Спосіб вирощування соризу (sorghum orysoidum) на рисових зрошувальних системах

Реферат: Спосіб вирощування соризу на зерно в умовах рисових зрошувальних систем на Півдні України включає основний обробіток ґрунту, удобрення, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю. Оранку проводять на глибину 20-22 см з внесенням під неї мінеральних добрив дозою N60P40. UA 104965 U (12) UA 104965 U UA 104965 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме до технологій вирощування сільськогосподарських культур. Відомий спосіб вирощування соризу на півдні України в зрошуваних умовах, який включає основний та передпосівний обробіток ґрунту, посів, догляд за посівами та збирання врожаю. Поливи у кількості від 2 до 5 залежно від умов вологозабезпеченості року проводяться способом мікродощування або краплинного зрошення [1]. Недоліком способу є те, що він не відповідає умовам вирощування соризу на рисових зрошувальних системах. Окремі періоди підвищеної засухи, особливо у пізньовесняний період, на який припадають строки сівби соризу, потребують застосування зрошення, яке в умовах рисових систем здійснюється способом короткочасного затоплення поверхні чеків. Крім того, вирощування затоплюваного рису, площа якого щорічно складає 50-70 % від загальної сівозмінної, спричиняє підняття рівня підґрунтових вод на всій зрошувальній системі, які є істотним джерелом водозабезпечення інших культур сівозмін у нижніх шарах ґрунту. У зв'язку з цим застосування існуючого способу вирощування соризу в зазначених умовах спричиняє недоотримання потенційного врожаю культури за великих витрат матеріальних і енергетичних ресурсів. Задача корисної моделі - визначення оптимального поєднання агротехнічних прийомів в умовах достатнього зволоження ґрунту з метою отримання високого врожаю зерна соризу на економічно обґрунтованому рівні. Поставлена задача вирішується тим, що впровадження агротехнічних прийомів забезпечує оптимальне поєднання умов вирощування соризу на рисових зрошувальних системах за проведення поливів способом короткочасного затоплення чеків: основним обробітком ґрунту є зяблева оранка на глибину 20-22 см з внесенням під неї мінеральних добрив дозою N60P40; спосіб сівби - широкорядний з міжряддям 30 см і густотою стояння рослин 250 тис. шт./га. Польові досліди проводилися на рисовій зрошувальній системі Інституту рису НААН України (Скадовський район, Херсонської області) протягом 2011-2014 pp. Ґрунтовий покрив дослідної ділянки представлено лучно-каштановими середньосуглинковими солонцюватими ґрунтами в комплексі з солонцями лучностеповими глибокими (10-30 %). Ґрунти дослідної ділянки характеризуються як дуже ущільнені, з середнім рівнем родючості. Зрошення здійснювалося водами р. Дніпра з Краснознам'янського магістрального каналу. За іригаційною оцінкою вода належить до І класу і придатна до зрошення без обмеження застосування. У роки досліджень проводили обов'язковий вологозарядковий полив способом короткочасного затоплення чеків у І декаді травня. Після підсушування ґрунту до стану фізичної стиглості проводили передпосівну культивацію і сівбу соризу з наступним прикочуванням поверхні ґрунту. У польових дослідах вивчалися такі фактори та їх варіанти: Фактор А - Спосіб основного обробітку ґрунту: оранка на глибину 20-22 см, дискування у 2 сліди на глибину 10-12 см. Фактор В - Удобрення: без добрив, N60P40, N120P80K40. Фактор С - Ширина міжрядь: 30 см, 45 см, 60 см. Фактор Д - Густота стояння рослин: 150, 200, 250 тис. шт./га Кінцевою метою проведення всіх агротехнічних заходів є підвищення урожайності культурних рослин. Проведені дослідження дали змогу визначити оптимальні агротехнічні прийоми для вирощування соризу за рахунок отримання його максимальної врожайності. Обробіток ґрунту є одним з основних елементів технології вирощування сільськогосподарських культур, так як посилює аеробний стан орного шару, процеси утворення органічних речовин, покращує розподіл і засвоєння поживних речовин, які впливають на показники родючості ґрунту та ріст і розвиток рослин. Аналізуючи варіанти обробітку ґрунту, слід зазначити, що за роки досліджень, урожайність соризу, при вирощуванні його у складі рисової сівозміни після проведення оранки була більшою, порівняно із дискуванням за всіма варіантами удобрення (табл. 1). Прибавки складали від 9,2 % на неудобреному варіанті до 20,9 % на варіанті з помірним застосуванням мінеральних добрив. 1 UA 104965 U Таблиця 1 Урожайність соризу залежно від обробітку ґрунту та удобрення, т/га (середнє 2012-2014 pp.) Спосіб обробітку ґрунту (фактор А) Дискування на глибину 10-12см Оранка на глибину 20-22 см НІР05, за роками досліджень, т/га Для фактора А Для фактора В Для комплексної АВ 5 10 15 20 25 30 35 40 Фон мінерального живлення (фактор В) без добрив N60P40 N120P80K40 4,11 4,84 4,98 4,49 5,85 5,66 0,20-0,30 0,25-0,37 взаємодії 0,35-0,52. Специфічні умови вирощування рису, а саме внесення високих доз азотно-фосфорних мінеральних добрив на рівні 200-220 кг/га за діючою речовиною, спричиняють наявність залишкової кількості цих елементів живлення по профілю ґрунту після збирання рису. При вирощуванні наступних культур залишок добрив використовується для їх живлення. Проведені дослідження показали, що досить високий рівень врожаю сориз сформував за обох способів обробітку ґрунту без мінерального удобрення. Проте, внесення помірної дози мінеральних добрив N60P40 під осіннє дискування або оранку сприяло підвищенню врожаю на 17,8 та 30,3 % відповідно. Збільшення дози удобрення до N120P80K40 не привело до істотної зміни урожайності зерна культури (коливання в межах похибки досліду). Згідно з розрахунками економічної ефективності, внесення підвищеної дози мінеральних добрив N120P80K40 спричиняло підвищення собівартості 1 т зерна соризу на 72,3 % за внесення їх під осіннє дискування ґрунту і на 80,8 % - під зяблеву оранку, порівняно із варіантом, де доза добрив складала N60P40. Відповідно рівень виробничої рентабельності знижувався на 91,7 і 114,2 %. На варіанті, де отримали найвищу врожайність за помірного внесення мінеральних добрив під оранку рентабельність становила 155,4 %. Густота стояння рослин є одним із основних факторів формування продуктивності рослин і залежить від ґрунтово-кліматичних умов зони, агротехніки вирощування та генетичних особливостей рослин соризу. У зв'язку з характерною особливістю рослин соризу повільно розвиватися на початку вегетації, проростки й молоді рослини уразливі до впливу будь-яких несприятливих чинників зовнішнього середовища, характеризуються низькою конкурентоспроможністю по відношенню до бур'янів, тому вибір ширини міжрядь та густоти стояння рослин у рядках набуває актуальності, особливо за специфічних умов вирощування. Специфічність умов у даному випадку визначається в достатньому або надлишковому зволоженні ґрунтового профілю, високому ступеню забур'янення полів бур'янами вологолюбного і болотного екологічних угрупувань, неможливістю застосування міжрядних культивацій під час вегетації рослин внаслідок обмеженої площі чеків рисових систем (здебільшого 2-3 га) за рахунок насипних валиків для утримання шару води при вирощуванні рису. Вивчення впливу ширини міжрядь і густоти стояння рослин соризу на величину урожайності зерна цієї культури проводили на фоні мінерального удобрення N 60P40. Проведені нами дослідження свідчать, що оптимальна густота стояння рослин соризу складає 250 тис. шт./га за сівби широкорядним способом із міжряддями 30 см (табл. 2). Аналіз дії і взаємодії факторів, що вивчалися у досліді, на формування рівня врожайності показав, що більша частка в межах 29,3-55,6 % за роками досліджень припадала на ширину міжрядь. В умовах рисових чеків збільшення ширини міжрядь без проведення механічного догляду за посівами приводило до підвищення рівня забур'яненості посівів, непродуктивних витрат вологи і, відповідно, зниження врожаю в середньому за варіантами густоти стояння рослин на 16,0-17,4 %. 2 UA 104965 U Таблиця 2 Урожайність соризу залежно від ширини міжряддя і густоти стояння рослин, т/га (середнє 2011-2013 pp.) Ширина міжряддя, см (Фактор С) 30 45 60 НІР05, за роками досліджень, т/га: Для фактора С Для фактора D Для комплексної CD 5 10 15 Густота стояння рослин, тис шт./га (Фактор D) 150 250 350 4,48 5,14 4,50 4,05 4,59 4,65 3,86 3,99 4,14 0,22-0,43 0,26-0,48 взаємодії 0,37-0,52. Собівартість зерна соризу на варіанті, де отримали найвищу врожайність, склала 1107 грн./т (ціни продукції і вартість виробничих витрат станом на 1.01.2015 p.). Поєднання агрозаходів на інших варіантах досліду спричиняло зростання вартості 1 т зерна на 10,3-32,3 %. Рівень виробничої рентабельності варіював від 70,6 % до 125,8 % на кращому варіанті. Запропонований спосіб вирощування соризу на зерно в умовах рисових зрошувальних систем, який включає основний обробіток ґрунту у вигляді осінньої оранки на глибину 20-22 см з внесенням під неї мінеральних добрив дозою N60P40, та широкорядний спосіб сівби культури з міжряддям 30 см і густотою стояння рослин 250 тис. шт./га дозволяє отримати 5,14-5,85 т/га зерна, яке використовується для виробництва крупи. Використане джерело: 1. Макаров Л.Х. Соріз (технологія, селекція, насінництво, переробка) / Л.Х. Макаров, М.В. Скорий // Херсон: Айлант, 2009. - 223 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 1. Спосіб вирощування соризу на зерно в умовах рисових зрошувальних систем на Півдні України, який включає основний обробіток ґрунту, удобрення, сівбу, догляд за посівами та збирання врожаю, який відрізняється тим, що оранку проводять на глибину 20-22 см з внесенням під неї мінеральних добрив дозою N60P40. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що сівбу проводять широкорядним способом з міжряддям 30 см, густоту стояння рослин формують на рівні 250 тис. шт./га. 25 Комп’ютерна верстка О. Рябко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3