Спосіб одержання волокна з лубу льону олійного

Реферат: Винахід належить до галузі первинної обробки луб'яних культур, зокрема до технології одержання волокна, і може бути використаний в льонопереробній промисловості. Задачею є створити екологічно чистий та економічний спосіб одержання волокна з лубу льону олійного, в процесі якого можна підвищити якість і зменшити термін процесу одержання волокна шляхом обробки розчином ферментних препаратів. Поставлене завдання вирішується тим, що у способі одержання волокна з лубу льону олійного замочування проводять протягом 30 хв при температурі 40-50 °C у розчині, що містить ферментні препарати пектофоетидин, ксиланазу та поверхнево-активну речовину Коловет С при рН середовища 5, після чого проводять віджим, промивання теплою водою з температурою 40 °С та холодною водою з температурою 20 °C, сушіння та обробку на тіпально-чесальному обладнанні. Застосування способу одержання волокна з лубу льону олійного дозволяє отримати екологічно чисте волокно без специфічного запаху, з низькою собівартістю завдяки використанню низької концентрації ферментних препаратів у розчині, а також низьких температур при обробці, при подальшій обробці якого можливо одержати целюлозовмісні напівфабрикати, а також композиційні матеріали, та інші товари народного вжитку з високими показниками якості. Додатковими перевагами використання даного способу є те, що отримане волокно вільне від лігніну та має низький вміст пектинових речовин, і натомість високий вміст целюлози, відрізняється більшою освітленістю. UA 110242 C2 (12) UA 110242 C2 UA 110242 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до галузі первинної обробки луб'яних культур, зокрема до технології одержання волокна. Відомі способи отримання лляного волокна шляхом пропарювання льоносоломи (Еремин К.И. и др. Текстильные волокна, их получение и свойства. - М.: Легкая индустрия, 1966. - с. 120; Герасимов М.Н., Применение паровой обработки для повышения эффективности отделки //Текстильная химия. - 1993. -№ 2. -с. 73). Однак ці способи потребують значних тепловитрат, а також не забезпечують необхідного ступеня очищення волокна від домішок. Задля підвищення ефективності процесу пропарювання проводять зрошення льоносоломи в процесі пропарювання або замочування льоносоломи водою або розчинами натрію сульфіту чи амонію хлориду (Чувин А.И. и др. Использование химических веществ при замочке, Известия ВУЗов, Технология текстильной промышленности, 1985. -с. 23-26. Недоліками цих способів є суттєве погіршення екології і характеристик стічних вод підприємства, зростає кількість води та тепла, що споживаються. Також використання у відомих способах хімічних реактивів у поєднанні з високотемпературною обробкою призводить до зниження фізико-механічних показників, а також освітленості волокна. Також відомий спосіб первинної обробки льону (найближчий аналог - RU Патент № 2109858, Мешкова А.В., Лебедева В.И., Кундий С.А., Мельников Б.Н. Способ первичной обработки льна), що включає замочування льоносоломи при температурі 20-40 °C 30 хв у водному розчині, що містить (г/л) ферментний препарат пектофоетидин П10 × 2,5-7,5, фермент монофенолмонооксигеназа 0,5-2,5, натрій хлорид 0,5-1,0, препарат Неонол АФ 9-10 на основі оксіетильованого зі ступенем ізононілфенолу 0,5-1,0. Віджимають, пропарюють при 40-90 °C 530 хв, відмочують у воді, висушують, піддають тіпанню та чесанню. Недоліками даного способу є неможливість одержання високоякісного лляного волокна, а також те, що він потребує великих енерговитрат та є неекономічним через використання високих концентрацій препаратів. В основу винаходу поставлено задачу створити спосіб, в якому за рахунок технологічних особливостей можливо було б отримати більш високоякісне волокно з меншими енерговитратами та витратами хімічних речовин. Це досягається тим, що в способі одержання волокна з лубу льону олійного, який включає замочування протягом 30 хв у водному розчині, що містить ферментний препарат пектофоетидин і поверхнево-активну речовину, після чого проводять віджим, сушіння та обробку на тіпально-чесальному обладнанні, згідно з винаходом, при замочуванні при температурі 40-50 °C та рН середовища 5 у розчині, додатково використовують препарат ксиланазу, а як поверхнево-активну речовину використовують препарат Коловет С, який являє собою непінний змочувач для фарбування, підготовки і заключної обробки всіх типів натуральних і синтетичних волокон і їх сумішей, хімічної формули: рoly(oxy-1,2ethonediyl).alpha.-(2-ethylhexyl)-.omega.-hydroxy, -phosphate, sodium salt, що має з рН: 7-8 в 1 % розчині (виробник ДП "Химтекс", Украина, м. Херсон), при наступному співвідношенні компонентів у г/л: ферментний препарат пектофоетидин 0,5-1,5 ферментний препарат ксиланаза 0,5-1,5 Коловет С 0,5-1, після чого проводять промивання теплою водою з температурою 40 °C та промивання холодною водою з температурою 20 °C. На відміну від найближчого аналога, в якому в процесі замочування використовують ферментні препарати пектофоетидин, монофенол-монооксигеназу та поверхнево-активну речовину Неонол АФ-9-10, за запропонованим винаходом замочування проводять за допомогою розчину, що містить ферментний препарат пектофоетидин, ферментний препарат ксиланазу, ПАВ Коловет С, до того ж ферментні препарати пектофоетидин та ксиланазу запропоновано застосовувати у значно нижчих концентраціях, а також відсутня операція відмочування, яка замінена промиванням, що скорочує термін отримання волокна і за рахунок технологічних особливостей дозволяє отримати більш високоякісне волокно з меншими енерговитратами та витратами хімічних речовин і, як наслідок, низькою собівартістю. Приклад конкретного виконання 1 Повторність у лабораторних дослідах п'ятиразова, розміщення варіантів систематичне. Для дослідів було взято 3 кг лубу. У лабораторних умовах проводили замочування лляного лубу протягом 30 хв при температурі 45 °C та рН середовища 5 у водному розчині, що містить у г/л: 1 UA 110242 C2 5 10 ферментний препарат пектофоетидин 0,5 ферментний препарат ксиланаза 0,5 поверхнево-активна речовина Коловет С 1, після чого проводили віджим, промивання теплою водою з температурою 40 °C та холодною водою з температурою 20 °C, сушіння та обробку на тіпально-чесальному обладнанні. Приклад конкретного виконання 2 Повторність у лабораторних дослідах п'ятиразова, розміщення варіантів систематичне. Для дослідів було взято 3 кг лубу. У лабораторних умовах проводили замочування лляного лубу протягом 30 хв при температурі 50 °C та рН середовища 5 у водному розчині, що містить у г/л: ферментний препарат пектофоетидин 1,5 ферментний препарат ксиланаза 1,5 поверхнево-активна речовина Коловет С 1, після чого проводили віджим, промивання теплою водою з температурою 40 °C та холодною водою з температурою 20 °C, сушіння та обробку на тіпально-чесальному обладнанні. Технологія одержання волокна з лубу льону олійного наведена в таблиці. Таблиця Технологія одержання волокна з лубу льону олійного Найменування операції Замочування Склад розчину Приклад 1 Ферментний препарат пектофоетидин Ферментний препарат ксиланаза Поверхнево-активна речовина Коловет С Концентрація, г/л Режим 0,5 Т=45 °C 30 хв рН=5 0.5 1 Віджим Промивання Тепла вода Холодна вода Т=40 °C Т=20 °C Сушіння Обробка на тіпальночесальному обладнанні Замочування Приклад 2 Ферментний препарат пектофоетидин Ферментний препарат ксиланаза Поверхнево-активна речовина Коловет С 1,5 Т=50 °C 30 хв рН=5 1,5 1 Віджим Промивання Тепла вода Холодна вода Т=40 °C Т=20 °C Сушіння Обробка на тіпальночесальному обладнанні 15 20 Застосування способу одержання волокна з лубу льону олійного дозволяє отримати високоякісне екологічно чисте волокно без специфічного запаху, з низькою собівартістю завдяки використанню низької концентрації ферментних препаратів у розчині, а також низьких температур при замочування, при подальшій обробці якого можливо одержати целюлозовмісні напівфабрикати, а також композиційні матеріали, та інші товари народного вжитку з високими показниками якості. Додатковими перевагами використання даного способу є те, що отримане волокно вільне від лігніну та має низький вміст пектинових речовин, і натомість високий вміст целюлози, відрізняється більшою освітленістю. До того ж завдяки можливості багаторазового 2 UA 110242 C2 використання розчину ферментної композиції значно підвищується економічний ефект при застосуванні даного способу. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 5 10 Спосіб одержання волокна з лубу льону олійного, який включає замочування протягом 30 хв у водному розчині, що містить ферментний препарат пектофоетидин і поверхнево-активну речовину, після чого проводять віджим, сушіння та обробку на тіпально-чесальному обладнанні, який відрізняється тим, що при замочуванні при температурі 40-50 °C та рН середовища 5 у розчині додатково використовують препарат ксиланазу, а як поверхнево-активну речовину використовують Коловет С, при наступному співвідношенні компонентів у г/л: ферментний препарат пектофоетидин 0,5-1,5 ферментний препарат ксиланаза 0,5-1,5 Коловет С 0,5-1, після чого проводять промивання теплою водою з температурою 40 °C та промивання холодною водою з температурою 20 °C. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3