Спосіб удобрення у короткоротаційній польовій сівозміні

Реферат: UA 121560 U UA 121560 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі сільського господарства, а саме систем удобрення сільськогосподарських культур для підвищення біопродуктивності агроценозів та покращання агроекологічного стану опідзолених ґрунтів в польових сівозмінах. Відомий спосіб удобрення у короткоротаційній польовій сівозміні на дерново-карбонатних ґрунтах (патент України на корисну модель № 29945, МПК (2006) С09К 17/00, публ. 11.02.2008) передбачає внесення дефіцитного гною за нижчими у 3 рази нормами за ротацію сівозміни та нижчою на 11,3 т/га нормою насичення сівозміни органічними добривами загалом. Крім цього, третина норми органічних добрив у запропонованій корисній моделі замінена замість гною сидератом і соломою. Найбільш близький є відомий спосіб удобрення у короткоротаційній польовій сівозміні (патент України на корисну модель № 100002, МПК (2015.01) А01В 79/02, публ. 10.07.2015), який відзначається значним обмеження традиційних добрив та передбачає обробіток ґрунту під кожну культуру в сівозміні, що зумовлює значні затрати енергетичних та матеріальних ресурсів на вирощування, а також зароблянням соломи у ґрунт на глибину 0-10 см, що спричиняє інтенсивні процеси мінералізації органічних речовин, нітрифікації та денітрифікації азотистих сполук та непродуктивні втрати азоту. В основу корисної моделі поставлено задачу забезпечити підвищення біопродуктивності агроекосистем зі стабілізацією агроекологічного, фізико-хімічного та агрохімічного стану ґрунту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі удобрення у короткоротаційній польовій сівозміні, який включає застосування гною і мінеральних добрив, а також нетоварні частки врожаю, біомасу сидерату та заробляння їх у ґрунт, згідно з корисною моделлю, в короткоротаційній польовій сівозміні чергують пшеницю озиму - цукровий буряк - ячмінь ярий з підсівом конюшини лучної - конюшина лучна 1-го року використання, а як нетоварні частки врожаю використовують солому пшениці озимої з додаванням мінеральних добрив у вигляді мінерального азоту в нормі N25 та фосфорно-калійні добрива у нормі Р25K50, причому солому заробляють з наступною сівбою сидеральної культури анкерною сівалкою, а гній та біомасу сидерату заробляють у ґрунт на глибину 25-27 см як основне удобрення під буряк цукровий, а решту мінеральних добрив в нормі Р60K63 вносять під озиму пшеницю в основне удобрення, а мінеральний азот в нормі N25 - в ранньовесняне підживлення. За рахунок сумісного унесення органічних і мінеральних добрив, а також нетоварної частини врожаю і сидератів на глибину 25-27 см під окремі культури інтенсивного типу вирощування з використанням післядії наступними культурами досягається підвищення біопродуктивності агроекосистем зі стабілізацією агроекологічного, фізико-хімічного та агрохімічного стану ґрунту. Зниження обсягів застосування мінеральних добрив в агроценозах з одночасним використанням біомаси сидератів та нетоварної частини врожаю забезпечують екологостабілізуючий ефект в агроценозах та сприяють підвищенню біологічної цінності вирощеної продукції. Розроблення способу базується на результатах довготривалою стаціонарного досліду (з 1964 р.) впродовж трьох ротацій короткоротаційної зерно-бурякової плодозмінної сівозміни на темно-сірому опідзоленому ґрунті з таким чергуванням культур: пшениця озима - буряк цукровий - ячмінь ярий - конюшина лучна [2]. У польовому стаціонарному досліді визначали вплив застосування традиційних видів органічних добрив - гною, біомаси сидеральної культури (редьки олійної) і нетоварної частини врожаю пшениці озимої (соломи) на продуктивність агроценозів польової сівозміни та показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту. Солому заробляли у ґрунт сумісно з дозою мінеральних добрив N25 під час лущення стерні з наступною сівбою сидеральної культури анкерною сівалкою. Гній, частину фосфорно-калійних добрив (Р25K50) і біомасу сидерату заробляли у ґрунт на глибину 25-27 см як основне удобрення під буряк цукровий; частину мінеральних добрив (Р60K63), крім азотних, вносили під пшеницю озиму в основне удобрення, а азотні (N25) - в ранньовесняне підживлення. Реалізація способу полягає у лущенні стерні після пшениці озимої з одночасним зароблянням у ґрунт соломи сумісно зі стартовою дозою азотних добрив, сівбу сидерату, у осінній період заробляння біомаси сидерату і органічних добрив на глибину 25-27 см одночасно з основним обробітком ґрунту під буряк цукровий. Розміщення значної кількості біомаси сидерату з органічними добривами, багатими на сапрофітну мікрофлору, а також напіврозкладеними рештками соломи забезпечує не тільки значну активізацію мікробіологічних процесів у нижній частині орного шару ґрунту, а й сприяє оптимізації водно-повітряних властивостей ґрунту для процесів поліконденсації органічних сполук та гуміфікації. Це, в свою чергу, сприяє кращому росту і розвитку кореневих систем просапних і зернових культур в сівозміні [3]. 1 UA 121560 U Дослідженнями доведено вищу ефективність удобрення культур у польовій сівозміні (див. табл.). застосування біологізованої системи Таблиця Вплив біологізації системи удобрення на врожайність сільськогосподарських культур в короткоротаційний польовій сівозміні, т/га (середнє за ротаціями сівозміни) Культура Пшениця озима Буряк цукровий Ячмінь ярий Конюшина лучна 5 10 15 20 25 30 35 Ротація Без добрив (контроль) N390P210K430 I II III І II III І II III І II IIІ 2,75 2,56 2,38 32,13 31,45 30,40 2,38 2,22 2,06 38,79 36,95 37,50 3,25 4,41 4,67 36,40 39,35 41,28 2,71 3,01 3,18 40,36 42,87 41,97 40 т/га гній + 15 т/га 50 т/га гній + 15 т/га сидерат + 5 т/га сидерат + 5 т/га солома солома + N25 + N25 - сумісно з сумісно з соломою + соломою + Р60К50 N25P85K113 4,22 3,93 5,44 5,22 6,12 5,81 45,00 41,50 48,55 45,43 52,10 48,05 3,14 3,05 3,61 3,48 3,71 3,61 44,35 43,25 46,72 45,77 51,82 49,55 У контрольному варіанті (без добрив) за всіма культурами відзначалося зниження загального рівня врожаю з кожною ротацією сівозміни. Найвищим рівнем урожаю відзначався варіант біологізованої органо-мінеральної системи удобрення з внесенням 15 т/га органічних добрив. За третю ротацію сівозміни така система удобрення забезпечувала врожайність пшениці озимої на рівні 6,1 т/га, або на 1,5 т/га більше порівняно з неудобреним варіантом. Ця система удобрення відзначалася найбільшим впливом на врожайність буряку цукрового та забезпечувала зростання показників за другу ротацію сівозміни на 3,6 т/га порівняно з першою, і на 3,6 т/га за третю ротацію сівозміни порівняно з другою. Зміна величини врожайності ячменю ярого в цьому варіанті також була вищою порівняно з іншими та переважала показники, отримані за мінеральної системи на 0,1 т/га за третю ротацію порівняно з другою та контрольного варіанту на 1,6 т/га. Врожайність зеленої маси конюшини лучної за третю ротацію сівозміни була найбільшою у варіанті з біологізованою органо-мінеральною системою і сягала 51,8 т/га, що на 5,1 т/га більше, ніж за другу ротацію сівозміни. Незважаючи на те, що під конюшину лучну і попередник добрив не вносили, така система удобрення забезпечувала значну перевагу перед органічною - в межах 2,3 т/га і мінеральною - на 9,9 т/га, а також варіантом без добрив - на 14,3 т/га. Це свідчить, що саме органо-мінеральна система удобрення з нормою внесення 40 т/га гній + 15 т/га сидерат + 5 т/га солома + N25 - сумісно з соломою + N25P85K113 сприяє оптимізації не лише мінерального живлення, а й інших ґрунтових факторів росту і розвитку рослин та забезпечує найвищі показники врожайності сільськогосподарських культур у сівозміні. Ця система удобрення на тлі найвищого рівня врожайності забезпечила найвищу продуктивність короткоротаційної польової зерно-просапної сівозміни, а саме найвищі збори зернових одиниць за три ротації сівозміни з позитивною динамікою від ротації до ротації. За чотири роки третьої ротації сівозміни ця система удобрення забезпечила збір зернових одиниць на рівні 135,0 т/га, що на 27 т/га переважало аналогічний показник варіанту мінеральної системи удобрення і на 56 т/га - показники варіанту без застосування добрив. Перевагою корисної моделі є те, що цей спосіб не потребує розробки нових видів сільськогосподарської техніки і повною мірою базується на існуючих агротехнологіях. Отже, впровадження запропонованої корисної моделі повою мірою виконує поставлену задачу удосконалення існуючих способів сумісного внесення органічних і мінеральних добрив, а також нетоварної частини врожаю і сидератів у короткоротаційній польовій сівозміні, що забезпечує вищу продуктивність агроценозів та сприяє екологічній стійкості агроекосистем. 2 UA 121560 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 Спосіб удобрення у короткоротаційній польовій сівозміні, який включає застосування гною і мінеральних добрив, а також нетоварні частки врожаю, біомасу сидерату та заробляння їх у ґрунт, який відрізняється тим, що в короткоротаційній польовій сівозміні чергують пшеницю озиму - цукровий буряк - ячмінь ярий з підсівом конюшини лучної - конюшина лучна 1-го року використання, а як нетоварні частки врожаю використовують солому пшениці озимої з додаванням мінеральних добрив у вигляді мінерального азоту в нормі N 25 та фосфорно-калійні добрива у нормі Р25Κ50, причому солому заробляють з наступною сівбою сидеральної культури анкерною сівалкою, а гній та біомасу сидерату заробляють у ґрунт на глибину 25-27 см як основне удобрення під буряк цукровий, а решту мінеральних добрив в нормі Р 60Κ63 вносять під озиму пшеницю в основне удобрення, а мінеральний азот в нормі N 25 - в ранньовесняне підживлення. 15 Комп’ютерна верстка О. Гергіль Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3