Спосіб забійки свердловинних зарядів

Реферат: Спосіб забійки свердловинних зарядів включає розміщення в їхній порожнині вибухової речовини й засобів ініціювання, подачу в порожнину свердловини забійки зі здрібненої гірської маси до повного заповнення. Виконують тканинний піддон з відрізка міцного полотна прямокутної або круглої форми, по центру якого виконують розвантажувальний отвір, діаметр якого відповідає діаметру свердловини. Тканину по окружності отвору зміцнюють за допомогою закріпленого кільця з металу або полімерних матеріалів, а по краях піддона закріплюють кільця для піднімальних механізмів. Піддон розміщують над проектному розташуванні свердловини, за умови розміщення отвору в піддоні співвісно із проектним розміщенням свердловини. Після цього вибурюють свердловину, розміщуючи буровий шлам на піддоні. Після вибурювання цієї свердловини й аналогічно інших свердловин бурового блока, виконують їхню зарядку вибуховою речовиною й розміщають у них засоби ініціювання. Виконують забійку свердловини, для чого піднімають піддон за допомогою піднімального пристрою за кільця й вивантажують буровий шлам у порожнину свердловини через розвантажувальний отвір. Після вивантаження бурового шламу піддон забирають із бурового блока. UA 106293 U (12) UA 106293 U UA 106293 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до гірничої промисловості, а саме до технологічних процесів, пов'язаних з буро-вибуховими роботами, а саме до процесу забійки свердловин після того, як вони заповнені вибуховою речовиною й засобами ініціювання. Спосіб призначений для заключного процесу заряджання підривних свердловин, що забезпечує максимально можливу ізоляцію вибухової речовини від денної поверхні для запобігання передчасного прориву продуктів детонації в контурах виймального блока. Спосіб призначений для виконання забійки свердловинних зарядів шляхом утилізації шламів, утворених при бурінні свердловин великого діаметра верстатами шарошечного буріння. Відомий спосіб забійки свердловинних зарядів після розміщення в їхній порожнині вибухової речовини й засобів ініціювання. Відповідно до відомого способу, в порожнину свердловини подають подрібнену гірську масу до повного заповнення до рівня денної поверхні. У відомому способі забійку одержують завчасно шляхом спеціального дроблення гірської маси до дрібно-фракційного складу, що забезпечує щільне укладання в порожнині свердловини й низькі фільтруючі властивості для газів, що виникають при ініціюванні заряду вибухової речовини. Здрібнену гірську масу завантажують у транспортні засоби для переміщення від проммайданчика дробильної фабрики до місця розташування вибухового блока у кар'єрі. На вибуховому блоці транспортний засіб має живильник, що забезпечує можливість дозованої подачі подрібненої гірської маси в споряджені вибуховою речовиною свердловини. Недоліком відомого способу є те, що для забійки свердловин необхідні значний обсяг гірської маси. Це збільшує собівартість буро-вибухових робіт за рахунок того, що: - для забійки свердловин у вибуховому блоці необхідно залучення значної кількості транспортних засобів; - транспортування забійки вимагає значних експлуатаційних витрат на застосовані транспортні засоби і технологічний персонал, що займається транспортуванням. - потрібні додаткові витрати на попереднє транспортування порожніх порід з кар'єру на пломмайданчик, де перебуває дробильна фабрика, виконання дроблення гірської маси, завантаження подрібненої гірської маси в транспортні засоби й переміщення її в кар'єр; - традиційне заряджання свердловинних зарядів із транспортних засобів пов'язане з підвищеним пиловиділенням, що погіршує санітарно-гігієнічні умови роботи гірничого персоналу, а також негативно позначається на екологічній обстановці гірничо-видобувного регіону. Задачею корисної моделі є вдосконалення способу забійки свердловинних зарядів за рахунок того, що для ізоляції вибухової речовини в свердловині використовується збезводнений буровий шлам, що утворився безпосередньо при бурінні підривних свердловин. Технічний результат від використання корисної моделі полягає в у тому, що: - відсутня необхідність доставки порожніх порід на місце їхнього подрібнення з метою одержання матеріалу для забійки; - немає необхідності подрібнювання порожньої гірської породи й транспортування її в кар'єр на підривний блок для забійки; - знижуються витрати на ведення буро-вибухових робіт, тим самим знижується собівартість видобутку руди й, відповідно, собівартість рудного концентрату для металургійної промисловості. Використання бурового шламу, що має у своєму составі рудно-породні частки, розмір яких мають широкий діапазон гранулометричного складу, забезпечує високий рівень герметичності ізоляції вибухової речовини, а значить - підвищує ефективність руйнування гірських порід за рахунок ефективного використання енергії вибуху. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб забійки свердловинних зарядів включає розміщення в їхній порожнині вибухової речовини й засобів ініціювання. У порожнину свердловини подають забійку зі здрібненої гірської маси до повного заповнення, згідно з корисною моделлю, виконують тканинний піддон з відрізка міцного полотна прямокутної або круглої форми, по центру якого виконують розвантажувальний отвір. Діаметр отвору відповідає діаметру свердловини. Тканину по окружності отвору зміцнюють за допомогою закріпленого кільця з металу або полімерних матеріалів. По краях піддона закріплюють кільця для піднімальних механізмів. Піддон розміщають на проектному розташуванні свердловини, за умови розміщення отвору в піддоні співвісно із проектним розміщенням свердловини. Вибурюють свердловину, розміщуючи буровий шлам на піддоні, а після вибурювання цієї свердловини й аналогічно інших свердловин бурового блока, виконують їхнє заряджання вибуховою речовиною й розміщують у них засоби ініціювання. Потім виконують забійку свердловини, для чого піднімають піддон за допомогою піднімального пристрою за кільця й 1 UA 106293 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 вивантажують буровий шлам у порожнину свердловини через розвантажувальний отвір. Після вивантаження бурового шламу піддон забирають із бурового блока. Спосіб реалізують таким чином. Буровий блок у кар'єрі включає, як правило, десятки свердловин, які вибурюють верстатами шарошечного буріння. При бурінні цими верстатами біля устя свердловини утвориться буровий шлам, об'єм якого із запасом достатній для забійки свердловини після її заряджання. Для виконання робіт з забійки попередньо виготовляють тканинні піддони, використовуючи для цих цілей високоміцне полотно, здатне багаторазово витримати статичні й динамічні навантаження протягом тривалого періоду експлуатації. Як тканинний піддон можуть використовують відрізок тканини круглої або прямокутної форми. Розмір відрізка визначається виходячи з передбачуваного об'єму навалу бурового шламу, утвореного після вибурювання підривної свердловини в кар'єрі. У центрі піддона виконують наскрізний отвір, діаметр якого відповідає діаметру підривної свердловини. Тому що піддон використовують багаторазово, а краї отвору будуть піддаватися динамічному впливу гірської маси, що зсипається, то край отвору зміцнюють за допомогою кільця, виконаного з металу або міцного полімерного матеріалу. Кільце дозволяє не тільки запобігти зношуванню країв отвору піддона в процесі експлуатації, але й центрувати піддон при вивантаженні гірської маси. По периметру піддона закріплюють кільця, у які можуть бути просмикнуті гаки піднімального пристрою. Кількість кілець залежить від умови відсутності просипів при забійці свердловини. Кількість піддонів виготовляють, виходячи з кількості свердловин на буровому блоці. Після виготовлення піддонів їх послідовно розміщають на місці вибурювання підривних свердловин. Після установки верстата в проектному розташуванні свердловини на поверхні блока розміщають піддон, отвір якого сполучають із проектним розташуванням свердловини. У процесі буріння свердловин шлам виноситься з порожнини свердловини на поверхню й розташовується на піддоні. Після закінчення вибурювання свердловини буровий верстат переміщається до іншої свердловини. Після закінчення вибурювання всіх свердловин здійснюють їх зарядку вибуховою речовиною й розміщають засоби ініціювання. Після того, як свердловини заряджені приступають до забійки свердловини для ізоляції вибухової речовини. Для забійки свердловини до неї переміщають малогабаритний самохідний піднімальний пристрій, піднімальні гаки якого просмикують у кільця, що закріплені до країв піддона. До моменту забійки шлам дренував воду й має достатню сипкість, що дозволяє просипатися йому через отвір у піддоні. При підйомі піддона отвір у його центральній частині втримують над устям свердловини. Шлам з отвору висипається прямо в порожнину свердловини до його повного заповнення. Після повної забійки свердловини піддон убирається з підривного блока, а піднімальний пристрій переміщається до наступної свердловини. Таким чином, здійснюється забійка всіх свердловин у контурах підривного блока. Після забійки свердловин виконують обвалення блока, відповідно до прийнятої схеми комутації. Дослідження показали, що спосіб може бути реалізований на гірських підприємствах, що здійснюють видобуток корисних копалин відкритим способом із застосуванням свердловинної відбійки. Спосіб дозволяє здійснювати ефективне обвалення рудно-породного масиву без застосування дробленої гірської маси, додатково завезеної в кар'єр. Спосіб дозволяє знизити витрати на буро-вибухові роботи й, відповідно, собівартість рудного концентрату для металургійної промисловості. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб забійки свердловинних зарядів включає розміщення в їхній порожнині вибухової речовини й засобів ініціювання, подачу в порожнину свердловини забійки зі здрібненої гірської маси до повного заповнення, який відрізняється тим, що виконують тканинний піддон з відрізка міцного полотна прямокутної або круглої форми, по центру якого виконують розвантажувальний отвір, діаметр якого відповідає діаметру свердловини, при цьому тканину по окружності отвору зміцнюють за допомогою закріпленого кільця з металу або полімерних матеріалів, а по краях піддона закріплюють кільця для піднімальних механізмів, після чого піддон розміщують над 2 UA 106293 U 5 проектним розташуванням свердловини, за умови розміщення отвору в піддоні співвісно із проектним розміщенням свердловини, після чого вибурюють свердловину, розміщуючи буровий шлам на піддоні, а після вибурювання цієї свердловини й аналогічно інших свердловин бурового блока, виконують їхню зарядку вибуховою речовиною й розміщають у них засоби ініціювання, після цього виконують забійку свердловини, для чого піднімають піддон за допомогою піднімального пристрою за кільця й вивантажують буровий шлам у порожнину свердловини через розвантажувальний отвір, а після вивантаження бурового шламу піддон забирають із бурового блока. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3