформація 340 першого сигналу персонального виклику включає в себе інформацію 352 тонів, інформацію 354 модуляції, бити інформації 356 першого сигналу персонального виклику, інформацію 258 взаємозв'язку БТ і інформацію 360 синхронізації. Інформація 352 тонів може визначати тони, що підлягають використанню в сигналах, відповідних прийнятим повідомленням 344 першого сигналу персонального виклику. Інформація 352 тонів може також визначати підгрупи тонів. У деяких варіантах кожна підгрупа тонів може включати в себе суміжні фізичні тони, і перший сигнал персонального виклику передається БС з потужністю передачі, що прикладається до однієї підгрупи тонів, в той час як до інших підгруп тонів потужність передачі не прикладається. При використанні підгрупи суміжних тонів можна передбачити, що канал не зазнає великих змін між тонами даної підгрупи. Це дозволяє БТ 300, в залежності від схеми модуляції і умов каналу, витягувати передані дані, включені в прийняте повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, не виконуючи оцінки каналу. Інформація 354 модуляції може включати в себе інформацію, яка використовується модулем 334 детектування першого сигналу персонального виклику при керуванні роботою першого модуля 314 демодуляції для використання однієї або більше вибраних схем некогерентної модуляції для обробки (демодуляції) першого сигналу персонального виклику і 8 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 одержання інформації прийнятого повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, згідно з даним винаходом. При виконанні некогерентної демодуляції у БТ 300 немає необхідності формувати оцінку каналу або засновуватися на історії умов каналу для демодуляції і витягнення переданої інформації, і він цього не робить. Зразкові схеми некогерентної модуляції можуть включати в себе амплітудну маніпуляцію, ортогональну модуляцію і диференціальну модуляцію. Використовувані схеми некогерентної модуляції можуть використовувати кодові слова, а також можуть використовувати інформацію фази і/або інформацію амплітуди. Біти 356 інформації першого сигналу персонального виклику включають в себе біти інформації в прийнятому повідомленні 344 першого сигналу персонального виклику. Біти 356 інформації першого сигналу персонального виклику нормально включають в себе один або більше бітів групового ІД і факультативно - біти розширення. Біти групового ІД вказують, в якій конкретно групі, якщо така існує, є член, що викликається прийнятим повідомленням 344 першого сигналу персонального виклику. Біти групового ІД можуть являти собою попередньо вибрану кількість бітів, що використовуються на початку ідентифікатора кожного БТ, наданого БТ в групі, наприклад, набір маскованих бітів, відповідних першим n бітам IP-адрес, наданих БТ в даній групі. Отже, в такому варіанті біти групового ІД можуть являти собою попередньо вибрану кількість бітів, де кожна група бітів групового ІД є унікальною комбінацією попередньо вибраної кількості бітів на початку ідентифікатора БТ, наприклад, групою маскованих бітів, кожний з яких відповідає унікальній комбінації (відносно інших бітів групового ІД) перших n бітів IP-адреси БТ. Біти розширення можуть включати в себе біти, які можна встановити в повідомленні першого сигналу персонального виклику для указання, що БТ 300 в групі повинні чекати повідомлення другого сигналу персонального виклику в момент часу, звичайно пов'язаний з іншою групою. Біти розширення можна використовувати в тих випадках, коли необхідно направити персональний виклик множині БТ 300 в одній групі одночасно, а нормально використовуване повідомлення другого сигналу персонального виклику в заданий час не має достатньої розрядності для передачі інформації. Інформація 358 взаємозв'язку БТ включає в себе інформацію, яка асоціює БТ 300 з групою, ідентифікованою бітами групового ІД. Інформація 360 синхронізації може включати в себе інформацію, яка визначає, коли потрібно чекати перший сигнал персонального виклику від БС 200. Наприклад, в деяких варіантах інформація 360 синхронізації визначає конкретний період(и) символу OFDM в супер-слоті для передач першого сигналу персонального виклику, сегмент інтервалу персонального виклику (або інтервалу повторення між послідовними повідомленнями 252 першого сигналу персонального виклику), інтервал персонального виклику (інтервал повторення між двома послідовними періодами активізації для групи персонального виклику) і/або слоти сигналу-маяка, що використовуються для контролю часу передачі перших сигналів персонального виклику. Системна інформація 342 другого сигналу персонального виклику може включати в себе інформацію 362 тонів, інформацію 364 модуляції, бити 366 інформації другого сигналу персонального виклику, інформацію 368 ідентифікації БТ і інформацію 370 синхронізації. Інформація 362 тонів включає в себе набір тонів, призначених для використання при обробці прийнятих других сигналів персонального виклику, щоб витягнути прийняті повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику. У деяких варіантах ці тони мають стрибкоподібну послідовність. Інформація 364 модуляції включає в себе інформацію, використовувану в схемі когерентної модуляції, наприклад, квадратурної фазової маніпуляції (QPSK) або квадратурної амплітудної модуляції (QAM), а також використовувану для демодуляції других сигналів персонального виклику в прийнятому повідомленні 346 другого сигналу персонального виклику. Повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику містить біти інформації 366 другого сигналу персонального виклику. Біти 366 інформації другого сигналу персонального виклику включають в себе біти, які використовуються для ідентифікації персонального виклику, і/або біти, які використовуються для передачі додаткової інформації, яка містить конкретні команди персонального виклику для БТ 300, що викликається, наприклад, для переходу в активний стан, прийому інформації синхронізації, відправлення інформації синхронізації, відправлення інформації регулювання потужності, відправлення інформації стану і т. п. Згідно з даним винаходом кількість бітів 366 інформації другого сигналу персонального виклику більша, ніж кількість бітів інформації 356 першого сигналу персонального виклику. Інформація 368 ідентифікації БТ може включати в себе інформацію, яка дозволяє БТ 300 приймати інформацію другого сигналу персонального виклику, щоб ідентифікувати, що БТ 300 є цільовим адресатом прийнятого повідомлення 346 9 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 другого сигналу персонального виклику. Така інформація 368 ідентифікації БТ може включати в себе повний ідентифікатор, який унікально ідентифікує БТ в стільнику, в якому він знаходиться, і/або в системі 100. У деяких варіантах інформація 368 ідентифікації включає в себе достатню кількість бітів для передачі повної IP-адреси. У інших варіантах інформація 368 ідентифікації БТ включає в себе частковий ідентифікатор, так що при об'єднанні інформації з бітів ідентифікації в прийнятому повідомленні 346 другого персонального виклику з інформацією, переданою бітами групової ідентифікації або бітами прийнятого повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, можна одержати повний унікальний ідентифікатор, наприклад, IP-адресу, цільового адресата прийнятого повідомлення 346 другого персонального виклику. Визначена ІР-адреса може порівнюватися і звичайно порівнюється з ІР-адресою 376 БТ 300 для встановлення відповідності. Інформація 370 синхронізації включає в себе інформацію, яка вказує, коли потрібно чекати другі сигнали персонального виклику від БС 200. Наприклад, групі, відповідній БТ 300, може бути виділено декілька послідовних моментів часу для символів OFDM в тому інтервалі персонального виклику, під час якого вони повинні чекати другі сигнали персонального виклику і захоплювати повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику. Прийняті повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику являють собою повідомлення, одержані з прийнятих перших сигналів персонального виклику (переданих з БС 200), які передають біти 356 інформації першого сигналу персонального виклику. БТ 300 одержують прийняті повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику за допомогою модуля 334 детектування першого сигналу персонального виклику, який наказує першому модулю 314 демодуляції виконати демодуляцію прийнятих перших сигналів персонального виклику. Декодування перших сигналів персонального виклику здійснюється у відповідності зі схемою некогерентної модуляції, використаною для модуляції першого сигналу персонального виклику. Прийняті повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику являють собою повідомлення, одержані БТ 300 за допомогою модуля 336 детектування другого сигналу персонального виклику, який приписує другому модулю 316 демодуляції виконати демодуляцію прийнятих других сигналів персонального виклику (переданих з БС 200). Другі сигнали персонального виклику декодуються у відповідності зі схемою когерентної модуляції, використаною для модуляції других сигналів персонального виклику. Таким чином здійснюється демодуляція перших і других сигналів персонального виклику згідно з даним винаходом. Прийняті повідомлення другого сигналу персонального виклику передають біти інформації другого сигналу персонального виклику в бітах 366 інформації другого сигналу персонального виклику. Повідомлення 348 підтвердження персонального виклику являють собою повідомлення, які сформовані БТ 300 і передаються до БС 200 у відповідь на успішний прийом повідомлення 254 другого сигналу персонального виклику, призначеного для конкретного БТ 300, який формує дане підтвердження. Повідомлення 348 підтвердження персонального виклику може бути коротким повідомленням (наприклад, один або декілька бітів), яке передається в заданий час (наприклад, відносно другого повідомлення сигналу персонального виклику), і може бути призначене спеціальному (зарезервованому) ефірному ресурсу (наприклад, одному тону-символу), відповідному переданому повідомленню другого сигналу персонального виклику. Узгодження за часом між БС 200 і БТ 300 відносно сигналів персонального виклику і сигналів підтвердження може бути засноване на попередньо визначеному методі або графіку, який відомий як БС 200, так і БТ 300. Інформація 350 БТ включає в себе дані 372, інформацію 374 ІД термінала, інформацію 376 IP-адреси, інформацію 378 прийнятого сигналу персонального виклику і інформацію 380 режиму. Дані 372 можуть включати в себе дані, що підлягають передачі до БС 200 (наприклад, користувацькі дані, призначені для передачі одноранговому вузлу від БТ 300), і дані, прийняті від БС 200. Інформація 374 ІД термінала може бути ідентифікатором БТ, наданим йому БС 200. Інформація 290 IP-адреси може бути ідентифікатором, унікальним для БТ 300, і може бути не залежною від базової станції. Прийнята інформація 378 персонального виклику включає в себе інформацію 382 першого сигналу персонального виклику і інформацію 384 другого сигналу персонального виклику. Інформація 382 першого сигналу персонального виклику може містити інформацію, включену в прийняті повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, призначеного для БТ 300, включаючи ІД групи, членом якої є даний БТ 300. Інформація 384 другого сигналу персонального виклику може містити інформацію, включену в прийняті повідомлення 346 другого сигналу персонального виклику, призначеного для БТ 300, включаючи інформацію, яка унікально ідентифікує БТ 300 в стільнику і/або системі 100, і 10 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 додаткову інформацію персонального виклику, включену в даний персональний виклик. Інформація 380 режиму може визначати стан БТ 300 (наприклад, активний, неактивний і т. д.). Комунікаційні програми 326 реалізовують різні протоколи зв'язку, які використовуються безпровідним терміналом 300. Програми 330 керування безпровідним терміналом керують функціонуванням безпровідного термінала 300, включаючи роботу приймача 302, передавача 304, регулювання потужності, синхронізацію і передачу сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Програми 330 сигналізації використовують дані/інформацію 324 для керування роботою приймача 302 для прийому і обробки сигналів (включаючи повідомлення першого сигналу персонального виклику і повідомлення другого сигналу персонального виклику) від БС 200 і роботою передавача 304 для передачі сигналів (включаючи повідомлення 348 підтвердження персонального виклику) до БС 200. Модуль 322 синхронізації використовує дані/інформацію 324, включаючи інформацію 360 часу першого сигналу персонального виклику і інформацію 370 часу другого сигналу персонального виклику, для активізації БТ, а саме: для виходу з неактивного режиму у відповідні моменти часу прийому перших сигналів персонального виклику, повернення в неактивний режим у відповідні моменти часу, прийому другого сигналу персонального виклику у відповідні моменти часу і відправлення повідомлень 348 підтвердження у відповідні моменти часу. Модуль 334 детектування першого сигналу персонального виклику використовує дані/інформацію 324, що включає в себе системну інформацію 340 першого сигналу персонального виклику і інформацію БТ 350 для керування приймачем 302 для прийому першого сигналу персонального виклику і керування роботою першого модуля 314 демодуляції, наприклад, для виконання некогерентної демодуляції прийнятого першого сигналу персонального виклику для витягнення повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику. Модуль 334 детектування першого сигналу персонального виклику також використовує дані/інформацію 324 для витягнення інформації 382першого сигналу персонального виклику, відповідної бітам 356 інформації першого сигналу персонального виклику, з прийнятого повідомлення 344 першого сигналу персонального виклику, визначення, чи є БТ 300 членом тієї групи, яка вказана як адресат даного персонального виклику, і здійснення відповідної дії (наприклад, активізації, переходу зворотно в неактивний режим, або активізації модуля 336 детектування другого сигналу персонального виклику). Модуль 336 детектування другого першого сигналу персонального виклику використовує дані/інформацію 324, що включають в себе інформацію 342 другого сигналу персонального виклику і інформацію БТ 350 для керування приймачем 302 для прийому других сигналів персонального виклику і керування другим модулем 316 демодуляції для виконання демодуляції прийнятих других сигналів персонального виклику в прийнятих повідомленнях 344 других сигналів персонального виклику. Модуль детектування другого сигналу персонального виклику використовує дані/інформацію 324 для визначення, чи є БТ 300 цільовим адресатом даного персонального виклику. Якщо БТ 300 є цим адресатом, інформація в прийнятому повідомленні 346 другого персонального виклику, відповідна бітам 366 інформації другого персонального виклику, передається БТ в інформації 384 другого сигналу персонального виклику, і повідомлення 348 підтвердження персонального виклику формується і передається передавачем 304 у відповідний час, визначений модулем 332 синхронізації. Модуль детектування другого сигналу персонального виклику також наказує БТ 300 здійснити відповідну дію для виконання команд, переданих в прийнятому повідомленні 346 другого сигналу персонального виклику. На фіг. 4 проілюстрована передача сигналів для здійснення двоетапного персонального виклику і два окремих різних типи сигналів персонального виклику, які можна використати в зразковій системі 100 зв'язку в одному зразковому варіанті реалізації даного винаходу. На фіг. 4 показаний графік 400 частоти на вертикальній осі 402 відносно часу на горизонтальній осі 404. Інтервал 418 персонального виклику являє собою час між послідовними першими сигналами 406, 410 персонального виклику. Інтервал 418 персонального виклику включає в себе перший сигнал 406 персонального виклику, за яким іде другий сигнал 408 персонального виклику. Перший сигнал 406 персонального виклику займає дуже коротку тривалість 414 часу (наприклад, рівну одному символу OFDM) і використовує метод некогерентної модуляції. Другий сигнал 408 персонального виклику займає невелику кількість символів OFDM 416 (наприклад, менше 10), щоб мінімізувати витрати на прийом каналу, і використовує метод когерентної модуляції. За першим інтервалом 418 персонального виклику іде другий інтервал персонального виклику, який включає в себе перший сигнал 410 персонального виклику і другий сигнал 412 персонального виклику. Перший сигнал 406 персонального виклику передає один біт інформації, який вказує, чи викликається користувач (наприклад, БТ 300) або взагалі вся група користувачів. Якщо в 11 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 першому сигналі 406 персонального виклику біт інформації встановлений на "0", то не викликається жоден користувач. Якщо біт інформації першого сигналу персонального виклику встановлений на "1", то викликається щонайменше один з користувачів (наприклад, БТ 300) в даній групі. Робота користувача (БТ 300) складається з двох етапів. Коли користувач (БТ 300) активізується, він спочатку приймає перший сигнал 406 персонального виклику. Якщо користувач виявляє, що біт інформації першого сигналу 406 персонального виклику встановлений на "0", він повертається в неактивний режим. У іншому випадку, користувач (БТ 300) продовжує роботу, приймаючи докладне повідомлення персонального виклику на другому сигналі 408 персонального виклику. Другий сигнал 408 персонального виклику може включати в себе докладну інформацію персонального виклику, таку як тип персонального виклику (наприклад, користувача просять звернутися до базової станції або прийняти додаткові повідомлення на інших визначених каналах низхідної лінії зв'язку). Більше того, якщо один перший сигнал 406 персонального виклику контролює група користувачів, то другий сигнал 408 персонального виклику може включати в себе докладний ідентифікатор персонального виклику для користувача(ів), який викликається, щоб можна було ідентифікувати члена групи, якому призначений даний персональний виклик. Потрібно зазначити, що цей спосіб можна застосовувати в системі, яка підтримує поняття груп користувачів. Зокрема, користувач може бути членом однієї або декількох груп користувачів. Для цілей персонального виклику користувач може мати власний ідентифікатор персонального виклику, а також ідентифікатори персонального виклику для пов'язаних з ним груп користувачів, до яких він належить. У цьому випадку користувач буде контролювати повідомлення персонального виклику з його власним ідентифікатором персонального виклику і з ідентифікаторами персонального виклику пов'язаних з ним груп користувачів. Надалі не будуть явно обговорюватися групи користувачів, хоч мається на увазі, що запропоновані способи можна також застосовувати для персонального виклику груп користувачів. На фіг. 5 показане здійснення користувачем описаного двоетапного способу персонального виклику, проілюстрованого на фіг. 4. На фіг. 5 показаний графік 500 частоти на вертикальній осі 502 відносно часу на горизонтальній осі 504. Розглянемо двох користувачів, БТА 1 і БТА 2, які обидва контролюють канал низхідної лінії зв'язку, виділений для першого сигналу 506 персонального виклику. У момент t1 515 обидва БТ активізуються і приймають перший сигнал 506 персонального виклику. Припустимо, що базова станція 300 не передає персональний виклик жодному з них, і тому передає біт інформації "0" в першому сигналі персонального виклику. Після прийому першого сигналу 506 персонального виклику БТА 1 і БТА 2 повертаються в неактивний режим. Оскільки біт інформації першого сигналу персонального виклику встановлений на "0", БС 200 не передає другий сигнал персонального виклику (блок 508, показаний штриховою лінією). Після одного інтервалу 518 персонального виклику БТА 1 і БТА 2 знов активізуються і приймають інший перший сигнал 510 персонального виклику в момент t2 519. Припустимо, що базова станція 200 здійснює персональний виклик БТА 1 і тому встановила біт інформації на "1" в першому сигналі персонального виклику. Після прийому першого сигналу 510 персонального виклику БТА 1 і БТА 2 продовжують роботу, приймаючи другий сигнал 512 персонального виклику. Другий сигнал 512 персонального виклику містить ідентифікатор персонального виклику для користувача БТА 1. Після прийому другого сигналу 512 персонального виклику користувач БТА 1 буде додержуватися команди, якщо така включена в повідомлення другого сигналу персонального виклику, а користувач БТА 2 повернеться в неактивний режим після визначення, що ідентифікатор в сигналі 512 не відповідає ідентифікатору БТА 2. Потрібно зазначити, що хоч в наведеному прикладі користувачі БТА 1 і БТА 2 мають однаковий інтервал персонального виклику, звичайно різні користувачі можуть мати різні інтервали персонального виклику. Далі буде описана більш детально відмінність між сигналами персонального виклику першого і другого типу, зображеними на фіг. 5. На фіг. 5 згідно з даним винаходом використовуються різні схеми модуляції для сигналів персонального виклику першого типу, наприклад, сигналів (506, 510) і сигналів персонального виклику другого типу, наприклад, сигналу 512. Перший сигнал 506 персонального виклику використовує перший тип модуляції, наприклад, схему некогерентної модуляції, яка не вимагає інформації каналу для декодування модульованої інформації. БТА 1 і БТА 2 можуть активізуватися в момент t1 515 на початку першого сигналу 506 персонального виклику, приймати 1 або 2 символи OFDM першого сигналу персонального виклику з тривалістю 514, обробляти, наприклад, виконувати швидке перетворення Фур'є (ШПФ) на цих прийнятих 1 або 2 сигналах OFDM, і визначати значення біта або бітів інформації, включених в перший сигнал персонального виклику. Оскільки зразковий біт інформації в першому сигналі 506 персонального виклику встановлений на "0", БТ розпізнають, 12 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 що відповідного другого сигналу 508 персонального виклику не буде, і тому повертаються в неактивний режим роботи в момент t3 520 для збереження енергії. Аналогічним чином, перший сигнал персонального виклику 510 використовує схему некогерентної модуляції. БТА 1 і БТА 2 можуть активізуватися в момент t2 519 на початку або безпосередньо перед початком першого сигналу 510 персонального виклику, приймати 1 або 2 символи OFDM першого сигналу персонального виклику, обробляти, наприклад, виконувати ШПФ на цих прийнятих 1 або 2 OFDM сигналах, і визначати значення біта інформації, не вимагаючи оцінки каналу або іншої інформації про поточний канал. Оскільки біт інформації в першому сигналі 510 персонального виклику встановлений на "1", БТ розпізнає, що буде відповідний другий сигнал 512 персонального виклику, і в деяких варіантах залишається, наприклад, в активному стані, в якому споживається більше енергії, ніж в неактивному стані. У другому сигналі 512 персонального виклику використовується схема модуляції, яка вимагає застосування інформації каналу для демодуляції модульованої інформації, наприклад, схема когерентної модуляції. У деякий момент часу t4 522 перед моментом t5 524, початком прийому другого сигналу 512 персонального виклику, БТА 1 і БТА 2 починають приймати сигнали, наприклад, пілот-символи. Хоч під час кожного періоду символу може передаватися декілька символів, наприклад, при використанні різних тонів, усього декілька символів протягом будь-якої даної тривалості символу, наприклад, часу, що використовується для передачі символу, можуть бути пілот-символами. Для одержання точної оцінки на різних частотах, наприклад, тонах, можуть бути потрібні декілька тривалостей символу, щоб прийняти достатню кількість пілот-символів для одержання надійної оцінки каналу зв'язку, що використовується для передачі сигналів персонального виклику. Починаючи з t4 522 БТА 1 і БТА 2 можуть, наприклад, протягом 4 тривалості символу до t5, 524 виконати ШПФ на прийнятих сигналах, щоб визначити надійну оцінку каналу. Визначена оцінка каналу використовується БТА 1 і БТА 2 при декодування другого сигналу 512 персонального виклику. Момент t6 526 - це час, коли БТ завершили обробку першого сигналу 510 персонального виклику. У деяких варіантах, наприклад, коли БТ залишаються активними, вони можуть використовувати всю тривалість часу між t6 526 і t5 524 для визначення оцінки каналу. Однак, в деяких варіантах БТ повертаються в неактивний стан, навіть якщо біт інформації встановлений на "1" і знов активізуються в момент t4 522 для прийому і обробки достатньої інформації, наприклад, достатньої кількості пілот-сигналів, щоб визначити оцінку каналу, яку можна буде використати в момент t5 524 початку другого сигналу 512 персонального виклику. Активізації в момент t4 522 не станеться, якщо біт інформації в сигналі 510 був встановлений на "0", показуючи, що другого сигналу персонального виклику не буде. У деяких варіантах протягом однієї тривалості символу передаються 4 пілот-символи, і інтервал часу між t4 522 і t5 524, що використовується для визначення оцінки каналу, становить 3-5 тривалостей символу. Потрібно зазначити, що у безпровідних терміналів немає необхідності активізуватися до перших сигналів персонального виклику (506, 510), оскільки в перших сигналах персонального виклику використовується некогерентна модуляція, яка не вимагає оцінки каналу для витягнення інформації, що передається. На фіг. 6 проілюстровані інші варіанти системи двоетапного здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом, в яких кожний перший сигнал персонального виклику містить множину бітів інформації, кожний з яких пов'язаний з однією другою групою персонального виклику. У одному варіанті на фіг. 6 кожний перший сигнал персонального виклику несе чотири біти інформації. Кожний з чотирьох бітів інформації визначає, чи викликається користувач відповідної групи користувачів, і якщо він викликається, то відповідний другий сигнал персонального виклику буде переданий в резервному слоті (наприклад, використовуючи зарезервовані частоти в заданий час). Другі сигнали персонального виклику в цьому варіанті включають в себе докладну інформацію персонального виклику (наприклад, тип персонального виклику і ідентифікатор персонального виклику, відповідний безпровідному терміналу, що викликається). На фіг. 6 показана схема 600, яка ілюструє частоту (наприклад, тони, що використовуються для сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку) на вертикальній осі 602 відносно часу на горизонтальній осі 604. На фіг. 6 показані три зразкових перших сигнали 606, 608, 610 персонального виклику і дев'ять зразкових других сигналів персонального виклику 612, 614, 616, 618, 620, 622, 624, 626, 628. Перші сигнали 606 і 610 персонального виклику включають в себе біти інформації, відповідні групам А, В, С, D персонального виклику. Перший сигнал 608 персонального виклику містить біти інформації, пов'язані з групами Е, F, G, Н персонального виклику. Кожна з груп (А, В, С, D, Е, F, G, Н) персонального виклику може включати в себе множину користувачів (наприклад, (БТА 1, БТА 2), (БТВ 1, БТВ 2), (БТС 1, БТС 2) (BTD 1, BTD 13 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 2), (БТЕ 1, БТЕ 2) (BTF 1, BTF 2), (BTG 1, BTG 2), (БТН 1, БТН 2), відповідно. Слот 650 сигналумаяка містить два сегменти інтервалу персонального виклику, перший сегмент інтервалу персонального виклику (1) 646 і другий сегмент інтервалу персонального виклику (2) 648. Перший сегмент інтервалу персонального виклику (1) 646 і другий сегмент інтервалу персонального виклику (2) 648 складають інтервал 649 персонального виклику, який відповідає слоту 650 сигналу-маяка. Слот 650 сигналу-маяка містить 8 супер-слотів: супер-слот (1) 630, супер-слот (2) 632, супер-слот (3) 634, суперслот (4) 636, супер-слот (5) 638, супер-слот (6) 640, супер-слот (7) 642 і супер-слот (8) 644. Кожний супер-слот, наприклад, супер-слот (1) 630, представляє інтервал часу повторення для стрибкоподібної послідовності тону каналу трафіку низхідної лінії зв'язку. Слот 650 сигналу-маяка являє собою інтервал часу повторення на основі передач сигналу-маяка від базової станції. В цьому прикладі слот 650 сигналу-маяка відповідає інтервалу 649 персонального виклику і являє собою інтервал часу повторення для однієї групи сигналів персонального виклику в системі, яка має можливість персонального виклику для кожної з груп персонального виклику А, В, С, D, Е, F, G, Н. Кожний сегмент 646, 648 інтервалу персонального виклику являє собою інтервал часу, пов'язаний з одним першим сигналом персонального виклику і можливістю чотирьох других сигналів персонального виклику. Інтервал (1) 606 персонального виклику включає в себе перший сигнал (1) 606 персонального виклику, другий сигнал (група А) 612 персонального виклику, другий сигнал (група В) 614 персонального виклику, другий сигнал (група С) 616 персонального виклику, другий сигнал (група D) 618 персонального виклику. Інтервал (2) 648 персонального виклику включає в себе перший сигнал (2) 608 персонального виклику, другий сигнал (група Е) 620 персонального виклику, другий сигнал (група F) 622 персонального виклику, другий сигнал (група G) 624 персонального виклику і другий сигнал (група Н) 626 персонального виклику. Групи А, В, С, D персонального виклику контролюють перший сигнал (1) 606 персонального виклику, а групи Е, F, G, Н персонального виклику контролюють перший сигнал (2) 608 персонального виклику. Група А персонального виклику контролює перший біт інформації (1) 606 першого сигналу персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група А) 612 персонального виклику. Група В персонального виклику контролює другий біт інформації першого сигналу (1) 606 персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група В) 614 персонального виклику. Група С персонального виклику контролює третій біт інформації першого сигналу (1) 606 персонального виклику, який відповідає третьому сигналу (група С) 616 персонального виклику. Група D персонального виклику контролює четвертий біт інформації першого сигналу (1) 606 персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група В) 618 персонального виклику. Група Е персонального виклику контролює перший біт інформації першого сигналу (2) 608 персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група Е) 620 персонального виклику. Група F персонального виклику контролює другий біт інформації першого сигналу (2) 608 персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група F) 622 персонального виклику. Група G персонального виклику контролює третій біт інформації першого сигналу (2) 608 персонального виклику, який відповідає третьому сигналу (група G) 624 персонального виклику. Група Н персонального виклику контролює четвертий біт інформації першого сигналу (2) 608 персонального виклику, який відповідає другому сигналу (група Н) 626 персонального виклику. Робота користувацького пристрою (наприклад, БТ 300) подібна роботі, проілюстрованій на фіг. 5 для кожної групи персонального виклику. Припустимо, що зразкова група А персонального виклику включає в себе безпровідні термінали БТА 1 і БТА 2. Без провідний термінал БТА 1 контролює перший біт інформації першого сигналу (1) 606 персонального виклику. Якщо перший біт інформації встановлений на "0", то безпровідний термінал БТА 1 повертається в неактивний режим до наступного першого сигналу (1) 610 персонального виклику. Якщо перший біт інформації встановлений на "1", то безпровідний термінал БТА 1 буде продовжувати роботу і прийме другий сигнал (група А) 612 персонального виклику. Якщо ж перший біт інформації встановлений на "0", базова станція може припинити передачу відповідного другого сигналу (група А) 612 персонального виклику. Якщо перший біт інформації встановлений на "1", базова станція 200 повинна відправити докладну інформацію персонального виклику у другому сигналі (група А) 612 персонального виклику. Один потенційний недолік описаного вище варіанта полягає в тому, що можлива затримка в передачі персонального виклику внаслідок перевантаження в окремій групі персонального виклику. Наприклад, якщо базова станція 200 збирається індивідуально здійснювати персональний виклик множини безпровідних терміналів, які належать до однієї тієї ж групи персонального виклику (наприклад, БТА 1 і БТА 2 в групі А), оскільки базова станція 200 може здійснювати персональний виклик всього одного безпровідного термінала групи персонального 14 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 виклику одночасно, то вона може прийняти множину інтервалів персонального виклику (наприклад, множину повторень сегмента інтервалу (1) персонального виклику) для здійснення персонального виклику безпровідного термінала. Припустимо, що базова станція 200 збирається здійснити персональний виклик обох безпровідних терміналів БТА 1 і БТА 2. У цьому випадку виникає перевантаження групи А персонального виклику, і будуть потрібні два повторення сегмента інтервалу (1) 646 персонального виклику для здійснення персонального виклику БТА 1 і БТА 2. Потрібно зазначити, що в той час, коли якась група персонального виклику перевантажена, інша група персонального виклику може не діяти, тобто не вимагати здійснення персонального виклику жодного з користувачів цієї групи. Наприклад, в той час коли група А персонального виклику перевантажена, група В персонального виклику може не діяти. Наступний описаний зразковий варіант дозволяє зменшити затримку персонального виклику шляхом розділення ресурсу каналу другого сигналу персонального виклику серед різних груп персонального виклику. Зокрема, один перший сигнал персонального виклику містить біти інформації, які включають в себе бити інформації множини груп персонального виклику і біт розширення. Звернувшись до фіг. 6, припустимо, що перший сигнал (1) 606 персонального виклику передає чотири біти інформації групи персонального виклику (як описано вище) і біт розширення. Як і в попередньому варіанті, кожний біт інформації групи персонального виклику визначає, чи здійснюється персональний виклик до користувача відповідної групи персонального виклику. Користувач спочатку приймає перший сигнал (1) персонального виклику. Якщо відповідний біт інформації групи персонального виклику встановлений на "0", то користувач може повернутися в неактивний режим. Якщо біт інформації відповідної групи персонального виклику встановлений на "1", то користувач буде продовжувати роботу, приймаючи другий сигнал з докладним повідомленням персонального виклику. Якщо біт інформації групи персонального виклику встановлений на "1", а біт розширення на "0", то другий сигнал з докладним повідомленням персонального виклику буде прийнятий у відповідному слоті другого сигналу персонального виклику, як і в попередньому варіанті. Однак, якщо біт інформації групи персонального виклику встановлений на "1" і біт розширення на "1", то другий сигнал з докладним повідомленням персонального виклику, відповідним даному користувачеві, можна відправити в іншому слоті другого сигналу персонального виклику, а не в тому, який використовується звичайно. У одному варіанті з бітом інформації "1" групи персонального виклику і бітом розширення "1" другий сигнал з докладним повідомленням персонального виклику можна відправити в будь-якому з чотирьох слотів каналу другого сигналу персонального виклику після першого сигналу персонального виклику. У цьому випадку користувач продовжує приймати і обробляти сигнали в кожному з чотирьох слотів другого сигналу персонального виклику. Припустимо, що базова станція 200 збирається здійснити персональний виклик двох безпровідних терміналів, БТА 1 і БТА 2 (обидва в групі А персонального виклику). Базова станція 200 встановить кожний з двох бітів інформації групи персонального виклику в першому сигналі (1) 606 персонального виклику на "0", за винятком біта інформації першої групи персонального виклику, який встановлений на " 1" (що відповідає групі А персонального виклику). БС 200 також встановить біт розширення на "1" в першому сигналі (1) 606 персонального виклику. Базова станція 200 може відправити другі сигнали повідомлення персонального виклику для БТА 1 і БТА 2 в будь-яких двох з чотирьох наступних слотів других сигналів персонального виклику, відповідних 612, 614, 616, 618, що дозволяє здійснювати персональний виклик БТА 1 і БТА 2 в одному інтервалі (1) 646 персонального виклику і тим самим зменшити затримку персонального виклику. У іншому варіанті біт розширення "1" вказує, що для БТ з групи з бітом інформації групи "1" другий сигнал персонального виклику повинен передаватися або у власному слоті групи, або в слоті з бітом інформації групи "0" під час цього інтервалу персонального виклику. БТ можуть використовувати інформацію в першому сигналі (1) 606 персонального виклику для визначення того, який з наступних других сигналів персонального виклику 612, 614, 616, 618 потрібно приймати і обробляти як можливі сигнали персонального виклику, направлені до БТ. На фіг. 7 показаний інший зразковий варіант системи двоетапного здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом. На фіг. 7 показаний графік 700, який ілюструє частоту (що використовується для сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку) на вертикальній осі 702 відносно часу на горизонтальній осі 704. Показані два зразкових перших сигнали персонального виклику 706, 708 і дев'ять зразкових других сигналів персонального виклику 710, 712, 714, 716, 718, 720, 722, 724, 726. Перші сигнали 706 і 708 персональних виклики містять вісім бітів інформації групи, причому один біт інформації групи ідентифікований з кожною групою А, В, С, D, Е, F, G, Н персонального виклику. Слот 746 сигналу-маяка містить 15 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 один інтервал 744 персонального виклику і 8 супер-слотів: супер-слот (1) 728, супер-слот (2) 730, супер-слот (3) 732, супер-слот (4) 734, супер-слот (5) 736, супер-слот (6) 738, супер-слот (7) 740 і супер-слот (8) 742. Слот 746 сигналу-маяка являє собою інтервал часу повторення для однієї групи сигналів персонального виклику в системі, виконаній з можливістю персонального виклику для кожної з груп А, В, С, D, Е, F, G і Н персонального виклику. Інтервал 744 персонального виклику включає в себе перший сигнал (1) 706 персонального виклику, другий сигнал (група А) 710 персонального виклику, другий сигнал (група В) 712 персонального виклику, другий сигнал (група С) 714 персонального виклику, і другий сигнал (група D) 716 персонального виклику, другий сигнал (група Е) 718 персонального виклику, другий сигнал (група F) 720 персонального виклику, другий сигнал (група G) 722 персонального виклику і другий сигнал (група Н) 724 персонального виклику. Такий же спосіб, як був описаний для чотирьох бітів інформації групи, включених в перший сигнал (1) 606 персонального виклику на фіг. 6, можна застосовувати до восьми бітів інформації групи в першому сигналі 706 персонального виклику на фіг. 7. Наприклад, якщо біти інформації першого сигналу персонального виклику 706 встановлені на "00100010", то два других сигнали персонального виклику будуть відправлені двом БТ (наприклад, БТС 1 і BTG 2), використовуючи другий сигнал (група С) 714 персонального виклику і другий сигнал (група G) 722 персонального виклику. Крім того, в деяких варіантах можна додати біт розширення до восьми бітів інформації групи першого сигналу 706 персонального виклику, використовуючи ті ж самі або подібні умови, як були описані у відношенні фіг. 6. Наприклад, якщо біти інформації першого сигналу 706 персонального виклику встановлені на "000100001", то в одному варіанті два других сигнали персонального виклику можна відправити двом членам групи D (наприклад, BTD 1 і BTD 2), використовуючи будь-які два з восьми других слотів 710, 712, 714, 716, 718, 720, 722, 724 персонального виклику. Розглянемо приклад на фіг. 7, в якому кожний спеціальний ІД безпровідного термінала (наприклад, IP-адреса БТ 376) містить 32 біти. У одному варіанті кожний спеціальний ІД безпровідного термінала, що складається з 32 бітів, можна перетворити на 3 біти (наприклад, за допомогою хеш-функції), які вказують одну з восьми груп (А, В, С, D, E, F, G, Н). Ці три біти можуть вказувати, в яку групу базова станція 200 повинна направити другі повідомлення персонального виклику для БТ 300 і в якому регулярному слоті другого сигналу персонального виклику БТ 300 повинен чекати потенційні повідомлення персонального виклику. БС 200 може включити додаткову ідентифікаційну інформацію (наприклад, 29 додаткових бітів ідентифікації) у друге повідомлення персонального виклику, яку можна використовувати для ідентифікації конкретного цільового БТ 300 для даного персонального виклику. Фіг. 8 ілюструє інший зразковий варіант системи двоетапного здійснення персонального виклику згідно з даним винаходом. На фіг. 8 показаний графік 800, який ілюструє частоту (що використовується для сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку) на вертикальній осі 802 відносно часу на горизонтальній осі 804. Показані три зразкових перших сигнали 806, 808, 810 персонального виклику і дев'ять зразкових других сигналів 812, 814, 816, 818, 820, 822, 824, 826, 828 персонального виклику. Перші сигнали 806, 808, 810 персонального виклику включають в себе чотири біти інформації групи, причому один біт інформації групи ідентифікований з кожною групою А, В, С, D персонального виклику. Слот 848 сигналу-маяка містить два інтервали 846, 846' персонального виклику і 8 супер-слотів: супер-слот (1) 830, супер-слот (2) 832, супер-слот (3) 834, супер-слот (4) 836, супер-слот (5) 838, супер-слот (6) 840, супер-слот (7) 842 і супер-слот (8) 844. Слот 848 сигналу-маяка являє собою інтервал часу повторення для двох наборів сигналів персонального виклику в системі, що містить два набори можливостей персонального виклику для кожної з груп А, В, С, D персонального виклику. Інтервал 846 персонального виклику включає в себе перший сигнал 806 персонального виклику, другий сигнал (група А) 812 персонального виклику, другий сигнал (група В) 814 персонального виклику, другий сигнал (група С) 816 персонального виклику і другий сигнал (група D) 818 персонального виклику. Інтервал 846 персонального виклику включає в себе перший сигнал 808 персонального виклику, другий сигнал (група А) 820 персонального виклику, другий сигнал (група В) 822 персонального виклику, другий сигнал (група С) 824 персонального виклику і другий сигнал (група D) 826 персонального виклику. На фіг. 8 час повторення між послідовними можливостями для конкретної (наприклад, групи А) другої групи персонального виклику становить чотири супер-слоти, в той час як на фіг. 6 або фіг. 7 інтервал повторення становить вісім супер-слотів. Такий же спосіб, як був описаний для чотирьох бітів інформації групи, включених в перший інформаційний сигнал (1) 606 на фіг. 6, можна застосовувати до чотирьох бітів інформації групи 16 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 в першому інформаційному сигналі 806 на фіг. 8. Крім того, в деяких варіантах можна додати біт розширення до чотирьох бітів інформації групи першого інформаційного сигналу 806, використовуючи такі ж або подібні умови, як були описані в зв'язку з фіг. 6. Спосіб, описаний на основі фіг. 8, може забезпечити перевагу в порівнянні зі способом, проілюстрованим на фіг. 6 або 7, в деяких застосуваннях (наприклад, коли важливо мінімізувати інтервал персонального виклику для окремого БТ 300 і динаміка системи може підтримувати більшу кількість користувачів в кожній групі). Крім того, при використанні способу за фіг. 8, якщо потрібно здійснити персональний виклик двох членів однієї і тієї ж групи (наприклад, групи А) (і дана реалізація не підтримує біт розширення), БС 200 має можливість розрізнювати, який персональний виклик більш критичний до часу, наприклад, визначивши пріоритетний персональний виклик на основі черги, вимог до якості послуг і т. п., і призначивши цей персональний виклик першому сигналу 806 персонального виклику і другому сигналу (група А) 812 персонального виклику, залишаючи при цьому для менш критичного до часу персонального виклику перший сигнал 808 персонального виклику і другий сигнал (група А) 820 персонального виклику. На фіг. 9 показана зразкова передача сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку, зразкові сигнали підтвердження висхідної лінії зв'язку і часові взаємозв'язки між сигналами, згідно з даним винаходом. На фіг. 9 показана схема 900, яка ілюструє частоту (наприклад, відповідну тонам, що використовуються для сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку від БС 200 до БТ 300) на вертикальній осі відносно часу на горизонтальній осі 904. Показані три зразкових перших сигнали 906, 908, 910 персонального виклику і дев'ять зразкових других сигналів 912, 914, 916, 918, 920, 922, 924, 926, 928 персонального виклику. Перші сигнали 906, 908, 910 персонального виклику включають в себе чотири біти інформації групи, причому один біт інформації групи ідентифікований з кожною групою А, В, С, D персонального виклику. Слот 996 сигналу-маяка включає в себе два інтервали 994, 994' персонального виклику і 8 супер-слотів: супер-слот (1) 978, супер-слот (2) 980, супер-слот (3) 982, суперслот (4) 984, супер-слот (5) 986, супер-слот (6) 988, супер-слот (7) 990 і супер-слот (9) 992. Слот 996 сигналумаяка являє собою інтервал часу повторення для двох груп сигналів персонального виклику для системи, що має дві групи можливостей персонального виклику для кожної з груп А, В, С, D персонального виклику. Інтервал 994 персонального виклику включає в себе перший сигнал 906 персонального виклику, другий сигнал (група А) 912 персонального виклику, другий сигнал (група В) 914 персонального виклику, другий сигнал (група С) 916 персонального виклику і другий сигнал (група D) 918 персонального виклику. Інтервал 994' персонального виклику включає в себе перший сигнал 908 персонального виклику, другий сигнал (група А) 920 персонального виклику, другий сигнал (група В) 922 персонального виклику, другий сигнал (група С) 924 персонального виклику і другий сигнал (група D) 926 персонального виклику. На фіг. 9 також показана діаграма 950, яка ілюструє частоту (наприклад, відповідну тонам, що використовуються для сигналів підтвердження персонального виклику висхідної лінії зв'язку від БТ 300 для БС 200) на вертикальній осі 952 відносно часу на горизонтальній осі 954. Для кожного другого сигналу персонального виклику, переданого з БС 200 для БТ 300, передбачений відповідний слот, зарезервований для підтвердження від БТ 300 для БС 200. У зразковій системі OFDM виділений ресурс каналу висхідної лінії зв'язку для кожного сигналу підтвердження може являти собою декілька тонів через декілька OFDM символів або один OFDM тон-символ, який зарезервований для використання цільовим адресатом відповідного другого сигналу персонального виклику. Діаграма 950 містить 9 зразкових сигналів підтвердження: сигнал 956 підтвердження (група А) (відповідний другому сигналу (група А) 912 персонального виклику); сигнал 958 підтвердження (група В) (відповідний другому сигналу (група В) 914 персонального виклику); сигнал 960 підтвердження (група С) (відповідний другому сигналу (група С) 916 персонального виклику); сигнал 962 підтвердження (група D) (відповідний другому сигналу (група D) 918 персонального виклику); сигнал 964 підтвердження (група А) (відповідний другому сигналу (група А) 920 персонального виклику); сигнал 966 підтвердження (група В) (відповідний другому сигналу (група В) 922 персонального виклику); сигнал 968 підтвердження (група С) (відповідний другому сигналу (група А) 924 персонального виклику); сигнал 970 підтвердження (група D) (відповідний другому сигналу (група D) 926 персонального виклику); сигнал 972 підтвердження (група А) (відповідний другому сигналу (група А) 928 персонального виклику). Перший сигнал 906 персонального виклику синхронізований відносно супер-слота (1) 978, інтервалу 994 персонального виклику і слота 996 сигналу-маяка. Інтервал часу 930 представляє часове співвідношення між першим сигналом 906 персонального виклику і слотом другого сигналу (група А) 912 персонального виклику. Інтервал часу 932 представляє затримку між 17 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 інтервалом наступного слота другого сигналу персонального виклику в інтервалі персонального виклику (наприклад, час між другим сигналом (група А) 912 персонального виклику і другим сигналом (група В) 914 персонального виклику). На фіг. 9 показані спеціальні сигнали підтвердження висхідної лінії зв'язку, відповідні другим сигналам повідомлення персонального виклику. Згідно з даним винаходом, протягом часу канал підтвердження можуть використовувати різні користувачі. Наприклад, під час першого інтервалу 994 персонального виклику другий сигнал (група А) 912 персонального виклику може бути призначений для БТА 1, і БТА 1 може передавати сигнал 956 підтвердження (група А), потім під час другого інтервалу 994 персонального виклику другий сигнал (група А) 920 персонального виклику може бути призначений для БТА 2, і БТА 2 може передавати сигнал 964 підтвердження (група А). При цьому канал підтвердження використовується безконфліктним чином. На фіг. 9 другі сигнали персонального виклику і сигнали підтвердження показані в кожному з потенційних слотів. Однак, якщо в даному інтервалі персонального виклику не повинен викликатися жоден член конкретної групи, то перший сигнал персонального виклику буде нести цю інформацію, і потім відповідний другий сигнал персонального виклику і сигнал підтвердження не будуть відправлятися для даної групи в заданих слотах часу. У цьому конкретному зразковому варіанті не передбачене явне підтвердження для першого сигналу персонального виклику. Сигнали підтвердження висхідної лінії зв'язку передають один біт інформації, який показує позитивне підтвердження (яке вказує, що друге повідомлення персонального виклику прийнято успішно) або негативне підтвердження (яке вказує, що друге повідомлення персонального виклику прийняте з помилкою). Якщо цільовий адресат другого сигналу персонального виклику, наприклад, БТ 300, не передає відповідне підтвердження БС 200, то БС 200 може передбачити, що БТ 300 не одержав другий сигнал персонального виклику і потрібна повторна передача другого сигналу персонального виклику (якщо цей сигнал персонального виклику ще може бути застосований). Після того як базова станція 200 відправить другий сигнал персонального виклику (наприклад, другий сигнал (група А) 912 персонального виклику), базова станція 200 повинна прийняти відповідний сигнал підтвердження висхідної лінії зв'язку (наприклад, сигнал підтвердження 956 (група А), щоб перевірити, що повідомлення персонального виклику було прийняте коректно. Якщо базова станція 200 не прийняла підтвердження, то передбачається, що персональний виклик не був переданий, і тому може повторно передати персональний виклик в більш пізньому другому сигналі персонального виклику. Якщо базова станція 200 прийняла негативне підтвердження, тим самим вона сповіщається, що адресат одержав друге повідомлення персонального виклику з помилкою, і тому базова станція може наново передати персональний виклик у другому більш пізньому повідомленні. Якщо при використанні даного винаходу інтервал персонального виклику короткий, то і затримка повторної передачі також не буде тривалою. Отже, в деяких варіантах базова станція може передавати повідомлення персонального виклику декілька разів, щоб підвищити надійність виклику. Інтервал 974 часу являє собою затримку між другим сигналом персонального виклику і відповідним сигналом підтвердження, наприклад, час між другим сигналом (група А) персонального виклику 912 і сигналом підтвердження (група А) 956. Потрібно зазначити, що сигнал 974 підтвердження передує наступному другому сигналу персонального виклику (наприклад, другому сигналу (група В) 916 персонального виклику) на інтервал часу 976. У деяких варіантах БС 300 може повторно передати непідтверджений або негативно підтверджений другий сигнал персонального виклику в наступному другому слоті сигналу персонального виклику, що є (наприклад, якщо біт розширення встановлений на "1"). У деяких варіантах БС 200 може повторно передати непідтверджений або негативно підтверджений другий сигнал персонального виклику в наступному інтервалі персонального виклику, що включає в себе інший перший сигнал персонального виклику і інший другий сигнал персонального виклику. Механізм повторної передачі персонального виклику може також сприяти зменшенню середньої потужності, необхідної для відправлення сигналів персонального виклику. Зокрема, оскільки сигнали персонального виклику відправляються користувачеві (наприклад, БТ 300), що знаходиться в неактивному стані, базовій станції 200 звичайно не відомі умови каналу користувача низхідної лінії зв'язку. Щоб досягнути користувача (наприклад, БТ 300), базова станція 200 можливо повинна буде використати потужність за найгіршої нагоди для відправки сигналів персонального виклику, хоч часто користувачеві (наприклад, БТ 300) не потрібна така висока потужність для прийому сигналів персонального виклику. Завдяки механізму повторної передачі персонального виклику базова станція 200 може використовувати відносно невелику потужність для відправлення сигналів персонального виклику для першої передачі. Якщо 18 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 користувач (наприклад, БТ 300) знаходиться близько до базової станції 200, то він може прийняти сигнали персонального виклику з першого разу і тим самим зекономити потужність передачі низхідної лінії зв'язку. Якщо користувач (наприклад, БТ 300) знаходиться далеко від базової станції 200 і не може прийняти сигнали персонального виклику з першого разу, базова станція 200 може підвищити потужність, і іноді дійсно робить це, при другій передачі, щоб полегшити досягнення користувача. У середньому, базова станція 200 може зекономити потужність передачі сигналів персонального виклику низхідної лінії зв'язку. У деяких варіантах БС 200 може використовувати різні рівні потужності для першого сигналу персонального виклику і другого сигналу персонального виклику. Наприклад, можна використовувати рівень потужності, що застосовується для перших сигналів персонального виклику (потенційно обслуговуючих множину користувачів у множині груп користувачів) за найгіршої нагоди, в той час як для других сигналів персонального виклику можна використовувати змінні рівні потужності. У деяких варіантах БС 200 може змінювати рівень потужності другого сигналу персонального виклику в залежності від кількості невдалих спроб персонального виклику. Наприклад, можна встановити низький рівень потужності другого сигналу персонального виклику під час першої спроби. Якщо при цьому не буде прийняте позитивне підтвердження, можна підвищити рівень потужності для повторної передачі того ж самого другого сигналу персонального виклику. Це дозволяє знизити загальні рівні перешкод всередині системи. Рівні потужності других сигналів персонального виклику можна також змінювати в залежності від критичності часу для персонального виклику і/або рівня обслуговування. Потрібно зазначити, що оскільки користувач (наприклад, БТ 300), що приймає сигнали персонального виклику низхідної лінії зв'язку, щойно вийшов з неактивного стану, його потужність або час можуть не регулюватися. Згідно з даним винаходом на каналі підтвердження персонального виклику висхідної лінії зв'язку може використовуватися такий формат сигналізації, який не створює перешкод для нормальної передачі інших даних. У одному такому варіанті, сигнал підтвердження пошуку висхідної лінії зв'язку передається на окремому каналі підтвердження, ізольованому від нормальної передачі даних, за принципом мультиплексної передачі з часовим розділенням (TDM), і кожний сегмент підтвердження висхідної лінії зв'язку певним чином відповідає сегменту каналу персонального виклику, що використовується для передачі сигналів персонального виклику. Крім того, використовується довгий циклічний префікс, так що навіть без синхронізації часу канал підтвердження пошуку висхідної лінії зв'язку залишається ортогональним по відношенню до каналу доступу висхідної лінії зв'язку. Більш того, оскільки на каналі підтвердження персонального виклику висхідної лінії зв'язку використовується подібний формат сигналізації, базова станція 200 може розглядати канал підтвердження персонального виклику висхідної лінії зв'язку як спеціальну спробу доступу, якщо базова станція 200 наказує користувачеві (наприклад, БТ 300) повернутися в активний стан. Наприклад, базова станція 200 може визначити коректування часу на основі сигналу підтвердження персонального виклику висхідної лінії зв'язку і почати коректувати час користувача (наприклад, БТ 300), і виділить користувачеві відповідний ресурс ефірного каналу, необхідний для встановлення активного з'єднання. У деяких варіантах (наприклад, коли перший сигнал персонального виклику передає інформацію, що дозволяє ідентифікувати конкретний безпровідний термінал, що викликається) БТ 300 може відправляти сигнали підтвердження у відповідь на перший сигнал персонального виклику. У інших варіантах винаходу виділений слот для кожної групи персонального виклику не фіксований і може змінюватися за визначеною угодою між базовою станцією 200 і БТ 300. Розглянемо, наприклад, вісім груп персонального виклику (А, В, С, D, Е, F, G, Н) на фіг. 7 і припустимо, що біт розширення не використовується. Під час зразкового інтервалу 744 персонального виклику базова станція 200 бажає здійснити персональний виклик двох БТ (наприклад, БТЕ 1 і BTG 1). БС 200 відправляє перший сигнал 706 персонального виклику, що включає в себе біти інформації "00001010". Безпровідні термінали в групі Е і групі G розпізнають, що до них звернені потенційні персональні виклики і що дві групи мають персональні виклики. У цьому варіанті другі сигнали персонального виклику можна просунути уперед по положеннях слотів з обліком невикористаних слотів. Сигнал персонального виклику для БТЕ 1 буде відправлений в першому слоті персонального виклику (наприклад, слоті, нормально зарезервованому для другого сигналу (група А) 710 персонального виклику), а сигнал персонального виклику для BTG 1 буде відправлений у другому слоті персонального виклику (наприклад, слоті, нормально зарезервованому для другого сигналу (група В) 712 персонального виклику). 19 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 На фіг. 10 проілюстрований один зразковий спосіб схеми некогерентної модуляції, яку можна використовувати для модуляції 5 перших бітів інформації (наприклад, перших бітів інформації 266) інформаційних повідомлень першого сигналу персонального виклику (наприклад, першого сигналу 252 повідомлення персонального виклику) на перших інформаційних сигналах. Діаграма 1000 ілюструє частоту низхідної лінії зв'язку на осі 1002, розділену на 32 тони (тон 0 1021, тон 1 1022, тон 2 1023, тон 3 1024, тон 4 1025, тон 5 1026, тон 6 1027, тон 7 1028, тон 8 1029, тон 9 1030, тон 10 1031, тон 11 1032, тон 12 1033, тон 13 1034, тон 14 1035, тон 15 1036, тон 16 1037, тон 17 1038, тон 18 1039, тон 19 1040, тон 20 1041, тон 21 1042, тон 22 1043, тон 23 1044, тон 24 1045, тон 25 1046, тон 26 1047, тон 27 1048, тон 28 1049, тон 29 1050, тон 30 1051, тон 31 1052). Спосіб, проілюстрований на фіг. 10, являє собою амплітудну маніпуляцію. У будь-який даний момент часу для передачі повідомлення першого сигналу персонального виклику (наприклад, зразковий час 1040 символу OFDM) передається один тон з набору 32 тонів із застосовуваною потужністю, і інші 31 тон, що залишилися, не передають нічого. На фіг. 10 показані чотири приклади повідомлень першого сигналу персонального виклику. У зразковому першому сигналі 1001 персонального виклику потужність прикладається до тону 0 1021 (як показано 1 в положенні 1062) і не прикладається до інших 31 тонів в наборі тонів. У зразковому першому сигналі 1003 персонального виклику потужність прикладається до тону 1 1022 (як показане 1 в положенні 1064) і не прикладається до інших 31 тонів в наборі тонів. У зразковому першому сигналі 1005 персонального виклику потужність прикладається до тону 2 1023 (як показано 1 в положенні 1066) і не прикладається до інших 31 тонів в наборі тонів. У зразковому першому сигналі 1007 персонального виклику потужність прикладається до тону 3 1024 (як показано 1 в положенні 1068) і не прикладається до інших 31 тонів в наборі тонів. БТ 300, які приймають перший сигнал персонального виклику, не повинні визначати оцінку каналу. БТ 300 можуть активізуватися у відповідні моменти часу, приймати перші сигнали повідомлення персонального виклику протягом одного періоду символу OFDM, виконувати ШПФ, встановлювати один тон (частоту) з набагато більш високою потужністю і виділяти 5 бітів інформації. Спосіб некогерентної модуляції методом амплітудної маніпуляції, описаний в зв'язку з фіг. 5 і проілюстрований зразковими 5 бітами інформації і 32 тонами, можна застосовувати у варіантах з використанням іншої кількості перших бітів інформації і іншої кількості тонів, що k використовуються (наприклад, k бітів інформації, 2 тонів). У інших варіантах 5 бітів інформації можна передавати шляхом асоціювання амплітудної маніпуляції 32 тонами з 32 кодовими словами. Звичайно, k перших бітів інформації першого k сигналу персонального виклику можна передавати за допомогою 2 ортогональних елементів. На фіг. 11 проілюстрований інший зразковий спосіб застосування схеми некогерентної модуляції, який можна використовувати для модуляції 5 перших бітів інформації (наприклад, перших бітів інформації 266 персонального виклику) в інформаційних повідомленнях (наприклад, повідомленнях першого сигналу персонального виклику) в перші інформаційні сигнали. Діаграма 1100 ілюструє частоту низхідної лінії зв'язку на осі 1102, розділену між 32 тонами (тон 0 1121, тон 1 1122, тон 2 1123, тон 3 1124, тон 4 1125, тон 5 1126, тон 6 1127, тон 7 1128, тон 8 1129, тон 9 1130, тон 10 1131, тон 11 1132, тон 12 1133, тон 13 1134, тон 14 1135, тон 15 1136, тон 16 1137, тон 17 1138, тон 18 1139, тон 19 1140, тон 20 1141, тон 21 1142, тон 22 1143, тон 23 1144, тон 24 1145, тон 25 1146, тон 26 1147, тон 27 1148, тон 28 1149, тон 29 1150, тон 30 1151, тон 31 1152). Ці 32 тони розділені на вісім підгруп тонів: підгрупа тонів 0 1161 (тони 0-3), підгрупа тонів 1 1162 (тони 4-7), підгрупа тонів 2 1163 (тони 8-11), підгрупа тонів 3 1164 (тони 12-15), підгрупа тонів 4 1165 (тони 16-19), підгрупа тонів 5 1166 (тони 20-23), підгрупа тонів 6 (тони 24-27), підгрупа тонів 7 (тони 28-31). У даному першому сигналі повідомлення персонального виклику передається одна конкретна підгрупа тонів, а тони 7 інших підгруп тонів не передаються. Цей вибір з набору 8 підгруп тонів передає біти інформації (наприклад, 3 перших біта інформації персонального виклику). Кожна підгрупа тонів на фіг. 11 розташована так, що тони підгрупи тонів є фізично суміжними тонами. Тоді, виходячи з припущення, що реакція безпровідного каналу не зазнає істотних змін від одного тону до іншого фізично суміжного тону, можна передавати додаткову інформацію (наприклад, 2 перших біта інформації персонального виклику) шляхом модуляції інформації на тонах будь-якої підгрупи тонів. Наприклад, можна використовувати схему диференціальної модуляції або схему ортогональної модуляції в суміжних тонах будь-якої підгрупи тонів. На фіг. 11 передбачається, що на вибраній підгрупі тонів застосовується схема ортогональної фазової модуляції. Схема ортогональної фазової модуляції на фіг. 11 створює чотири можливості для фази серед 4 суміжних тонів вибраної підгрупи тонів (потужності передачі): "++++, "++--, "+-+-, "і "+--+, "де "+" означає фазу 0 градусів, а "-" означає фазу 180 20 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 градусів. На фіг. 11 показані чотири приклади першого сигналу повідомлення персонального виклику. У зразковому першому сигналі 1101 персонального виклику потужність передачі прикладається до чотирьох тонів з першої підгрупи тонів 0 1161 і не прикладається до інших 28 тонів в інших 7 підгрупах тонів, і фаза встановлена на "++++" для чотирьох тонів, 1121, 1122, 1123, 1124, відповідно, як показано відповідними блоками 1171, 1172, 1173, 1174. У зразковому першому сигналі 1103 персонального виклику потужність передачі прикладається до чотирьох тонів з першої підгрупи тонів 0 1161 і не прикладається до інших 28 тонів в інших 7 підгрупах тонів, і фаза встановлена на "++--" для чотирьох тонів, 1121, 1122, 1123, 1124, відповідно, як показано відповідними блоками 1175, 1176, 1177, 1178. У зразковому першому сигналі 1105 персонального виклику потужність передачі прикладається до чотирьох тонів з першої підгрупи тонів 0 1161 і не прикладається до інших 28 тонів в інших 7 підгрупах тонів, і фаза встановлена на "++--" для чотирьох тонів, 1121, 1122, 1123, 1124, відповідно, як показано відповідними блоками 1179, 1180, 1181, 1182. У зразковому першому сигналі 1107 персонального виклику потужність передачі прикладається до чотирьох тонів з першої підгрупи тонів 0 1161 і не прикладається до інших 28 тонів в інших 7 підгрупах тонів, і фаза встановлена на "+--+" для чотирьох тонів, 1121, 1122, 1123, 1124, відповідно, як показано відповідними блоками 1183, 1184, 1185, 1186. БТ 300, який приймає перший сигнал персонального виклику, не повинен визначати оцінку каналу, мати відомості про оцінку каналу або засновуватися на історії умов каналу. БТ 300 можуть активізуватися у відповідні моменти часу, приймати перші сигнали повідомлення персонального виклику протягом періоду одного символу OFDM (наприклад, інтервалу часу 1104), виконувати ШПФ, визначати підгрупу тонів з більш високою потужністю, ніж інші підгрупи тонів (одержуючи 3 перших біта інформації першого сигналу персонального виклику), визначати фазу для чотирьох тонів в групі і виконувати оптимальне визначення, яке з 4 кодових слів було передане (одержуючи 2 додаткових біти інформації першого сигналу персонального виклику). На фіг. 12 представлений алгоритм, який ілюструє зразковий спосіб функціонування базової станції для здійснення персонального виклику безпровідного термінала (БТ) в системі зв'язку, що включає в себе множину безпровідних терміналів, згідно з даним винаходом. Зразковий спосіб здійснення персонального виклику базовою станцією починається з етапу 1202, на якому ініціалізується щонайменше одна базова станція, наприклад, ініціалізується робота на заданій часовій послідовності відносно передачі сигналів персонального виклику і ініціалізується прийом і/або формування повідомлень персонального виклику, що підлягають передачі. Після етапу 1202 процес переходить до етапу 1204. На етапі 1204 базова станція визначає, чи є повідомлення персонального виклику, яке потрібно передати якому-небудь БТ в першій групі. Наприклад, повідомлення персонального виклику може стояти в черзі на передачу. Таке повідомлення персонального виклику може бути сформоване у відповідь на спробу однорангового вузла БТ встановити сеанс зв'язку з тим БТ, якому треба направити персональний виклик. Базова станція, в якій знаходиться в черзі персональний виклик, може бути останньою відомою точкою з'єднання для того БТ, якому треба направити персональний виклик. Якщо є повідомлення персонального виклику, що підлягає передачі для БТ в першій групі, процес переходить до етапу 1206, в іншому випадку - до етапу 1208. На етапі 1206 базова станція виконує модуляцію першої кількості бітів інформації, наприклад, одного біта інформації, використовуючи перший тип модуляції, наприклад, некогерентну модуляцію, для формування першого сигналу персонального виклику, що передає першу кількість бітів інформації, при цьому перший сигнал персонального виклику містить інформацію, яка вказує, що є повідомлення персонального виклику для щонайменше одного з безпровідних терміналів в першій групі. Деякі з типів схем некогерентної модуляції, які можна використовувати в різних варіантах, включають в себе: амплітудну маніпуляцію, ортогональну модуляцію і диференціальну модуляцію. Після етапу 1206 процес переходить до етапу 1210. На етапі 1208 базова станція виконує модуляцію першої кількості бітів інформації, наприклад, одного біта інформації, використовуючи перший тип модуляції, наприклад, некогерентну модуляцію, для формування першого сигналу персонального виклику, що передає першу кількість бітів інформації, при цьому перший сигнал персонального виклику містить інформацію, яка вказує на відсутність повідомлення персонального виклику, що підлягає передачі. Деякі з типів схем некогерентної модуляції, які можна використовувати в різних варіантах, включають в себе амплітудну маніпуляцію, ортогональну модуляцію і диференціальну модуляцію. Після етапу 1208 процес проходить до етапу 1210. Далі, на етапі 1210 базова станція передає перший сигнал персонального виклику, наприклад, в свою область обслуговування, наприклад, стільник або сектор. У деяких варіантах 21 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 OFDM перший сигнал персонального виклику передається протягом періоду часу, тривалість якого складає менше 4 тривалостей символу, наприклад, одну, дві або три тривалості символу, де тривалість символу відповідає періоду часу, що використовується для передачі символу. Протягом тривалості символу може паралельно передаватися декілька символів, наприклад, за допомогою використання різних тонів. Передача першого сигналу персонального виклику може включати в себе передачу першого сигналу персонального виклику в канал зв'язку. Як обговорювалося вище, перший метод модуляції являє собою, наприклад, метод некогерентної модуляції, який не вимагає використання в БТ інформації про канал зв'язку для демодуляції модульованої інформації. Від етапу 1210 процес переходить до етапу 1212. На етапі 1212 виконується перевірка, чи було виявлено на етапі 1204, що повинно бути передане повідомлення персонального виклику. Якщо на етапі 1204 було визначено, що повинно бути передане повідомлення персонального виклику, то процес переходить до етапу 1214, в іншому випадку, якщо відсутнє повідомлення персонального виклику, що підлягає передачі, процес повертається до етапу 1204. На етапі 1214 базова станція виконує модуляцію другої кількості бітів інформації, використовуючи другий тип модуляції, який відрізняється від першого типу модуляції, для формування другого сигналу персонального виклику, який включає в себе щонайменше частину повідомлення персонального виклику, якщо перший сигнал персонального виклику вказує, що є повідомлення персонального виклику. У багатьох варіантах друга кількість бітів інформації відрізняється від першої кількості бітів інформації, і друга кількість бітів інформації більша, ніж перша кількість бітів інформації. Деякі типи схем когерентної модуляції, які можна використовувати в різних варіантах, включають в себе квадратурну фазову маніпуляцію і квадратурну амплітудну модуляцію. Другий сигнал персонального виклику може в деяких варіантах включати в себе інформацію, що використовується для ідентифікації БТ в системі. У деяких варіантах другий сигнал персонального виклику містить інформацію, яка може унікально ідентифікувати БТ в групі БТ. У деяких варіантах, в яких перший сигнал персонального виклику вказує групу пристроїв зв'язку, другий сигнал персонального виклику вказує, яким конкретним пристроям в групі призначене дане повідомлення персонального виклику. Після етапу 1214 процес переходить до етапу 1216, на якому базова станція передає другий сигнал персонального виклику, наприклад, в свою область обслуговування, таку як стільник або сектор. У багатьох варіантах другий тип модуляції, наприклад, метод когерентної модуляції, вимагає, щоб БТ використовував інформацію про канал зв'язку для демодуляції інформації, модульованої другим типом модуляції. У різних варіантах, в яких перший і другий сигнали персонального виклику передаються в різні моменти часу, другий інформаційний сигнал персонального виклику передається в перший фіксований час, зсунутий відносно часу передачі першого інформаційного сигналу персонального виклику. У різних варіантах OFDM другий сигнал персонального виклику передається після закінчення щонайменше двох тривалостей символу після завершення передачі першого сигналу персонального виклику. Від етапу 1216 процес переходить до етапу 1204, на якому БС знов перевіряє, чи повинно передаватися повідомлення персонального виклику для БТ в першій групі. У деяких варіантах існує множина груп БТ персонального виклику, і деякі з груп БТ є групами багатоадресної розсилки, що містять множину БТ. Перевірка на етапі 1204 може розповсюджуватися на кожну з таких груп персонального виклику. Перший сигнал персонального виклику може вказувати на відсутність повідомлень персонального виклику для будь-яких БТ в першій групі БТ, але на наявність повідомлення персонального виклику щонайменше для одного БТ у другій групі БТ. У деяких варіантах перший сигнал персонального виклику може вказувати, в якій з груп персонального виклику є член, який повинен прийняти повідомлення персонального виклику, і може бути множина других сигналів персонального виклику, наприклад, по одному сигналу, відповідному кожній другій групі персонального виклику з членом, який повинен прийняти персональний виклик. У різних варіантах, в яких перший сигнал персонального виклику вказує групу пристроїв зв'язку, може бути сформовано декілька других сигналів персонального виклику, при цьому кожне повідомлення відповідає різним БТ у вказаній групі. У таких варіантах другі сигнали персонального виклику можуть передаватися в різні фіксовані моменти часу відносно першого сигналу персонального виклику зі зсувом в залежності від члена групи, якому відповідає підлягаюче передачі повідомлення. На фіг. 13 представлений алгоритм 1300, що ілюструє зразковий спосіб функціонування безпровідного термінала для прийому і обробки сигналів персонального виклику, згідно з даним винаходом. Процес починається з етапу 1302, на якому зразковий БТ знаходиться в неактивному режимі. Неактивний режим, тобто стан БТ з більш низьким енергоспоживанням, 22 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ніж в активному режимі, може дозволяти БТ підтримувати деяку інформацію часу і іноді, наприклад, періодично, активізуватися для перевірки, чи не направлений йому персональний виклик. Процес переходить до етапу 1304, на якому БТ активізується з неактивного стану і приймає перший сигнал персонального виклику. Внутрішня інформація часу, що зберігається, яка використовується для підтримки синхронізації з БС і контролю часу в БТ, дозволяє БТ визначати, коли він повинен активізуватися і чекати передачу з БС першого сигналу персонального виклику. Потім, на етапі 1306 БТ приймає перший сигнал персонального виклику. У деяких варіантах OFDM перший сигнал персонального виклику має тривалість менше, ніж 4 тривалості символу. У деяких варіантах OFDM перший сигнал персонального виклику являє собою один або два символи OFDM. Потім, на етапі 1308 БТ виконує операцію некогерентної демодуляції на прийнятому першому сигналі персонального виклику, щоб одержати демодульовану інформацію. У цій операції некогерентної демодуляції не потрібна і звичайно не використовується інформація оцінки каналу. Після етапу 1308 процес переходить до етапу 1310. На етапі 1310 БТ визначає, чи указано в демодульованій інформації, що буде передане повідомлення персонального виклику після першого сигналу персонального виклику. Якщо повідомлення персонального виклику буде передане, після етапу 1312 процес переходить до етапу 1316, в іншому випадку процес переходить до етапу 1314. На етапі 1316 БТ повертається в неактивний режим, а потім через вузол з'єднання А 1332 зворотно до етапу 1304, на якому БТ знов активізується у відповідний час для наступного першого сигналу персонального виклику. На етапі 1314 БТ повертається, наприклад, ненадовго в неактивний режим роботи. Після етапу 1314 процес переходить до етапу 1318, на якому безпровідний термінал виходить з неактивного режиму роботи на інший час до прийому другого сигналу персонального виклику. БТ активізується достатньо завчасно до очікуваного другого сигналу персонального виклику, щоб можна було здійснити оцінку каналу. Потім, на етапі 1320 БТ ініціює і виконує операцію оцінки каналу. Операція оцінки каналу може включати в себе, наприклад, прийом пілот-символів і виконання ШПФ на прийнятих пілот-символах, наприклад, 10-20 пілот-символах, і потім визначення оцінки каналу на основі обробленої інформації. Потім, на етапі 1322 БТ приймає другий сигнал персонального виклику, наприклад, сигнал персонального виклику, що містить щонайменше 10 символів. На етапі 1324 БТ виконує операцію когерентної демодуляції на другому сигналі персонального виклику, використовуючи інформацію оцінки каналу, одержану на етапі 1320. Другий сигнал персонального виклику включає в себе другу кількість бітів інформації, а перший сигнал персонального виклику включає в себе першу кількість бітів. Перша і друга кількості бітів інформації можуть бути однаковими. Однак в багатьох варіантах друга кількість бітів персонального виклику більша, ніж перша кількість бітів персонального виклику. У деяких варіантах демодульована інформація другого сигналу персонального виклику включає в себе частину ідентифікатора БТ і/або частину повідомлення персонального виклику. У деяких варіантах ідентифікатор БТ складає все повідомлення персонального виклику або його частину. У деяких варіантах повідомлення персонального виклику включає в себе інформацію про рухомий вузол, команду або додаткову інформацію, відмінну від інформації, що просто ідентифікує рухомий вузол. На етапі 1326 приймається рішення на основі декодованої інформації другого повідомлення персонального виклику, окремо або в сукупності з інформацією з декодованого першого повідомлення персонального виклику, чи є персональний виклик, призначений даному БТ. Наприклад, перший сигнал персонального виклику може ідентифікувати групу БТ, а інформація другого персонального виклику ідентифікувати конкретний або індивідуальний БТ, до якого звернене повідомлення персонального виклику. Інформація, одержана при демодуляції другого сигналу персонального виклику, може в деяких варіантах включати в себе частину ідентифікатора БТ, при цьому на етапі 1326 визначають з щонайменше частини ідентифікатора БТ, чи є персональний виклик, направлений даному БТ. У деяких варіантах частина ідентифікатора БТ, надана в повідомленні другого персонального виклику, в комбінації з груповим ідентифікатором інформації повідомлення першого персонального виклику унікально ідентифікує БТ в системі зв'язку, в якій передається повідомлення персонального виклику. Якщо на етапі 1325 визначено, що даному БТ не направлений персональний виклик, процес переходить до етапу 1330, на якому БТ повертається в неактивний режим. Однак, якщо на етапі 1326 БТ визначить, що він є цільовим адресатом повідомлення персонального виклику, то процес перейде до етапу 1328, на якому БТ відповість на персональний виклик. Така відповідь може включати в себе, наприклад, підтвердження прийому персонального виклику, 23 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 встановлення сеансу зв'язку з одноранговим вузлом і участь в цьому сеансі зв'язку, і повернення у кінцевому результаті в неактивний режим. Після етапу 1330 або 1328 процес переходить через з'єднувальний вузол А 1332 зворотно до етапу 1304, на якому БТ активізується для іншого першого повідомлення персонального виклику у відповідний час. У деяких варіантах ця система підтримує максимальну кількість БТ, яку можна зареєструвати для прийому повідомлень персонального виклику в системі в момент часу, і перша кількість бітів інформації, яка повідомляється в першому сигналі персонального виклику, менша, ніж кількість бітів, необхідна для унікальної ідентифікації кожного БТ з цієї максимальної кількості. У таких варіантах інформація, включена в перше повідомлення персонального виклику, може унікально ідентифікувати БТ в системі в сукупності з інформацією у другому повідомленні персонального виклику. Незважаючи на те, що запропоновані способи і пристрої були описані в основному в контексті системи OFDM, їх можна використовувати в широкому спектрі систем зв'язку, включаючи багато які системи, які не є системами OFDM або стільниковими системами зв'язку. У різних варіантах описані вище вузли реалізовані із застосуванням одного або більше модулів для виконання операцій, відповідних одному або більше запропонованим способам, наприклад, модулів персонального виклику, модулів модуляції, модулів детектування сигналів персонального виклику, модулів демодуляції, комунікаційних модулів, модулів синхронізації і т. д. В деяких варіантах різні суттєві ознаки винаходу реалізовані з використанням модулів. Такі модулі можна реалізувати з використанням програмного забезпечення або апаратних засобів, або їх комбінації. Багато які з описаних вище способів або їх етапів можна реалізувати за допомогою виконуваних машиною команд, наприклад, програм, що містяться в машиночитаному носії, наприклад, запам'ятовуючому пристрої, такому як ОЗП, на флопі-диску, і т. п., щоб керувати машиною, наприклад, універсальним комп'ютером з додатковими апаратними засобами або без них, для реалізації повністю або частково описаних вище способів, наприклад, в одному або декількох вузлах. Отже, крім всього іншого, даний винахід направлений на машиночитані носій, що містить виконувані машиною команди, що спонукають машину, наприклад, процесор і відповідні апаратні засоби, виконувати один або більше етапів описаного вище способу(ів). На основі представленого вище опису винаходу для фахівців будуть очевидні різні додаткові варіанти запропонованих способів і пристроїв. Ці варіанти також підпадають під об'єм винаходу. Способи і пристрої згідно з даним винаходом можуть і в різних варіантах використовуються з CDMA, ортогональним частотним розділенням з мультиплексуванням (OFDM) і/або різними іншими методами комунікації, які можна застосовувати для забезпечення безпровідних каналів зв'язку між вузлами доступу і рухомими вузлами. У деяких варіантах вузли доступу реалізовуються у вигляді базових станцій, які встановлюють канали зв'язку з рухомими вузлами, що використовують OFDM або CDMA. У різних варіантах рухомі вузли реалізовуються у вигляді портативних комп'ютерів, персональних цифрових помічників або інших портативних пристроїв, що містять приймальні/передавальні електронні схеми і логіку і/або програми для реалізації способів згідно з даним винаходом. ПЕРЕЛІК ПОСИЛАЛЬНИХ ПОЗИЦІЙ 102 Стільник 1 104 Стільник М 106 Базова станція 1 108 Базова станція М 126 Мережний вузол 200 Базова станція 202 Приймач 204 Передавач 206 Процесор 214, 218 Антена 220 Перший модуль модуляції 222 Другий модуль модуляції 208 Інтерфейс введення/виведення 210 Пам'ять 212 До інтернету 224 Програми 226 Дані/інформація 244, 286 Дані 24 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 228 Комунікаційні програми 230 Програми керування базовою станцією 232 Модуль планувальника 234 Програми сигналізації 236 Модуль синхронізації 238 Модуль першого сигналу персонального виклику 240 Модуль другого сигналу персонального виклику 242 Модуль сигналу підтвердження 246 Системна інформація першого сигналу персонального виклику 248 Системна інформація другого сигналу персонального виклику 250 Запити на персональний виклик 254 Повідомлення другого сигналу персонального виклику 256 Повідомлення підтвердження 258 Інформація потужності сигналу персонального виклику 260 Дані/інформація безпровідного термінала (БТ) 262, 272 Інформація тонів 264, 274 Інформація модуляції 266 Біти інформації першого персонального виклику 268 Інформація взаємозв'язку БТ 270, 280 Інформація синхронізації 276 Біти інформації другого персонального виклику 278 Інформація ідентифікації БТ 282 Інформація БТ 1 284 Інформація БТ N 288 Інформація ІД термінала 290 Інформація ІР-адреси 292 Інформація персонального виклику 294 Інформація режиму 296 Інформація першого сигналу персонального виклику 298 Інформація другого сигналу персонального виклику 299 Інформація сигналу підтвердження 300 Безпровідний термінал (кінцевий вузол) 302 Приймач 304 Передавач 306 Процесор 308 Пам'ять 314 Перший модуль демодуляції 316 Другий модуль демодуляції 324 Дані/інформація 322 Програми 326 Комунікаційні програми 328 Програми керування безпровідним терміналом 330 Програми сигналізації 334 Модуль детектування першого сигналу персонального виклику 336 Модуль детектування другого сигналу персонального виклику 332 Модуль синхронізації 338, 372 Дані 342 Системна інформація другого сигналу персонального виклику 344 Повідомлення прийнятого першого сигналу персонального виклику 346 Повідомлення прийнятого другого сигналу персонального виклику 348 Повідомлення підтвердження персонального виклику 340 Системна інформація першого сигналу персонального виклику 350 Інформація БТ 352,362 Інформація тонів 354, 364 Інформація модуляції 356 Біти інформації першого сигналу персонального виклику 358 Інформація взаємозв'язків БТ 360, 370 Інформація синхронізації 366 Біти інформації другого сигналу персонального виклику 368 Інформація ідентифікації БТ 25 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 374 Інформація ІД термінала 376 Інформація ІР-адреси 378 Інформація прийнятого персонального виклику 382 Інформація першого сигналу персонального виклику 384 Інформація другого сигналу персонального виклику 380 Режим 402, 502, 602, 702, 802, 902, 952 Частота 404, 504, 604, 704, 804, 904, 954 Час 406, 410 Перший сигнал персонального виклику 408, 412 Другий сигнал персонального виклику 506 Біт інформації першого сигналу = 0 508 Другого сигналу персонального виклику немає 510 Біт інформації першого сигналу = 1 512 Другий персональний виклик (Інформація ІД ідентифікує БТА 1) 606, 610 Перший сигнал персонального виклику (1) 608 Перший сигнал персонального виклику (2) 612, 628 Другий сигнал персонального виклику (А) 614 Другий сигнал персонального виклику (В) 616 Другий сигнал персонального виклику (С) 618 Другий сигнал персонального виклику (D) 620 Другий сигнал персонального виклику (Е) 622 Другий сигнал персонального виклику (F) 624 Другий сигнал персонального виклику (G) 626 Другий сигнал персонального виклику (Н) 630 Супер-слот (1) 632 Супер-слот (2) 634 Супер-слот (3) 636 Супер-слот (4) 638 Супер-слот (5) 640 Супер-слот (6) 642 Супер-слот (7) 644 Супер-слот (8) 646 Сегмент інтервалу персонального виклику (1) 648 Сегмент інтервалу персонального виклику (2) 649, 744, 846, 846', 994, 994' Інтервал персонального виклику 650, 746, 848, 996 Слот сигналу-маяка 706, 708 Перший сигнал персонального виклику 710, 726 Другий сигнал персонального виклику (А) 712 Другий сигнал персонального виклику (В) 714 Другий сигнал персонального виклику (С) 716 Другий сигнал персонального виклику (D) 718 Другий сигнал персонального виклику (Е) 720 Другий сигнал персонального виклику (F) 722 Другий сигнал персонального виклику (G) 724 Другий сигнал персонального виклику (Н) 728 Супер-слот (1) 730 Супер-слот (2) 732 Супер-слот (3) 734 Супер-слот (4) 736 Супер-слот (5) 738 Супер-слот (6) 740 Супер-слот (7) 742 Супер-слот (8) 806, 808, 810 Перший сигнал персонального виклику 812, 828 Другий сигнал персонального виклику (А) 814 Другий сигнал персонального виклику (В) 816 Другий сигнал персонального виклику (С) 818 Другий сигнал персонального виклику (D) 820 Другий сигнал персонального виклику (Е) 822 Другий сигнал персонального виклику (F) 26 UA 101188 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 824 Другий сигнал персонального виклику (G) 826 Другий сигнал персонального виклику (Н) 830 Супер-слот (1) 832 Супер-слот (2) 834 Супер-слот (3) 836 Супер-слот (4) 838 Супер-слот (5) 840 Супер-слот (6) 842 Супер-слот (7) 844 Супер-слот (8) 912, 928 Другий сигнал персонального виклику (А) 914 Другий сигнал персонального виклику (В) 916 Другий сигнал персонального виклику (С) 918 Другий сигнал персонального виклику (D) 920 Другий сигнал персонального виклику (А) 922 Другий сигнал персонального виклику (В) 924 Другий сигнал персонального виклику (С) 926 Другий сигнал персонального виклику (D) 956 Підтвердження А 958 Підтвердження В 960 Підтвердження С 962 Підтвердження D 964 Підтвердження А 966 Підтвердження В 968 Підтвердження С 970 Підтвердження D 972 Підтвердження А 978 Супер-слот(1) 980 Супер-слот (2) 982 Супер-слот (3) 984 Супер-слот (4) 986 Супер-слот (5) 988 Супер-слот (6) 990 Супер-слот (7) 992 Супер-слот (8) 1202 Початок виконання способу персонального виклику в БС 1204 Є повідомлення персонального виклику для передачі БТ в першій групі? 1206 Модуляція першої кількості бітів інформації з використанням першого типу модуляції, наприклад; некогерентної модуляції, на сигналі для формування першого сигналу персонального виклику, який указує, що є повідомлення персонального виклику для передачі щонайменше одному з безпровідних терміналів в першій групі 1208 Модуляція першої кількості бітів інформації з використанням першого типу модуляції, наприклад, некогерентної модуляції, на сигналі для формування першого сигналу персонального виклику, який указує на відсутність повідомлення персонального виклику для передачі 1210 Передача першого сигналу персонального виклику 1212 Було визначено (на етапі 1204), що повинно бути передане повідомлення персонального виклику? 1214 Модуляція другої кількості бітів інформації з використанням другого типу модуляції, який відрізняється від першого типу модуляції, наприклад, когерентної модуляції, для формування другого сигналу персонального виклику, який містить щонайменше частину повідомлення персонального виклику, якщо перший сигнал персонального виклику указує на наявність повідомлення персонального виклику 1216 Передача другого сигналу персонального виклику 1302 Початок 1304 Активація безпровідного термінала з неактивного режиму роботи для прийому першого сигналу персонального виклику 1306 Прийом безпровідним терміналом першого сигналу персонального виклику 1308 Виконання безпровідним терміналом операції некогерентної демодуляції на першому сигналі персонального виклику для одержання де модульованої інформації 27 UA 101188 C2 5 10 1310 Визначення безпровідним терміналом, чи указує де модульована інформація, що після першого сигналу персонального виклику буде передане повідомлення персонального виклику 1312 Передається повідомлення персонального виклику? 1316, 1314 Повернення БТ в неактивний режим роботи 1318 Активізація БТ з неактивного режиму роботи протягом іншого часу до прийому другого сигналу персонального виклику 1320 Ініціювання і виконання БТ операцій оцінки каналу, наприклад, прийому пілот-символів, виконання ШПФ на прийнятих пілот-символах і визначення оцінки каналу 1322 Прийом БТ другого сигналу персонального виклику 1324 Виконання БТ операції когерентної демодуляції на другому сигналі персонального виклику 1326 Є друге повідомлення персонального виклику для БТ? 1330 Повернення БТ в неактивний режим роботи 1328 Відповідь БТ на повідомлення 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб здійснення персонального виклику безпровідного термінала, що містить етапи, на яких модулюють першу кількість бітів інформації для формування першого сигналу персонального виклику, що вказує, чи є повідомлення персонального виклику для щонайменше одного безпровідного термінала в першій групі безпровідних терміналів, причому згадана перша група є однією групою з множини груп безпровідних терміналів; модулюють другу кількість бітів інформації для формування другого сигналу персонального виклику, причому згаданий другий сигнал персонального виклику містить, якщо є повідомлення персонального виклику, інформацію для ідентифікації окремого безпровідного термінала в згаданій першій групі, якому призначено повідомлення персонального виклику, причому згаданий другий сигнал персонального виклику передає зі згаданою інформацією щонайменше частину згаданого повідомлення персонального виклику; передають згаданий перший сигнал персонального виклику; і передають згаданий другий сигнал персонального виклику. 2. Спосіб за п. 1, в якому модуляція першої кількості бітів інформації включає в себе модуляцію множини окремих бітів інформації, причому деякі зі згаданих окремих бітів відповідають різним групам безпровідних терміналів, причому окремий біт, що відповідає групі безпровідних терміналів, вказує, чи є повідомлення персонального виклику для щонайменше одного безпровідного термінала в групі безпровідних терміналів, якій відповідає цей окремий біт. 3. Спосіб за п. 2, в якому згаданий другий сигнал персонального виклику є сигналом персонального виклику другого типу, причому спосіб додатково містить етапи, на яких формують інший сигнал персонального виклику другого типу, який відповідає згаданому першому сигналу персонального виклику, причому згаданий інший сигнал персонального виклику другого типу передає щонайменше частину другого повідомлення персонального виклику, причому згадане друге повідомлення персонального виклику призначено для безпровідного термінала у другій групі безпровідних терміналів, яка є відмінною від згаданої першої групи безпровідних терміналів; і передають інший сигнал персонального виклику другого типу. 4. Спосіб за п. 3, в якому передачу згаданого другого сигналу персонального виклику виконують в перший фіксований час, зсунений відносно часу, в який передають згаданий перший сигнал персонального виклику; і в якому передачу згаданого іншого сигналу персонального виклику другого типу виконують у другий фіксований час, зсунений відносно часу, в який передають згаданий перший сигнал персонального виклику. 5. Спосіб за п. 1, в якому передача згаданого другого сигналу персонального виклику включає в себе передачу згаданого другого сигналу персонального виклику в одному з множини різних інтервалів часу сигналу персонального виклику, що відповідають згаданому першому сигналу персонального виклику, причому інтервал часу, в який передають згаданий другий сигнал персонального виклику, визначають на основі того, якому безпровідному терміналу в першій групі безпровідних терміналів призначено згадане друге повідомлення персонального виклику. 6. Спосіб за п. 5, в якому модуляцію згаданої першої кількості бітів виконують з використанням першого типу модуляції; і в якому модуляцію другої кількості бітів виконують з використанням другого типу модуляції, який є відмінним від згаданого першого типу модуляції, причому другий тип модуляції вимагає 28