Спосіб горизонтальної передачі збудника ентомопатогенної мікроспоридії nosema pyrausta в популяціях кукурудзяного стеблового метелика ostrinia nubilalis hbn

Реферат: Спосіб горизонтальної передачі збудника ентомопатогенної мікроспоридії Nosema pyrausta в популяціях кукурудзяного стеблового метелика Ostrinia nubilalis Hbn. включає розселення на посіви лабораторної культури перетинчастокрилого ентомофага. На посівах кукурудзи проводять збір діапаузуючих гусениць кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis Hbn.), в лабораторних умовах проводять прижиттєве їх препарування з вилученням жирового тіла, проводять виділення та видову ідентифікацію збудника ентомопатогенної хвороби мікроспоридію Nosema pyrausta, готують водний розчин меду у концентрації 12-15 %. Далі у цей 4 5 розчин додають водну суспензію мікроспоридії Nosema pegrausta у концентрації 10 -10 спор/мл, підготовлену таким чином композицію згодовують імаго ектопаразита гусениць стеблового метелика габробракона (Habrobracon hebetor Say.), проводять спаровування габробракона. Далі проводять два прийоми розселення імаго габробракона в агроценози кукурудзи, з розрахунку 450 та 500 особин на 1 га, при цьому інтервал між розселеннями становить 8-10 днів. UA 121582 U (54) СПОСІБ ГОРИЗОНТАЛЬНОЇ ПЕРЕДАЧІ ЗБУДНИКА ЕНТОМОПАТОГЕННОЇ МІКРОСПОРИДІЇ NOSEMA PYRAUSTA В ПОПУЛЯЦІЯХ КУКУРУДЗЯНОГО СТЕБЛОВОГО МЕТЕЛИКА OSTRINIA NUBILALIS Hbn UA 121582 U UA 121582 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від шкідливих видів комах, і може бути використана як складова частина інтегрованих технологій захисту рослин. Відомо, що суттєву роль у регулюванні чисельності шкідливих комах відіграють збудники ентомопатогенних хвороб. Зокрема, вірусної, грибкової природи. Відомо, що комахи також заражають і представниками найпростіших - ентомопатогенними мікроспоридіями [Исси И.В. Микроспоридии, регулирующие численность вредных насекомых. Труды ВИЗР, 1968, вып. 31, с. 300-330]. Відомо, що на їх основі створено ряд мікробіологічних препаратів, які використовуються в технологіях біологічного захисту рослин [Исси И.В. Микроспоридиозы насекомых фауны СССР. Перспективы использования микроспоридий в защите растений. Автореф. дисс. доктора биол. наук, Ленинград, 1984, 48 с.]. Очевидно, що актуальними є способи, що спрямовані на виявлення, ідентифікацію природних популяцій ентомопатогених мікроспоридій, а також на пошуки шляхів їх використання, як фактора зниження чисельності комах-фітофагів. Проте, існує суттєва технологічна проблема, що значно ускладнює процес отримання мікробіологічних препаратів на основі ентомопатогених мікроспоридій. Це пов'язано з тим, що мікроспоридії неможливо культивувати на штучних живильних середовищах. Підтримувати культуру комах-хазяїнів ентомопатогенних мікроспоридій досить складно. Необхідно підтримувати в лабораторних умовах впродовж тривалого часу значну кількість певного виду комах-фітофагів, як хазянів мікроспоридій. Ці способи надто складні і супроводжуються значними технологічними зусиллями з високою вартістю їх освоєння. Суттєва перспектива практичного використання ентомопатогенних мікроспоридій відкривається шляхом виявлення природних популяцій з наступною їх ідентифікацією та розселенням в агроценози в період поширення та розвитку сприйнятливих видів фітофагів. Відомий також спосіб, який є найбільш близьким до способу, що пропонується, і вибраний як найближчий аналог [Патент Российской Федерации, Способ борьбы с кукурузным мотыльком. № 2064263; МКИ А01N 63/00, Опубл. 27.07.1996, Бюл. № 21. Кобзарь В.Ф., Пушин В.Г.]. Спосіб, викладений у найближчому аналогу, функціонально вирішує аналогічну задачу, як і запропонований спосіб. Суть його полягає у тому, що впродовж вегетації передбачається два прийоми обприскування посівів кукурудзи препаратом Лепідоцид з розрахунку 1,5 та 3,0 кг/га. Крім того, передбачається також розселення на поля паразита яєць стеблового метелика трихограми. Передбачається розселяти трихограму у два прийоми, з розрахунку по 100 тис. особин на 1 га. Реалізація способу дозволила захистити урожай кукурудзи на рівні 51,3-73,3 %. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: невисока ефективність захисту кукурудзи від стеблового метелика. Позитивний результат досягається переважно реалізацією винищувальних заходів - дворазове обприскування посівів Лепідоцидом, спрямоване на знищення як гусениць стеблового метелика так і ентомофагів. При цьому мають місце високі норми витрати Лепідоциду, сумарно на 1 га витрачається 4,5 кг. Крім того, цей прийом передбачає застосування літаків, що супроводжується значними затратами як ресурсів, так і сировини та коштів. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб горизонтальної передачі збудника Nosema pyrausta в популяціях Ostrinia nubilalis Hbn. Ставилась задача запропонувати спосіб, який би значно розширив арсенал методів біологічного контролю розповсюдження та шкідливості кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis Hbn.) - небезпечного шкідника кукурудзи. Поставлена задача вирішувалось тим, що послідовно реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема, перший етап передбачає проведення збору на посівах кукурудзи діапаузуючих гусениць кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis Hbn.). Далі у лабораторних умовах проводять прижиттєве препарування гусениць та вилучення жирового тіла. Наступний етап передбачає виділення та видову ідентифікацію збудника ентомопатогенної хвороби - мікроспоридію Nosema pyrausta. Далі готують водний розчин меду у концентрації 12-15 % і у цей розчин додають водну суспензію мікроспоридії Nosema pyrausta у 4 5 концентрації 10 -10 спор/мл. Підготовлену таким чином композицію згодовували імаго ектопаразита гусениць стеблового метелика габробракона (Habrobracon hebetor Say.). Далі проводять спаровування габробракона з наступним проведенням двох прийомів розселення імаго габробракона в агроценози кукурудзи, з розрахунку 450 та 500 особин на 1 га. Інтервал між розселенням становить 8-10 днів. Суть запропонованого способу полягає у тому, що його позитивна дія передбачає масове розповсюдження в природних популяціях такого небезпечного шкідника посівів кукурудзи, як 1 UA 121582 U 5 10 15 20 25 стебловий метелик, збудника ентомопатогенної мікроспоридії Nosema pyrausta. Як засіб розповсюдження мікроспоридії у способі використовують ектопаразита гусениць стеблового метелика габробракона. Дорослі особини габробракона використовують як своєрідний транспортний засіб для передачі збудника гусеницям стеблового метелика. При цьому важливим є те, що мікроспоридія не вражає імаго габробракона. Мікроспоридія вражає і розвивається тільки в організмі гусениць стеблового метелика. Таким чином, це у підсумку призводить до масового захворювання гусениць стеблового метелика і його загибелі. Приклад здійснення способу Розглядається агроценоз посівів насіннєвої кукурудзи, що вирощується за існуючими регіональними технологіями. Для обґрунтування ефективності запропонованого способу формували дослідні варіанти, яких було два. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. Впродовж вегетаційного періоду проводили збір діапаузуючих гусениць кукурудзяного стеблового метелика. У лабораторних умовах проводили прижиттєве препарування їх з вилученням жирового тіла. Проводили також видову ідентифікацію збудника ентомопатогенної хвороби - мікроспоридію Nosema pyrausta. Готували водний розчин меду у концентрації 12-15 %, куди додавали водну суспензію мікроспоридії. Підготовлену композицію згодовували імаго ектопаразита габробракона. Проводили також два прийоми розселення імаго габробракона в агроценози кукурудзи. У другому варіанті реалізовували суттєві елементи способу - найближчого аналога. Для оцінки величини можливого позитивного результату та його ефективності використовували найбільш об'єктивні та інформативні предиктори. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці. Встановлено, що поставлену корисною моделлю задачу виконано. Якщо у першому варіанті, де реалізовували запропонований спосіб, рівень зараження гусениць метелика до початку досліджень становить 8,5 %, то на 3-й рік після реалізації запропонованого способу було інфіковано ентмопатогенною мікроспоридією 76,4 % гусениць. Суттєвим є і те, що більша частина із них загинула після перезимівлі внаслідок фізіологічного ослаблення. При цьому спостерігається значна технологічність способу. Аналогічні показники способу-найближчого аналога були значно нижчими. 30 Таблиця Результати обґрунтування способу горизонтальної передачі збудника мікроспоридії в популяціях кукурудзяного стеблового метелика Рівень зараження Рівень зараження гусениць Способи, що гусениць метелика метелика на 3-й порівнюються до початку реалізації рік після способів, % реалізації способів, % Спосіб, що пропонується 8,5 7,6 21,8 4,7 НІР05 Позитивний результат Спосіб забезпечує високий рівень зараження гусениць метелика збудником ентомопатогенної мікроспоридії, внаслідок чого переважна кількість гусениць гине Незначна, Невиражений, реалізація гусениці метелика відомого способу характеризується лише частково значною шкідливістю, сприяє зараженню тільки незначна їх гусениць метелика частина уражена нозематозом збудником нозематозу Висока, збудника нозематозу в природних умовах розповсюджують дорослі особини ектопаразита габробракона 66,4 Спосібнайближчий аналог Технологічність способів 2 UA 121582 U Таким чином, реалізація запропонованого способу дозволяє ефективно передавати збудника ентомопатогенної мікроспоридії Nosema pyrausta в популяціях кукурудзяного стеблового метелика. Як наслідок, спостерігається фізіологічне ослаблення шкідника, його загибель, знижується рівень шкідливості. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 10 15 20 Спосіб горизонтальної передачі збудника ентомопатогенної мікроспоридії Nosema pyrausta в популяціях кукурудзяного стеблового метелика Ostrinia nubilalis Hbn., що включає розселення на посіви лабораторної культури перетинчастокрилого ентомофага, який відрізняється тим, що на посівах кукурудзи проводять збір діапаузуючих гусениць кукурудзяного стеблового метелика (Ostrinia nubilalis Hbn.), в лабораторних умовах проводять прижиттєве їх препарування з вилученням жирового тіла, проводять виділення та видову ідентифікацію збудника ентомопатогенної хвороби мікроспоридію Nosema pyrausta, готують водний розчин меду у концентрації 12-15 %, у цей розчин додають водну суспензію мікроспоридії Nosema 4 5 pegrausta у концентрації 10 -10 спор/мл, підготовлену таким чином композицію згодовують імаго ектопаразита гусениць стеблового метелика габробракона (Habrobracon hebetor Say.), проводять спаровування габробракона, проводять два прийоми розселення імаго габробракона в агроценози кукурудзи, з розрахунку 450 та 500 особин на 1 га, при цьому інтервал між розселеннями становить 8-10 днів. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3