Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи

Реферат: Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи включає проведення стандартного відеоасистованого втручання, прошивання легеневої паренхіми зшивальним апаратом, пересікання та видалення бульознозміненої ділянки, проведення термо-хімічного плевродезу, причому на лінію механічного шва рівномірно наносять тонким шаром медичний альфа-ціанокрилатний клей, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, витримують 120 секунд і присипають порошком антибіотика широкого спектра дії. UA 110449 U (12) UA 110449 U UA 110449 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, насамперед до торакальної хірургії, та може бути використана для профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи. Бульозна хвороба легень є досить поширеним захворюванням, яке може бути виявлене випадково або при виникненні ускладнень. В основі захворювання лежить вроджена аномалія легеневої паренхіми, при якій частина легені (частіше частина верхніх долей обох легень) представлена у вигляді тонкостінних субплевральних повітряних кіст. Найчастіше захворювання протікає безсимптомно, проте при спонтанному розриві повітряних кіст виникає пневмоторакс, який супроводжується різного ступеня дихальними розладами. Основний вид лікування хірургічний - видалення бульозно-зміненої ділянки. Після резекційних втручань досить часто виникають післяопераційні ускладнення такі як: тривалий скид повітря з лінії механічного шва і локальна гематома, що описано в літературі (див. Russi, E. W. Lung volume reduction surgery for emphysema [Text] / E.W. Russi, U. Stammberger, W. Weder // Eur. Respir. J. - 1997. - № 10. - P. 208-218). Дані ускладнення мають анатомічне підґрунтя у даного контингенту хворих неповноцінність легеневої паренхіми у маргінальній зоні до здорової легеневої тканини, яка припадає на механічний шов після застосування зшивального апарату. Найпоширенішим та найшвидшим є спосіб резекції бульозно-зміненої ділянки, який включає проведення стандартного відеоасистованого втручання, прошивання та видалення патологічної ділянки легені без додаткового укріплення лінії механічного шва, проведення термо-хімічного плевродезу (див. Giant bullous emphysema resection by VATS. Analysis of laser and stapler techniques [Text] / D. Divisi [et al] // Eur. J. Cardiothorac. Surg. - 2002. - № 6. - P. 990-994). Проте даний спосіб має наступні недоліки: відсутність укріплення лінії механічного шва значно підвищує частоту та інтенсивність скиду повітря внаслідок порушеного герметизму вісцеральної плеври; в післяопераційному періоді розтягнення легеневої паренхіми в області механічного шва може призвести до прорізування скобок та підтікання крові з пошкодженої тканини легені з формуванням локальної гематоми; при тривалому скиді повітря може виникнути інфікування плевральної порожнини. Найбільш близьким за технологічною суттю до способу, що заявляється, є спосіб резекційного втручання при бульозній емфіземі, який включає проведення стандартного відеоасистованого втручання, під час якого прошивають легеневу паренхіму за допомогою зшивального апарату, пересікають та видаляють бульозно-змінену ділянку. Лінію механічного шва додатково укріплюють безперервним швом або окремими лігатурними швами при наявності ознак порушення герметизму. Операцію закінчують проведенням термо-хімічного плевродезу (див Lin, К. С. Video-assisted thoracoscopic surgery in the treatment of patients with bullous emphysema [Text] / К. С Lin, S. P. Luh // Int. J. Gen. Med. - 2010. - Vol. 30, № 3. - P. 215-220). Проте даний спосіб має наступні недоліки: прошивання легеневої паренхіми створює додаткове пошкодження вісцеральної плеври, і після розправлення легені, може слугувати джерелом скиду повітря або кровотечі в плевральну порожнину; відсутність проведення місцевої антибіотикопрофілактики, що важливо в разі тривалого скиду повітря. Все вищеперераховане не забезпечує надійного аеро- та гемостазу в післяопераційному періоді, яке може викликати тривалий скид повітря в плевральну порожнину, утворення локальних гематом та інфікування плевральної порожнини, що призводить до тривалого перебування пацієнта в стаціонарі, збільшення фінансових затрат на лікування, а також погіршення загальних результатів лікування. В основу корисної моделі поставлена задача удосконалити спосіб профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи, в якому на лінію механічного шва рівномірно наносять тонкий шар медичного альфаціанакрилатного клею, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, витримують 120 секунд, та присипають порошком антибіотика широкого спектра дії, в результаті - досягається надійний аеро- та гемостаз в післяопераційному періоді, завдяки чому зменшується частота тривалого скиду повітря по дренажах з плевральної порожнини, зменшення частоти таких післяопераційних ускладнень як тривале недорозправлення легені, повне уникнення таких ускладнень, як інфікування плевральної порожнини та внутрішньоплевральна гематома. Поставлена задача вирішується тим, що в способі профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи, який включає проведення стандартного відеоасистованого втручання, прошивання легеневої паренхіми 1 UA 110449 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 зшивальним апаратом, пересікання та видалення бульозно-зміненої ділянки, проведення термо-хімічного плевродезу, згідно з корисною моделлю, на лінію механічного шва рівномірно наносять тонким шаром медичний альфа-ціанокрилатний клей, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, витримують 120 секунд і присипають порошком антибіотика широкого спектра дії. Використання медичного альфа-ціанакрилатного клею має низку переваг. Дана клейова композиція створена на основі ефіру α-ціанакрилової кислоти, яка при контакті з тканиною полімеризується протягом 10-120 секунд, переходячи з мономеру в полімер. Складається з трьох компонентів, перший із яких - етиловий ефір α-ціанакрилової кислоти визначає її здатність при контакті із середовищами, що містять воду, утворювати полімер. Другий компонент бутилакрилат - входить до складу співполімеру, надаючи йому еластичність. Третій компонент метакрилат-3-оксисульфалан - має антибактеріальні та протизапальні властивості, сприяє швидкому загоєнню. При нанесенні тонким шаром на лінію механічного шва, надійно заклеює всі наявні його дефекти, утворюючи міцну еластичну плівку. Клей має бактерицидні властивості по відношенню до деяких грам-позитивних та грам-негативних мікроорганізмів, зокрема - Е. coli, S. aureus, Proteus vulgaris. Pseudomonas aeruginosa. Присипання порошком антибіотика широкого спектра дії всієї ділянки механічного шва забезпечує місцевий антисептичний ефект. Для цього найкраще підходять антибіотики цефалоспоринового та карбопенемового рядів, які мають найширшу антимікробну активність. Спосіб виконують наступним чином. Хворому із бульозною емфіземою виконують стандартне відеоасистоване втручання, визначають ділянку легені з бульозними змінами, пересікають спайки у випадку їх наявності. Після мобілізації легені накладають зшивальний апарат на бульозну ділянку на межі зі здоровою паренхімою, прошивають та відсікають її. На лінію механічного шва наносять тонким шаром медичний альфа-ціанокрилатний клей, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, оскільки з них найчастіше відбувається скид повітря. Утворена клейова плівка на поверхні шва полімеризується протягом 120 секунд. В цей час очікують та утримують легеневу паренхіму в області шва двома марлевими тампонами, запобігаючи таким чином стікання клею, підклеювання до грудної стінки чи іншої ділянки паренхіми. Після цього зону шва присипають порошком антибіотика широкого спектра дії. Операцію закінчують проведенням термо-хімічного плевродезу. Наводимо конкретні приклади здійснення способу. Приклад 1 (за способом прототипом). Хворий М., 21 рік, історія хвороби № 2461, госпіталізований у відділення хірургічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, ускладнених гнійно-септичними інфекціями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМИ України" з діагнозом: бульозна емфізема верхньої долі правої легені. Верхівковий спонтанний пневмоторакс. Після дообстеження пацієнту було вирішено виконати оперативне втручання. Хворому виконали стандартне відеоасистоване оперативне втручання. Інтраопераційно виявили бульозно-змінену ділянку на верхівці верхньої долі правої легені. На неї наклали зшивальний апарат в межах здорової паренхіми, прошили, відсікли та видалили патологічну ділянку. Після цього при роздуванні легені на одному з кінців механічного шва виявили скид повітря, тому двічі прошили даний відрізок П-подібними лігатурними швами. Операція закінчена проведенням термо-хімічного плевродезу. В ранньому післяопераційному періоді з'явився скид повітря по дренажах з плевральної порожнини. Дренажі було підключено до активної аспірації. Рентгенологічно визначалося недорозправлення легені. Консервативні заходи, спрямовані на припинення скиду повітря, тривали 12 днів, після чого дефект вісцеральної плеври загоївся і скид повітря припинився. Проте в цей період виникли ознаки інфікування плевральної порожнини - розпочалася серозногнійна ексудація, підвищилася температура тіла, збільшився лейкоцитоз крові та ШОЕ. Було посилено терапію антибіотиками карбопенемового ряду. Дренажі було видалено на 20-й день після операції. Хворого виписано із стаціонару на 24 добу післяопераційного періоду. Приклад 2 (за способом, що заявляється). Хвора Л., 24 роки, історія хвороби № 1574, госпіталізована у відділення хірургічного лікування туберкульозу та неспецифічних захворювань легень, ускладнених гнійно-септичними інфекціями ДУ "Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМИ України" зі скаргами на задишку, яка виникла 10 годин тому після фізичного навантаження. Хвора була обстежена, встановлено діагноз: Бульозна емфізема верхньої долі лівої легені. Лівобічний спонтанний пневмоторакс. Хвору терміново було направлено в операційний блок. 2 UA 110449 U 5 10 Пацієнтці виконали стандартне відеоасистоване втручання. Визначили ділянку з патологічними змінами. Мобілізували легеню шляхом пересічення спайок в верхівкових відділах. На бульозно-змінену паренхіму наклали зшивальний апарат в межах здорових тканин, пересікли та видалили бульозно-змінену ділянку. На лінію механічного шва тонким шаром нанесли медичний альфа-ціанокрилатний клей, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, оскільки з них найчастіше відбувається скид повітря, витримали 120 секунд. Після цього ділянку шва присипали порошком антибіотика широкого спектра дії (сульфаперазон). Операцію закінчили проведенням термо-хімічного плевродезу. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Всі дренажі видалено на 6-ту добу післяопераційного періоду. Хвора виписана із стаціонару на 10 добу. Нами був проведений ретроспективний аналіз 24 випадків виконання резекційних втручань при бульозній емфіземі. Запропонований спосіб профілактики післяопераційних ускладнень був використаний у 14 пацієнтів. 10 хворим оперативне втручання виконувалось за способомпрототипом. Результати наведено в таблиці. 15 Таблиця Порівняльна оцінка ефективності застосування двох способів профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи №№ п/п 1. 2. 3. 4. 20 25 Спосіб біопсії Спосіб, що Прототип заявляється (10 хворих) (14 хворих) 2 (8,3 %) 5 (20,8 %) 1 (4,2 %) 4(16,7 %) Клінічні показники Тривалий скид повітря Тривале недорозправлення легені Інфікування плевральної порожнини ексудат, гіпертермія) Післяопераційні геморагічні (внутрішньоплевральна гематома) (нейтрофільний ускладнення 2 (8,3 %) 1 (4,2 %) Таким чином, у порівнянні із прототипом, спосіб, що заявляється, дозволяє: повністю уникнути таких ускладнень, як інфікування плевральної порожнини та внутрішньоплевральна гематома; зменшити частоту тривалого недорозправлення легені з 16,7 % до 4,2 % випадків: досягти надійний аеро- та гемостаз в післяопераційному періоді, завдяки чому зменшити частоту тривалого скиду повітря по дренажах з плевральної порожнини з 20,8 % до 8,3 %. Спосіб, що заявляється, нескладний у виконанні, безпечний, не потребує додаткової апаратури і може бути виконаний в будь-якому лікувальному закладі лікарем, який володіє технікою торакальних операцій. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 30 35 Спосіб профілактики післяопераційних ускладнень при резекційному втручанні з приводу бульозної емфіземи, який включає проведення стандартного відеоасистованого втручання, прошивання легеневої паренхіми зшивальним апаратом, пересікання та видалення бульознозміненої ділянки, проведення термо-хімічного плевродезу, який відрізняється тим, що на лінію механічного шва рівномірно наносять тонким шаром медичний альфа-ціанокрилатний клей, особливу увагу приділяючи місцям початку та закінчення шва, витримують 120 секунд і присипають порошком антибіотика широкого спектра дії. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3