Спосіб очистки води на паралельно працюючих фільтрувальних установках в системах водопостачання

Реферат: Спосіб очистки води на паралельно працюючих фільтрувальних установках в системах водопостачання здійснюють шляхом ділення загального потоку забрудненої вихідної води та його пропуску через блок паралельно встановлених локальних очисних установок протягом фільтроциклу, тривалість якого визначається ступенем забруднення вихідної води і брудомісткістю фільтрувальних елементів локальних очисних установок, та зворотним промиванням фільтрувальних елементів в кінці фільтроциклу. Зворотне промивання фільтрувальних елементів локальних очисних установок здійснюють окремо в кінці забруднення кожної очисної установки, не припиняючи процес очистки води на інших очисних установках. Промивання фільтрувальних елементів кожної наступної очисної установки починають після закінчення промивання фільтрувальних елементів попередньої очисної установки. UA 105190 U (54) СПОСІБ ОЧИСТКИ ВОДИ НА ПАРАЛЕЛЬНО ПРАЦЮЮЧИХ ФІЛЬТРУВАЛЬНИХ УСТАНОВКАХ В СИСТЕМАХ ВОДОПОСТАЧАННЯ UA 105190 U UA 105190 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонована корисна модель належить до галузі водного господарства і може бути використана в системах очищення води переважно в системах децентралізованого водопостачання. Відомий спосіб очистки води, який здійснюють в процесі забору води на водозабірних спорудах [див. книгу Водозаборно-очистные сооружения и устройства: Учебн. пособие для студентов вузов / М.Г.Журба, Ю.И. Вдовин, Ж.М. Говорова, И.А.Пушкин; Под ред. М.Г. Журбы. М: ООО "Издательство Астрель": 000 "Издательство ACT", 2003.- 569 с. (С. 182, рис. 6.1)]. Недоліком відомого способу є те, що очищена на водозабірних спорудах вода забруднюється в трубах при її транспортуванні і потребує повторного очищення в місцях її споживання за допомогою додаткових водоочисних споруд або локальних очисних установок. Найближчим аналогом є спосіб очистки води на паралельно працюючих фільтрувальних установках в системах водопостачання, який здійснюють шляхом ділення загального потоку забрудненої вихідної води та його пропуску через блок паралельно встановлених локальних очисних установок протягом фільтроциклу, тривалість якого визначається ступенем забруднення вихідної води і брудомісткістю фільтрувальних елементів локальних очисних установок, та зворотним промиванням фільтрувальних елементів в кінці фільтроциклу [див. книгу Водозаборно-очистные сооружения и устройства: Учебн. пособие для студентов вузов / М.Г.Журба, Ю.И.Вдовин, Ж.М.Говорова, И.А.Пушкин; Под ред. М.Г. Журбы. М.: 000 "Издательство Астрель": 000 "Издательство ACT", 2003.-569 с. (С. 429, рис. 10.7, рис. 10.9)]. Недоліком відомого способу є недостатня ефективність його застосування. Це пояснюється тим, що за відомим способом промивання фільтрувальних елементів здійснюють одночасно на усіх локальних очисних установках, що пов'язано з необхідністю припинення процесу очищення води в період промивання фільтрувальних елементів, а також використання великого об'єму промивної води в період промивання фільтрувальних елементів, який необхідно відвести протягом невеликого періоду часу. Крім того, при одночасному забрудненні фільтрувальних елементів в кінці фільтроциклу, загальна продуктивність системи локальних очисних установок значно знижується, порівняно з продуктивністю усієї системи на початку фільтроциклу. Це потребує на стадії проектування системи водопостачання передбачити використання очисного блока з більшою кількістю локальних очисних установок, що не забезпечує високих технікоекономічних показників процесу очистки води. В основу корисної моделі поставлено задачу підвищення ефективності очистки води в системах децентралізованого водопостачання за допомогою локальних очисних установок. Поставлена задача вирішується тим, що зворотне промивання фільтрувальних елементів локальних очисних установок здійснюють окремо в кінці забруднення кожної очисної установки, не припиняючи процес очистки води на інших очисних установках, при цьому промивання фільтрувальних елементів кожної наступної очисної установки починають після закінчення промивання фільтрувальних елементів попередньої очисної установки через інтервал часу T  T / n , де T - тривалість фільтроциклу локальної установки; n - кількість паралельно встановлених очисних установок. Викладена суть корисної моделі пояснюється кресленнями, де на фіг. 1 показана схема очистки води запропонованим способом, а на фіг. 2 - графіки витрати води в процесі її очистки. Для очистки води запропонованим способом використовують паралельно підключені між собою очисні установки 1 в кількості n (на кресленнях n=4). Установки 1 своїми нижніми торцями підключені до трубопроводу 2 подачі вихідної забрудненої води 3 за допомогою труб 4 і засувок 5. Своїми верхніми торцями установки 1 підключені до трубопроводу 6 відведення очищеної води 7 за допомогою труб 8 і засувок 9. Для здійснення зворотного промивання фільтрувальних елементів установок 1 верхні торці установок 1 з'єднані з трубопроводом 2 за допомогою труб 10 і засувок 11. Для виведення промивної води 12 з установок 1 у їхніх нижніх торцях змонтовані випускні труби 13 з засувками 14. Приклад виконання способу. Для певних реальних умов процесу очистки води при визначених ступеня забрудненості ср вихідної води 3, якості очищеної води 7, середньодобової витрати води Q1 на одній установці 1, встановлюють експериментальним шляхом тривалість фільтроциклу Т. Наприклад шляхом спостережень за процесом очищення води встановлюють, що за період часу Т=44 доби витрата води Q1 на одній установці 1 відповідно до графіку 15 змінилась від максимальної позначки max 3 min 3 Q1 =300 м /добу до мінімально допустимої Q1 =300 м /добу. Тобто при витраті води Q1