Спосіб підвищення родючості ґрунтів

Реферат: Спосіб підвищення родючості ґрунтів характеризується тим, що після збирання врожаю зернових подрібнену солому та пожнивні рештки необхідно обприскувати деструктором "Вермистим-Д" (8 л/га) в баковій суміші з мінімальною дозою аміачної селітри (15 кг/га) з одночасною заробкою їх в ґрунт на 8-12 см. UA 104196 U (12) UA 104196 U UA 104196 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до технології підвищення родючості ґрунтів. Внаслідок катастрофічного зменшення обсягів виробництва та внесення органічних добрив, в Україні щорічно зменшується родючість ґрунтів та відбувається деградація землі, а традиційні ресурси органічної сировини недостатні для забезпечення бездефіцитного балансу ґрунту, а тому необхідно залучати додаткові резерви органічної сировини. Одним із вагомих резервів підвищення родючості ґрунтів є використання на органічні добрива соломи й інших рослинних решток. В багатьох країнах (США, Франції, Німеччині, Італії та інших) солому використовують на добриво наступними методами: на поверхню ґрунту, на площах відведених під просапні культури, розкидають подрібнену солому і вносять азотні мінеральні добрива (аміачну селітру або карбамід) із розрахунком 0,71,6 % азоту від ваги соломи або 40-60 кг діючої речовини азоту на один гектар; солому, після внесення міндобрив зразу заробляють лущильниками на глибину 5-8 см, а коли солома помітно розкладеться (переважно пізно восени) проводять зяблеву оранку на необхідну глибину [1, 2]. Однак перелічені технології використання соломи та інших рослинних решток на добрива шляхом заробки їх в ґрунт (оранка або дискування) мають істотні недоліки: при заробці соломи і рослинних решток в ґрунт деструкція їх проходить протягом довгого періоду. При цьому проходить споживання вільного азоту целюлозоруйнуючими мікроорганізмами, в результаті чого знижується родючість ґрунтів. Крім того, в ґрунті накопичуються патогенні мікроорганізми та шкідники, які у майбутньому будуть знижувати врожайність сільськогосподарських культур. Недоліком традиційних технологій заробки рослинних решток в ґрунт є і те, що необхідно вносити значну кількість азотних добрив, які підвищують родючість ґрунту, але мало впливають на засвоєння поживних речовин, які містяться в соломі. Одним із стратегічних напрямів розвитку сучасного землеробства є використання біологічних препаратів, що дасть змогу відновити природні ресурси, і отримання екологічно чисту продукцію рослинництва. Важлива роль серед таких засобів належить використанню мікробних деструкторів у технологіях підготування ґрунту до посіву озимих та ярих культур. Такі мікробні препарати екологічно безпечні. Мікроорганізми, що входять в склад біокомплексів симбіотичні, вони не тільки підсилюють азотне живлення рослин, але і підвищують кількість рухомих форм фосфору і калію, активізують мінералізацію важко доступних фосфатів і інших шунтових мінералів [1, 2]. Головною задачею сучасного землеробства є не тільки отримання високих і якісних врожаїв, але й збереження родючості землі. В даний час інтенсивно розвиваються екологічно чисті технології, так звані EM-технології. Головне в ЕМ-технології - це консорціум тимчасово об'єднаних для досягнення певної мети мікроорганізмів, ефективно і плідно беруть участь у процесі регенерації ґрунту і мають конкурентну здатність проти фітопатогенів і патогенів. Терміни "здоров'я ґрунту" і "якість ґрунту" ідентичні, бо визначають здатність ґрунту функціонувати в екосистемі і, в рамках використання землі, підтримувати якість навколишнього середовища, Г сприяти формуванню здорових рослин, зберігати біоту. Саме тому застосування екологічно чистих технологій перспективно в багатьох аспектах. За мікробіологічними показниками кращим деструктором є "Вермистим-Д" (виробник ПП "Біоконверсія") [3]. В основу корисної моделі поставлено задачу - розробити технологію підвищення родючості ґрунтів, зокрема збільшення в ґрунті мікробіоти за рахунок деструкції соломи та інших пожнивних решток мікробіологічним деструктором "Вермистим-Д". Експериментальними та виробничими дослідженнями встановлено, що прискорена деструкція соломи та післяжнивних решток забезпечує знищення патогенів, які потрапляють у ґрунт через рослинні рештки. Покращується родючість ґрунтів за рахунок забезпечення ґрунту азотофіксуючою, фосфатмобілізуючою, бактеріоцитною та фунгіцидною мікрофлорою, природними вітамінами, гормонами росту рослин, амінокислотами та мікроелементами. Дослідженнями встановлено, що деструкція соломи і пожнивних решток в Івано-Франківській та Чернігівській області забезпечила збільшення корисних мікроорганізмів в ґрунті на 11-59 %, що дало можливість покращити родючість ґрунтів і збільшити виробництво сільськогосподарської продукції. Таким чином для покращення родючості ґрунтів, зокрема збільшення кількості корисних мікроорганізмів в ґрунті, після збирання врожаю зернових подрібнену солому та пожнивні 1 UA 104196 U 5 10 15 рештки необхідно обприскувати деструктором "Вермистим-Д" (8 л/га) в баковій суміші з мінімальною дозою аміачної селітри (15 кг/га) з одночасною заробкою їх в ґрунт на 8-12 см. Для кращого розуміння матеріалів заявки наводяться приклади: Приклад. 1. Вивчення впливу деструкції соломи і пожнивних решток пшениці озимої на зміну кількості мікроорганізмів в ґрунтах. Дослідження проведено в ПФ "Богдан і К" Снятинського району Івано-Франківської області на дерново-опідзолистих середньосуглинкових ґрунтах, та на дерново-опідзолистих середньоокультурених ґрунтах інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Чернігівської області. Після збирання врожаю пшениці озимої подрібнену солому і пожнивні рештки обприскували наземним обприскувачем з розрахунку 8 л/га "Вермистиму-Д" і 300 л/га води в баковій суміші з мінімальною кількістю аміачної селітри (15 кг/га) з одночасною заробкою подрібненої соломи і пожнивних решток в ґрунт на глибину 8-12 см. Результати мікробіологічного аналізу ґрунту до проведення деструкції і через три місяці після деструкції соломи і пожнивних решток наведені в таблиці. Таблиця Вплив деструкції пожнивних решток озимої пшениці препаратом "Вермистим-Д" на кількість мікроорганізмів в ґрунті (КУО гр/ґрунту) Ґрунти Варіант Контроль(без деструкції) "Вермистим-Д" 8 л/га + 15 кг/га аміачної селітри Контроль (без деструкції") "Вермистим-Д" 8 л/га + 15 кг/га аміачної селітри Контроль (без деструкції) "Вермистим-Д" 8 л/га + 15 кг/га аміачної селітри Контроль (без деструкції) "Вермистим-Д" 8 л/га + 15 кг/га аміачної селітри Контроль (без деструкції) "Вермистим-Д" 8 л/га + 15 кг/га аміачної селітри 20 25 Дерновоопідзолені Види мікро- середньосуглинкові ґрунти організмів Івано-Франківської області Дерновопідзолисті середньоокультурені ґрунти Чернігівської області кількість млн. в % до КУО гр/ ґрунту контролю кількість млн. КУО гр/ ґрунту Амоніфікуючі 23,5200,11 в % до контролю 100 9,2±0,4 100 26,106±0,16 111 11,0±0,30 120 Фосфатмобілізуючі 4,1±0,08 100 16,0±0,1 100 5,7±0,10 139 24,0±0,14 150 Педотрофні 9,6±0,12 100 13,8±1,2 100 12,8±0,14 133 18,5±1,4 134 Олігоазототрофні 22,8±0,15 100 11,0±0,6 100 25,4±0,17 111 17,5±0,7 159 85,0 100 97,0 114 Азотобактер, % клубочок 78,0 100 100,0 128 З даних таблиць видно, що деструкція соломи та пожнивних решток "Вермистимом-Д" в баковій суміші 15 кг/га аміачної селітри забезпечила збільшення кількості мікроорганізмів, як на опідзолених чорноземах Івано-Франківської, так і на дерново-підзолистих середньо-суглинкових ґрунтах Інституту сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН Чернігівської областей, зокрема амоніфікуючі мікроорганізми збільшились в Івано-Франківській на 11 %, в Чернігівській областях на 20 %, фосфатмобілізуючі відповідно на 39 % і 50 %, педотрофні на 33 і 34 %, олігоазототрофні на 11 і 59 %, що дало можливість значно покращити агромікробіологічні показники ґрунтів. Джерела інформації: 2 UA 104196 U 5 1. Виробництво та використання органічних добрив: монографія /[І.А. Шувар] - ІваноФранківськ: Симфонія форте, 2015.-596 с. 2. Андреюк Е.И. Почвенные микроорганизмы и интенсивное землепользование /Е.И. Андреюк, Г.А. Путинская, А.Н. Дульгеров. - К.: Научная мысль, 1988.-187 с. 3. Мельник І.П. Використання соломи і інших рослинних рештків на органічні добрива /І.П. Мельник, В.М. Сендецький, Н.М. Колісник, B.C. Гнидюк. - Івано-Франківськ, 2009. - 14 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 Спосіб підвищення родючості ґрунтів, який характеризується тим, що з метою підвищення родючості ґрунтів, зокрема збільшення в них кількості корисних мікроорганізмів, після збирання врожаю зернових подрібнену солому та пожнивні рештки необхідно обприскувати деструктором "Вермистим-Д" (8 л/га) в баковій суміші з мінімальною дозою аміачної селітри (15 кг/га) з одночасною заробкою їх в ґрунт на 8-12 см. 15 Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3