Спосіб лікування актиномікозу у великої рогатої худоби

Реферат: Спосіб лікування актиномікозу у великої рогатої худоби включає проведення протигрибкової та антимікробної терапії. Як терапевтичний засіб застосовують простерилізовану через фільтр Зейця йодобромну мінералізовану (пластову) воду, яку вводять в товщу актиноміком і по їх периферії у суміші з стрептоміцином двічі з інтервалом у сім діб. UA 102146 U (12) UA 102146 U UA 102146 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, а саме до епізоотології та інфекційних хвороб, та може бути використана при лікуванні актиномікозу у великої рогатої худоби. Актиномікоз великої рогатої худоби - хронічне інфекційне захворювання тварин, що характеризується утворенням специфічних гранульом - актиноміком, переважно в ділянці голови. На актиномікоз хворіє і людина. За відсутності лікування, профілактики та зниження резистентності організму можливий розвиток генералізованої форми актиномікозу, при якій подальший процес приводить до тяжких пошкоджень різних органів і тканин, що різко відображається на життєдіяльності організму і можливостях використання тварини для харчових цілей, в технічну утилізацію направляють тушу із внутрішніми органами. Основним збудником актиномікозу є променистий грибок Actinomices bovis. Проте, розвиток безпосереднього збудника актиномікозу супроводжується утворенням гнійного ексудату в порожнині актиногранулеми, чому сприяє наявність гноєутворюючої секундарної мікрофлори (частіше стрептококів і стафілококів, в меншій ступені кишкової і синьо-гнійної палички). Відомо, що за актиномікозу людини і тварин не існує єдиного загальноприйнятого методу лікування, який можна було б рекомендувати для терапії існуючих форм актиномікозних вражень. Найбільш часто для лікування актиномікозу у великої рогатої худоби застосовують оперативні методи та антибіотикотерапію. З оперативних методів лікування за актиномікозу великої рогатої худоби проводять як часткову, так і повну екстирпацію актиноміком або їхній розріз. Для підвищення ефективності хірургічного видалення актиномікозних гранулем у великої рогатої худоби рекомендують місцеве обколювання і внутрішньоаортальне введення антибіотиків. Встановлено, що актиноміцети чутливі до бензилпеніциліну (20 ОД.мл), тетрацикліну (20 мкг/мл), левоміцетину (10 мкг/мл), стрептоміцину (20 мкг/мл). Відомий спосіб лікування актиномікозу шляхом аутогемотерапії в поєднанні з антибіотиками (пеніцилін, біцилін, тетрациклін). Найбільш близьким до запропонованого способу є метод лікування з використанням препаратів йоду - внутрішньовенні ін'єкції (йод - 1 г, йодит калію - 2 г, дистильована вода - 500 мл), пероральне задавання препарату (йодит калію - 6 г на добу, розчинений у 200 мл води) та місцеве введення безпосередньо в актиномікому (5 % - й спиртовий розчин йоду, 10 % - й йодоформний ефір, 2 % - й розчин Люголя та ін. по 5-20 мл у залежності від розміру актиногранулем. (1. Довідник лікаря ветеринарної медицини / П.І. Вербицький, ПП. Достоєвський. - К.: „Урожай", 2004, - 1280 с.; 2. Інфекційні хвороби тварин / Б.Ф. Бесарабов, А.А. Воронін та ін., Під ред. А.А. Сидорчука. - М.: Колос, 2007, - 671 с.; 3. Каришева А.Ф. Спеціальна епізоотологія / А.Ф. Каришева. - К.: Вища освіта, 2002, - 703 с.; 4. Шакалов К.И. и др. Частная ветеринарная хирургия. - М., "Колос", 1986. - 415 c.) Однак, відомі способи лікування актиномікозу у великої рогатої худоби недостатньо ефективні, оскільки при цьому хіміотерапевтичний ефект більше здійснюється на бактерії, а не на асоціацію їх дії з грибком. Крім того, офіційні препарати йоду не є дешевим засобом профілактики та лікування тварин, особливо за інтенсивного ведення тваринництва. Проте, основним недоліком всіх йодовмісних препаратів, що суттєво обмежує їх застосування, є сильна подразнююча дія на тканини, посилення запальної реакції при місцевому введенні безпосередньо в актиномікому. Хірургічні методи, навіть радикальні операції, часто закінчуються тимчасовою редукцією симптомів і можуть супроводжуватися значним числом рецидивів актиноміком, до того ж і їх проведення вельми складно у виробничих умовах. Застосування виключно антибіотикотикотерапії хоча і забезпечує тимчасове покращання, але також не дозволяє уникнути рецидивів та і на актиноміцети згубно діють лише деякі антибіотики. Проблема лікування актиномікозу у тварин залишається досить актуальною. У зв'язку з кризовим станом сільського господарства України, дефіцитом та високою ціною як кормів, так і лікарських препаратів, виникає необхідність пошуку нових недорогих джерел поповнення дефіцитних речовин раціонів, а також доступних і дешевих засобів профілактики і лікування тварин. У цьому плані, на наш погляд, великі перспективи має застосування у практиці ветеринарної медицини мінералізованих пластових вод (далі МПВ), які є супутнім продуктом під час розробки та експлуатації родовищ нафти. МПВ - це багатокомпонентна фізико-хімічна система, що складається із численних сполук (мінеральних, органічних і газових), які знаходяться в рухливій рівновазі. У МПВ виявлено більше 60 елементів таблиці Д.І. Менделєєва, загальна 1 UA 102146 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 мінералізація їх складає до 150 г/л. За даними Одеського науково-дослідного інституту курортології і медичної реабілітації МПВ не мають біологічно небезпечних сполук, солей важких металів, радіонуклідів, і за висновком інституту екогігієни і токсикології ім. Медведя МОЗ України малотоксичні для організму тварин. (Изучить пластовые воды нефтяных месторождений на шести участках Полтавской области, определить перспективу лечебного применения и дать лечебную оценку. Заключительный отчет о научно-исследовательской работе Одесского НИИ курортологии и медицинской реабилитации. - Одесса. - 1991. - 20 с.) В останні роки МПВ знаходить широке застосування у різних напрямках землеробства, бальнеолікуванні серцево-судинних хвороб, захворювань центральної і периферичної нервової системи, опорно-рухового апарату, захворювань шкіри у людей (1. Бабов К.Д., Беличенко Т.А., Никипелова Е.М. Особенности применения минерализованой хлоридной натриевой воды в восстановительном лечении больных с наиболее распространенными заболеваниями внутренних органов. // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. - 1999. № 1. - С. 27-31; 2. Зорин П.М. Бальнеология кожных больных йодобромной водой Ахтырского источника. // Вестник дерматологии и венерологии. - 1965. - № 11. - С. 77-80.; 3. Егоров Л.В. Применение йодобромной воды у больных с парадонтитом в условиях курортов. // Стоматология. - 1990. - Т.69. № 3. - С. 34-35.; 4. Набок М.Ф. Лечение заболеваний периферической нервной системы йодобромными водами Борислава. // Врачебное дело. 1965. - №8. - С. 121-122; 5. Писаренко П.В. Мінералізована (пластова) вода, використання в землеробстві. - Полтава: Камлот. - 1999. - 128 с.). Були проведені експериментальні дослідження з використанням достатньої кількості тварин, хворих на актиномікоз (109 бичків чорно-рябої породи 12-16 місячного віку), щодо визначення ефективності лікувальної дії йодобромних МИВ Решетняківського родовища як у природному вигляді, так і в суміші з препаратами традиційних методів лікування, зокрема стрептоміцином. В основу корисної моделі поставлена задача створити на основі існуючих більш дешевий і ефективний спосіб лікування тварин шляхом удосконалення відомого, забезпечити більший хіміотерапевтичний ефект на асоціацію бактерій і грибків, що викликають розвиток актиноміком. Поставлену задачу вирішують створенням способу лікування актиномікозу у великої рогатої худоби, що включає в себе проведення протигрибкової та антимікробної терапії, в якому, згідно з корисною моделлю, як терапевтичний засіб застосовують простерилізовану через фільтр Зейця йодобромну мінералізовану пластову воду в кількості 20-30 мл, яку вводять в товщу актиноміком і по їх периферії у суміші з 2 г стрептоміцину двічі з інтервалом у сім діб. Аналіз результатів клінічного дослідження а також показників морфологічного і біохімічного складу крові показав, що консервативний спосіб лікування хворих тварин на актиномікоз із застосуванням мінералізованої пластової йодобромної води у природному стані й, особливо, в суміші з стрептоміцином дав високий позитивний ефект. Ефективність застосованого консервативного лікування на 30-й день спостереження складала відповідно: 80 % і 86,21 % повністю одужавших тварин. Таким чином, на основі проведених досліджень виявлені можливості використання МПВ з лікувальною метою при актиномікозі у великої рогатої худоби, як джерела йоду, препарати якого мають найбільш поширене застосування при цій хворобі. Вміст йоду в МПВ окремих свердловин досягає до 966 мг/л. Це джерело йоду та інших мікроелементів виконує роль біохімічного каталізатора процесів обміну в організмі, нормалізації мікроциркуляції та оксигенізації тканин, а також сприяє прискоренню регенеративних процесів при гнійнонекротичних патологіях. Значно підвищує практичний інтерес до МПВ і той факт, що запаси цього природного мінералу в Україні необмежені. Використання стерильної йодобромної мінералізованої пластової води в суміші з стрептоміцином для лікування актиномікозу у великої рогатої худоби дозволяє розширити спектр специфічної дії на патогенну мікрофлору, нормалізувати запальну реакцію, стабілізувати регенеративні процеси тканин, скоротити терміни видужання хворих тварин, є дешевим і високоефективним засобом. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 Спосіб лікування актиномікозу у великої рогатої худоби, що включає проведення протигрибкової та антимікробної терапії, який відрізняється тим, що як терапевтичний засіб застосовують простерилізовану через фільтр Зейця йодобромну мінералізовану (пластову) воду в кількості 20-30 мл, яку вводять в товщу актиноміком і по їх периферії у суміші з 2 г стрептоміцину двічі з інтервалом у сім діб. 2 UA 102146 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3