Система одержання та поширення метеорологічних даних

Реферат: UA 106864 U UA 106864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузей авіації, метеорології і може бути використана в системах одержання та розповсюдження інформації, зокрема в глобальній системі одержання, обміну та розподілу метеорологічної інформації. Відомі системи [1], які містять регіональні синоптичні мережі, регіональні кліматологічні мережі, мережі корабельних та буйкових станцій, мережі аерологічних станцій, радіозондів, систему літакових спостережень (AMDAR), систему супутникового спостереження за оточуючим середовищем та мережу метеорологічних радіолокаційних станцій. З відомих систем одержання та поширення метеорологічної інформації найбільш близьким за технічною суттю до запропонованої корисної моделі є глобальна система спостереження за атмосферою та поверхнею, що описана в [2]. Система [2] містить операційно надійні підсистеми наземного, повітряного та космічного розташування. Компоненти системи, що розміщені в наземному, повітряному або космічному просторі дозволяють спостерігати, записувати та доповідати про погоду, кліматичні особливості в процесі підготовки робочих прогнозів погоди та відповідних попереджень про небезпечні метеорологічні явища. Інформаційна система [2] об'єднує інформацію з наступних трьох типових центрів даних: Національних центрів, що виконують збір та поширення даних на національному рівні та пропонують аналітичну та прогностичну продукцію, а також обслуговування національної кліматичної інформації. Центрів збору даних або продукції, що виконують збір та підготування комплектів даних (оброблених даних), прогностичної продукції та іншої відповідної інформації, або послуг з її архівації. Глобальних центрів інформаційних систем, що з'єднані високошвидкісною лінією зв'язку для швидкого обміну інформацією для глобального розподілу інформації, що надходить з національних центрів або центрів збору даних та продукції в своїх зонах відповідальності. Глобальні центри забезпечують зв'язок з іншими інформаційними системами такими, як [1]. Інформаційна система дозволяє полегшити пошук та використання даних метеорологічних спостережень та продукції, забезпечує вільний доступ до інформації за межами метеорологічних співтовариств, забезпечити інформацією широке коло споживачів, скоротити витрати національних метеорологічних та гідрологічних служб на обмін та одержання інформації, скоротити час на обробку та надання інформації. Сучасні системи одержання інформації з повітряного простору використовують обмежену кількість літаків - давачів метеорологічної інформації та забезпечують автоматичне передавання інформації про невелику кількість метеорологічних елементів: температура, тиск, та рідше вологість та турбулентність. Також системи не в повній мірі користуються можливостями сучасних автоматичних систем обміну даними та супутникових ліній зв'язку для розповсюдження оперативної метеорологічної інформації. Задачею корисної моделі є підвищення інформаційного забезпечення користувачів метеорологічної інформації та оперативного обміну між зацікавленими користувачами, забезпечення цільового використання інформації, сприяння зменшенню інформаційного непорозуміння між учасниками повітряного руху та зниження ймовірність втрати інформації. Це дозволить значно підвищити можливість системи щодо збільшення обсягу та деталізації метеорологічних даних; підвищення надійності та достовірності інформації про різні метеорологічні ризики, підвищення оперативності забезпечення користувачів метеорологічної інформації та забезпечення її цільового використання, наприклад для окремих ПС або аеропортів; більш широкого використання можливості авіації для інформаційного забезпечення спеціалістів різних галузей, наприклад метеорологів, синоптиків. Поставлена задача вирішується тим, що система одержання та поширення метеорологічних даних, яка містить підсистему одержання інформації фіксованого розташування, що містить мережі наземних метеорологічних станцій, аерологічних датчиків, наземних метеорологічних радіолокаторів, метеорологічних супутників, яка з'єднана з наземними приймачами метеорологічної інформації та динамічну інтерактивну підсистему одержання та розповсюдження інформації, у якій користувачі метеорологічної інформації - повітряні транспортні засоби з відповідним обладнанням, які є давачами оперативної метеорологічної інформації, які підключені до системи автоматичного передавання інформації, та з'єднані з наземними приймачами метеорологічної інформації, інформація з виходу яких передається до інформаційних метеорологічних центрів та банків погоди, до яких підключені аналітичнопрогностичні центри, з виходу яких інформація надходить до користувачів, в тому числі повітряних суден і авіаційних метеорологічних та диспетчерських служб, що безпосередньо з'єднані з повітряними суднами відповідними системами авіаційного зв'язку, згідно з корисною моделлю, складові підсистем фіксованого розташування з'єднані за допомогою ліній 1 UA 106864 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 супутникового зв'язку з наземними приймачами метеорологічної інформації та з складовими підсистеми мобільного розташування, які за допомогою ліній супутникового зв'язку також з'єднані з наземними приймачами метеорологічної інформації. Введені в систему супутникові канали автоматичного поширення інформації між складовими мережі наземного розташування та повітряними транспортними засобами (ПТЗ), а також ПТЗ і наземними приймачами метеорологічної інформації вигідно відрізняють запропоновану систему від найближчого аналога, оскільки дозволяють забезпечити оперативний обмін інформацією про можливі небезпечні явища за маршрутом польоту, збільшити інформаційний потік, зменшити витрати на одержання метеорологічних даних, цілеспрямовано вибрати оперативну інформацію, що є значущою для учасників повітряного руху конкретної зони польоту, сприяти однакової ситуативної обізнаності між екіпажем ПС та авіаційною наземною службою управління повітряним рухом та знизити ймовірність інформаційного непорозуміння між учасниками повітряного руху, запобігти втраті даних, деталізувати інформацію про конкретне метеорологічне явище (просторовий розподіл, інтенсивність) за умови наявності інтенсивного повітряного руху, а в деяких випадках забезпечити резервний канал передавання інформації. В результаті підвищується ефективність метеорологічного забезпечення авіації, що сприяє підвищенню рівня безпеки авіації. На кресленні зображена блок-схема системи одержання та поширення метеорологічних даних. Система містить підсистему одержання інформації фіксованого розташування 1, що містить мережі наземних метеорологічних станцій 1.1, аерологічних датчиків 1.2, наземних метеорологічних радіолокаторів 1.3, метеорологічних супутників 1.4, яка з'єднана з наземними приймачами метеорологічної інформації 4 та супутниками зв'язку 3, які незалежно з'єднані з наземними приймачами метеорологічної інформації 4 та динамічну інтерактивну підсистему одержання та розповсюдження інформації 2, у якій з'єднані між собою за допомогою системи автоматичного передавання інформації 8 та супутниковим зв'язком 3 користувачі метеорологічної інформації - ПТЗ з відповідним обладнанням, і які є давачами оперативної метеорологічної інформації 2.1-2n відповідно, що з'єднані з супутниками зв'язку 3 та наземними приймачами метеорологічної інформації 4, інформація з виходу яких передається до інформаційних метеорологічних центрів 5 та банків погоди, до яких підключені аналітичнопрогностичні центри 6, з виходу яких інформація надходить до користувачів, в тому числі ПТЗ 2.1-2n і авіаційних метеорологічних та диспетчерських служб 7, що також безпосередньо з'єднані з ПТЗ 2.1-2n відповідними системами авіаційного зв'язку. Система працює наступним чином. Інформація з мережі наземних метеорологічних станцій 1.1, аерологічних датчиків 1.2, наземних метеорологічних радіолокаторів 1.3, метеорологічних супутників 1.4 безпосередньо через наземні приймачі метеорологічної інформації 4 надходить до інформаційних метеорологічних центрів 5 та банків погоди та через супутники зв'язку 3 до систем приймання та обробки інформації та повітряних транспортних засобів. Інформація з динамічної підсистеми 2, що складається з ПТЗ - давачі інформації з відповідним обладнанням 2.1-2n поширюється автоматично між учасниками повітряного руху 2.1-2n, які одночасно є і користувачами цієї оперативної інформації за допомогою систем супутникового зв'язку та системи автоматичного передавання інформації 8, а також надходить до наземних приймачів метеорологічної інформації 4, що передають інформацію до інформаційних метеорологічних центрів 5 та банків погоди, а в подальшому до аналітично-прогностичних центрів 6, які забезпечують готовим інформаційним продуктом користувачів, в тому числі ПТЗ 2.1-2n і авіаційні метеорологічні та диспетчерські служби 7, що також безпосередньо з'єднані з ПТЗ 2.1-2n відповідними системами авіаційного зв'язку. Джерела інформації: 1. Global Climat Observing System: ensuring the availability of Global Observations for Climat, Technical document GCOS, WMO, 2007, 20 p. 2. Тимофеев Ю.А. Глобальная система мониторинга параметров атмосферы и поверхности СПб, 2010 - 129 с. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Система одержання та поширення метеорологічних даних, яка містить підсистему одержання інформації фіксованого розташування, що містить мережі наземних метеорологічних станцій, аерологічних датчиків, наземних метеорологічних радіолокаторів, метеорологічних супутників, яка з'єднана з наземними приймачами метеорологічної інформації, та динамічну інтерактивну 2 UA 106864 U 5 10 підсистему одержання та розповсюдження інформації, у якій користувачі метеорологічної інформації - повітряні транспортні засоби з відповідним обладнанням, які є давачами оперативної метеорологічної інформації, які підключені до системи автоматичного передавання інформації, та з'єднані з наземними приймачами метеорологічної інформації, інформація з виходу яких передається до інформаційних метеорологічних центрів та банків погоди, до яких підключені аналітично-прогностичні центри, з виходу яких інформація надходить до користувачів, в тому числі повітряних суден і авіаційних метеорологічних та диспетчерських служб, що безпосередньо з'єднані з повітряними суднами відповідними системами авіаційного зв'язку, яка відрізняється тим, що складові підсистем фіксованого розташування з'єднані за допомогою ліній супутникового зв'язку з наземними приймачами метеорологічної інформації та з складовими підсистеми мобільного розташування, які за допомогою ліній супутникового зв'язку також з'єднані з наземними приймачами метеорологічної інформації. Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3