Спосіб оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу

Реферат: Спосіб оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу включає контроль динаміки маркерів пошкодження епітелію. Хворобу на перший та десятий день лікування інфаркту міокарда методом імуноферментного аналізу визначають рівні sVE-кадгерину з використанням тест-системи MedSystems GmbH, sCD40L з використанням тест-системи YH Biosearch Laboratory та фактора Віллебранда з використанням тест-системи Technolone на імуноферментному аналізаторі Labline-90 і при зниженні показників sVE-кадгерину та sCD40L при незмінному рівні фактора Віллебранда в порівнянні до відповідних вимірів першого дня терапії, її оцінюють як ефективну. UA 105702 U (12) UA 105702 U UA 105702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до кардіології та терапії, і може бути використаною для оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу. Комплекс глибоких метаболічних порушень стінки коронарних судин та міокарда, викликаних інсулінорезистентністю і гіперглікемією при сполученні гострого інфаркту міокарда (ГІМ) з цукровим діабетом (ЦД) 2 типу обумовлює актуальність покращення терапії таких хворих. Головною метою сучасної комплексної терапії є як найшвидше відновлення кровотоку в інфарктзалежній артерії, що суттєво зменшує число несприятливих виходів та покращує прогноз виживаності таких пацієнтів, а оцінка ефективності цієї терапії набуває важливого значення. Стандартним способом оцінки ефективності комплексної терапії у хворих на ЦД 2 типу з серцево-судинними ускладненнями є контроль динаміки маркерів пошкодження ендотелію [Петина М.М. Эндотелиальная дисфункция у больных с ишемической болезнью сердца и сахарным диабетом 2 типа / М.М. Петина, Г.Н. Гороховская, А.И. Мартынов // Российский кардиологический журнал. - 2011. - № 2(88). - С. 32-36]. Даний спосіб оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу є найбільш близьким до того, що заявляється, за технічною суттю і результатом, який може бути досягнутим, тому його вибрано за прототип. В основу корисної моделі поставлено задачу розширення арсеналу маркерів оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу. Задачу, яку поставлено в основу корисної моделі, вирішують тим, що у відомому способі оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу, який включає контроль динаміки маркерів пошкодження епітелію, згідно з корисною моделлю, хворому на перший та десятий день лікування інфаркту міокарда методом імуноферментного аналізу визначають рівні sVE-кадгерину з використанням тестсистеми MedSystems GmbH, sCD40L з використанням тест-системи YH Biosearch Laboratory та фактора Віллебранда з використанням тест-системи Technolone на імуноферментному аналізаторі Labline-90 і при зниженні показників sVE-кадгерину та sCD40L при незмінному рівні фактора Віллебранда в порівнянні до відповідних вимірів першого дня терапії, її оцінюють як ефективну. Технічний ефект корисної моделі, а саме розширення арсеналу маркерів оцінки ефективності антитромботичної терапії у хворих гострим інфарктом міокарда на фоні цукрового діабету 2 типу, обумовлений синергізмом заходів, які заявляються. Спосіб виконують наступним чином: Хворому на ГІМ на фоні ЦД 2 типу на перший та десятий день лікування методом імуноферментного аналізу визначають рівні sVE-кадгерину з використанням тест-системи MedSystems GmbH, sCD40L з використанням тест-системи YH Biosearch Laboratory та фактора Віллебранда з використанням тест-системи Technolone на імуноферментному аналізаторі Labline-90 і при зниженні показників sVE-кадгерину та sCD40L при незмінному рівні фактора Віллебранда в порівнянні до відповідних вимірів першого дня терапії, її оцінюють як ефективну. Ефективність способу доказана клінічними дослідженнями. В дослідження було включено 115 хворих на ГІМ, які проходили стаціонарне лікування в інфарктному відділенні, серед яких 49 жінок (44,8 %) та 66 чоловіків (55,2 %). Усіх хворих було розподілено на 2 групи: 1 групу склали хворі на ГІМ з супутнім ЦД 2 типу (n=60), 2 групу - хворі на ГІМ без ЦД 2 типу (n=55). До 1-ї групи увійшло 27 чоловіків (45 %) та 33 жінок (55 %); до 2-ї групи увійшло 39 чоловіків (70,9 %) та 16 жінок (29,1 %). Середній вік хворих у 1-й групі склав 67,6±1,3 років, а у 2-й групі - 64,1±1,3 років. Контрольну групу склали 10 хворих на стабільну стенокардію без порушень вуглеводного обміну, серед яких 7 жінок (70 %) та 3 чоловіки (30 %). Середній вік хворих на стабільну стенокардію склав 69,6±3,5 років. Діагноз гострого інфаркту міокарда було встановлено згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я № 455 від 02.07.2014 року "Уніфікований клінічний протокол екстреної, первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги та медичної реабілітації хворих на гострий коронарний синдром з елевацією сегмента ST", базуючись на клінічних, електрокардіографічних та біохімічних критеріях. Діагноз цукрового діабету 2 типу 18 хворим було встановлено вперше під час проходження стаціонарного лікування. Максимальна тривалість цукрового діабету 2 типу становила 34 роки. Усі пацієнти, яких було включено до дослідження, підписали добровільну інформовану згоду на участь. 1 UA 105702 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Учасникам дослідження на перший та десятий день лікування інфаркту міокарда було визначено рівні sVE-кадгерину з використанням тест-системи виробництва фірми Bender MedSystems GmbH (Австрія), sCD40L з використанням тест-системи виробництва фірми YH Biosearch Laboratory (Китай) та фактора Віллебранда методом імуноферментного аналізу з використанням тест-системи виробництва фірми Technolone (Австрія) на імуноферментному аналізаторі "Labline-90" (Австрія). Математична обробка результатів проведена за допомогою комп'ютерної програми Microsoft Office Excel. Для порівняльного аналізу вибірок використовували стандартну програму статистичного аналізу з розрахунком середніх арифметичних величин: М±m, Т-критерій Ст'юдента для оцінки вірогідності й рівня достовірності (р). Для оцінки ступеня взаємозв'язку між вибірками використовували коефіцієнт кореляції Спірмена (r). Згідно з отриманими даними, в перший день ГІМ в усіх групах обстежених хворих спостерігалося підвищення рівнів sVE-кадгерину, sCD40L та фактора Віллебранда, більш виражене у хворих з супутнім ЦД 2 типу (1,79±0,03 нг/мл, 3,84±0,03 нг/мл та 2,01±0,03 нг/мл відповідно) порівняно з хворими на ГІМ без супутнього ЦД 2 типу (1,47±0,03 нг/мл, 3,28±0,06 нг/мл та 1,54±0,03 нг/мл відповідно; р1