Спосіб вирощування еспарцету для заготівлі кормів та стабілізації родючості ґрунту

Реферат: Спосіб вирощування еспарцету для заготівлі кормів та стабілізації родючості ґрунту, що включає загальноприйняті елементи технології. Основний обробіток ґрунту під покривну культуру здійснюють безполицевим комбінованим способом КЛД-2,0 на глибину 14-16 см. UA 112911 U (12) UA 112911 U UA 112911 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, в тому числі до технологій вирощування кормових культур, і може застосовуватися в органічному землеробстві для підвищення та збереження родючості ґрунтів. Відомий спосіб вирощування багаторічних бобових трав, коли в перший рік вегетації їх підсівають під основну культуру, в кінці першого року підкошують, а продуктивне використання розпочинають на другий рік вегетації. Але даний спосіб непридатний для системи органічного землеробства, оскільки надземна маса відчужується з поля і не використовується для підвищення ґрунтової родючості. Існує також спосіб вирощування люцерни, коли продуктивне використання розпочинають на другий рік вегетації. При цьому після першого укосу вносять повну норму мінеральних добрив для підвищення продуктивності посівів. Даний спосіб є непридатним для системи органічного землеробства за рахунок використання мінеральних добрив [3]. Відомий спосіб вирощування еспарцету під покривом ярої пшениці в умовах суходолу, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу еспарцету і покривної культури звичайним рядковим способом (ширина міжрядь 15 см), збирання врожаю [1, 4]. Але в умовах північно-східного Лісостепу яра пшениця є малопоширеною культурою, оскільки використовується зазвичай лише як страхова при загибелі озимих зернових і тому, не може слугувати покривною культурою для вирощування багаторічних бобових трав. Даний недолік стосується і способу вирощування еспарцету під покривом ярої м'якої пшениці, що включає основний і передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу та збирання врожаю, який відрізняється тим, що покривну культуру висівають рядковим стрічковим (45+15 см) способом, а еспарцет підсівають звичайним рядковим способом (15 см) другим проходом сівалки упоперек рядків покривної культури (UA32897, МПК (2006), А01В 79/00). Крім того, основний обробіток ґрунту, що проводиться в даному способі - поліпшений зяб, що є доволі ресурсо- та енергозатратним. Існує спосіб вирощування люцерни в системі органічного землеробства, що включає сівбу, догляд за посівами, укоси з наступним підживленням, подальше використання посівів, який відрізняється тим, що підживлення проводять органічними добривами з нормою внесення 50100 т/га (UA67604, МПК (2012.01), A01G 7/00). Проте в сучасних умовах господарювання, присутній жорсткий дефіцит наявності органічних добрив внаслідок скорочення тваринництва. Відомий спосіб вирощування багаторічних бобових трав в системі органічного землеробства, що включає сівбу, догляд за посівами, використання наземної маси першого року вегетації, який відрізняється тим, що в кінці першого року наземну масу не використовують і залишають на полі (UA67605, МПК (2012.01), A01G 7/00). Недоліком даного способу є застосування лише в органічній, біологічній, біодинамічній системах землеробства, а також зональних системах землеробства, рослинництві, селекції і насінництві, проте не може використовуватись у кормовиробництві, оскільки зелена маса не відчужується з поля для поповнення кормової бази [5]. Сучасні технології вирощування сільськогосподарських культур повинні бути адаптовані для ведення органічного землеробства і спрямовані не тільки на отримання біологічного урожаю, а й ефективне відновлення органічної частини ґрунту. А основними елементами ведення органічного землеробства є відновлення органічної частини ґрунту за рахунок внесення гною, вирощування бобових трав і сидеральних культур, ефективного повернення в ґрунт рослинних решток [2]. У зв'язку з необхідністю здешевлення кормів і виробництва конкурентоспроможної продукції тваринництва велике значення надається збільшенню в кормових ресурсах трав'янистих кормів, особливо пасовищних, як енергетично найменш затратних та економічно вигідних. Розумне повернення до вирощування багаторічних трав у польових і кормових сівозмінах дозволить встановити втрачену родючість ґрунтів і значно збільшить збори повноцінних кормів, що знизить собівартість тваринницької продукції і зробить цю галузь рентабельною. Створити сприятливі умови для росту і розвитку трав можна шляхом правильного і своєчасного основного і передпосівного обробітку ґрунту. На наш погляд такий підхід у створенні і користуванні кормовими агроценозами гарантуватиме високу кормову продуктивність ріллі і в цілому сівозміни. Задачею корисної моделі є отримання високобілкового корму з оптимальними показниками якості та стабілізації родючості ґрунту, шляхом використання отави другого укосу на сидеральні цілі. Поставлена задача вирішується тим, що для вирощування еспарцету підібрано оптимальний обробіток ґрунту, що забезпечує максимальні показники урожайності зеленої 1 UA 112911 U 5 10 15 20 25 30 35 40 маси, перший укіс багаторічних бобових трав використовується на корм, а другий заробляється в ґрунт як сидеральна маса. Спосіб вирощування еспарцету для заготівлі кормів та стабілізації родючості ґрунту, включає загальноприйняті елементи технології, який відрізняється тим, що основний обробіток ґрунту під покривну культуру здійснюють безполицевим комбінованим способом КЛД-2,0 на глибину 14-16 см.; підсів багаторічних трав проводять весною в оптимальні агротехнічні строки звичайним рядковим способом (15 см) другим проходом сівалки упоперек рядків ярого ячменю, висіяного звичайним рядковим способом (15 см), після сівби проводять прикочування поля впоперек напрямку посіву основної культури; в кінці першого року вегетації еспарцету наземну масу не скошують, а залишають до весни; на другий рік вегетації еспарцету у фазі бутонізації-початку цвітіння проводять перший укіс зеленої маси на корм, наступний укіс використовують як сидеральну масу, стебла подрібнюють та заробляють у ґрунт. Спосіб здійснюється наступним чином. Основний обробіток ґрунту проводиться безполицевим комбінованим способом КЛД-2,0 на глибину 14-16 см. Весною, за настання фізичної стиглості ґрунту, здійснюється ранньовесняне боронування, вносяться мінеральні добрива (розкидним способом), потім проводиться передпосівна культивація та безпосередньо сівба. Весною в оптимальні агротехнічні строки висівається покривна культура (ярий ячмінь) звичайним рядковим способом (15 см), а еспарцет підсівають звичайним рядковим способом (15 см) другим проходом сівалки упоперек рядків покривної культури. Після сівби проводиться прикочування поля впоперек напрямку сівби основної культури. Збирання зерна ячменю здійснюється прямим комбайнуванням. Після збирання ячменю проводять відповідний догляд за посівами багаторічних трав. Восени наземну масу не скошують, а залишають до весни. Взимку стебла багаторічних трав сприяють затримці снігу і знижують його видування. Весною проводять заходи по догляду. У фазі бутонізації-початку цвітіння зелену масу збирають на корм. Наступний укіс використовують як сидеральну масу, стебла подрібнюють, що збільшує надходження органіки до ґрунту. За результатами досліджень Інституту сільського господарства Північного Сходу встановлено, що максимальна урожайність зеленої маси еспарцету на рівні 29,33 т/га формувалась за проведення безполицевого комбінованого обробітку ґрунту (КЛД-2,0) на глибину 14-16 см (табл.), що відповідає збору сухої речовини - 6,77 т/га, кормових одиниць 6,57 т/га, перетравного протеїну - 0,57 т/га та кормо протеїнових одиниць - 6,14 т/га. Тоді як, за проведення безполицевого комбінованого обробітку (КЛД-2,0) на глибину 10-12 см збір зеленої маси з гектару був нижчим на 6 %, у варіанті безполицевий комбінований (АГ-2,4-20) - 10-12 см на 12 %, а при відсутності основного обробітку ґрунту (з наступним використанням сівалки прямої сівби) - на 18 %. Вирощування багаторічних бобових трав, за умов використання їх на зелений корм, потребуючи порівняно невеликої кількості затрат на їх вирощування та маючи високий потенціал урожайності зеленої маси, є доволі економічно вигідним. Оптимально підібраний обробіток ґрунту під покривну культуру при вирощуванні багаторічних бобових трав забезпечує отримання додаткового прибутку 829 грн./га при рентабельності 107 %. Крім того, багаторічні трави є одним із способів біологізації землеробства та ресурсозбереження, адже відновлюють родючість ґрунтів, зменшуючи обсяги потреб у добривах. Так, використання еспарцету за схемою перший укіс на зелений корм, а отава другого укосу на сидерат забезпечує повернення в ґрунт 94,4 кг/га діючої речовини NPK. 2 UA 112911 U Таблиця Продуктивність еспарцету залежно від способів основного обробітку ґрунту під покривну культуру, т/га (середнє за 2014-2015 pp.) Збір з 1 га Варіанти 1. Безполицевий комбінований обробіток (КЛД-2,0)-14-16 см (контроль) 2. Безполицевий комбінований (КЛД-2,0) - 10-12 см 3. Безполицевий комбінований (АГ-2,4-20) - 10-12 см 4. Без основного обробітку ґрунту (з послідуючим використанням сівалки прямої сівби) 5 10 15 20 25 30 кормокормових перетравного протеїнових одиниць протеїну одиниць Урожайність сухої речовини 29,33 6,77 6,57 0,57 6,14 27,66 6,20 5,84 0,54 5,63 25,62 5,51 5,07 0,49 4,96 24,15 5,00 4,72 0,44 4,55 Спосіб експериментально випробуваний в ДП ДГ Інституту сільського господарства Північного Сходу на площі 30,5 га. Впровадження технології вирощування багаторічних бобових трав дозволило підвищити рівень врожайності кормових культур на 10-12 %. Фактичний економічний ефект: на одиницю виміру - 417,5 грн./га. Джерела інформації: 1. Зінченко Б.С. Багаторічні бобові трави / Б.С. Зінченко // К.: Урожай, 1985. - 136 с. 2. Шикула М.К. Відтворення родючості ґрунтів у ґрунтозахисному землеробстві: Наукова монографія / М.К. Шикула, С.С. Антонець, В.О. Андрієнко та ін. // За ред. Шикули М.К. - К.: Оранта, 1998. - 680 с. 3. Жаринов В.И. Люцерна / В.И. Жаринов, В.С. Клюй // К.: Урожай, 1990. - 320 с: 2-е изд., перераб. и доп. 4. Лымарь А.О. Покровные культуры многолетних бобовых трав / А.О. Лымарь, Μ.Η. Протченко, ПП. Островчук, В.А. Ищенко // В сб.: Тезисы докладов на научно-производственной конференции "Интеграция науки с производством - путь к увеличению производства и повышению качества продукции". - Николаев, 1982. - С. 70-71. 5. http://base.uipv.org ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 1. Спосіб вирощування еспарцету для заготівлі кормів та стабілізації родючості ґрунту, що включає загальноприйняті елементи технології, який відрізняється тим, що основний обробіток ґрунту під покривну культуру здійснюють безполицевим комбінованим способом КЛД-2,0 на глибину 14-16 см. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що підсів багаторічних трав проводять весною в оптимальні агротехнічні строки звичайним рядковим способом (15 см) другим проходом сівалки упоперек рядків ярого ячменю, висіяного звичайним рядковим способом (15 см), після сівби проводять прикочування поля впоперек напрямку посіву основної культури. 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що в кінці першого року вегетації еспарцету наземну масу не скошують, а залишають до весни. 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що на другий рік вегетації еспарцету у фазі бутонізації-початку цвітіння проводять перший укіс зеленої маси на корм, наступний укіс використовують як сидеральну масу, стебла подрібнюють та заробляють у ґрунт. 35 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3