Спосіб прогнозування потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика ostrinia nubilasis hbn.

Реферат: Спосіб прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика Ostrinia nubilasis Hbn. включає збір із агроценозів діапаузуючих гусениць фітофагів. За 12-15 днів до початку весняної реактивації гусениць метелика визначають характер та специфіку розташування діапаузуючих гусениць метелика у післяжнивних рештках кукурудзи, крім того проводять зрізання стерні кукурудзи для лабораторного аналізу не менше 100 зразків з полів площею до 5 га, крім того у лабораторних умовах проводять розтин зразків стерні кукурудзи з наступним видаленням із них діапаузуючих гусениць стеблового метелика, крім того визначають рівень зараження гусениць ентомофагами та ентомопатогенами, крім того у польових умовах визначають висоту розташування діапаузуючих гусениць метелика у стеблах кукурудзи, крім того, якщо сумарний рівень зараження гусениць стеблового метелика ентомофагами та ентомопатогенами не перевищує 14-17 %, а від 23 до 30 % гусениць концентрується у стеблах на висоті 12-15 см від поверхні ґрунту, то рівень загрози пошкоджень посівам кукурудзи упродовж вегетації характеризується як значний та стабільний, що потребує застосування оперативних прийомів захисту кукурудзи. UA 110215 U (54) СПОСІБ ПРОГНОЗУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНОЇ ЗАГРОЗИ ПОСІВАМ КУКУРУДЗИ ВІД СТЕБЛОВОГО МЕТЕЛИКА OSTRINIA NUBILASIS HBN. UA 110215 U UA 110215 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин, і може бути використана в технологіях інтегрованого захисту посівів кукурудзи від комах фітофагів. Відомо, що посівам кукурудзи значну загрозу представляє стебловий метелик, гусениці якого пошкоджують як вегетативні так і репродуктивні органи. Захист кукурудзи здійснюється переважно шляхом використання хімічних інсектицидів внаслідок суцільного обприскування рослин [Кліщенко С.В., Зозуля О.Л., Єрмакова Л.М., Івановська Р.Т. Особливості сучасних світових технологій вирощування кукурудзи. - К.: Енем, 2006. - 120 с.]. Способи хімічного захисту у складі технологій вирощування кукурудзи, дозволяють ефективно захищати культуру від пошкоджень стебловим метеликом, проте ці способи супроводжуються і негативними наслідками. Спостерігається масова загибель ентомофагів. Дестабілізується агроценоз. Виникають осередки підвищеної чисельності як стеблового метелика так і інших супутніх шкідників, зокрема попелиць. Відомий також спосіб, що прогнозує потенційну шкідливість яблуневої плодожерки, який є найближчим аналогом до заявленого способу [Спосіб прогнозу життєздатності популяцій плодожерок (Lepidoptera, Tortricidae) Патент України, № 30703, МПК А01К 67/00. Опубл. 15.12.2000, Бюл. № 4, Дрозда В.Ф.]. Спосіб, викладений у найближчому аналогу, полягає у тому, що у гусениць плодожерок, наприклад яблуневої та сливової, в період осінньої діапаузи і весняної реактивації, визначають рівень вмісту у коконах природного фунгістатика - дубильних речовин, зокрема таніну. Згідно з суттєвими ознаками відомого способу, вміст таніну у коконах плодожерок, корелює з рівнем життєздатності гусениць. Дочірні покоління плодожерок з підвищеним вмістом таніну у коконах характеризується значною потенційною шкідливістю. Використання цього критерію у відомому способі дозволяє прогнозувати не тільки рівень життєздатності популяцій плодожерок, але і загрозу пошкодження урожаю. Проте спосіб - найближчий аналог має такі недоліки: невстановлена можливість використання цього способу для прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика; запропонована досить складна технологічна процедура, яка включає збір з природного середовища діапаузуючих гусениць два рази у рік, видалення гусениць із коконів та визначення вмісту таніну в коконах. В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обґрунтувати спосіб прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика Ostrinia nubilasis Hbn. Поставлена задача запропонувати спосіб, що визначає внутрішню фізіологічну структуру стеблового метелика з врахуванням його життєздатності. Поставлена задача вирішується тим, що послідовно реалізують суттєві елементи запропонованого способу. Зокрема перший з них полягає у визначенні характеру та специфіки розташування діапаузуючих гусениць метелика у післяжнивних рештках кукурудзи за 12-15 днів до початку весняної реактивації гусениць стеблового метелика. У складі способу - прийом зрізання стерні кукурудзи для лабораторного аналізу не менше 100 зразків з поля площею до 5 га. У лабораторних умовах проводять розтин зразків стерні кукурудзи з наступним видаленням із них діапаузуючих гусениць стеблового метелика. Наступна суттєва відміна у складі способу полягає у визначенні рівня зараження гусениць ентомофагами та ентомопатогенами. Суттєвим у способі є і прийом, що полягає у визначенні у польових умовах висоти розташування діапаузуючих гусениць метелика у стеблах кукурудзи. Оціночна частина у складі способу складається із того, що, коли сумарний рівень зараження гусениць стеблового метелика не перевищує 14-17 %, а від 23 до 30 % гусениць концентруються у стеблах на висоті 12-15 см від поверхні ґрунту, то рівень потенційної загрози пошкоджень посівам кукурудзи упродовж вегетаційного періоду визначається як значний та стабільний. За таких умов, як це викладено у запропонованому способі, необхідно застосовувати оперативні прийоми захисту кукурудзи. Суть запропонованого способу полягає у тому, що пропонується технічне рішення, яке ґрунтується не на кількісних показниках чисельності кукурудзяного стеблового метелика, а на показниках реальної життєздатності гусениць метелика. Моніторинг діапаузуючих гусениць рано весною до початку їх реактивації дозволяє визначити показник смертності гусениць. Визначається також і причина смертності та рівень зараження гусениць ентомофагами та ентомопатогенами. Таким чином, на відміну від показників загальної кількості особин стеблового метелика, згідно з традиційними оціночними критеріями і способом - найближчим аналогом, пропонується оригінальний спосіб прогнозу загрози посівам кукурудзи від пошкоджень стебловим метеликом. Приклад здійснення способу 1 UA 110215 U 5 10 15 20 25 30 Типовий агроценоз кукурудзи, яку вирощують для отримання повноцінного зерна за сучасними технологіями. Для обґрунтування дієвості та ефективності запропонованого способу формували дослідні варіанти, яких було два. У першому прогноз загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика здійснювали за суттєвими ознаками запропонованого способу. У другому – аналогічну задачу вирішували шляхом реалізації суттєвих елементів способу - найближчого аналога. Проводили збір з минулорічних кукурудзянищ, тобто зі стерні, діапаузуючих гусениць стеблового метелика для лабораторного аналізу. Для оцінки ефективності та величини можливого позитивного результату, відбирали найбільш інформативні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблицях. Встановлено, що задачу, поставлену корисною моделлю, вирішено. У таблиці 1 наведено результати оцінки потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика. Кількісні показники чисельності діапаузуючих гусениць у запропонованому способі - 28,4, а у способі найближчому аналогу - 32,6 екз. на 50 рослин, що свідчить про значну потенційну небезпеку посівам кукурудзи. Проте, детальний аналіз природної популяції стеблового метелика за оригінальними тестовими показниками, свідчить про незначну загрозу посівам кукурудзи. Дійсно, від ентомофагів та ентомопатогенів загинуло 39,8 % гусениць. Це означає, що життєздатна частина популяції стеблового метелика становить тільки 11,3 екз. на 50 рослин. Оскільки у способі найближчому аналогу ці показники не враховуються, то у подальшому проводиться дворазове обприскування кукурудзи. Матеріали таблиці 2 свідчать про реальні результати прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика. Як виявилось, попередити шкідливу дію 11,3 екз. гусениць на 50 рослин, цілком можливо шляхом дворазового розселення на рослини паразита яєць стеблового метелика - трихограми, з нормою їх розселення 80 та 100 тисяч особин на 1 га. Очевидний і позитивний результат реалізації запропонованого способу. Виключається використання хімічних інсектицидів, зберігається природний комплекс ентомофагів на посівах. Внаслідок реалізації запропонованого способу, посіви кукурудзи вдалося захистити шляхом використання біологічного прийому розселення паразита яєць стеблового метелика трихограми. Таким чином, обґрунтовано ефективний спосіб прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика, що дозволяє заздалегідь приймати рішення, стосовно вибору прийомів та засобів захисту посівів кукурудзи. 35 Таблиця 1 Ефективність оригінальних оціночних критеріїв прогнозу загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика Способи, що порівнюються Спосіб, що заявляється Спосіб найближчий аналог Зібрано гусениць метелика, екз./50 рослин 28,4 32,6 Загинуло гусениць, % всього 39,8 у т.ч. від збудників ентомофагів хвороб 14,2 25,6 Кількість гусениць у зразках на Рівень загрози висоті 12-15 CM, % 14,6 Незначний Ці суттєві характеристики не враховуються. Не Обліковують тільки кількість діапаузуючих враховується гусениць 2 UA 110215 U Таблиця 2 Результати реалізації способу прогнозу загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика Способи, що порівнюються Спосіб, заявляється Спосіб найближчий аналог що Початкова чисельність гусениць, екз. /50 рослин Рівень загрози посівам Оперативні заходи захисту кукурудзи Два прийоми розселення трихограми, 80 та 100 тис. особин/га за 28,4 Незначний оригінальним показниками 32,6 Значний кількісними показниками за Два прийоми обприскування рослин Позитивний результат Виключається використання хімічних інсектицидів. Тільки трихограма. Забезпечується захист кукурудзи Забезпечується захист культури. Спостерігається загибель ентомофагів, комах запилювачів ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 Спосіб прогнозу потенційної загрози посівам кукурудзи від стеблового метелика Ostrinia nubilasis Hbn., що включає збір із агроценозів діапаузуючих гусениць фітофагів, який відрізняється тим, що за 12-15 днів до початку весняної реактивації гусениць метелика визначають характер та специфіку розташування діапаузуючих гусениць метелика у післяжнивних рештках кукурудзи, крім того проводять зрізання стерні кукурудзи для лабораторного аналізу не менше 100 зразків з полів площею до 5 га, крім того у лабораторних умовах проводять розтин зразків стерні кукурудзи з наступним видаленням із них діапаузуючих гусениць стеблового метелика, крім того визначають рівень зараження гусениць ентомофагами та ентомопатогенами, крім того у польових умовах визначають висоту розташування діапаузуючих гусениць метелика у стеблах кукурудзи, крім того, якщо сумарний рівень зараження гусениць стеблового метелика ентомофагами та ентомопатогенами не перевищує 14-17 %, а від 23 до 30 % гусениць концентрується у стеблах на висоті 12-15 см від поверхні ґрунту, то рівень загрози пошкоджень посівам кукурудзи упродовж вегетації характеризується як значний та стабільний, що потребує застосування оперативних прийомів захисту кукурудзи. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3