Спосіб отримання кормової добавки для сільськогосподарської птиці

Реферат: Спосіб отримання кормової добавки для сільськогосподарської птиці містить здрібнення рослинної сировини у вигляді плодів гарбуза, закладку у ємності, пошарове внесення консерванту у вигляді розчину маточної культури молочнокислих бактерій. Як консервант додатково використовують розчин природного бішофіту. Після герметизації витримують і вносять буряковий жом, висушують і гранулюють. UA 104964 U (12) UA 104964 U UA 104964 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до сільського господарства, а саме - до технології виробництва кормів з рослинної сировини і може застосовуватися у птахівництві. Відомим є спосіб силосування вітамінного гарбуза, який включає його здрібнення, закладення у сховище і його герметизацію, при цьому перед здрібненням гарбуз витримують у буртах протягом 25-35 діб, а здрібнення гарбуза проводять до часток розміром 3-5 см, причому у процесі закладки у масу гарбуза вносять консервант і витримують з доведенням вологості до 84-85% (див. патент РФ №2.004.160, МПК А23К 3/02, 1993р.). Як рослинну сировину використовують гарбуз. Недоліком відомого способу є його низькі експлуатаційні якості, такі як: - підвищена вологість кормової добавки, що не сприяє її тривалому зберіганню, а також труднощі під час її механічного внесення; - отримана кормова добавка є багатокомпонентною, що веде до збільшення собівартості кінцевого продукту. Найближчим аналогом є спосіб отримання гарбузової пасти, який описаний у патенті РФ №2.271.122, МПК А23К 1/14, 2006р. Цей спосіб містить здрібнення рослинної сировини у вигляді плодів гарбуза до розміру 3-5 см, закладку у сховище (ємність) пошарово з консервантом бензойною кислотою і маточним розчином (розчином маточної культури) молочнокислих бактерій. Недоліком відомого способу є його невисокі експлуатаційні якості через неможливість отримання високоякісної кормової добавки з високим вмістом біологічно активних речовин (каротину, вітамінів). В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу отримання кормової добавки для сільськогосподарської птиці, який би дозволяв підвищити його якості шляхом уведення в нього нових операцій, таких як: - як консервант додатково використовують розчин природного бішофіту, котрий береться у співвідношенні 2:1 відносно молочнокислих бактерій і вноситься у кількості 0,5 % від маси кормової добавки, а після герметизації витримується до отримання рН 3,8-4,0 і вносять буряковий жом у кількості 20 % від маси рослинної сировини, висушується до вологості 12-14 % і гранулюється, що дозволяє підвищити вміст біологічно активних речовин при низькій вологості кормової добавки. Поставлена задача вирішується тим, що у способі отримання кормової добавки для сільськогосподарської птиці, що містить здрібнення рослинної сировини у вигляді плодів гарбуза, закладку у ємності, пошарове внесення консерванту у вигляді розчину маточної культури молочнокислих бактерій, герметизацію і витримку, згідно з корисною моделлю, як консервант додатково використовують розчин природного бішофіту, котрий беруть у співвідношенні 2:1 відносно молочнокислих бактерій і вносять у кількості 0,5% від маси кормової добавки, а після герметизації витримують до отримання рН 3,8-4,0 і вносять буряковий жом у кількості 20 % від маси рослинної сировини, висушують до вологості 12-14 % і гранулюють, що дозволяє підвищити вміст біологічно активних речовин при низькій вологості кормової добавки. Бішофіт - це розчин природного мінералу, котрий містить у своїй основі хлорид магнію (MgCl) з домішками гідрокарбонатів, сульфату і броміду магнію, а також калію, кальцію, натрію і низки мікроелементів (брому, молібдену, міді, йоду). Бішофіт у вигляді прозорої або з 3 жовтуватим відтінком маслянистої рідини без запаху і з щільністю 1,30 г/см і рН 4,5-4,7 містить 420-430 г/л хлориду магнію і 55-60 г/л інших мінеральних речовин. Молочнокислі бактерії є корисними живими мікроорганізмами, основними складовими нормальної мікрофлори здорового тваринного організму, які сприяють корекції мікробіоценозів травного тракту. Пробіотики вступають у антагоністичні «відносини» з патогенною мікрофлорою і, таким чином, створюють сприятливі метаболічні зміни у травному тракті. Під їх впливом краще засвоюються поживні речовини корму, підвищується резистентність організму. У результаті їх росту у кормовій масі поліпшується мікробіологічний склад. У великій кількості створюється молочна кислота, у меншій - оцтова і масляна кислоти. Буряковий жом - це побічний продукт переробки бурякового виробництва. У сухому жомі містяться наступні вітаміни (мг/кг): В1 - 0,55; В2 - 0,20; В6 - 0,18; С - 50; пантотенова кислота 0,21; біотин - 0,001. У жомі знайдені два ферменти - протопектиназа і пектиназа. У ньому також містяться мінеральні речовини: багато кальцію, калію, натрію, магнію, заліза, марганцю, міді і кобальту, але мало фосфору і цинку. Присутня незначна кількість жиру, а також дві форми стерину, що належать до рослинних стеринів або фітостеринів. Кількість кормових одиниць у 100 кг сухого бурякового жому складає 90-95, а хімічний склад сухого бурякового жому має наступне співвідношення компонентів, %: 60 1 UA 104964 U 5 10 15 20 25 30 суха речовина 86-93 вода 7-14 сирий протеїн 7-9 сира клітковина 19-23 безазотисті екстрактивні речовини 55-65 зола 2,4-4,3 сирий жир 0,3-0,5. У результаті введення бішофіту у масу, що консервують, відбувається гідроліз хлориду магнію, утворюється соляна кислота, тому активна реакція середовища складає 4,0-4,5. Хлорид магнію утворює кристалогідрат і утримує воду, підвищує осмотичний тиск у клітині, що призводить до уповільнення функцій ферментних систем і зниженню розпаду поживних речовин. У той же самий час корисна мікрофлора - молочнокислі бактерії зберігають свої життєві функції у цьому середовищі і сприяють збереженню поживних речовин. Це важлива технологічна якість бішофіту. Завдяки введенню бурякового жому, знижується вологість сировини, набувається сипкість, що дозволяє збільшити час зберігання кормової добавки, підвищити її якість і надає їй технологічні якості, зручні для дозування і змішування під час виробництва концентратів, комбікормів і кормових добавок. Спосіб отримання кормової добавки втілюється наступним чином. Плоди гарбуза здрібнюють до розмірів часток 3-5 см. У гарбузову масу вносять пошарово маточний розчин молочнокислих бактерій і розчин природного бішофіту. При цьому концентрація молочнокислих бактерій складає 0,25 % від маси добавки. Якщо концентрація буде складати менше 0,25 %, то консервуючий ефект буде слабовиражений. Якщо концентрація буде складати вище 0,25 %, то підвищення консервуючого ефекту не відбувається, при цьому собівартість кормової добавки зростає. Розчин бішофіту вносять у концентрації 0,5 % від маси добавки. Внесення бішофіту у концентрації менше 0,5 % недостатнє для інгібування росту бактерій грибків і отримання якісного кормового продукту. Якщо концентрація буде складати вище 0,5 %, то може відбуватися інгібування корисної мікрофлори травного тракту птиці при згодовуванні добавки. Консервування проводять у анаеробних умовах до зниження рН сировини 4,0. Потім у гарбузову пасту добавляють буряковий жом, у співвідношенні 20 % до маси, гранулюють і досушують до стандартної вологи 12-14 %. Якщо співвідношення бурякового жому буде менше 20 %, то кормова добавка не набуде необхідні технологічні якості (низьку вологість, сипучість). Якщо буряковий жом буде складати більше 20 % від маси добавки, то цінність його надсорбентних якостей буде зв'язана деякими біологічно активними речовинами у самій добавці. Тому оптимальний склад добавки наступний, % мас: буряковий жом 20 бішофіт 0,5 маточний розчин молочнокислих бактерій 0,25 гарбузова паста решта. Промисловий ефект запропонованої кормової добавки ілюструється на прикладі. На одній з птахофабрик був проведений дослід, де добавка вносилась у комбікорм при відгодівлі курчатбройлерів. В дослідній групі 1,5 % корма замінили запропонованою кормовою добавкою. Основні результати застосування кормової добавки наведені у таблиці. Таблиця Показник Кількість голів Строк вирощування, діб Схоронність, % Приріст живої маси у групі Середньодобовий привіс, г Середньодобова маса тіла птиць на забої, г Конверсія корму, кг/на 1 кг приросту живої маси 35 2 Група птиць Курчата (опит) Курчата (контроль) 40960 40470 39 39 97,6 93,5 886,16 860,29 56,2 53,8 2750,0 2240,0 1,85 1,79 UA 104964 U 5 Дані, приведені у таблиці, показують ефективність використання кормової добавки на основі гарбузової пасти і бурякового жому. Буряковий жом може використовуватися також у кормовій суміші для тварин за патентом України №52762u, 2010р. Для запобігання захворюванням травного тракту і підвищення імунітету птиці використовують кормову добавку за патентом РФ №2.549.295, 2013р. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 Спосіб отримання кормової добавки для сільськогосподарської птиці, що містить здрібнення рослинної сировини у вигляді плодів гарбуза, закладку у ємності, пошарове внесення консерванту у вигляді розчину маточної культури молочнокислих бактерій, герметизацію і витримування, який відрізняється тим, що як консервант додатково використовують розчин природного бішофіту, котрий беруть у співвідношенні 2:1 відносно молочнокислих бактерій і вносять у кількості 0,5 % від маси кормової добавки, а після герметизації витримують до отримання рН 3,8-4,0 і вносять буряковий жом у кількості 20 % від маси рослинної сировини, висушують до вологості 12-14 % і гранулюють. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3