Спосіб дослідження комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів

Реферат: Спосіб дослідження комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів, включає кількісне дослідження мікотоксинів у зерновій суміші за допомогою хроматографії і додавання її до корму птиці. Для відтворення комбінованого охрата дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів, до корму додають зернову суміш, природно забруднену мікотоксинами, а визначення вмісту і кількості мікотоксинів проводять високоефективною рідинною хроматографією. UA 114722 U (12) UA 114722 U UA 114722 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до експериментальної медицини, і може бути використана при моделюванні комбінованих мікотоксикозів для вивчення їх негативного впливу на організм тварин, птиці та людей. Відомий аналог [Synergistic effects of two commonly contaminating mycotoxins (aflatoxin and T2 toxin) on biochemical parameters and immune status of broiler chickens / M. Manafi, B. Umakantha, K. Mohan, H.D. Narayana Swamy // World Appl. Sci. J., 2012. 17 (3). P. 364 367], суть якого полягає у використанні чистих культур Aspergillus parasiticus MTCC 1894 і Fusarium sporotrichoides MTCC 1894, вирощуванні їх на декстрозно-картопляному агарі, пересадження на середовище із суміші рису та пшениці для продукування афлатоксину і Т-2 токсину, екстракції токсинів із середовища та кількісному дослідженні за допомогою тонкошарової хроматографії, дослідженні кормів на наявність афлатоксину і Т-2 токсину, додаванні в корми необхідної кількості суміші рису і пшениці, щоб отримати необхідні кількості мікотоксинів, та дослідженні ще раз за допомогою методу тонкошарової хроматографії. Недоліками даного способу є: великі виробничі витрати при вирощуванні культур грибів, низька відтворюваність, складність дозування (відносно до мікотоксинів), великі втрати токсинів, використання значного об'єму реактивів, низька селективність, низька ефективність детектування, спотворення картини перебігу токсикозу в природних умовах. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб, який дасть змогу зменшити виробничі витрати експерименту, досягти простоти і повторюваності, спростити спосіб введення до раціону та дозування токсину. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб дослідження комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів, що включає кількісне дослідження мікотоксинів у зерновій суміші за допомогою хроматографії і додавання її до корму птиці, згідно з корисною моделлю, для відтворення комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчатбройлерів, до корму додають зернову суміш, природно забруднену мікотоксинами, а визначення вмісту і кількості мікотоксинів проводять високоефективною рідинною хроматографією. Створення способу моделювання комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів, у якому зернову суміш, що містить колонії мікроскопічних грибів, кількісно досліджують за допомогою високоефективної рідинної хроматографії на наявність мікотоксинів, потім її додають до корму птиці та досліджують ще раз для визначення кількості мікотоксинів, після чого досліджують комбіновану дію мікотоксинів у складі кормів на організм курчатбройлерів та за умов застосування ентеросорбентів. Моделювання комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчат-бройлерів згідно заявленого способу здійснюють за наступною схемою: Дослідження зернової суміші, що містить колонії мікроскопічних грибів на вміст найпоширеніших мікотоксинів (афлатоксинів В1, В2, G1, G2, дезоксиніваленолу, охратоксину А, зеараленону та Т-2 токсину) проводять методом високоефективної рідинної хроматографії. Потім додають в корм дану зернову суміш, що містить колонії мікроскопічних грибів, моделюючи забруднення кормів у природних умовах. Досліджують отримані корми на наявність мікотоксинів та для визначення кількості охратоксину А та дезоксиніваленолу методом високоефективної рідинної хроматографії. Для дослідження комбінованої дії охратоксину А та дезоксиніваленолу у складі кормів на організм курчат-бройлерів відбирають курчат-бройлерів добового віку, яких за принципом аналогів розподіляють на контрольну і дослідні групи. Протягом 5 діб проводять адаптаційний період, під час якого курчата пристосовуються до умов утримання та годівлі. Впродовж адаптаційного періоду курчатам-бройлерам згодовують комбікорм без мікотоксинів. З шостої доби курчатам-бройлерам контрольної групи згодовують корм базового раціону (звичайний комбікорм), який вільний від мікотоксинів. Курчатам-бройлерам першої дослідної групи згодовують комбікорм та зернову суміш, що містить охратоксин А та дезоксиніваленол; другої дослідної - суміш комбікорму та дерті вівса, пшениці і кукурудзи з вмістом мікотоксинів як і для курчат першої дослідної групи та ентеросорбент. Курчат годували згідно з рекомендаціями з годівлі сільськогосподарської птиці. Доступ курчат-бройлерів до води був вільним. Під час проведення досліду враховували технологічну схему вирощування курчатбройлерів, якою передбачено згодовування стартового комбікорму упродовж 22 діб; з 23 до 35 доби - ростового та з 36 до 42 доби фінішного комбікорму. Приклад. Дослідження комбінованого охра- та дезоксиніваленолотоксикозу курчатбройлерів. Першим етапом роботи, було дослідження зернових кормів на вміст афлатоксинів В 1, В2, G1, G2, дезоксиніваленолу, охратоксину А, зеараленону методом високоефективної рідинної 1 UA 114722 U 5 10 15 20 25 30 35 хроматографії. Потім їх додали до корму птиці, та дослідили знову, для визначення кількості мікотоксинів. Проведено підбір ентеросорбентів. Другим етапом нашої роботи було дослідження комбінованої дії охратоксину А та дезоксиніваленолу у складі кормів на організм курчат-бройлерів та за умов застосування ентеросорбентів. Для цього було відібрано 45 курчат-бройлерів кросу Ross 308 добового віку, масою тіла 41 г, яких за принципом аналогів розподілили на три групи - контрольну і дві дослідні по 15 курчат у кожній. Протягом 5 діб був проведений вирівнювальний період, під час якого курчата адаптувались до умов утримання та годівлі. Впродовж адаптаційного періоду курчатамбройлерам згодовували «нульовий» комбікорм. З шостої доби курчатам-бройлерам контрольної групи згодовували корми базового раціону (звичайний комбікорм виробництва ТОВ «НВП «Укрзооветпромпостач»), які були вільні від мікотоксинів. Курчатам-бройлерам першої дослідної групи згодовували суміш комбікорму та дерті вівса, пшениці, кукурудзи, що містила охратоксин А та дезоксиніваленол; другій дослідній - суміш комбікорму та дерті вівса, пшениці і кукурудзи з вмістом мікотоксинів як і для курчат першої дослідної групи та ентеросорбент. Курчат годували згідно з рекомендаціями з годівлі сільськогосподарської птиці. Доступ курчат-бройлерів до води був вільним. Під час проведення досліду враховували технологічну схему вирощування курчат-бройлерів, якою передбачено згодовування стартового комбікорму упродовж 22 діб; з 23 до 35 доби ростового та з 36 до 42 доби фінішного комбікорму. Під час проведення дослідів контролювали параметри мікроклімату: температуру, вологість та швидкість руху повітря за допомогою термогігрометра LA CROSSE WT150-WHI. З метою встановлення комбінованого впливу охратоксину А та дезоксиніваленолу на організм курчат-бройлерів та під час застосування сорбційних препаратів, у курчат дослідних і контрольної груп враховували наступні показники: збереженість поголів'я (шляхом щоденного обліку птиці); маса тіла на 3-у, 6-у, 14-у, 22-у, 35-у, та 42-у доби досліду (шляхом індивідуального зважування всього поголів'я); середньодобовий приріст в кінці періоду вирощування; середньодобове споживання корму та води (шляхом щоденного обліку у групах); витрати корму на 1 голову і на 1 кг приросту маси тіла курчат (в кінці періоду вирощування). Дослідження клінічних та лабораторних показників курчат-бройлерів проводили на 14-у (перші виражені клінічні зміни), 22-у, 35-у і 42-у добу. Вплив мікотоксинів на організм курчат-бройлерів оцінювали з врахуванням змін клінічного стану та приростів маси тіла птиці. Результати щоденних спостережень за клінічним станом курчат показали, що у 6-денному віці істотних відмінностей у загальному стані птиці дослідних груп не виявлено. Курчата активно поїдали корм, були рухливими. Таблиця Маса тіла курчат-бройлерів, г Вік курчатбройлерів (доба) 3 6 14 22 35 42 Контрольна 103,80±5,58 179,20±2,46 266,20±10,96 590,00±11,09 1146,40±18,40 2019,20±15Д7 Групи курчат-бройлерів Дослідна 1 103,60±3,06 174,00±3,63 222,40±9,88* 550,40±10,41* 978,20±24,52* 1663,40±28,05* Дослідна 2 103,80±1,07 176,60±8,71 291,40±8,66 630,40±11,91* 1281,20±14,16* 2103,00±16,20* Примітка: *(Р0,05) порівняно з контролем: 40 45 Дані, наведені в табл. 1 свідчать про те, що на початку досліду (третя та шоста доби) маса тіла курчат-бройлерів усіх груп була однаковою. Згодовування курчатам-бройлерам першої дослідної групи кормів з мікотоксинами впродовж 8 діб (вік курчат-бройлерів 14 діб) проявилось змінами клінічного стану та зниженням приростів маси тіла. Зміни клінічного стану характеризувалися зниженням рухової активності, порушенням координації руху, тремором м'язів кінцівок і шиї, а в окремих курчат нападами судом. У деяких курчат першої дослідної групи спостерігали діарею, кульгавість, запалення слизової оболонки ротової порожнини. Споживання корму курчатами першої дослідної групи зменшувалися, а води 2 UA 114722 U 5 10 15 20 25 30 35 збільшувалося. Маса тіла курчат-бройлерів цієї групи у 14-добовому віці становила 222,40±9,88 г проти 266,20±10,96 г курчат контрольної групи (р