Спосіб дезактивації різних матеріалів

Реферат: Спосіб дезактивації різних матеріалів включає обробку зараженої поверхні матеріалу дезактивуючим реагентом. Як такий використовують засіб "Роса" з розрахунку 100150 мл на 1 2 м поверхні, що дезактивується. UA 104181 U (12) UA 104181 U UA 104181 U 5 10 15 20 25 30 35 40 Корисна модель належить до способів спеціальної обробки, а саме обробки рук, відкритих ділянок шкіри, засобів індивідуального захисту і різних матеріалів з метою видалення радіоактивних забруднень. Відомий спосіб дезактивації спецодягу від радіоактивних забруднень, який включає прання із застосуванням хімічних реагентів з наступним полосканням спецодягу, що дезактивується, який полягає в тому, що при пранні використовують мийний засіб "Щит", причому перше і друге прання проводять протягом 15 хвилин. На перше прання витрачають 5 л води при температурі 30-40 °C і 10 г засобу "Щит" і проводять одне полоскання після першого прання протягом 5 хвилин в 4,5 л води при температурі 30-40 °C. На друге прання витрачають 2,5 л води при температурі 85-95 °C і 10 г засобу "Щит" і проводять три полоскання протягом 5 хвилин, витрачаючи по 4,5 л води на кожну операцію. При цьому перше полоскання проводять при температурі 70-80 °C, друге - 60-70 °C, третє - 30-40 °C. [Патент UA 66017 С2 G21F 9/00 G23G 1/00 Автори: Войцеховський В.Ф., Волошенюк Т.Г., Жуков Б.А., Іванець В.Г., Кулібов А.В., Курило Д.А., Лавренчук А.І., Лялюцька Л.М., Старинець Н.І., Ярова Л.Н.]. Недоліком даного способу є висока витрата води і відсутність відомостей про можливість застосування способу для дезактивації твердих поверхонь. Найбільш близькою за технічною сутністю і ефектом, що досягається є методика дезактивації озброєння і техніки за допомогою 0,075-0,15 % розчинів дезактивуючого порошку СФ-2У (або інших мийних засобів) у воді. Розчини порошку СФ-2У застосовують з нормою 2 витрати 1,5-3 л/м , а води для наступного промивання - 3-5 л/м. Дезактивуючі розчини на основі порошку СФ-2У та інших мийних засобів готують силами відповідних підрозділів на місці використання. Розчинення порошку проводять невеликими порціями при перемішуванні розчину. [Руководство по специальной обработке в подразделениях, М: 1971, 128 с]. Суттєвими недоліками даного способу є висока витрата води і неможливість проведення дезактивуючої обробки без попередньої підготовки. Задачею корисної моделі є розробка способу видалення радіоактивних забруднень з різних видів поверхонь. Поставлена задача вирішується за рахунок застосування засобу "Роса" (який поставляється готовим до застосування), шляхом змиву та/або протирання зараженої поверхні серветками (щіткою, ганчір'ям, ватою і т. п.), змоченими в засобі "Роса". Приклад 1. Дослідження дезактивуючих властивостей засобу "Роса". На поверхню зразків 90 ряду матеріалів нанесли розчин-мітку Sr по краплях, випарюючи його під лампою. Вимірювали 90 вихідну активність Sr на поверхні матеріалу, потім радіонуклід видаляли з поверхні (дезактивували) ганчір'ям, змоченим засобом "Роса" (з розрахунку 150 мл на 1 м зараженого зразка) і вимірювали залишкову активність Sr на поверхні. Після вимірювання процедуру 90 дезактивації та контролю активності поверхні повторили. Вимірювання активності Sr на поверхні різних матеріалів проводили згідно з інструкцією в "Посібнику з експлуатації" до бета90 спектрометра СЕБ-01/70. Активність Sr вимірювали до і після використання засобів дезактивації не менше 3-х разів, після чого обчислювали середню оцінку для кожної серії вимірювань. Таблиця 1 Результати вимірювання активності № Матеріал зразка п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 Бетон Скло Неіржавіюча сталь Фарбована сталь Гума (авто) Полімерне покриття Протигаз Пластикат Вихідна активність 90 Sr, Бк 2890 1110 90 Sr на поверхні різних матеріалів після дезактивації засобом "Роса" 90 90 Акт. Sr Ступінь дезакт. Акт. Sr Ступінь дезакт. ої ої оі ої після 1 після 1 після 1 після 2 обробки, Бк обробки, % обробки, Бк обробки, % 1560 46,02 1210 58,13 68,4 93,84 0,512 99,95 1410 110 92,20 62 95,60 1360 458 66,32 285 79,04 1420 89,5 93,70 57,4 95,96 1250 160 87,20 74,5 94,04 2620 1000 1430 8,06 45,42 99,19 1020 0,766 61,07 99,92 1 UA 104181 U 5 10 15 Приклад 2. Дослідження дезактивуючих властивостей засобу "Роса" в умовах негативних температур. Підготовлені зразки ряду матеріалів поміщали в витяжну шафу. У центр кожного зразка дозатором-піпеткою наносили 0,15 мл забруднюючого розчину - хлориду Cs у вигляді краплі. Після забруднення зразки висушували у витяжній шафі при температурі (22±2)°С протягом 20 годин. Висушені зразки по черзі поміщали в спектрометр енергій бета-випромінювання СЕБ-01 і вимірювали рівень початкового радіоактивного забруднення відповідно до вимог ГОСТ 25146. Кожен вимір повторювали тричі і обчислювали середнє арифметичне значення. Після вимірювань активності зразки скла, нержавіючої сталі і гуми, а також засіб "Роса" витримували в холодильній камері при температурі -15 °C протягом 24 годин. Засіб "Роса" наносили на забруднені зразки поверхонь без розведення з розрахунку: 100 мл на 1 м поверхні, що дезактивують, і розтирали щіткою протягом 2 хвилин, а потім промивали під струменем води. Дезактивовані зразки поміщали в витяжну шафу і висушували при температурі (22±2)°С протягом 1 години. Висушені після дезактивації зразки по черзі поміщали в спектрометр СЕБ-01 для вимірювання рівня залишкового радіоактивного забруднення відповідно до вимог ГОСТ 25146. Кожен вимір повторювали тричі і обчислювали середнє арифметичне значення. Цикл "забруднення-дезактивація" повторювали три рази. 20 Таблиця 2 Результати визначення дезактивуючих властивостей засобу "Роса" при мінусовій температурі № п/п Матеріал зразка 1 2 3 25 30 35 Скло Неіржавіюча сталь Гума (авто) Вихідна середня 137 активність Cs, Бк 149,3 137 Середня активність Cs Середній коефіцієнт після обробки, Бк дезактивації 64,9 2,3 136,4 7,61 17,9 142,8 18,7 7,6 Приклад 3. Дослідження дезактивуючих властивостей засобу "Роса" на імітаторі шкіри людини в умовах мінусових температур. Проведення досліджень дезактивуючих властивостей засобу "Роса" безпосередньо на поверхні шкіри людини неможливо у зв'язку з високим ризиком радіаційного опромінення, тому як імітатор використовували свіжу свинячу шкіру. Зразки свіжої свинячої шкіри досліджували при температурі (22±2)°С, а засіб "Роса" напередодні випробувань витримували в холодильній камері при температурі -15 °C протягом 24 годин. Засіб "Роса" наносили на забруднені зразки поверхонь без розведення з розрахунку: 100 мл 2 на 1 м поверхні, що дезактивують, і розтирали щіткою протягом 2 хвилин, а потім промивали під струменем води. Дезактивовані зразки поміщали в витяжну шафу і висушували при температурі (22±2)°С протягом 1 години. Висушені після дезактивації зразки по черзі поміщали в спектрометр СЕБ-01 для вимірювання рівня залишкового радіоактивного забруднення відповідно до вимог ГОСТ 25146. Кожен вимір повторювали тричі і обчислювали середнє арифметичне значення. Цикл "забруднення-дезактивація" повторювали три рази. Таблиця 3 Результати визначення дезактивуючих властивостей засобу "Роса" на імітаторі шкіри людини при мінусовій температурі № п/п 1 137 Вихідна середня Середня активність Cs 137 активність Cs, Бк після обробки, Бк Свіжа свиняча шкіра 143,1 18,2 Матеріал зразка 2 Середній коефіцієнт дезактивації 7,9 UA 104181 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб дезактивації різних матеріалів, що включає обробку зараженої поверхні матеріалу дезактивуючим реагентом, який відрізняється тим, що як дезактивуючий реагент 2 використовують засіб "Роса" з розрахунку 100150 мл на 1 м поверхні, що дезактивується. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3