Спосіб антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію високого та дуже високого ризику

Реферат: Спосіб антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію високого та дуже високого ризику включає проведення добового моніторингу артеріального тиску (ДМАТ) та призначення препаратів. Додатково визначають коливання артеріального тиску (AT) протягом доби і частоту серцевих скорочень при фізичному навантаженні та в спокої і призначають хворим, у яких середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС) становить більше 80 уд./хв, фіксовану комбінацію бісопрололу та амлодипіну, якщо ЧСС менша 70 уд./хв - фіксовану комбінацію лізиноприлу та амлодипіну, якщо ЧСС в межах 70-80 уд./хв і середньодобовий AT перевищує 155/95 мм рт. ст., призначають поєднання фіксованих комбінацій бісопрололу та амлодипіну і лізиноприлу та амлодипіну. UA 103683 U (12) UA 103683 U UA 103683 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема кардіології та терапії, та може бути використана для індивідуального підбору комбінованої антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію високого та дуже високого ризику. Артеріальна гіпертензія є однією з найпоширеніших хвороб серцево-судинної системи та основною причиною інвалідизації населення. Основним завданням антигіпертензивного лікування є зменшення кількості таких ускладнень як інсульт, інфаркт міокарда, серцева недостатність та порушення ритму серця, вирішення якого покращить якість життя і збільшить його тривалість. Попередити ускладнення можливо при адекватному лікуванні артеріальної гіпертензії, що включає не лише зниження артеріального тиску (AT) до цільових рівнів, але й зворотній розвиток патологічних змін в уражених органах. У більшості хворих для досягнення сприятливого прогнозу недостатньо призначення лише одного антигіпертензивного препарату та вимагається застосування їх комбінацій. Згідно з рекомендаціями ESH/ESC, лікування хворих, в яких AT перевищує 160/100 мм рт. ст. та з високим і дуже високим ризиком, незалежно від рівня AT, лікування потрібно починати з комбінованої антигіпертензивної терапії [В.М. Коваленко, В.М. Корнацький. Хвороби системи кровообігу як медико-соціальна і суспільнополітична проблема. Аналітично-статистичний посібник. - К., 2014.-279с]. Серед п'яти основних груп препаратів, що використовуються для лікування артеріальної гіпертензії, найбільшої уваги заслуговують інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту (ІАПФ), β-адреноблокатори (β-АБ), антагоністи кальцієвих каналів (АКК), але ці препарати мають неоднакову дію у різних хворих, тому при індивідуальному підборі препарату лікар повинен послідовно використовувати ці засоби та їх комбінації, що потребує тривалого часу. На сьогоднішній день основним методом діагностики артеріальної гіпертензії, аналізу та оцінки ефективності проведеного лікування залишається одне або декілька вимірювань AT протягом доби. Проте такі вимірювання не дають повної інформації щодо коливань AT впродовж 24 годин. Тому більшу діагностичну цінність мають вимірювання AT під час сну, фізичної, розумової активності, після прийому препаратів тощо - таку інформацію дає метод добового моніторингу AT (ДМАТ). Цей неінвазивний метод дозволяє не тільки діагностувати артеріальну гіпертензію, але й оцінити ефективність антигіпертензивної терапії. Відомий спосіб лікування артеріальної гіпертензії у хворих з високим та дуже високим ризиком, що включає проведення ДМАТ і застосування таких груп препаратів, як і-АПФ, β-АБ, антагоніста ангіотензину II, на основі даних ДМАТ [Пенькова М.Ю., Масляева Л.В., Старченко Т.Г. Оценка эффективности антигипертензивной терапии с использованием суточного мониторирования артериального давления // Український кардіологічний журнал.-1998. - № 12. С. 65-68]. Недоліками вказаного способу є підбір антигіпертензивної терапії лише з врахуванням добового профілю AT, без визначення впливу навантаження на коливання AT, які сприяють виникненню ускладнень. Крім цього, він передбачає застосування одного гіпотензивного лікарського засобу, що є неефективним для лікування артеріальної гіпертензії у хворих з високим та дуже високим ризиком. В основу корисної моделі поставлено задачу створити спосіб антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію високого та дуже високого ризику шляхом індивідуального підбору комбінованої антигіпертензивної терапії на основі визначення додаткових показників ДМАТ, що дозволить забезпечити підсилення гіпотензивної дії та необхідний ступінь безпеки у хворих. Поставлена задача вирішується тим, що у способі антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію високого та дуже високого ризику, що включає проведення ДМАТ та призначення препаратів, згідно з корисною моделлю, додатково визначають коливання AT протягом доби і частоту серцевих скорочень при фізичному навантаженні та в спокої і призначають хворим, у яких середньодобова частота серцевих скорочень (ЧСС) становить більше 80 уд./хв, фіксовану комбінацію бісопрололу та амлодипіну, якщо ЧСС менша 70 уд./хв фіксовану комбінацію лізиноприлу та амлодипіну, якщо ЧСС в межах 70-80 уд./хв і середньодобовий AT перевищує 155/95 мм рт. ст., призначають поєднання фіксованих комбінацій бісопрололу та амлодипіну і лізиноприлу та амлодипіну. У запропонованому способі лікування призначають в залежності від показників ДМАТ (коливання AT протягом доби і частоти серцевих скорочень при фізичному навантаженні та в спокої), що дозволяє забезпечити підсилення гіпотензивної дії шляхом застосування комбінованих антигіпертензивних засобів або їх поєднання. Фіксована комбінація препаратів групи і-АПФ та АКК лізиноприл 10 мг та амлодипін 5 мг -«Екватор 10/5" (виробник - Гедеон Ріхтер, Угорщина) знижує рівень ангіотензину-П і альдостерону в плазмі крові й одночасно підвищує рівень брадикініну, який розширює судини, під його дією знижується периферичний опір судин, артеріальний тиск, а хвилинний об'єм збільшується, він сприяє зменшенню розвитку 1 UA 103683 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 серцево-судинних ускладнень та уражень органів-мішеней [Дослідження Альянс: оцінка ефективності фіксованої комбінації лізиноприл/амлодипін у хворих на артеріальну гіпертензію на амбулаторно-поліклінічному етапі лікування. / М.М.Долженко, А.А. Нудченко, С.А. Бондарчук, Ю.В. Лимарь. // Український медичний часопис.-2013. - №3. - С 95-99]. Фіксована комбінація препаратів групи β-АБ та АКК бісопролол 5 мг та амлодипін 5 мг - "Алотендин 5/5" (виробник фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина) поєднує в собі антигіпертензивний та антиішемічний ефекти обох компонентів, які дуже часто застосовуються в сучасному лікуванні хворих на АГ та ІХС. [Жарінов О.Й. Еволюція антигіпертензивної терапії. Час нових фіксованих комбінацій / О.Й. Жарінов // Ліки України.-2012. - №8. - С. 14-18]. Спосіб здійснюють наступним чином. Хворим на артеріальну гіпертензію з високим та дуже високим ризиком призначають використання фіксованої комбінації препаратів групи і-АПФ та АКК лізиноприлу 10 мг та амлодипіну 5 мг ("Екватор 10/5", виробник - Гедеон Ріхтер, Угорщина), фіксованої комбінації препаратів групи β-АБ та АКК - бісопрололу 5 мг та амлодипіну 5 мг ("Алотендин 5/5", виробник - фармацевтичний завод ЕГІС, Угорщина) або їх поєднання на основі показників ДМАТ протягом доби. Якщо середньодобова ЧСС становить більше 80 уд./хв, призначають фіксовану комбінацію бісопрололу та амлодипіну ("Алотендин 5/5"), якщо ЧСС менша 70 уд./хв - фіксовану комбінацію лізиноприлу та амлодипіну ("Екватор 10/5"), якщо ЧСС в межах 70-80 уд./хв і середньодобовий AT перевищує 155/95 мм рт. ст., призначають поєднання фіксованих комбінацій бісопрололу та амлодипіну ("Алотендин 5/5") і лізиноприлу та амлодипіну ("Екватор 10/5"). Для створення та підтвердження ефективності пропонованого способу були проведені клінічні дослідження на базі кардіологічного відділення лікарні швидкої медичної допомоги м. Львова. У дослідження були включені 69 хворих (44 жінки та 25 чоловіків) з артеріальною гіпертензією II стадії, 1-3 ступеня. Середній вік - 59,4±5,4 років, тривалість захворювання - від 3 до 10 років. Критеріями включення у дослідження були: наявність у хворих есенціальної артеріальної гіпертензії з високим і дуже високим ризиком, в яких за результатами попереднього лікування не досягнуто цільового рівня AT. У дослідження не включено хворих зі симптоматичною артеріальною гіпертензією, важкою серцевою недостатністю, цукровим діабетом, печінковою та нирковою недостатністю, онкологічними захворюваннями, алкоголізмом і наркоманією. Усі хворі були розподілені на 3 групи: І група (n=25) отримувала "Алотендин 5/5" 1 раз на добу, II група (n=26) - "Екватор 10/5" 1 раз на добу, III група (n=18) - зранку "Алотендин 5/5" та ввечері "Екватор 10/5". ДМАТ проводили за допомогою осцилометричного апарата АВРМ50 (NEACO, Англія), реєстрували AT кожні 15 хв вдень і кожні 30 хв вночі. Ефективність лікування оцінювали згідно з отриманими результатами ДМАТ, яке проводили до застосування гіпотензивної терапії та після 10-14-денного курсу лікування, з врахуванням щоденників, що вели хворі (фізичне навантаження та спокій). Цільовим середньодобовим рівнем AT вважали більше 130/85 мм рт. ст. (вдень більше 140/80 мм рт. ст., вночі більше 120/80 мм рт. ст.), ЧСС 60-70 уд./хв. Аналізували такі показники ДМАТ: середньодобовий, середньоденний, середньонічний систолічний (CAT) та діастолічний (ДАТ) AT, максимальні та мінімальні значення AT за вказані проміжки часу, ступінь нічного зниження AT за добовим індексом (ДІ), індекс часу (14), середня ЧСС, індекс навантаження тиском (ІНТ). Хворим, у яких після проведеного ДМАТ середньодобова ЧСС становила більше 80 уд./хв, призначали фіксовану комбінацію бісопрололу та амлодипіну ("Алотендин 5/5"), якщо ЧСС менша 70 уд./хв - фіксовану комбінацію лізиноприлу та амлодипіну ("Екватор 10/5"), якщо ЧСС в межах 70-80 уд./хв і середньодобовий AT перевищував 155/95 мм рт. ст., призначали поєднання фіксованих комбінацій бісопрололу та амлодипіну ("Алотендин 5/5") і лізиноприлу та амлодипіну ("Екватор 10/5"). Для підтвердження ефективності пропонованого способу лікування артеріальної гіпертензії було проведено повторне застосування добового моніторингу артеріального тиску. Статистичний аналіз здійснювали за допомогою програми Statistica 6.0, методом варіаційного статистичного аналізу з визначенням t-критерію Стьюдента. Результати наведені у вигляді середніх значень і стандартної похибки середніх величин (М±т). Достовірними вважали значення р