Спосіб одержання листа для виробу для куріння, який містить ароматизатор, лист для виробу для куріння, який містить ароматизатор, одержаний даним способом, і виріб для куріння, який містить його

Реферат: Заявлений спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння. Спосіб включає стадію нанесення суспензії сирого матеріалу на субстрат, де суспензія містить полісахарид, що містить щонайменше одне з карагенану і геланової камеді, ароматизатор, емульгатор і 70-95 % по вазі води, має вміст ароматизатора 100-1000 % по вазі відносно полісахариду і має температуру 60-90 °C в колоїдному стані, стадію охолоджування нанесеної суспензії сирого матеріалу до температури зразка 0-40 °C, одержуючи гель, і стадію термосушіння, що включає нагрівання желатинізованого сирого матеріалу і сушіння його при температурі зразка 70-100 °C. UA 106850 C2 (12) UA 106850 C2 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ОПИС Галузь техніки, до якої належить даний винахід Даний винахід стосується способу одержання листа, який містить ароматизатор, що застосовується для виробу для куріння, листа для виробу для куріння, який містить ароматизатор, одержаного даним способом, і виробу для куріння, який містить його. Рівень техніки даного винаходу Якщо компонент, що є леткою ароматичною речовиною, такий як ментол, додають до подрібненого тютюну в розчиненому стані, ароматичний компонент зникає при тривалому зберіганні, і ароматичний ефект не зберігається. Розв'язанню даної проблеми присвячені наступні публікації. Патентні документи 1 і 2 описують, що ароматичний компонент вміщують в частину фільтра сигарети, причому ароматичний компонент покритий природним полісахаридом для придушення випаровування і зникнення ароматичного компонента; і ароматичний компонент з покриттям роздавлюють здушуванням його для вивільнення ароматизатора під час куріння. Патентний документ 3 описує, що ароматичний компонент вміщують в частину фільтра сигарети, причому ароматичний компонент покритий розчинним у воді матриксом, таким як декстрин для придушення випаровування і зникнення ароматичного компонента; і розчинний у воді матрикс розчиняється вологою диму, який курець вдихає, вивільняючи ароматизатор в момент куріння. Таким чином, коли ароматичний компонент вміщують в частину фільтра, яка є частиною сигарети, яка не горить, є затримка до відчуття запаху, оскільки ароматизатор вивільняється здушуванням частини фільтра в момент куріння або розчиненням розчинного у воді матрикса вологою диму, який курець вдихає. З іншого боку, патентні документи 4-6 приводять приклад, в якому ароматичний компонент вміщують в частину, яка горить, тобто подрібнений тютюн або сигаретний папір, в який загортають тютюн. Патентний документ 4 описує, що сигаретний папір, в який загортають тютюновий наповнювач, покривають ароматичним матеріалом, в який введений ароматичний компонент в тривимірній сітці глюканових молекул. Сигарета патентного документа 4 має хорошу властивість зберігати ароматизатор, оскільки ароматичний компонент фіксований і утримується включеним в тривимірній сітці глюканових молекул. Однак ароматичний компонент присутній в глюканових молекулах у відносно невеликій кількості (20% по вазі або менше). Відповідно, у випадку, коли потрібно додавати достатньо велику кількість ароматичного компонента, такого як ментол, кількість в суміші ароматичного матеріалу в сигареті стає високою. Патентний документ 5 описує, що "стабілізовану ароматичну речовину, яка є стабільною аж до 180 °C" одержують змішуванням рідкого ароматизатора з карагінановим золем; прикрапуванням суміші в іонний розчин (розчин, що містить іони калію), одержуючи гранульований гель; і сушінням гелю в повітрі. Однак спосіб патентного документа 5 вимагає тривалого періоду часу і великих виробничих площ для того, щоб одержати велику кількість матеріалу, оскільки гранульований гель сушать на повітрі. У доповнення цей спосіб вимагає додавання іона металу (гелеутворюючий прискорювач) для того, щоб утворити гель. Патентний документ 6 повідомляє, що лист, який містить ароматичний компонент з покриттям з гелю полісахариду, одержують сушінням суспензії, яка містить ароматичний компонент, такий як ментол, і полісахарид; і лист нарізають, і нарізані шматки додають до подрібненого тютюну. Згідно з даним повідомленням, потрібний тиждень для сушіння суспензії при 40 °C. Як описано вище, різні зроблені повідомлення як спосіб придушення випаровування ароматичного компонента, але ще є необхідність в простому способі одержання ароматичного матеріалу, що має додатково поліпшену здатність зберігати ароматизатор після зберігання. Документи попереднього рівня техніки Патентний документ Патентний документ 1: японська патентна заявка KOKAI публікація № 64-27461 Патентний документ 2: японська патентна заявка KOKAI публікація № 4-75578 Патентний документ 3: міжнародна публікація № 2009-157240 Патентний документ 4: японська патентна заявка KOKAI публікація № 9-28366 Патентний документ 5: японська PCT національна публікація № 11-509566 Патентний документ 6: міжнародна публікація № 2009-142159 Суть даного винаходу Проблема, яку буде вирішувати даний винахід Мета даного винаходу полягає в забезпеченні способу одержання листа, який містить ароматизатор для виробу для куріння за коротший час, де лист має високий вміст 1 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ароматизатора, високий вихід ароматизатора і хорошу здатність зберігати ароматизатор після зберігання при введенні у виріб для куріння. Крім того, мета даного винаходу полягає в забезпеченні листа, який містить ароматизатор для виробу для куріння, який має хорошу здатність зберігати ароматизатор після зберігання при введенні у виріб для куріння, і його можна одержати за коротший час. Способи розв'язання даної проблеми Автори даного винаходу провели дослідження для того, щоб вирішити дані проблеми. Як результат, вони виявили, що навіть якщо застосовують високу температуру сушіння, можна одержати лист, який містить ароматизатор, який має високий вміст ароматизатора і високий вихід ароматизатора і зберігає високий вміст ароматизатора навіть після зберігання, застосуванням карагінану або геланової камеді як полісахарид і охолоджуванням листа один раз перед термосушінням, і потім сушінням його, при одержанні листа, який містить ароматизатор, термосушінням суспензії сирого матеріалу, що містить полісахарид, ароматизатор і емульгатор. Таким чином, вони завершили даний винахід. Тобто, згідно з одним аспектом даного винаходу, забезпечується спосіб одержання листа, який містить ароматизатор для виробу для куріння, який відрізняється тим, що він включає: стадію нанесення суспензії сирого матеріалу на субстрат, де суспензія містить полісахарид, що містить щонайменше один з карагінану і геланової камеді, ароматизатор, емульгатор і 7095% по вазі води, має вміст ароматизатора 100-1000% по вазі відносно полісахариду і має температуру 60-90 °C в колоїдному стані; стадію охолоджування нанесеної суспензії сирого матеріалу на зразку до температури зразка 0-40 °C, одержуючи гель; і стадію термосушіння, що включає нагрівання желатинізованого сирого матеріалу і сушіння його при температурі зразка 70-100 °C. Згідно з переважним варіантом здійснення емульгатор становить 0,5-5% по вазі лецитину відносно полісахариду. Альтернативно, згідно з переважним варіантом здійснення, емульгатор являє собою ефір, вибраний з групи, яка складається з ефіру жирної кислоти і гліцерину, ефіру жирної кислоти і полігліцерину, ефіру жирної кислоти і сорбіту, ефіру жирної кислоти і пропіленгліколю, і ефіру жирної кислоти і сахарози. Згідно з переважним варіантом здійснення полісахарид міститься в суспензії сирого матеріалу при концентрації 2-5% по вазі. Згідно з переважним варіантом здійснення ароматизатор являє собою ментол. Згідно з переважнішим варіантом здійснення вміст ментолу знаходиться в діапазоні 250-500% по вазі відносно полісахариду. Згідно з іншим аспектом даного винаходу забезпечується лист, який містить ароматизатор для виробу для куріння, який відрізняється тим, що його одержують наведеним вище способом. Згідно з іншим аспектом даного винаходу забезпечується виріб для куріння, що містить подрібнений тютюн, який відрізняється тим, що нарізані шматки наведеного вище листа для виробу для куріння, який містить ароматизатор, змішують з подрібненим тютюном. Ефекти даного винаходу Згідно з способом одержання листа, який містить ароматизатор для виробу для куріння даного винаходу, можна одержати лист, який містить ароматизатор для виробу для куріння за коротший час, де лист має високий вміст ароматизатора, високий вихід ароматизатора і хорошу здатність зберігати ароматизатор після зберігання при введенні у виріб для куріння. Крім того, лист, який містить ароматизатор для виробу для куріння даного винаходу має хорошу здатність зберігати ароматизатор після зберігання при введенні в сигарету, і його можна одержати за коротший час. Короткий опис креслень ФІГУРА 1 являє собою графік, який показує вміст ментолу листів, що містять ментол, після періодів зберігання. ФІГУРА 2A являє собою графік, який показує зміну в'язкості після зниження температури водного розчину геланової камеді. ФІГУРА 2B являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину геланової камеді. ФІГУРА 3A являє собою графік, який показує температуру зразка № 1 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 3B являє собою графік, який показує температуру зразка № 2 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 3C являє собою графік, який показує температуру зразка № 3 в процесі стадії термосушіння. 2 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 ФІГУРА 3D являє собою графік, який показує температуру зразка № 4 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 3E являє собою графік, який показує температуру зразка № 5 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 3F являє собою графік, який показує температуру зразка № 6 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 3G являє собою графік, який показує температуру зразка № 7 в процесі стадії термосушіння. ФІГУРА 4A являє собою графік, який показує вплив охолоджування на вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол (порівняльні приклади). ФІГУРА 4B являє собою графік, який показує вплив охолоджування на вміст ментолу після зберігання листів, які містять (приклади даного винаходу). ФІГУРА 5 являє собою графік, який показує взаємозв'язок між охолоджуючою температурою і вмістом ментолу листів, які містять ментол. ФІГУРА 6 являє собою графік, який показує взаємозв'язок між вмістом вологи листів, які містять ментол і процентом збереження ментолового ароматизатора. ФІГУРА 7A являє собою графік, який показує зміну в'язкості після зниження температури водного розчину карагінану. ФІГУРА 7B являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину карагінану. ФІГУРА 7C являє собою графік, який показує температуру зразка в процесі стадії термосушіння суспензії сирого матеріалу, що містить карагінан як полісахарид. ФІГУРА 7D являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензію сирого матеріалу, що містить карагінан як полісахарид. ФІГУРА. 7E являє собою графік, який показує температуру зразка в процесі стадії термосушіння суспензії сирого матеріалу, що містить геланову камедь як полісахарид. ФІГУРА 7F являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензію сирого матеріалу, що містить геланову камедь як полісахарид. ФІГУРА 7G являє собою графік, який показує зміну в'язкості після зниження температури водного розчину пектину. ФІГУРА 7H являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину пектину. ФІГУРА 7I являє собою графік, який показує температуру зразка в процесі стадії термосушіння суспензії сирого матеріалу, що містить пектин як полісахарид. ФІГУРА 7J являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензію сирого матеріалу, що містить пектин як полісахарид. ФІГУРА 7K являє собою графік, який показує зміну в'язкості після зниження температури водного розчину конджак-глюкоманану. ФІГУРА 7L являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину конджак-глюкоманану. ФІГУРА 7M являє собою графік, який показує температуру зразка в процесі стадії термосушіння суспензії сирого матеріалу, що містить конджак-глюкоманан як полісахарид. ФІГУРА 7N являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензію сирого матеріалу, що містить конджакглюкоманан як полісахарид. ФІГУРА 8A являє собою графік, який показує зміну в'язкості після зниження температури водного розчину карагінану, що має різні концентрації. ФІГУРА 8B являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину карагінану, що має різні концентрації. ФІГУРА 8C являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містить карагінан при різних концентраціях. ФІГУРА 8D являє собою графік, який показує зміни в'язкості після зниження температури водного розчину геланової камеді, що має різні концентрації. ФІГУРА 8E являє собою графік, який показує зміну в'язкості після підвищення температури водного розчину геланової камеді, що має різні концентрації. 3 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 ФІГУРА 8F являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містить геланову камедь при різних концентраціях. ФІГУРА 9A являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містить карагінан і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9B являє собою графік, який показує процент збереження ментолового ароматизатора листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містить карагінан і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9C являє собою графік, який показує вихід ментолу листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містить карагінан і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9D являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою в суміші ментолу і вмістом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є карагінан). ФІГУРА 9E являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою в суміші ментолу і виходом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є карагінан). ФІГУРА 9F являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять геланову камедь і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9G являє собою графік, який показує процент збереження ментолового ароматизатора листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять геланову камедь і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9H являє собою графік, який показує вихід ментолу листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять геланову камедь і ментол в різних співвідношеннях. ФІГУРА 9I являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою ментолу в суміші і вмістом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є геланова камедь). ФІГУРА 9J являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою в суміші ментолу і виходом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є геланова камедь). ФІГУРА 10A являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять лецитин в різних кількостях в суміші (вагове співвідношення відносно полісахариду) (випадок, коли полісахаридом є карагінан). ФІГУРА 10B являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою в суміші лецитину і вмістом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є карагінан). ФІГУРА 10C являє собою графік, який показує вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол, одержаних, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять лецитин в різних кількостях в суміші (вагове співвідношення відносно полісахариду) (випадок, коли полісахаридом є геланова камедь). ФІГУРА 10D являє собою графік, який показує взаємозв'язок між часткою лецитину в суміші і вмістом ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є геланова камедь). ФІГУРА 11A являє собою графік, який показує вплив типу емульгатора на вміст ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є карагінан). ФІГУРА 11B являє собою графік, який показує вплив типу емульгатора на вміст ментолу листів, які містять ментол (випадок, коли полісахаридом є геланова камедь). Варіанти здійснення даного винаходу Даний винахід буде пояснений нижче. Наступне пояснення передбачається для опису даного винаходу детально, і не передбачається, що воно обмежує даний винахід. Ароматизатор, що міститься в листів, який містить ароматизатор, даного винаходу, не обмежений, за умови, що його застосовують для виробу для куріння. Можна застосовувати будь-який тип ароматизатора. Основні приклади ароматизатора включають ментол, екстракт тютюнового листа; натуральні рослинні ароматизатори (наприклад, кориця, шавлія, трава, ромашка, кудзу (Pueraria lobata), лист з приємним запахом гортензії, гвоздика, лаванда, кардамон, гвоздичне дерево, мускатний горіх, бергамот, герань, медова есенція, трояндова олія, лимон, апельсин, кора касії, кмин, жасмин, імбир, коріандр, ванільний екстракт, м'ята, перцева м'ята, касія, кава, селера, кротонове дерево, сандалове дерево, какао, іланг-іланг, фенхель, аніс, лакриця, ріжкове дерево, екстракт чорносливу і персиковий екстракт), сахариди (наприклад, глюкоза, фруктоза, ізомеризований сахарид, і карамель), какао (наприклад, порошок і екстракт), складний ефір (наприклад, ізоамілацетат, ліналілацетат, ізоамілпропіонат і ліналілбутират), кетон (наприклад, ментон, іонон, дамаскенон і етилмалтол), спирти (наприклад, 4 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 гераніол, ліналоол, анетолу і евгенол), альдегіди (наприклад, ванілін, бензальдегід і анісовий альдегід), лактони (наприклад, γ-ундекалактон і γ-ноналактон); ароматизатори тваринного походження (наприклад, мускус, амбра, цибетин і кастореум) і вуглеводні (наприклад, лімонен і пінен). Можна переважно застосовувати ароматизатор, який легко утворює дисперсію в розчиннику додаванням емульгатора, такого як гідрофобний ароматизатор і розчинний в маслі ароматизатор. Даний ароматизатор можна застосовувати окремо або в комбінації. Далі, даний винахід буде пояснений за допомогою прикладу, де ментол застосовують як ароматизатор. 1. Лист, який містить ментол, для виробу для куріння В одному варіанті здійснення даного винаходу лист, який містить ментол, для виробу для куріння (який далі називається "лист, який містить ментол,") одержаний способом, що включає: стадію нанесення суспензії сирого матеріалу на субстрат, де суспензія містить полісахарид, що містить щонайменше один з карагінану і геланової камеді, ментол і емульгатор і 70-95% по вазі води, має вміст ароматизатора 100-1000% по вазі відносно полісахариду і має температуру 60-90 °C в колоїдному стані; стадію охолоджування нанесеної суспензії сирого матеріалу до температури зразка 0-40 °C, одержуючи гель; і стадію термосушіння, що включає нагрівання желатинізованого сирого матеріалу і сушіння його при температурі зразка 70-100 °C. Термін "температура зразка", що застосовується в даному винаході, означає температуру на поверхні зразка (тобто, суспензії або листа). (1) Одержання суспензії сирого матеріалу У даному винаході, суспензію сирого матеріалу можна одержати способом, що включає: (i) стадію змішування полісахариду, що містить щонайменше один з карагінану і геланової камеді, з водою і нагрівання суміші, одержуючи водний розчин полісахариду; і (ii) стадію додавання ментолу і емульгатора до водного розчину і перемішування і емульгування суміші. Конкретно, стадію (i) можна провести додаванням полісахариду до води в невеликих кількостях, розчиняючи його у воді при перемішуванні. Температура нагрівання на стадії може становити 60-90 °C, переважно 75-85 °C. Стадію (ii) можна провести будь-яким відомим способом емульгування, застосовуючи гомогенізатор, оскільки суспензія сирого матеріалу має в'язкість приблизно 10000 мПа·с (колоїдний стан), що не перешкоджає емульгуванню, при наведеній вище температурі нагрівання. Полісахарид переважно міститься в суспензії сирого матеріалу при концентрації 2-5% по вазі. Наприклад, коли застосовують 10 л води як розчинник для суспензії сирого матеріалу, суспензія сирого матеріалу може містити 200-500 г полісахариду. Більш переважно, полісахарид міститься в суспензії сирого матеріалу при концентрації 3-5% по вазі (дивись приклад 10 нижче). Склад суспензії сирого матеріалу може бути наступним: наприклад, 500 г полісахариду, 5005000 г ментолу і 50-500 мл розчину, що містить 5% по вазі емульгатора, на 10 л води. Вміст вологи суспензії сирого матеріалу становить 70-95% по вазі, переважно, 80-90% по вазі. Співвідношення (вагове співвідношення) полісахариду і ментолу в суспензії сирого матеріалу може бути в діапазоні 1:1-1:10, переважно 1:2,5-1:5. Тобто, частка в суміші ментолу може бути в діапазоні 100-1000% по вазі відносно полісахариду, переважно 250-500% по вазі відносно полісахариду (дивись приклад 11 нижче). Суспензія сирого матеріалу може містити або карагінан або геланову камедь як полісахарид, або може містити обидва з них. Крім того, полісахарид може складатися тільки з карагінану і/або геланової камеді, й інший полісахарид, такий як тамариндова камедь, може міститися в додаванні до карагінану і/або геланової камеді. У зв'язку з цим, інший полісахарид міститься в суспензії з часткою в суміші, меншою частки в суміші карагінану і геланової камеді. Як карагінан можна застосовувати κ-карагінан. У даному винаході полісахарид має властивість фіксувати міцелу ментолу, покриваючи її, утворенням гелю при охолоджуванні після нагрівання. Що стосується карагінану і геланової камеді, виявили, що кожний їх водний розчин має особливо чудові характеристики переходу золю в гель під впливом температури (дивись приклади 4 і 9 нижче). Тобто, коли водний розчин карагінану і водний розчин геланової камеді охолоджують і утворюється гель, дані розчини мають характеристики, що полягають в здатності зберігати гелеподібний стан, нелегко повертаючись в колоїдний стан, навіть якщо температуру підвищують з часом (дивись фігури 2B і 7B). Навіть якщо ментол, покритий карагінаном або гелановою камеддю, охолоджують один раз, і потім піддають впливу високої температури на стадії термосушіння, покриття з карагінану або геланової камеді важко повернути в колоїдний стан через дані характеристики, і ментол з 5 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 покриттям може стабільно зберігатися (дивись фігури 7D і 7F). Дану здатність називають в даному винаході "чутливими до температури характеристиками переходу золю в гель". Таким чином, полісахарид, що має чутливі до температури характеристики переходу золю в гель, має перевагу, що полягає в тому, що можна одержати чудову здатність зберігати ароматизатор після зберігання нанесенням на ментол покриття з нього, і також що полягає в тому, що немає необхідності додавати іони металу (прискорювач гелеутворення), якщо застосовують чутливі до температури характеристики переходу золю в гель для гелеутворення. У даному винаході l-ментол можна застосовувати як ментол. У даному винаході емульгатор, який зустрічається в природі, такий як лецитин, конкретно SUN LECITHIN А-1 (Taiyo Kagaku Co., Ltd.), можна застосовувати як емульгатор. Коли лецитин застосовують як емульгатор, лецитин може міститися в суспензії в кількості 0,5-5% по вазі відносно полісахариду. Коли карагінан застосовують як полісахарид, кількість лецитину, яка додається, становить переважно 0,5-2% по вазі відносно полісахариду. Коли геланову камедь застосовують як полісахарид кількість лецитину, яка додається, становить переважно 0,5-5% по вазі відносно полісахариду, більш переважно 0,5-2% по вазі відносно полісахариду (дивись приклад 12 нижче). Як емульгатор ефіри, вибрані з групи, яка складається з ефіру жирної кислоти і гліцерину, ефіру жирної кислоти і полігліцерину, ефіру жирної кислоти і сорбітану, ефіру жирної кислоти і пропіленгліколю і ефіру жирної кислоти і сахарози, можна застосовувати в додавання до лецитину. Ефір жирної кислоти і гліцерину включає, наприклад, моногліцериди жирної кислоти, такі як моногліцеридмоностеарат або моногліцеридсукцинат; ефір жирної кислоти і полігліцерину включає, наприклад, пентагліцеринмоностеарат; ефір жирної кислоти і сорбітану включає, наприклад, сорбітанмоностеарат; ефір жирної кислоти і пропіленгліколю включає, наприклад, пропіленглікольмоностеарат; і ефір жирної кислоти і сахарози включає, наприклад, ефір стеаринової кислоти і сахарози (дивись приклад 13 нижче). Дані емульгатори можуть також міститися в суспензії в кількості 0,5-5% по вазі відносно полісахариду. (2) Нанесення суспензії сирого матеріалу на субстрат Одержану суспензію сирого матеріалу, що має температуру 60-90 °C, наносять на субстрат. Суспензію сирого матеріалу можна наносити пресуванням суспензії сирого матеріалу на субстрат ливником або через щілинну головку. Як субстрат можна застосовувати будь-який тип субстрату, за умови, що лист, який містить ментол, одержаний сухим формуванням, можна знімати з субстрату. Наприклад, можна застосовувати плівку з поліетилентерефталату (PET) (FE2001, FUTAMURA CHEMICAL CO., LTD.). Суспензію сирого матеріалу можна наносити так, щоб товщина після сушіння ставала такою, що дорівнює приблизно 0,1 мм, яка є такою, що дорівнює товщині стандартного подрібненого тютюну. (3) Охолоджування перед сухим формуванням суспензії При одержанні листа даного винаходу, що містить ментол, нанесену суспензію сирого матеріалу однократно охолоджують перед сушінням так, щоб суспензія мала температуру, що забезпечує достатнє гелеутворення суспензії (40 °C або менше) і уникаючи руйнування емульсії внаслідок заморожування (0 °C або більше), тобто, температуру 0-40 °C, переважно 0-30 °C, і більш переважно 15-25 °C. Суспензія сирого матеріалу перед охолоджуванням має температуру 60-90 °C, переважно температуру 75-85 °C і знаходиться в колоїдному стані. Попереднє охолоджування можна здійснювати продуванням повітря або охолодженого повітря (наприклад, 10 °C), що генерується місцевим повітроохолоджувачем (наприклад, Suiden SS25DD-1), над нанесеною суспензією сирого матеріалу протягом 2-3 хвилин. Альтернативно, попереднє охолоджування можна здійснювати контактом нанесеної суспензії сирого матеріалу з трубою, через яку проходить охолоджуюче середовище (наприклад, 10 °C), що генерується генератором охолоджуючої води (холодильник, наприклад, APISTE PCU-1600R) протягом 1-2 хвилин. Альтернативно, попереднє охолоджування можна здійснювати витримуванням нанесеної суспензії сирого матеріалу при кімнатній температурі. Як показано в прикладах 4 і 9 нижче, коли розчин полісахариду, наведеного вище, охолоджують і утворюється гель, розчин здатний зберігати гелеподібний стан без легкого повернення в колоїдний стан, навіть при температурі переходу в гель, навіть якщо температуру підвищують з часом. Приведену вище властивість застосовують в даному винаході, і попереднє охолоджування здійснюють перед сушінням суспензії сирого матеріалу. Як результат, полісахарид, що міститься в суспензії сирого матеріалу після попереднього охолоджування, важко перевести в золь, навіть якщо температуру підвищують під час сушіння, і ментол, покритий полісахаридом, важко випаровується. Це продемонстровано в даному винаході. 6 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Коли суспензію сирого матеріалу наносять на субстрат і тут же охолоджують, перевагою є те, що дану нанесену суспензію сирого матеріалу важко деформувати, навіть якщо піддати її впливу високих температур на подальшій стадії сушіння. Вплив охолоджування на властивість збереження ароматизатора після зберігання листа, який містить ароматизатор, показаний в прикладі 6 нижче (фігура 4B). Менші охолоджуючі температури приводять в результаті до більшого вмісту ментолу, що продемонстровано в прикладі 7 нижче (фігура. 5). (4) Сухе формування суспензії Термосушіння нанесеної і охолодженої суспензії сирого матеріалу можна провести будьяким типом термосушіння, таким як сушіння гарячим повітрям або сушіння тепловим випромінюванням в ІЧ зоні спектра. Далі, "термосушіння" суспензії сирого матеріалу називають просто "сушіння". У даному винаході сушіння суспензії сирого матеріалу включає сушіння нагріванням охолодженої суспензії сирого матеріалу при температурі зразка 70-100 °C. Переважно температура зразка становить 100 °C або менше протягом сумарної тривалості сушіння. Якщо суспензію сушать при наведеній вище температурі зразка, випаровування ментолу можна подавити, і лист, який містить ментол, можна одержати за коротший час. Термін "температура зразка" означає температуру на поверхні зразка (тобто, суспензії або листа). Термін "сумарна тривалість сушіння" означає період нагрівання в сушарці з нагрівом. Сумарна тривалість сушіння звичайно становить 20 хвилин або менше, переважно 7-20 хвилин, більш переважно 10-18 хвилин. У даному винаході температура зразка може бути меншою ніж 70 °C на стадії сушіння. Однак для того, щоб скоротити час сушіння, переважно, скоротити період, коли температура зразка є меншою ніж 70 °C. У даному винаході температура зразка може перевищувати 100 °C в процесі стадії сушіння. Однак для того, щоб стабільно зберігати ароматизатор, такий як ментоловий ароматизатор, переважно, скоротити період, коли температура зразка перевищує 100 °C. Отже, сушіння суспензії сирого матеріалу можна, переважно, провести сушінням охолодженої суспензії сирого матеріалу при температурі зразка 70-100 °C протягом більше ніж половини сумарної тривалості сушіння. Переважно, щоб температура зразка становила 100 °C або менше протягом сумарної тривалості сушіння. Більш переважно, сушіння суспензії сирого матеріалу можна провести сушінням охолодженої суспензії сирого матеріалу при температурі зразка 70-100 °C протягом сумарної тривалості сушіння. Однак безпосередньо після початку термосушіння, температура зразка в сушарці з нагрівом є середньою між температурою попереднього охолоджування і необхідною температурою зразка (70 °C) і не досягає необхідної температури зразка. При виразі у вигляді "при температурі зразка 70-100 °C протягом сумарної тривалості сушіння", термін "сумарна тривалість сушіння" означає сумарну тривалість сушіння, виключаючи початковий період, коли температура зразка знаходиться в середині підвищення до необхідної температури зразка. Наприклад, в прикладі 5 (фігури 3A-3G) нижче, температура зразка знаходиться в середині підвищення до необхідної температури зразка протягом приблизно 1 хвилини після початку термосушіння. Таким чином, початковий період виключений з "сумарної тривалості сушіння" при виразі у вигляді "при температурі зразка 70-100 °C протягом сумарної тривалості сушіння". Переважно, сушіння суспензії сирого матеріалу можна провести сушінням суспензії сирого матеріалу так, щоб одержати листову форму, що має вміст вологи менше ніж 10%, протягом сумарної тривалості сушіння 20 хвилин або менше. У прикладі 5 нижче (фігури 3D-3G) показано, що коли суспензію сирого матеріалу сушили при температурі зразка, наведеній вище, лист, одержаний сушінням, може набувати хорошої здатності зберігати ароматизатор після зберігання. Далі, буде пояснений випадок сушіння гарячим повітрям. У випадку сушіння гарячим повітрям, для того, щоб підтримувати температуру зразка, що дорівнює 70-100 °C, суспензію сирого матеріалу переважно сушити гарячим повітрям, що має температуру 100 °C або більше протягом первинного сушіння, і потім, гарячим повітрям, що має ту ж температуру як при первинному сушінні або температуру, меншу ніж температура первинного сушіння (переважно 70 °C або більше і менше 100 °C). Відповідно, можна придушувати підвищення температури зразка при подальшому сушінні. Наприклад, можна зберігати температуру зразка так, щоб вона не перевищувала 100 °C протягом сумарної тривалості сушіння. У даному винаході можливо, щоб одержаний лист, який містить ментол, мав високий вміст ментолу і високий вихід ментолу і зберігав високий вміст ментолу після зберігання, коли суспензію сирого матеріалу охолоджують, навіть якщо подальша стадія сушіння включає спосіб 7 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 сушіння, в якому температура зразка досягає 70-100 °C (наприклад, сушіння при високій температурі гарячим повітрям, що має температуру 100 °C або більше). У випадку сушіння гарячим повітрям, температура гарячого повітря може являти собою постійну температуру протягом всього періоду стадії сушіння або може змінюватися протягом стадії сушіння. Коли температура гарячого повітря змінюється, сушіння суспензії сирого матеріалу переважно провести первинним сушінням при високій температурі гарячим повітрям, що має температуру 100 °C або більше, і подальше сушіння при низькій температурі гарячим повітрям, що має температуру менше ніж 100 °C. Термін "первинне сушіння", що застосовується в даному винаході, означає перше сушіння на стадії сушіння гарячим повітрям, що має температуру 100 °C або більше, і термін "подальше сушіння" означає сушіння після первинного сушіння, гарячим повітрям, що має низьку температуру, меншу ніж 100 °C. Таким чином, якщо первинне сушіння гарячим повітрям, що має високу температуру, проводять в комбінації з подальшим сушінням гарячим повітрям, що має низьку температуру, переважно, щоб температура зразка не ставала дуже високою. У випадку сушіння гарячим повітрям, температура при сушінні є такою ж, як температура гарячого повітря. Переважніше, суспензію сирого матеріалу можна сушити так, що листову форму, що має вміст вологи менше ніж 10%, одержують протягом сумарної тривалості сушіння 20 хвилин або менше, проведенням первинного сушіння при температурі гарячого повітря 100 °C або більше протягом чверті або сумарнішої тривалості сушіння, і потім проведенням подальшого сушіння при температурі гарячого повітря, меншій ніж 100 °C протягом чверті або сумарнішої тривалості сушіння. Таким чином, якщо первинне сушіння гарячим повітрям, що має високу температуру, проводять в комбінації з подальшим сушінням гарячим повітрям, що має низьку температуру, можна придушувати підвищення температури при подальшому сушінні. Наприклад, можна підтримувати температуру зразка так, щоб вона не перевищувала 100 °C. Відповідно, можливо, щоб лист, який містить ментол, даного винаходу мав високий вміст ментолу після одержання листа і також зберігав високий вміст ментолу після зберігання (дивись зразок № 4 прикладу 1, зразок № 5 прикладу 2 і зразок № 6 прикладу 3 нижче). Коли суспензію сирого матеріалу сушать сушінням гарячим повітрям, первинне сушіння можна провести, наприклад, гарячим повітрям, що має температуру 100-130 °C протягом 4-6 хвилин, і подальше сушіння можна провести, наприклад, гарячим повітрям, що має температуру 70 °C або більше і менше ніж 100 °C протягом 4-6 хвилин. Об'єм гарячого повітря можна задати, наприклад, таким, що дорівнює 3-20 м/сек. Сумарна тривалість сушіння звичайно становить 20 хвилин або менше, переважно 7-20 хвилин, більш переважно 10-18 хвилин. Умови первинного сушіння і подальшого сушіння (температура, тривалість і об'єм повітря) можна придатним чином задавати, наприклад, в наведеному вище діапазоні. Наприклад, первинне сушіння проводять при температурі гарячого повітря 100-130 °C до того, як випарується волога з поверхні суспензії сирого матеріалу і утворюється достатня плівка на поверхні суспензії. Потім, температуру гарячого повітря негайно замінюють на температуру в діапазоні 70 °C або більше і менше ніж 100 °C, і можна провести подальше сушіння. Температура гарячого повітря в процесі первинного сушіння може бути постійною, або її можна змінювати так, щоб потім знизити її до діапазону 100-130 °C. Температура гарячого повітря в процесі подальшого сушіння може бути постійною, або її можна змінювати так, щоб потім знизити її до діапазону 70 °C або більше і менше ніж 100 °C. Наприклад, сушіння гарячим повітрям, що застосовується в прикладах нижче, має три сушильні камери, і кожний зразок переміщують по порядку через першу, другу і третю камеру стрічковим конвеєром. Таким чином, першу і другу камери можна застосовувати для первинного сушіння при однакових або відмінних температурах (100 °C або більше), і третю камеру можна застосовувати для подальшого сушіння (менше ніж 100 °C). Альтернативно, першу камеру застосовують для первинного сушіння (100 °C або більше), і другу і третю камери можна застосовувати для подальшого сушіння при тих же або відмінних температурах (менше ніж 100 °C). У даному винаході сушіння проводять доти, доки лист, який містить ментол, не стає висушеним в достатній мірі, щоб лист можна було легко знімати з субстрату і можна було нарізати на подальшій стадії розрізання. Конкретно, сушіння проводять доти, доки вміст вологи листа, який містить ментол, не стане меншим ніж 10% по вазі, переважно 3-9% по вазі, більш переважно 3-6% по вазі (дивись приклад 8 нижче). Термін "вміст вологи", що застосовується в даному винаході, означає величину, виміряну згідно зі способом вимірювання, описаним в наступних прикладах. Безпосередньо після одержання вміст ментолу листа, який містить ментол, даного винаходу, переважно, становить 45% по вазі або більше, більш переважно, 55-75% по вазі. 8 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Після зберігання (при 50 °C протягом 30 днів) вміст ментолу листа, який містить ментол, даного винаходу переважно становить 45% по вазі або більше, більш переважно 48-63% по вазі. Термін "вміст ментолу", що застосовується в даному винаході, означає величину, виміряну згідно зі способом вимірювання, описаним в наступних прикладах. 2. Виріб для куріння Лист, який містить ментол, даного винаходу нарізають, наприклад, до розміру, який дорівнює розміру стандартного подрібненого тютюну і, таким чином, нарізані шматки можна змішувати з подрібненим тютюном для виробу для куріння. Нарізані шматки листа, який містить ментол, можна додавати в кількості 2-10 г на 100 г подрібненого тютюну. Нарізані шматки листа, який містить ментол, переважно розподіляють в подрібненому тютюні і змішують з ним. Лист, який містить ментол, даного винаходу можна змішувати з подрібненим тютюном для будь-якого типу виробів для куріння, наприклад, вироби для куріння типу, що горить, в якому курець відчуває запах диму спалюванням тютюнового листя, зокрема, сигарети. Зокрема, лист, який містить ментол, даного винаходу можна змішувати з подрібненим тютюном сигарети, що містить сигаретний стрижень, який містить подрібнений тютюн і сигаретний папір, в який загорнутий тютюн. Приклади [Приклад 1] (1) Одержання суспензії сирого матеріалу (10 л масштаб) вода 10 л геланова камедь (KELCOGEL, San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 150 г тамариндова камедь (BISTOP D-2032, San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 150 г лецитин (SUN LECITHIN А-1, Taiyo Kagaku Co., Ltd.) 120 мл (5% водний розчин) ментол (Takasago International Corporation.) 1500 г Воду (10 л) витримували при 80 °C, і геланову камедь (150 г) і тамариндову камедь (150 г) додавали і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки (необхідний час: приблизно 20 хвилин) при перемішуванні їх змішувачем (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений ротором для перемішування розчину/2000 об/хв), і додавали ментол (1500 г). Мішалку з обертовими лопатками замінювали на гомогенізатор (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений головкою типу ротор-статор/4000 об/хв), і суміш емульгували протягом 10 хвилин. Потім, додавали до суміші лецитин (120 мл 5% водного розчину), з подальшим емульгуванням протягом 10 хвилин, одержуючи суспензію сирого матеріалу. (2) Сухе формування Одержану суспензію сирого матеріалу наносили на плівкову основу через щілинну головку. Після цього, холодне повітря, що генерується місцевим охолоджувачем (Suiden SS-25DD-1) (10 °C), продували над суспензією сирого матеріалу протягом 2-3 хвилин так, щоб охолодити суспензію сирого матеріалу до приблизно 20 °C. Після цього, її сушили гарячим повітрям перенесенням її на стрічковий конвеєр в сушарці гарячим повітрям, одержуючи лист, який містить ментол в плівковій формі. Подробиці експерименту будуть описані нижче. Щілинна головка: вертикальна щілинна головка (яка нагріта до 60 °C і зберігається нагрітою), 900 мкм в товщину і 20 см в ширину Плівкова основа: PET плівка (яка оброблена коронним розрядом), 50 мкм в товщину Сушарка гарячим повітрям: тип пристрою для сухого формування з гарячим повітрям, що має наступну конфігурацію Сушильне відділення: три камери (довжина кожної зони: 2,5 м, сумарна довжина: 7,5 м) Об'єм повітря і форма гарячого повітря: Перша камера: перфорована плита, об'єм повітря: 5 м/сек. Друга камера: перфорована плита, об'єм повітря: 10 м/сек. Третя камера: інжектор для перекладу в «плаваючий стан», об'єм повітря: 20 м/сек. У першій і другій камерах, гаряче повітря продували над листом, який містить ментол, який подається на стрічці, через перфоровану плиту, яка функціонує як плита для регулювання витрати. У третій камері, гаряче повітря продували над листом, який містить ментол, який подавали в «плаваючому стані» разом з плівковою основою висхідною і низхідною вентиляцією. Умови сушіння гарячим повітрям змінювали, як описано в таблиці 1 нижче, одержуючи листи, які містять ментол, зразків № 1-4. Температура, наведена в таблиці, являє собою температуру гарячого повітря. Тривалість сушіння встановлювали так, щоб лист, який містить ментол, був висушений в достатній мірі, його можна було легко знімати з плівкової основи і можна було нарізати на подальшій стадії розрізання. Вміст вологи листів, які містять ментол, одержаних в даному прикладі, становив приблизно 3%. (3) Дослідження сухого стану листа, який містить ментол, 9 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Вміст вологи листа, який містить ментол, вимірювали GC-TCD таким чином. Зважували 0,1 г листа, який містить ментол (нарізаного на 1×10 мм шматки). 10 мл метанолу (новий реагент особливої якості або вищої якості дозували в умовах без впливу повітря для усунення впливу поглинання води з повітря) додавали до нарізаних шматків в 50 мл закритому контейнері (пробірка з закручуваною пробкою), з подальшим струшуванням при 200 об/хв протягом 40 хвилин. Одержану в результаті суміш залишали на ніч, знов струшували при 200 об/хв протягом 40 хвилин і залишали. Супернатант застосовували як розчин для вимірювання (без розведення для GC вимірювання). Розчин для вимірювань аналізували GC-TCD і визначали кількість способом з градуювальною кривою. GC-TCD; 6890 газовий хроматограф, одержаний Hewlett Packard Колонка; HP Polapack Q (упакована колонка) режим з постійним потоком 20,0 мл/хв Вступ; 1,0 мкл Впускний клапан; EPC впускний клапан для продування упакованої колонки Нагрівальний пристрій; 230 °C Газ; He Сумарний потік; 21,1 мл/хв Сушарка; 160 °C (витримування протягом 4,5 хвилин)→(60 °C/хв)→220 °C (витримування протягом 4,0 хвилин) Детектор; TCD детектор Газ порівняння (He) швидкість потоку; 20 мл/хв Допоміжний газ (He) 3,0 мл/хв Швидкість передачі сигналу; 5 Гц Концентрації розчинів калібрувальної кривої; шість точок 0, 1, 3, 5, 10 і 20 [mg-H2O/10 мл] (4) Вимірювання вмісту ментолу в листі, який містить ментол Вміст ментолу в листах, які містять ментол, вимірювали GC-FID наступним способом. Зважували 0,1 г листа, який містять ментол (нарізаного на 1×10 мм шматки). 10 мл метанолу (новий реагент особливої якості або вищої якості дозували в умовах без впливу повітря для усунення впливу поглинання води з повітря) додавали до нарізаних шматків в 50 мл закритому контейнері (пробірка з закручуваною пробкою), з подальшим струшуванням при 200 об/хв протягом 40 хвилин. Одержану в результаті суміш залишали на ніч, знов струшували при 200 об/хв протягом 40 хвилин і залишали. Супернатант застосовували як розчин для вимірювань (10-кратним розведенням його метанолом для GC вимірювання). Розчин для вимірювань аналізували GC-FID і визначали кількість способом з градуювальною кривою GC-FID; 6890N газовий хроматограф, одержаний Agilent Колонка; DB-WAX 30 м×530 мкм×1 мкм Режим з постійним тиском 5,5 пси (швидкість; 50 см/сек) Вступ; 1,0 мкл Впускний клапан; Spritless режим 250 °C 5,5 пси Сушарка; 80 °C→(10 °C/хв) →170 °C (витримування протягом 6,0 хвилин) [максимум 220 °C] Детектор; FID детектор 250 °C (H2; 40 мл/хв повітря; 450 мл/хв) Швидкість передачі сигналу; 20 Гц Концентрації розчинів калібрувальної кривої; вісім точок 0, 0,01, 0,05, 0,1, 0,3, 0,5, 0,7 і 1,0 [мг-ментол/мл] Вимірювали вміст ментолу (мг) одержаного листа, який містить ментол, і вміст ментолу (мг) листа, який містить ментол, що зберігається в форсованих умовах. Результати показані в таблиці 1 як "первинний вміст ментолу (%)" і "вміст ментолу після зберігання (%)". Первинний вміст ментолу (%)={виміряна величина вмісту ментолу (мг)/вага листа, який містить ментол (мг)}×100 Вміст ментолу після зберігання (%)={виміряна величина вмісту ментолу (мг)/вага листа, який містить ментол (мг)}×100 Форсовані умови були наступними. Приблизно 5 г листа, який містить ментол (нарізаного на 1×10 мм шматки) вміщували у відкритий контейнер, і його зберігали протягом максимум 30 днів в термостаті (сушильна шафа DX600, Yamato Scientific Co., Ltd.), встановленому на 50 °C. Процент збереження ментолового ароматизатора розраховували з величини вмісту ментолу, застосовуючи наступне рівняння, і оцінювали здатність зберігати ароматизатор листа, якиймістить ментол. 10 UA 106850 C2 5 Процент збереження ментолового ароматизатора (%)={Вміст ментолу після зберігання)/(первинний вміст ментолу)}×100 (5) Результати Листи, які містять ментол, зразків № 1-4 одержували з сушаркою з гарячим повітрям в умовах сушіння гарячим повітрям, описаних в таблиці 1. Вміст вологи і первинний зміст ментолу листів, які містять ментол вимірювали згідно з наведеним вище способом. Результати показані в таблиці 1. Вміст ментолу листа, що зберігається протягом 30 днів, показано в таблиці 1. Вміст ментолу листа, що зберігається протягом 7 днів, 14 днів і 30 днів, показано на фігурі. 1. Номери позицій 1-7 на фігурі 1 представляють зразки № 1-7. 10 Таблиця 1 Зразок № 1 Умови сушіння гарячим повітрям Перша камера 70 °C • 4 хв Друга камера 80 °C • 4 хв Третя камера 120 °C • 4 хв Швидкість стрічки 0,6 м/хв Вміст вологи 3,1% Первинний вміст 81,5% ментолу Вміст ментолу після 13,6% зберігання (через 20 днів) Процент збереження 17% ароматизатора 15 20 25 30 35 40 2 3 4 120 °C • 2 хв 130 °C • 2 хв 176 °C • 2 хв 1,3 м/хв 3,2% 70 °C • 20 хв 70 °C • 20 хв 70 °C • 20 хв 0,13 м/хв 3,1% 120 °C • 2,5 хв 120 °C • 2,5 хв 70 °C • 2,5 хв 1,0 м/хв 3,4% 62,4% 75,8% 75,7% 29,2% (через 30 днів) 59,2% (через 30 днів) 62,4% (через 30 днів) 47% 78% 82% Зразок № 1 Коли суспензію сирого матеріалу наносять і сушать сушаркою з гарячим повітрям, одержуючи листову форму, в багатьох випадках, сушіння гарячим повітрям починають при низькій температурі (приблизно 70 °C) так, щоб не утворювалося покриття поверхні в першій частині сушіння, і сушіння гарячим повітрям продовжують при високій температурі (приблизно 120 °C) так, щоб досягнути повного висушування у другій половині сушіння. Згідно з даним способом сушіння, одержували лист, який містить ментол, зразка № 1, і як результат, в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 3,1%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 12 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 81,5%, але "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 20 днів) в форсованих умовах становило тільки 13,6%. Таким чином, лист зразка № 1 має проблеми з властивістю збереження ароматизатора після зберігання. Зразок № 2 У зразку № 2 високі температури сушіння застосовували для того, щоб зробити тривалість сушіння коротшою, ніж тривалість прикладу № 1. Як результат, в зразку № 2 в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 3,2%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 6 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 62,4%, але "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив тільки 29,2%. Таким чином, лист зразка № 2 має проблеми з властивістю збереження ароматизатора після зберігання. Зразок № 3 У зразку № 3 температуру гарячого повітря встановлювали на 70 °C протягом всього періоду стадії сушіння. Як результат, в зразку № 3 в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 3,1%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 60 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 75,8%, і "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив аж до 59,2%. Таким чином, і здатність зберігати ароматизатор після одержання листа і здатність зберігати ароматизатор після зберігання були чудовими. Однак необхідний час для сушіння становив до 60 хвилин. Зразок № 4 У зразку № 4, на відміну від зразків № 1 і 2, в яких низькотемпературне сушіння замінювали на високотемпературне сушіння, первинне сушіння (в першій і другій камерах) проводили гарячим повітрям при високій температурі (120 °C), і подальше сушіння (в третій камері) 11 UA 106850 C2 5 10 проводили гарячим повітрям при низькій температурі (70 °C). В зразку № 4 сумарна тривалість сушіння була такою короткою як 7,5 хвилин, проте, можна одержати в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 3,4%). "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 75,7%, і "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив аж до 62,4%. Таким чином, і здатність зберігати ароматизатор після одержання листа і здатність зберігати ароматизатор після зберігання були чудовими. Результати показують, що можна одержати лист, що має чудову здатність зберігати ароматизатор, за відносно короткий період часу, якщо застосовувати первинне високотемпературне сушіння і подальше низькотемпературне сушіння. [Приклад 2] Лист, який містить ментол, зразка № 5 одержували способом, аналогічним способу прикладу 1, за винятком того, що суспензію сушили в умовах сушіння гарячим повітрям, описаних в таблиці 2 нижче, і вимірювали вміст вологи і вміст ментолу. Результати показані в таблиці 2. Таблиця 2 Зразок № Умови сушіння гарячим повітрям 5 Перша камера 120 °C • 4 хв Друга камера Третя камера Швидкість стрічки Вміст вологи Первинний вміст ментолу Вміст ментолу після зберігання Процент збереження ароматизатора 70 °C • 4 хв 70 °C • 4 хв 0,6 м/хв 3,1% 72,7% 58,5% [Інжектор для переведення в «плаваючий стан» 20 м/сек] [Інжектор 20 м/сек] [Інжектор 10 м/сек] 80% 15 20 25 30 35 У зразку № 5 об'єм гарячого повітря збільшували в порівнянні з об'ємами зразків № 1-4. У першій камері гаряче повітря продували над листом, який містить ментол, який подавали в «плаваючому стані» висхідною і низхідною вентиляцією. У другій і третій камерах гаряче повітря продували над листом, який містить ментол, який подавали на стрічці вентиляцією. У зразку № 5 первинне сушіння (в першій камері) проводили гарячим повітрям при високій температурі (120 °C) протягом 4 хвилин і подальше сушіння (у другій і третій камерах) проводили гарячим повітрям при низькій температурі (70 °C) протягом 8 хвилин. В зразку № 5 в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 3,1%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 12 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 72,7%, і "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив аж до 58,5%. Таким чином, і здатність зберігати ароматизатор після одержання листа і здатність зберігати ароматизатор після зберігання були чудовими. Результати показують, що можна одержати лист, що має чудову здатність зберігати ароматизатор за відносно короткий період часу, якщо застосовувати первинне високотемпературне сушіння і подальше низькотемпературне сушіння. [Приклад 3] Листи, які містять ментол, зразків № 6 і 7 одержували способом, аналогічним способу прикладу 1, за винятком того, що суспензію сушили, застосовуючи сушарку гарячим повітрям, що містить чотири камери сушильного відділення в умовах сушіння гарячим повітрям, описану в таблиці 3 нижче, і вимірювали вміст вологи і вміст ментолу. Результати показані в таблиці 3. 12 UA 106850 C2 Таблиця 3 Зразок № Умови сушіння гарячим повітрям Перша камера Друга камера Третя камера Четверта камера Швидкість стрічки Вміст вологи Первинний вміст ментолу Вміст ментолу після зберігання Процент збереження ароматизатора 5 10 15 20 25 30 35 6 7 110 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 80 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 0,9 м/хв 5% 63,5% 59,9% (через 30 днів) 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 100 °C • 2,2 хв [Інжектор, 10 м/сек] 0,9 м/хв 4,9% 61,9% 60,8% (через 30 днів) 94% 98% У зразках № 6 і 7 листи, які містять ментол, одержували, застосовуючи сушарку гарячим повітрям, що має чотири камери сушильного відділення. У зразку № 6 первинне сушіння (в першій-третій камерах) проводили гарячим повітрям при високій температурі (110 °C>100 °C) протягом 6,6 хвилин, і подальше сушіння (в четвертій камері) проводили гарячим повітрям при низькій температурі (80 °C) протягом 2,2 хвилин. В зразку № 6 в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 5%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 8,8 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 63,5%, і "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив аж до 59,9%. Таким чином, і здатність зберігати ароматизатор після одержання листа і здатність зберігати ароматизатор після зберігання були чудовими. Результати показують, що можна одержати лист, що має чудову здатність зберігати ароматизатор за відносно короткий період часу, застосовуючи первинне високотемпературне сушіння і подальше низькотемпературне сушіння, хоча температуру гарячого повітря з часом знижують з 110 °C до 100 °C в процесі первинного сушіння. У зразку № 7 температуру гарячого повітря встановлювали на 100 °C протягом всього періоду стадії сушіння, незалежно від первинного сушіння і подальшого сушіння. У зразку № 7 подальше сушіння при низькій температурі не застосовували, але передбачається, що температура зразка не стає дуже високою в процесі сушіння суспензії через наявність вологи в зразку, аналогічно зразкам № 4-6. Конкретно, в зразку № 7 в достатній мірі висушений зразок (вміст вологи: 4,9%) можна одержати для сумарної тривалості сушіння 8,8 хвилин. "Первинний вміст ментолу" після одержання листа становив аж до 61,9%, і "вміст ментолу після зберігання" після зберігання (протягом 30 днів) в форсованих умовах становив аж до 60,8%. Таким чином, і здатність зберігати ароматизатор після одержання листа і здатність зберігати ароматизатор після зберігання були чудовими. Результати показують, що можна одержати лист, що має чудову здатність зберігати ароматизатор за відносно короткий період часу, аналогічно випадкам зразків № 4-6, хоча застосовували ту ж температуру гарячого повітря (100 °C) протягом всього періоду стадії сушіння. [Приклад 4] У даному прикладі досліджували чутливі до температури характеристики переходу золю в гель полісахаридного розчину (суспензії). Вода 0,1 л Геланова камедь (KELCOGEL, San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 5 г Воду (0,1 л) витримували при 70 °C, і геланову камедь (5 г) додавали і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки при перемішуванні її, застосовуючи високоефективний змішувач DMM (ATEC Japan Co., Ltd.), і одержували полісахаридний розчин (суспензію). 13 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Температуру одержаної суспензії (70 °C) знижували до 25 °C протягом приблизно 900 секунд (0,05 °C/с). Потім, температуру підвищували до 70 °C протягом приблизно 900 секунд. Фігури 2A і 2B показують, як в'язкість (текучість) суспензії змінювалася зі зміною температури. Як показано на фігурі 2A, якщо температуру суспензії зменшували до 25 °C (охолоджування), в'язкість була низькою аж до температури 50 °C (текучість була високою). Однак, в'язкість несподівано збільшувалася при 40 °C або менше (ефект гелеутворення). Якщо підвищували температуру одержаного гелю, гель нелегко повертався в колоїдний стан, навіть якщо температура перевищувала температуру гелеутворення (40 °C), як показано на фігурі 2B. Таким чином, гелеподібний стан зберігався аж до дуже високої температури. Результат показує, що коли суспензію, яка містить полісахарид, охолоджують і утворюється гель, суспензію важко повернути в колоїдний стан, навіть якщо з часом підвищували температуру і, таким чином, можна зберігати гелеподібний стан. Наведену вище властивість полісахариду застосовують в даному винаході, і попереднє охолоджування проводять перед сушінням суспензії сирого матеріалу. Як результат, чекають, що полісахарид, що міститься в суспензії сирого матеріалу після попереднього охолоджування, важко перетворити в золь, навіть якщо температуру підвищували під час сушіння, і ментол, покритий полісахаридом, важко випаровується. [Приклад 5] У даному прикладі листи зразків № 1-7 одержували, як описано в прикладах 1-3, і температуру зразків вимірювали в процесі стадії сушіння. Відносно умов сушіння гарячим повітрям зразків № 1-7, можна послатися на таблиці 1-3. Вимірювання температури зразка проводили прямим вимірюванням кожного зразка (суспензії) в середині стадії сушіння, застосовуючи безконтактний термометр (PT-7LD, одержаний OPTEX CO., LTD). Результати вимірювань зразків № 1-7 показані на фігурах 3A-3G, відповідно. На фігурах 3A3G термін "охолоджування" означає зразок, одержаний продуванням холодного повітря (10 °C) над суспензією перед стадією сушіння і охолоджуванням до приблизно 20 °C, тоді як термін "без охолоджування" означає зразок, одержаний поливом суспензії і негайним сушінням її без проведення охолоджування. Результати фігур 3A-3G показують, що охолоджування суспензії не впливає на температуру кожного зразка в процесі стадії сушіння. У зразку № 1 застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 70 °C протягом 4 хвилин, при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 4 хвилин і при температурі гарячого повітря 120 °C протягом 4 хвилин. Температура зразка підвищувалася після підвищення температури гарячого повітря. Нарешті, вона перевищувала 100 °C і досягала приблизно 120 °C (фігура 3A). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 1 становив тільки 13,6% (таблиця 1). Передбачається, що внутрішня структура листа руйнується при високій температурі зразка і, таким чином, знижується зміст ментолу після зберігання. У зразку № 2 застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 120 °C протягом 2 хвилин, при температурі гарячого повітря 130 °C протягом 2 хвилин і при температурі гарячого повітря 176 °C протягом 2 хвилин. Температура зразка підвищувалася після підвищення температури гарячого повітря. Нарешті, вона перевищувала 100 °C і досягала приблизно 140 °C (фігура 3B). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 2 становив тільки 29,2% (таблиця 1). Передбачається, що внутрішня структура листа руйнується при високій температурі зразка і, таким чином, знижується вміст ментолу після зберігання. У зразку № 3 застосовували сушіння гарячим повітрям при температурі гарячого повітря 70 °C протягом 60 хвилин як умови сушіння гарячим повітрям. Фігура 3C показує температуру зразка на початку сушіння до 14 хвилин після сушіння. Температура зразка не перевищувала 70 °C протягом тривалості всього сушіння. Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 3 становив аж до 59,2% (таблиця 1). Передбачається, що лист зразка № 3 не досягав високої температури протягом тривалості всього сушіння і, таким чином, високий вміст ментолу можна зберігати після зберігання в форсованих умовах. Однак лист зразка № 3 сушили при температурі зразка, меншій ніж 70 °C і, таким чином, для сушіння було необхідно 60 хвилин. У зразку № 4 застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 120 °C протягом 5 хвилин і при температурі гарячого повітря 70 °C протягом 2,5 хвилин. Температура зразка досягала аж до 95 °C при температурі гарячого повітря 120 °C і знижувалася до 72 °C при температурі гарячого повітря 70 °C (фігура 3D). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 4 становив аж до 62,4% (таблиця 1). Передбачається, що лист зразка № 4 витримували при температурі зразка, меншій ніж 14 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 температури зразків № 1 і 2 протягом тривалості всього сушіння і, таким чином, високий вміст ментолу можна зберігати після зберігання в форсованих умовах. У зразку № 5 застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 120 °C протягом 4 хвилин і при температурі гарячого повітря 70 °C протягом 8 хвилин. Температура зразка досягала аж до 95 °C при температурі гарячого повітря 120 °C і знижувалася до 70 °C при температурі гарячого повітря 70 °C (фігура 3E). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 5 становив аж до 58,5% (таблиця 2). Передбачається, що лист зразка № 5 витримували при температурі зразка, меншій ніж температури зразків № 1 і 2 протягом тривалості всього сушіння і, таким чином, високий вміст ментолу можна зберігати після зберігання в форсованих умовах. У зразку № 6 застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,2 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 4,4 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,2 хвилин. Температуру зразка підтримували в діапазоні приблизно 80-90 °C (фігура 3F). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 6 становив аж до 59,9% (таблиця 3). Передбачається, що лист зразка № 6 витримували при температурі зразка, меншій ніж температури зразків № 1 і 2 протягом тривалості всього сушіння і, таким чином, можна зберігати високий вміст ментолу після зберігання в форсованих умовах. У зразку № 7 сушіння гарячим повітрям при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 8,8 хвилин застосовували як умови сушіння гарячим повітрям. Температуру зразка підтримували в діапазоні приблизно 80-90 °C (фігура 3G). Як показано, "вміст ментолу після зберігання" листа зразка № 7 становив аж до 60,8% (таблиця 3). Передбачається, що лист зразка № 7 витримували при температурі зразка, меншій ніж температури зразків № 1 і 2 протягом тривалості всього сушіння і, таким чином, можна зберігати високий вміст ментолу після зберігання в форсованих умовах. Наведені вище результати показують, що якщо суспензію сушать при температурі зразка, яка не перевищує 100 °C протягом тривалості всього сушіння, то можна зберігати високий "вміст ментолу після зберігання". Крім того, виявлено, що якщо суспензію сушать при температурі зразка 70-100 °C протягом тривалості всього сушіння (за винятком періоду протягом приблизно 1 хвилини при початку сушіння), то можна одержати лист, який містить ментол, за коротший час. [Приклад 6] У даному прикладі показано, що охолоджування суспензії перед стадією сушіння впливає на "вміст ментолу після зберігання" листів, які містять ментол. Конкретно, листи зразків № 1-7 одержували, як описано в прикладах 1-3. У кожному з листів зразків № 1-7 "вміст ментолу після зберігання" листа, одержаного охолоджуванням суспензії, порівнювали із "вмістом ментолу після зберігання" листа, одержаного без охолоджування суспензії. Як описано в прикладі 1, кожний лист зберігали в термостаті, встановленому на 50 °C, протягом 7, 14 і 30 днів. Результати вимірювань зразків № 1-3 показані на фігурі 4A і результати вимірювань зразків № 4-7 показані на фігурі. 4B. На фігурах 4A і 4B термін "охолоджування" означає зразок, одержаний продуванням холодного повітря (10 °C) над суспензією перед стадією сушіння і охолоджуванням до приблизно 20 °C, тоді як термін "без охолоджування" означає зразок, одержаний поливом суспензії і негайним сушінням її без проведення охолоджування. В зразках "без охолоджування", температура суспензії була не меншою ніж 50 °C в процесі поливу і сушіння суспензії. Дане "охолоджування" на фігурах 4A і 4B є таким же, як дані на фігурі 1. У листах зразків № 1 і 2 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів був низьким, не досягаючи 30%, незалежно від присутності або відсутності охолоджування. У листах зразка № 3 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів був більшим ніж 50%, незалежно від присутності або відсутності охолоджування. Однак тривалість сушіння 60 хвилин була необхідна для одержання листа зразка № 3. У листах зразка № 4 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зменшувався до 18% у випадку "без охолоджування", тоді як вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зберігався таким, що дорівнює 62% у випадку "охолоджування". У листах зразка № 5 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зменшувався до 20% у випадку "без охолоджування", тоді як вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зберігався таким, що дорівнює 59% у випадку "охолоджування". У листах зразка № 6 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зменшувався до 20% у випадку "без охолоджування", тоді як вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зберігався таким, що дорівнює 60% у випадку "охолоджування". 15 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 У листах зразка № 7 вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зменшувався до 12% у випадку "без охолоджування", тоді як вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів зберігався таким, що дорівнює 61% у випадку "охолоджування". Наведені вище результати показують, що коли суспензію сирого матеріалу один раз охолоджують і сушать при температурі зразка 70-100 °C, одержуючи лист, який містить ментол, можна одержати лист за коротший час і зберігати високий вміст ментолу після зберігання. [Приклад 7] У даному прикладі досліджували взаємозв'язок між охолоджуючою температурою суспензії і "первинним вмістом ментолу" листів, які містять ментол. Конкретно, для листа зразка № 6, описаного в прикладі 3, охолоджувальну температуру суспензії змінювали на 20 °C, 30 °C, 40 °C, 50 °C і 60 °C, і одержували різні листи. Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання, тобто, "первинний вміст ментолу". Результати вимірювань показані на фігурі 5. Із результатів фігури 5, спостерігали, що вміст ментолу листа збільшується по мірі зниження охолоджуючої температури. Конкретно, листи показували наступний первинний вміст ментолу: 64% при охолоджуючій температурі 20 °C, 61% при охолоджуючій температурі 30 °C, 57% при охолоджуючій температурі 40 °C, 52% при охолоджуючій температурі 50 °C і 43% при охолоджуючій температурі 60 °C. У прикладі 4, описано вище, показано, що суспензія утворює гель при охолоджуючій температурі 40 °C або менше, і що коли суспензію, що містить полісахарид, охолоджували і утворювався гель, суспензію було важко повернути в колоїдний стан, навіть якщо температуру з часом підвищували. Крім того, загальновідомо, що якщо температура емульсії є меншою ніж 0 °C, емульсія замерзає і руйнується. На основі даних результатів виявили, що температури охолоджування, переважно, становлять 0-40 °C, більш переважно 0-30 °C. [Приклад 8] У даному прикладі досліджували взаємозв'язок між вмістом вологи листів, які містять ментол і процентом збереження ментолового ароматизатора. Конкретно, для листа зразка № 6, описаного в прикладі 3, сумарну тривалість сушіння суспензії змінювали на 8,16 хвилин, 7,92 хвилин, 7,64 хвилин, 7,44 хвилин і 7,08 хвилин збільшенням швидкості подачі стрічки в установці для сушіння гарячим повітрям і одержували листи, що мають різний вміст вологи. Вміст вологи одержаних листів вимірювали. Умови одержання і вміст вологи листів показані в таблиці 4 нижче. Таблиця 4 Зразок № Швидкість подачі стрічки Сумарна тривалість сушіння Вміст вологи після сушіння 35 40 45 50 8-1 8-2 8-3 8-4 8-5 1,13 м/хв 1,07 м/хв 1,04 м/хв 1,01 м/хв 0,98 м/хв 7,08 хв 7,44 хв 7,64 хв 7,92 хв 8,16 хв 8,6% по вазі 6,1% по вазі 22,6% по вазі 14,6% по вазі 11,2% по вазі Одержані листи зберігали в термостаті, встановленому на 50 °C, протягом 30 днів, як описано в прикладі 1. Вміст ментолу вимірювали для листів безпосередньо після одержання і листів після зберігання. Результати вимірювань показані в таблиці 5 нижче як "первинний вміст ментолу" і "вміст ментолу листів безпосередньо після одержання". Процент збереження ментолового ароматизатора розраховували з величин вмісту ментолу, застосовуючи рівняння нижче. Процент збереження ментолового ароматизатора (%)={(вміст ментолу після зберігання)/(первинний вміст ментолу)}×100 Результати показані на фігурі 6 як "форсоване зберігання безпосередньо після одержання". Крім того, листи залишали на 2 місяці після одержання, і їх зберігали в термостаті, встановленому на 50 °C, протягом 30 днів, як описано в прикладі 1. Вміст ментолу вимірювали для листів безпосередньо після одержання і листів після зберігання. Результати вимірювань показані в таблиці 5 нижче як "первинний вміст ментолу" і "вміст ментолу листів, що зберігаються протягом 2 місяців після одержання". Процент збереження ментолового ароматизатора розраховували наведеним вище рівнянням. Результати показані на фігурі 6 як "форсоване зберігання через 2 місяця після одержання". 16 UA 106850 C2 Таблиця 5 Зразок № Вміст вологи після сушіння Первинний вміст ментолу Вміст ментолу листів, що зберігаються, негайно після одержання Вміст ментолу листів, що зберігаються, через 2 місяці після одержання 5 10 15 20 25 30 35 40 45 8-1 22,6% по вазі 8-2 8-3 8-4 14,6% по вазі 11,2% по вазі 8,6% по вазі 8-5 6,1% по вазі 51,0% 56,5% 59,5% 62,2% 61,0% 3,0% 35,6% 51,9% 56,3% 56,8% 3,9% 4,4% 18,1% 50,2% 56,8% Вміст ментолу листів безпосередньо після одержання становив приблизно 50-60% у всіх випадках зразків № 8-1 - 8-5. В експериментах, в яких листи безпосередньо після одержання зберігали в форсованих умовах, показали наступні результати: лист (зразок № 8-5), що має вміст вологи приблизно 6%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 93%, лист (зразок № 8-4), що має вміст вологи приблизно 9%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 90%, лист (зразок № 8-3), що має вміст вологи приблизно 11%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 87%, лист (зразок № 8-2), що має вміст вологи приблизно 15%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 63%, і лист (зразок № 8-1), що має вміст вологи приблизно 23%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 6%. В експериментах, в яких листи після одержання зберігали в форсованих умовах через 2 місяці після одержання, показали наступні результати: лист (зразок № 8-5), що має вміст вологи приблизно 6%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 95%, лист (зразок № 8-4), що має вміст вологи приблизно 9%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 87%, лист (зразок № 8-3), що має вміст вологи приблизно 11%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 32%, лист (зразок № 8-2), що має вміст вологи приблизно 15%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 8%, і лист (зразок № 8-1), що має вміст вологи приблизно 23%, мав процент збереження ментолового ароматизатора 8%. Дані результати показують, що якщо вміст вологи листа стає високим, процент збереження ментолового ароматизатора несподівано знижується і, таким чином, лист переважно сушити так, щоб вміст вологи листа був меншим ніж 10%, переважно 9% або менше. Зокрема, виявлено, що навіть якщо лист через 2 місяці після одержання додатково зберігати в форсованих умовах, можна зберігати високий процент збереження ментолового ароматизатора зниженням вмісту вологи листа до приблизно 9% або менше. Коли вміст вологи листа знижується до менше ніж 3%, процент збереження ментолового ароматизатора є чудовим. Однак в цьому випадку спостерігається "утворення тріщин" або "розшарування" на листі. Таким чином, вміст вологи листа після сушіння переважно становить 3% або більше. [Приклад 9] У даному прикладі, досліджували вплив типу полісахариду на вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол. Як полісахарид застосовували карагінан, геланову камедь, пектин і конджак-глюкоманан. 9-1. Спосіб (чутливі до температури характеристики переходу золю в гель) У даному експерименті досліджували чутливі до температури характеристики переходу золю в гель кожного водного розчину полісахариду. (1) Водний розчин карагінану вода 0,1 л κ-карагінан (CARRAGEENAN CS-530/San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 5 г (2) Водний розчин геланової камеді Як описано в прикладі 4. (3) Водний розчин пектину вода 0,1 л пектин (для хімічного застосування, одержаний з цитрусових, Wako Pure 15 Chemical Industries, Ltd.) 3 г 17 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (4) Водний розчин конджак-глюкоманану вода 0,1 л конджак-глюкоманан (Konjak raw material commerce & industry cooperative society in Gunma prefecture) 1 г Водний розчин полісахариду, що має наведений вище склад, одержували згідно зі способом прикладу 4. Температуру водного розчину полісахариду зменшували до 25 °C протягом приблизно 900 секунд. Потім, температуру підвищували протягом приблизно 900 секунд. Зміни в'язкості (текучості) водного розчину полісахариду після зниження і підвищення температури вимірювали реометром (RheoStress 1, одержаний Thermo-Haake). Результати водного розчину карагінану показані на фігурах 7A і 7B, результати водного розчину геланової камеді показані на фігурах 2A і 2B, результати водного розчину пектину показані на фігурах 7G і 7H, і результати водного розчину конждак-глюкоманану показані на фігурах 7K і 7L. 9-2. Результати (чутливі до температури характеристики переходу золю в гель) Як показано на фігурі 7A, якщо температуру водного розчину карагінану зменшували до 25 °C, в'язкість ставала низькою (приблизно 1000 мПа•с або менше) аж до температури приблизно 50 °C, яка являла собою температуру переходу золю в гель. Однак в'язкість несподівано збільшувалася при температурі, меншої температури переходу, і в'язкість досягала 10000000 мПа•с (гелеутворення). Як показано на фігурі 7B, якщо температуру одержаного гелю підвищували, гель нелегко повертався в колоїдний стан, навіть якщо його гріли при температурі, що перевищує температуру переходу. Таким чином, можна зберігати гелеподібний стан. Як показано на фігурах 2A і 2B, при охолоджуванні водного розчину геланової камеді і утворенні гелю, його важко повернути в колоїдний стан, навіть якщо його гріти при температурі, що перевищує температуру переходу з часом. Таким чином, можна зберігати гелеподібний стан (дивись приклад 4). Як описано вище, водний розчин карагінану і водний розчин геланової камеді має "чутливі до температури характеристики переходу золю в гель". З іншого боку, водний розчин пектину не має "чутливі до температури характеристики переходу золю в гель", як показано на фігурах 7G і 7H. Крім того, водний розчин конджак-глюкоманану не має "чутливі до температури характеристики переходу золю в гель", як показано на фігурах 7K і 7L. 9-3. Спосіб (одержання листа) У даному експерименті листи, які містять ментол, одержували, застосовуючи кожний з водних розчинів полісахариду, і температуру зразків вимірювали в процесі стадії термосушіння. Одержання листа проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. (1) Одержання листа, який містить карагінан Вода 10 л κ-карагінан (CARRAGEENAN CS-530/San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 500 г 5% водний розчин лецитину (SUN LECITHIN A-l, Taiyo Kagaku Co., Ltd.) 200 мл Ментол (Takasago International Corporation.) 2500 г 500 г (5 частин по вазі) κ-карагінану додавали до 10 л (100 частин по вазі) води (нагрітої і такої, що витримується при 80 °C) і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки (необхідний час: приблизно 20 хвилин), при перемішуванні їх змішувачем (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений ротором для перемішування розчину/2000 об/хв). Додавали при тій же температурі 2500 г (25 частин по вазі) l-ментолу. Мішалку з обертовими лопатками замінювали на гомогенізатор (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/ забезпечений головкою типу ротор-статор/4000 об/хв), і суміш емульгували протягом 10 хвилин. Потім, додавали до неї 200 мл (2 частин по вазі) 5% водного розчину лецитину, і їх перемішували. Ментол диспергували у водному розчині карагінану. Дисперговану суспензію поливали на субстрат (PET плівка, FE2001, FUTAMURA CHEMICAL CO., LTD.) так, щоб одержати товщину 1 мм (вологий стан). Потім, суспензію охолоджували до приблизно 20 °C, застосовуючи холодне повітря з температурою приблизно 10 °C, що генерується місцевим охолоджувачем (Suiden SS-25DD-1). Потім, охолоджену суспензію піддавали сухому формуванню, застосовуючи сушарку гарячим повітрям згідно з тим же способом, як в прикладі 1 так, щоб одержати вміст вологи приблизно 6%, і за допомогою цього одержували лист, який містить карагінан. Вміст вологи вимірювали GC-TCD (дивись приклад 1). Застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 3 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 6 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 3 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 12 хвилин). 18 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Контрольний лист (без охолоджування) одержували сухим формуванням политої суспензії без проведення охолоджування. Умови сушіння гарячим повітрям контрольного листа були наступними: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,5 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,5 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 10 хвилин). Вимірювання температури зразка проводили, застосовуючи безконтактний термометр, способом, аналогічним способу прикладу 5. Фігура 7C показує зміну температури зразка в процесі стадії сушіння. На фігурі 7C "охолоджування" являє собою зразок, який охолоджували до приблизно 20 °C продуванням холодного повітря (10 °C) над ним перед стадією сушіння, тоді як "без охолоджування" являє собою зразок, який сушили безпосередньо після поливу суспензії без проведення охолоджування. Фігура 7C показує, що охолоджування суспензії не впливає на температуру кожного зразка в процесі стадії сушіння. (2) Одержання листа, який містить геланову камедь Вода 10 л Геланова камедь (KELCOGEL, San-Ei Gen F.F.I., Inc.) 300 г 5% водний розчин лецитину (SUN LECITHIN A-l, Taiyo Kagaku Co., Ltd.) 120 мл ментол (Takasago International Corporation.) 1500 г 300 г (3 частини по вазі) геланової камеді додавали до 10 л (100 частин по вазі) води (нагрітої і такої, що витримується при 80 °C) і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки (необхідний час: приблизно 20 хвилин), при перемішуванні їх змішувачем (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений ротором для перемішування розчину/2000 об/хв). Додавали при тій же температурі 1500 г (15 частин по вазі) l-ментолу. Мішалку з обертовими лопатками замінювали на гомогенізатор (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений головкою типу ротор-статор/4000 об/хв), і суміш емульгували протягом 10 хвилин. Потім, додавали до неї 120 мл (1,2 частини по вазі) 5% водного розчину лецитину, і їх перемішували. Ментол диспергували у водному розчині геланової камеді. Дисперговану суспензію поливали на субстрат (PET плівка, FE2001, FUTAMURA CHEMICAL CO., LTD.) так, щоб одержати товщину 1 мм (вологий стан). Потім, суспензію охолоджували до приблизно 20 °C, застосовуючи холодне повітря з температурою приблизно 10 °C, що генерується місцевим охолоджувачем (Suiden SS-25DD-1). Потім, охолоджену суспензію піддавали сухому формуванню, застосовуючи сушарку гарячим повітрям згідно з тим же способом, як в прикладі 1 так, щоб одержати вміст вологи приблизно 6%, і за допомогою цього одержували лист, який містить геланову камедь. Вміст вологи вимірювали GC-TCD (дивись приклад 1). Застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,8 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 5,5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,8 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 11 хвилин). Контрольний лист (без охолоджування) одержували сухим формуванням политої суспензії без проведення охолоджування. Умови сушіння гарячим повітрям контрольного листа були наступними: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,3 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 4,5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,3 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 9 хвилин). Вимірювання температури зразка проводили, застосовуючи безконтактний термометр, способом, аналогічним способу прикладу 5. Фігура 7E показує зміну температури зразка в процесі стадії сушіння. На фігурі 7E "охолоджування" являє собою зразок, який охолоджували до приблизно 20 °C продуванням холодного повітря (10 °C) над ним перед стадією сушіння, тоді як "без охолоджування" являє собою зразок, який сушили безпосередньо після поливу суспензії без проведення охолоджування. Фігура 7E показує, що охолоджування суспензії не впливає на температуру кожного зразка в процесі стадії сушіння. (3) Одержання листа, який містить пектин вода 10 л пектин (хімічне застосування, одержаний з цитрусових, Wako Pure Chemical Industries, Ltd.) 300 г 5% водний розчин лецитину (SUN LECITHIN A-l, Taiyo Kagaku Co., Ltd.) 120 мл Ментол (Takasago International Corporation.) 1500 г 300 г (3 частини по вазі) пектину додавали до 10 л (100 частин по вазі) води (нагрітої і такої, що витримується при 80 °C) і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки (необхідний час: приблизно 20 хвилин), при перемішуванні їх змішувачем (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений ротором для перемішування розчину/2000 об/хв). Додавали при тій же температурі 1500 г (15 частин по вазі) l-ментолу. Мішалку з обертовими 19 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 лопатками замінювали на гомогенізатор (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений головкою типу ротор-статор/4000 об/хв), і суміш емульгували протягом 10 хвилин. Потім, додавали до неї 120 мл (1,2 частини по вазі) 5% водного розчину лецитину, і їх перемішували. Ментол диспергували у водному розчині пектину. Дисперговану суспензію поливали на субстрат (PET плівка, FE2001, FUTAMURA CHEMICAL CO., LTD.) так, щоб одержати товщину 1 мм (вологий стан). Потім, суспензію охолоджували до приблизно 20 °C, застосовуючи холодне повітря з температурою приблизно 10 °C, що генерується місцевим охолоджувачем (Suiden SS-25DD-1). Потім, охолоджену суспензію піддавали сухому формуванню, застосовуючи сушарку гарячим повітрям згідно з тим же способом, як в прикладі 1 так, щоб одержати вміст вологи приблизно 6%, і за допомогою цього одержували лист, який містить пектин. Вміст вологи вимірювали GC-TCD (дивись приклад 1). Застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,8 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 5,5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,8 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 11 хвилин). Контрольний лист (без охолоджування) одержували сухим формуванням политої суспензії без проведення охолоджування. Умови сушіння гарячим повітрям контрольного листа були наступними: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,5 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,5 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 10 хвилин). Вимірювання температури зразка проводили, застосовуючи безконтактний термометр, способом, аналогічним способу прикладу 5. Фігура 7I показує зміну температури зразка в процесі стадії сушіння. На фігурі 7I "охолоджування" являє собою зразок, який охолоджували до приблизно 20 °C продуванням холодного повітря (10 °C) над ним перед стадією сушіння, тоді як "без охолоджування" являє собою зразок, який сушили безпосередньо після поливу суспензії без проведення охолоджування. Фігура 7I показує, що охолоджування суспензії не впливає на температуру кожного зразка в процесі стадії сушіння. (4) Одержання листа, який містить конджак-глюкоманан Вода 10 л конджак-глюкоманан (Konjak raw material commerce & industry cooperative society in Gunma prefecture) 100 г 5% водний розчин лецитину (SUN LECITHIN А-1, Taiyo Kagaku Co., Ltd.) 40 мл ментол (Takasago International Corporation.) 500 г 100 г (1 частина по вазі) конджак-глюкоманану додавали до 10 л (100 частин по вазі) води (нагрітої і такої, що витримується при 80 °C) і розчиняли в ній невеликими порціями так, щоб не утворювалися грудки (необхідний час: приблизно 20 хвилин), при перемішуванні їх змішувачем (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/забезпечений ротором для перемішування розчину/2000 об/хв). Додавали при тій же температурі 500 г (5 частин по вазі) l-ментолу. Мішалку з обертовими лопатками замінювали на гомогенізатор (PRIMIX T.K. AUTO MIXER Model 40/ забезпечений головкою типу ротор-статор/4000 об/хв), і суміш емульгували протягом 10 хвилин. Потім, додавали до неї 40 мл (0,4 частини по вазі) 5% водного розчину лецитину, і їх перемішували. Ментол диспергували у водному розчині конджак-глюкоманан. Дисперговану суспензію поливали на субстрат (PET плівка, FE2001, FUTAMURA CHEMICAL CO., LTD.) так, щоб одержати товщину 1 мм (вологий стан). Потім, суспензію охолоджували до приблизно 20 °C, застосовуючи холодне повітря з температурою приблизно 10 °C, що генерується місцевим охолоджувачем (Suiden SS-25DD-1). Потім, охолоджену суспензію піддавали сухому формуванню, застосовуючи сушарку гарячим повітрям згідно з тим же способом, як в прикладі 1 так, щоб одержати вміст вологи приблизно 6%, і за допомогою цього одержували лист, який містить конджак-глюкоманан. Вміст вологи вимірювали GC-TCD (дивись приклад 1). Застосовували наступні умови сушіння гарячим повітрям: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 3 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 6 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 3 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 12 хвилин). Контрольний лист (без охолоджування) одержували сухим формуванням политої суспензії без проведення охолоджування. Умови сушіння гарячим повітрям контрольного листа були наступними: при температурі гарячого повітря 110 °C протягом 2,5 хвилин, при температурі гарячого повітря 100 °C протягом 5 хвилин і при температурі гарячого повітря 80 °C протягом 2,5 хвилин (сумарна тривалість сушіння: 10 хвилин). Вимірювання температури зразка проводили, застосовуючи безконтактний термометр, способом, аналогічним способу прикладу 5. Фігура 7M показує зміну температури зразка в 20 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 процесі стадії сушіння. На фігурі 7M "охолоджування" являє собою зразок, який охолоджували до приблизно 20 °C продуванням холодного повітря (10 °C) над ним перед стадією сушіння, тоді як "без охолоджування" являє собою зразок, який сушили безпосередньо після поливу суспензії без проведення охолоджування. Фігура 7M показує, що охолоджування суспензії не впливає на температуру кожного зразка в процесі стадії сушіння. 9-4. Спосіб (вимірювання вмісту ментолу) Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання (первинний вміст ментолу) і вміст ментолу листа, що зберігається в форсованих умовах (вміст ментолу після зберігання). Форсовані умови були, як описано в прикладі 1. Вимірювання вмісту ментолу проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. Результати для листа, який містить карагінан, показані на фігурі 7D, результати для листа, який містить геланову камедь, показані на фігурі 7F, результати для листа, який містить пектин показані на фігурі 7J і результати для листа, який містить конджак-глюкоманан, показані на фігурі 7N. 9-5. Результати (вміст ментолу) У випадку листа, який містить карагінан, як показано на фігурі 7D, коли суспензію охолоджували перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 80% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив 60% по вазі або більше (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 80%). З іншого боку, коли суспензію не охолоджували перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 80% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 45% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 60%). У випадку листа, який містить геланову камедь, як показано на фігурі 7F, коли суспензію охолоджували перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 70% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 65% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 90% або більше). З іншого боку, коли суспензія не охолоджували перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 55% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 35% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 65%). У випадку листа, який містить пектин, як показано на фігурі 7J, незалежно від того, охолоджували суспензію чи ні перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 60% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 30% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = від приблизно 55% до приблизно 65%). У випадку листа, який містить конджак-глюкоманан, як показано на фігурі 7N, незалежно від того, охолоджували суспензію чи ні перед стадією сушіння, первинний вміст ментолу становив приблизно 30% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 15% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 50%). Наведені вище результати показують, що коли карагінан або геланову камедь застосовують як полісахарид, і суспензію охолоджують перед стадією сушіння, і потім сушать, одержаний лист має високий вміст ментолу і високий вихід ментолу, і також зберігає високий вміст ментолу після зберігання. Отже, в наступних прикладах, карагінан або геланову камедь застосовували як полісахарид, і суспензію охолоджували перед стадією сушіння, і потім сушили. [Приклад 10] У даному прикладі, досліджували вплив концентрації полісахариду на вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол. 10-1. Спосіб (чутливі до температури характеристики переходу золю в гель) У даному експерименті досліджували чутливі до температури характеристики переходу золю в гель суспензій сирого матеріалу (розчин для одержання листа), що містять полісахарид при різних концентраціях. Як полісахарид застосовували 1 частину по вазі (1%), 2 частини по вазі (2%), 3 частини по вазі (3%), 5 частин по вазі (5%) і 7 частин по вазі (7%) карагінану відносно води (100 частин по вазі). Крім того, застосовували 1 частину по вазі (1%), 2 частини по вазі (2%), 3 частини по вазі (3%), 5 частин по вазі (5%) і 7 частин по вазі (7%) геланової камеді відносно води (100 частин по вазі). У наступному описі і на фігурах 8A-8F концентрація полісахариду представлена в процентах по вазі (%) відносно води. Суспензії сирого матеріалу, які містять карагінан, і суспензії сирого матеріалу, які містять геланову камедь, одержували згідно з описом колонки 9-3 прикладу 9. Як від концентрацій полісахариду, ментол додавали в 5-кратній кількості відносно полісахариду (вагове співвідношення), і 5% водний розчин лецитину додавали в кількості дві п'ятих відносно полісахариду (вагове співвідношення). 21 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Температуру суспензій сирого матеріалу, що містить полісахариди при різних концентраціях, зменшували з 70 °C до 25 °C протягом приблизно 900 секунд. Потім, температуру підвищували до 70 °C протягом приблизно 900 секунд. Зміни в'язкості (текучості) суспензій після зниження і підвищення температури вимірювали реометром (RheoStress 1, одержаним Thermo-Haake). Результати для суспензії, що містить карагінан, показані на фігурах 8A і 8B, і результати суспензії, що містить геланову камедь, показані на фігурах 8D і 8E. 10-2. Результати (чутливі до температури характеристики переходу золю в гель) Як показано на фігурах 8A і 8B, у випадку суспензії сирого матеріалу, що містить 1% по вазі карагінану, навіть якщо суспензію охолоджували до 25 °C, вона була желатинізованою не в достатній мірі. Коли температуру даного сирого матеріалу збільшували з часом, було важко підтримувати гелеподібний стан. У випадку суспензії сирого матеріалу, що містить 7% по вазі карагінану, в'язкість збільшувалася на ранній стадії процесу зниження температури°С 70 до 60 °C), і було важко підтримувати колоїдний стан. Відповідно, було складно диспергувати ментол під час одержання даної суспензії сирого матеріалу. Отже, переважно, щоб карагінан містився в суспензії сирого матеріалу при концентрації 25% по вазі. Як показано на фігурах 8D і 8E, у випадку суспензії сирого матеріалу, що містить 1% по вазі геланової камеді, навіть якщо суспензію охолоджували до 25 °C, вона була желатинізованою в недостатній мірі. Коли температуру даного сирого матеріалу збільшували з часом, було важко підтримувати гелеподібний стан. У випадку суспензії сирого матеріалу, що містить 7% по вазі геланової камеді, в'язкість збільшувалася на ранній стадії процесу зниження температури (з 70 до 60 °C), було важко підтримувати колоїдний стан. Відповідно, було важко диспергувати ментол під час одержання даної суспензії сирого матеріалу. Отже, переважно, щоб геланова камедь містилася в суспензії сирого матеріалу при концентрації 2-5% по вазі. 10-3. Спосіб (одержання листа і вимірювання вмісту ментолу) Листи, які містять карагінан і листи, які містять геланову камедь, одержували, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять полісахариди при різних концентраціях (дивись колонку 10-1). Одержання листа проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 9. Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання (первинний вміст ментолу) і вміст ментолу листа, що зберігається в форсованих умовах (вміст ментолу після зберігання). Форсовані умови були, як описано в прикладі 1. Вимірювання вмісту ментолу проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. Результати для листа, який містить карагінан, показані на фігурі 8C, і результати листа, які містять геланову камедь, показані на фігурі 8F. 10-4. Результати (вміст ментолу) У будь-якому з випадків з 3% по вазі або 5% по вазі листа, який містить карагінан, як показано на фігурі 8C, первинний вміст ментолу становив приблизно 80% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив приблизно 60% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 80%). У випадку 2% по вазі карагінану, первинний вміст ментолу становив 74% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів перевищував 50% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = 68%). У випадку 6% по вазі карагінану, первинний вміст ментолу становив 69% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив 43% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = 62%). У будь-якому з випадків з 3% по вазі або 5% по вазі листа, що містить геланову камедь листа, як показано на фігурі 8F, первинний вміст ментолу становив приблизно 70% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів був близьким до 70% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = приблизно 90%). У випадку 2% по вазі геланової камеді, первинний вміст ментолу становив приблизно 70% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів перевищував 50% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = 78%). У випадку 6% по вазі геланової камеді, первинний вміст ментолу становив 76% по вазі, і вміст ментолу після зберігання протягом 30 днів становив 63% по вазі (процент збереження ментолового ароматизатора = 83%). Дані результати показують, що карагінан або геланова камедь містяться в суспензії сирого матеріалу при концентрації переважно 2-6% по вазі, більш переважно 3-5% по вазі. [Приклад 11] У даному прикладі досліджували вплив частки в суміші ментолу, що міститься в суспензії сирого матеріалу, на вміст ментолу після зберігання і вихід ментолу листів, які містять ментол. 11-1. Спосіб (одержання листа і вимірювання вмісту ментолу) 22 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Листи, які містять карагінан і листи, які містять геланову камедь, одержували, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять різні частки в суміші ментолу. Одержання листа проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 9. Що стосується листів, які містять карагінан, ментол додавали в кількості, еквівалентній 1, 2,5, 5, 10, 15 і 20 кратній вазі 5% по вазі карагінану (в суспензії сирого матеріалу). Що стосується листів, які містять геланову камедь, ментол додавали в кількості, еквівалентій 0,5, 1, 2,5, 5, 10, 15 і 20 кратній вазі 3% по вазі геланової камеді (в суспензії сирого матеріалу). Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання (первинний зміст ментолу) і вміст ментолу листа, що зберігається в форсованих умовах (вміст ментолу після зберігання). Форсовані умови були, як описано в прикладі 1. Вимірювання вмісту ментолу проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. Результати для листа, який містить карагінан, показані на фігурах 9A-9E, і результати для листа, який містить геланову камедь, показані на фігурах 9F-9J. На даних малюнках, вираз [1:х] являє собою вагові співвідношення полісахариду і ментолу в суспензії сирого матеріалу. Наприклад, вираз [1:5] являє собою те, що ментол міститься в суспензії сирого матеріалу в кількості, еквівалентній 5 кратній вазі полісахариду. На даних малюнках, термін "безпосередньо після одержання" означає лист безпосередньо після одержання, і термін "після 1 місяця при 50°" означає лист після зберігання при 50 °C протягом 30 днів. 11-2. Результати (1) Лист, який містить карагінан Що стосується листів, які містять карагінан, як показано на фігурі 9A, "первинний вміст ментолу" був самим великим у випадку листа, що містить ментол в 10-кратній кількості по вазі, другим самим великим у випадку листа, що містить ментол в 5-кратній кількості по вазі, третім самим великим у випадку листа, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі, і четвертим самим великим у випадку листа, що містить ментол в 1-кратній кількості по вазі. Дані результати показували, що первинний вміст ментолу залежав від частки в суміші ментолу. З іншого боку, у разах листів, що містять ментол в 15-кратній і 20-кратній кількості по вазі, "первинний вміст ментолу" становив тільки 20% по вазі або менше. У всіх випадках часткою в суміші ментолу, "вміст ментолу після зберігання" надто трохи знижений відносно первинного вмісту ментолу. Таким чином, як показано на фігурі 9B, процент збереження ментолового ароматизатора після зберігання протягом 30 днів перевищував 70% у всіх випадках часткою в суміші ментолу. Серед них, лист, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі мав процент збереження ментолового ароматизатора приблизно 100%. Співвідношення вмісту ментолу в листі до частки ментолу, що додається до суспензії сирого матеріалу, розраховували як "вихід ментолу (%)", застосовуючи рівняння нижче. Вихід ментолу(%)={(виміряна величина вмісту ментолу в листі)/(частка в суміші ментолу)}×100 Як показано на фігурі 9C, "вихід ментолу" безпосередньо після одержання листа показував величину, що перевищує 50% у всіх випадках зразків, в яких частка в суміші ментолу становила 1-10-кратну кількість по вазі. "Вихід ментолу" після зберігання показував найбільшу величину у випадку листа, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі. Лист, що містить ментол в 5кратній або 10-кратній кількості по вазі, показував нижчий "вихід ментолу" після зберігання, ніж лист, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі, але вміст ментолу в листі (абсолютна кількість) був великим (дивись фігуру 9A). Фігури 9D і 9E показують взаємозв'язок між часткою в суміші (%) ментолу і вмістом ментолу (%) і взаємозв'язок між часткою в суміші (%) ментолу і виходом ментолу (%), відповідно. На даних малюнках, частка в суміші ментолу (%) представлена формулою: {частка в суміші ментолу/(частка в суміші ментолу + частка в суміші карагінану)}×100. Як показано на фігурі 9D, листи, в яких частка в суміші ментолу становила 2,5-10-кратну кількість по вазі (тобто, частка в суміші ментолу становила 71-91%), показували високий вміст ментолу після зберігання. Як показано на фігурі 9E, листи, в яких частка в суміші ментолу становила 1-5-кратну кількість по вазі (тобто, частка в суміші ментолу становить 50-83%), показували високий вихід ментолу після зберігання. Результати фігур 9A - 9E показують, що частка в суміші ментолу відносно карагінану переважно становить 1-10-кратну кількість по вазі, більш переважно 2,5-5-кратну кількість по вазі. (2) Лист, який містить геланову камедь Що стосується листів, які містять геланову камедь, як показано на фігурі 9F, "первинний вміст ментолу" був найбільшим у випадку листа, що містить ментол в 5-кратній кількості по вазі, найменшим у випадку листа, що містить ментол в 0,5-кратній кількості по вазі, і залежить від 23 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 частки в суміші ментолу в листах, в яких частка в суміші ментолу становила 0,5-5-кратну кількість по вазі. У зразках, в яких частка в суміші ментолу становила 0,5-5-кратну кількість по вазі, "вміст ментолу після зберігання" знижувався надто трохи відносно первинного вмісту ментолу. Однак, в листах, в яких частка в суміші ментолу становила 10-кратну кількість по вазі або більше, вміст ментолу знижувався із збільшенням днів зберігання. Таким чином, як показано на фігурі 9G, процент збереження ментолового ароматизатора після зберігання протягом 30 днів перевищував 90% в листах, в яких частка в суміші ментолу становила 0,5-5кратну кількість по вазі. Однак процент збереження ментолового ароматизатора становив приблизно 50% в листах, в яких частка в суміші ментолу становила 10-кратну кількість по вазі або більше. Як описано вище, листи, в яких частка в суміші ментолу становила 0,5-5-кратну кількість по вазі, мали високий процент збереження ментолового ароматизатора. Серед них, лист, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі, мав процент збереження ментолового ароматизатора приблизно 100%. Як показано на фігурі 9H, "вихід ментолу" безпосередньо після одержання листа показував величину, що перевищує 50% у випадках листів, що містять ментол в 1-, 2,5- і 5-кратній кількості по вазі. "Вихід ментолу" після зберігання становив найбільшу величину у випадку листа, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі. Лист, що містить ментол в 5-кратній кількості по вазі, мав менший "вихід ментолу" після зберігання, ніж лист, що містить ментол в 2,5-кратній кількості по вазі, але вміст ментолу в листі (абсолютна кількість) є великим (дивись фігуру 9F). Фігури 9I і 9J показують взаємозв'язок між часткою в суміші (%) ментолу і вмістом ментолу (%) і взаємозв'язок між часткою в суміші (%)ментолу і виходом ментолу(%), відповідно. На малюнках, частка в суміші ментолу (%) представлена формулою: {частка в суміші ментолу/(частка в суміші ментолу + частка в суміші геланової камеді)}×100. Як показано на фігурі 9I, листи, в яких частка в суміші ментолу становила 2,5-5-кратну кількість по вазі (тобто, частка в суміші ментолу становить 71-83%), мали високий вміст ментолу після зберігання. Як показано на фігурі 9J, листи, в яких частка в суміші ментолу становила 1-5кратну кількість по вазі (тобто, частка в суміші ментолу становить 50-83%) мали високий вихід ментолу після зберігання. Результати фігур 9F-9J показують, що частка в суміші ментолу відносно геланової камеді переважно становить 1-10-кратну кількість по вазі, більш переважно 2,5-5-кратна кількість по вазі. [Приклад 12] У даному прикладі досліджували вплив частки в суміші лецитину, що міститься в суспензії сирого матеріалу, на вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол. 12-1. Спосіб (одержання листа і вимірювання вмісту ментолу) Листи, які містять карагінан і листи, які містять геланову камедь, одержували, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять різні частки в суміші лецитину. Одержання листа проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 9. Що стосується листів, які містять карагінан, лецитин додавав в кількості, еквівалентній 0,001, 0,005, 0,01, 0,02, 0,05, 0,1, 0,2 і 0,4-кратним кількостям по вазі 5% по вазі карагінану (в суспензії сирого матеріалу). Ментол додавали в кількості, еквівалентній 5-кратній кількості по вазі карагінану. Аналогічно, що стосується листів, які містять геланову камедь, ментол додавали в кількості, еквівалентній 0,001, 0,005, 0,01, 0,02, 0,05, 0,1, 0,2 і 0,4-кратній кількості по вазі 3% по вазі геланової камеді (в суспензії сирого матеріалу). Ментол додавали в кількості, еквівалентній 5кратній кількості по вазі геланової камеді. Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання (первинний вміст ментолу) і вміст ментолу листа, що зберігається в форсованих умовах (вміст ментолу після зберігання). Форсовані умови були, як описано в прикладі 1. Вимірювання вмісту ментолу проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. Результати для листа, який містить карагінан, показані на фігурах 10A і 10B, і результати для листа, які містять геланову камедь, показані на фігурах 10C і 10D. На фігурах 10A і 10C числові величини в фігурних дужках являють собою вагові співвідношення лецитину відносно полісахариду. Наприклад, вираз [0,01] являє собою те, що лецитин міститься в суспензії сирого матеріалу в кількості, еквівалентній 0,01-кратній кількості по вазі полісахариду. На фігурах 10B і 10D термін "безпосередньо після одержання" означає лист безпосередньо після одержання, і термін "через 1 місяць при 50 °C" означає лист після зберігання при 50 °C протягом 30 днів. 12-2. Результати (1) Листи, які містять карагінан 24 UA 106850 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Що стосується листів, які містять карагінан, як показано на фігурі 10A, вміст ментолу був значною мірою знижено після зберігання у випадку, коли частка в суміші лецитину відносно карагінану становила 0,1-0,4-кратну кількість по вазі. Фігура 10B показує взаємозв'язок між часткою в суміші лецитину (вагове співвідношення відносно карагінану)і вмістом ментолу (%). Як показано на фігурі 10B, високий вміст ментолу зберігався після зберігання в листах, в яких частка в суміші лецитину відносно карагінану становила 0,005-0,02-кратну кількість по вазі. (2) Лист, який містить геланову камедь Що стосується листів, які містять геланову камедь листів, як показано на фігурі 10C, вміст ментолу було значною мірою знижено після зберігання у випадку, коли частка в суміші лецитину відносно геланової камеді становила 0,1-0,4-кратну кількість по вазі. Фігура 10D показує взаємозв'язок між часткою в суміші лецитину (вагове співвідношення відносно геланової камеді) і вмістом ментолу (%). Як показано на фігурі 10D, високий вміст ментолу зберігався після зберігання листів, в яких частка в суміші лецитину відносно геланової камеді становила 0,005-0,05-кратну кількість по вазі. З результатів фігур 10A-10D знайдено, що частка в суміші лецитину відносно полісахариду, переважно становить 0,5-5% по вазі. Конкретно, коли карагінан застосовують як полісахарид, частка в суміші лецитину відносно полісахариду переважно становить 0,5-2% по вазі. Коли геланову камедь застосовують як полісахарид, частка в суміші лецитину відносно полісахариду, переважно становить 0,5-5% по вазі, більш переважно 0,5-2% по вазі. [Приклад 13] У даному прикладі досліджували вплив типу емульгатора на вміст ментолу після зберігання листів, які містять ментол. 13-1. Спосіб (одержання листа і вимірювання вмісту ментолу) Листи, які містять карагінан і листи, які містять геланову камедь, одержували, застосовуючи суспензії сирого матеріалу, що містять різні типи емульгаторів. Одержання листа проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 9. Ментол додавали в кількості, еквівалентній 5-кратній кількості по вазі полісахариду, і кожний емульгатор додавали в кількості, еквівалентній 0,02кратній кількості по вазі полісахариду. Вісім типів емульгаторів нижче застосовували як емульгатор. Номери 1-8, дані емульгаторам нижче, відповідають номерам фігур 11A і 11B. 1. Лецитин (SUN LECITHIN А-1, одержаний Taiyo Kagaku Co., 10 Ltd.) 2. Ефір жирної кислоти і гліцерину (моногліцерид) (Exel S-95, одержаний Kao Corporation) Назвасполуки: ліпофільний гліцеринмоностеарат 3. Ефір жирної кислоти і гліцерину (полігліцерид) (SunSoft А-181E, одержаний Taiyo Kagaku Co., Ltd.) Назва сполуки: пентагліцеринмоностеарат 4. Ефір жирної кислоти і гліцерину (моногліцерид органічної кислоти) (Step SS, одержаний Kao Corporation) Назва сполуки: сукцинат моногліцериду 5. Ефір жирної кислоти і сорбітану (Emasol S-10V, одержаний Kao Corporation) Назва сполуки: сорбітанмоностеарат 6. Ефір жирної кислоти і сорбітану (полісорбат) (Emasol S-120V, одержаний Kao Corporation) Назва сполуки: моностеарат поліоксіетиленсорбітану 7. Ефір жирної кислоти і пропіленгліколю (Sunsoft № 25CD, одержаний Taiyo Kagaku Co., Ltd.) Назва сполуки: моностеарат пропіленгліколю 8. Ефір жирної кислоти і сахарози (Ryoto sugar ester S-1570, одержаний Mitsubishi-Kagaku Foods Corporation) Назва сполуки: ефір стеаринової кислоти і сахарози Вимірювали вміст ментолу листа безпосередньо після одержання (первинний вміст ментолу) і вміст ментолу листа, що зберігається в форсованих умовах (вміст ментолу після зберігання). Форсовані умови були, як описано в прикладі 1. Вимірювання вмісту ментолу проводили згідно з тим же способом, як в прикладі 1. Результати для листа, який містить карагінан, показані на фігурі 11A, і результати листа, який містить геланову камедь, показані на фігурі 11B. На фігурах 11A і 11B термін "безпосередньо після одержання" означає лист 25 UA 106850 C2 5 10 безпосередньо після одержання, і термін "через 1 місяць при 50 °C" означає лист після зберігання при 50 °C протягом 30 днів. 13-2. Результати Результати фігур 11A і 11B показують, що можна застосовувати різні емульгатори в додавання до лецитину. Що стосується листів, які містять карагінан, особливо переважно застосовувати 1. лецитин, 3. ефір жирної кислоти і гліцерину (полігліцерид) і 4. ефір жирної кислоти і гліцерину (моногліцерид органічної кислоти) як емульгатори. Що стосується листів, які містять геланову камедь, особливо переважно застосовувати 1. лецитин, 2. ефір жирної кислоти і гліцерину (моногліцерид), 3. ефір жирної кислоти і гліцерину (полігліцерид), 4. ефір жирної кислоти і гліцерину (моногліцерид органічної кислоти), 5. ефір жирної кислоти і сорбітану, 7. ефір жирної кислоти і пропіленгліколю і 8. ефір жирної кислоти і сахарози як емульгатори. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 1. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння, який відрізняється тим, що включає: стадію нанесення суспензії сирого матеріалу на субстрат, де суспензія містить полісахарид, що містить щонайменше одне з карагінану і геланової камеді, ароматизатор, емульгатор і 70-95 % по вазі води, має вміст ароматизатора 100-1000 % по вазі відносно полісахариду і має температуру 60-90 °C в колоїдному стані; стадію охолоджування нанесеної суспензії сирого матеріалу до температури зразка 0-40 °C, одержуючи гель; і стадію термосушіння, що включає нагрівання желатинізованого сирого матеріалу і сушіння його при температурі зразка 70-100 °C. 2. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 1, який відрізняється тим, що емульгатор становить 0,5-5 % по вазі лецитину відносно полісахариду. 3. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 1, який відрізняється тим, що емульгатор являє собою ефір, вибраний з групи, яка складається з ефіру жирної кислоти і гліцерину, ефіру жирної кислоти і полігліцерину, ефіру жирної кислоти і сорбітану, ефіру жирної кислоти і пропіленгліколю і ефіру жирної кислоти і сахарози. 4. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 1, який відрізняється тим, що полісахарид міститься в суспензії сирого матеріалу при концентрації 26 % по вазі. 5. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 1, який відрізняється тим, що ароматизатор являє собою ментол. 6. Спосіб одержання листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 5, який відрізняється тим, що вміст ментолу знаходиться в діапазоні 250-500 % по вазі відносно полісахариду. 7. Лист для виробу для куріння, який містить ароматизатор, який відрізняється тим, що його одержують способом за будь-яким з пп. 1-4. 8. Лист для виробу для куріння, який містить ароматизатор, який відрізняється тим, що його одержують способом за п. 5 або 6. 9. Лист для виробу для куріння за п. 8, який відрізняється тим, що вміст ментолу листа після одержання становить 45 % по вазі або більше, і вміст ментолу листа після зберігання при 50 °C протягом 30 днів становить 45 % по вазі або більше. 10. Виріб для куріння, що містить подрібнений тютюн, який відрізняється тим, що нарізані шматки листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 7 змішують з подрібненим тютюном. 11. Виріб для куріння, що містить подрібнений тютюн, який відрізняється тим, що нарізані шматки листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 8 змішують з подрібненим тютюном. 12. Сигарета, що містить сигаретний стрижень, який містить подрібнений тютюн і сигаретний папір, в який загорнутий подрібнений тютюн, який відрізняється тим, що нарізані шматки листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 7, змішують з подрібненим тютюном. 13. Сигарета, що містить сигаретний стрижень, який містить подрібнений тютюн і сигаретний папір, в який загорнутий подрібнений тютюн, який відрізняється тим, що нарізані шматки листа, який містить ароматизатор, для виробу для куріння за п. 8, змішують з подрібненим тютюном. 26 UA 106850 C2 27 UA 106850 C2 28