Спосіб стабілізації фітосанітарного стану насаджень томатів

Реферат: Спосіб стабілізації фітосанітарного стану насаджень томатів включає прийоми спрямовані на зниження чисельності та шкідливості комплексу фітофагів. По периметру агроценозу томатів у міжряддях впродовж вегетаційного періоду культивують однорічні нектароносні рослини: гречку посівну (Fagopyrum esculentum L.), коріандр посівний (Coriandrum sativum L.) та фацелію рябиноколисту (Phacelia tanacetifolia Benth.) у рівній пропорції, крім того за 2-3 дні до початку цвітіння томатів, зразу після цвітіння та через 10-11 днів, проводять по три прийоми кореневого та позакореневого підживлення рослин 3,0 %-ним водним розчином органічного добрива Паросток, з розрахунку 0,3 кг/м, при цьому, за появи на вегетативній частині кущів томатів перших ознак ураження грибними фітопатогенами, проводять три прийоми обприскування кущів водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С, крім того інтервал між обприскуваннями становить 7-10.днів, з нормою витрати препарату 2,0 л/га, при цьому на початку масової яйцекладки самиць листогризучих совок на кущі томатів, проводять три прийоми розселення лабораторної культури трихограми, виду Trichogramma evanescens Westw., крім того інтервал між розселеннями становить 6-7 днів, норма розселення паразита становить 60; 90 та 50 тисяч особин на 1 га, при цьому за умов початку масової появи на рослинах гусениць листогризучих совок старше другого віку, проводять два прийоми розселення на кущі імаго ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.), з розрахунку 750 та 850 імаго на 1 га, крім того трихограму та габробракона використовують тільки першого класу якості. UA 121585 U (12) UA 121585 U UA 121585 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від фітофагів та фітопатогенів, і може бути використана в сучасних технологіях вирощування розсадних овочевих культур. Відомо, що серед різноманітних стресових факторів, що дестабілізують агроценози овочевих культур, є негативна діяльність чисельних видів фітофагів та фітопатогенів. Саме вони живляться і розвиваються на усіх органах рослин - надземній частині, де пошкоджують генеративні та вегетативні органи, кореневу систему та плоди [Лапа О.М, Дрозда В.Ф.; Пшець Н.В. Екологічно безпечні інтенсивні технології вирощування та захисту овочевих культур. - К.: НАУ, 2006. - 183 с]. Відомо також, що існує значна частина способів та прийомів, котрі частково підтримують належний фітосанітарний стан овочевих культур. При цьому провідна роль належить способам масового знищення фітофагів, та пригнічення розвитку фітопатогенів, шляхом інтенсивного використання хімічних інсектицидів та фунгіцидів [Лапа О.М, Дрозда В.Ф., Гоголєв А.І. Сучасні технології вирощування і захисту овочевих культур. - К., 2004. - 112 а]. Висока ефективність цих способів у складі, інтенсивних технологій вирощування овочевих культур спостерігається і негативними наслідками. Масово гинуть ентомофаги, комахзапилювачі, існує ризик забруднення урожаю метаболітами препаратів. Найбільш близьким аналогом є спосіб часткової стабілізації фітосанітарного стану 7 насаджень томатів [Патент України № 69634 А МПК А01К 67/00. Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9]. Спосіб-найближчий аналог включає токсикацію розсадних овочевих культур перед висадженням їх у відкритий ґрунт. Перед висадкою кореневу систему розсади занурюють у водний розчин препарату Актара 25 WG в.г. Суттєвим також є те, що тривалість контакту рослин з водним розчином препарату становить 90-120 хвилин, а концентрація препарату 0,15 %. В результаті реалізації відомого способу забезпечується надійний захист томатів від комплексу ґрунтоживучих фітофагів в критичний період їх приживання. Ефективність способу становить 85-90 %. Проте, спосіб-найближчий аналог має такі недоліки: невстановлена ефективність способу по відношенню до групи фітофагів, що пошкоджують вегетативні та репродуктивні органи. Досить жорсткі параметри попередніх умов перед використанням способу. Строго фіксована експозиція та концентрація препарату, недотримання яких може стати причиною неефективності способу. Невстановлена ефективність способу по відношенню до збудників хвороб томатів. Короткий термін дії способу, тільки в критичний період приживання розсади - 10-12 днів. В основу корисної моделі поставлено задачу експериментально обґрунтувати спосіб стабілізації фітосанітарного стану насаджень томатів. Запропонувати спосіб, складові частини якого передбачають використання тільки елементів органічного походження - органічного добрива, біопрепаратів та лабораторних культур ентомофагів. Поставлена задача вирішується шляхом послідовного використання елементів у складі запропонованого способу. Зокрема на весні з інтервалом 8-10 днів висівають по периметру агроценозу томатів та у міжряддях однорічні нектароносні рослини: гречку посівну (Fagopyrum esculentum L.), коріандр посівний (Coriandrum sativum L.) та фацелію рябиноколисту (Phacelia tanacetifolia Benth.) у рівній пропорції. Далі, за 2-3 дні до початку цвітіння томатів, зразу після цвітіння та через 10-11 днів, проводять по три прийоми кореневого та позакореневого підживлення рослин 3,0 %-ним водним розчином органічного добрива Паросток, з розрахунку 2 0,3 кг/м . Суттєвим у способі є те, що за появи на вегетативній частині кущів томатів перших ознак ураження грибними фітопатогенами, проводять три прийоми обприскування кущів водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С. Інтервал між обприскуваннями становить 7-10 днів. Норма витрати препарату складає 2,0 л/га. На початку масової яйцекладки самиць листогризучих совок на кущі томатів, проводять три прийоми розселення лабораторної культури трихограми, виду Trichogramma evanescens Westw. Інтервал між розселеннями становить 6-7 днів. Норма розселення паразита становить 60; 90 та 50 тисяч особин на 1 га. За умов початку масової появи на рослинах гусениць листогризучих совок старше другого віку, проводять два прийоми розселення на кущі імаго ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.), з розрахунку 750 та 850 імаго на 1 га. Суттєвим при цьому є те, що трихограму та габробракона використовують тільки першого класу якості. Суть запропонованого способу полягає у тому, що стабільний фітосанітарний стан томатів досягається шляхом спеціального конструювання агроценозу. Культивування нектароносів своєрідний пусковий механізм зростання видового різноманіття членистоногих видів - комах та кліщів. Нектароноси, з тривалим терміном цвітіння приваблюють значну кількість паразитичних та хижих видів. Саме вони стабілізують чисельність фітофагів, попереджаючи їх масове 1 UA 121585 U 5 10 15 поширення. Приваблюється значна частина і комах-запилювачів рослин. Прийоми кореневого та позакореневого підживлення томатів індукують процеси імунітету та стійкості рослин до дії стресових факторів. Як прийоми оперативного захисту томатів від фітофагів та фітопатогенів, використовують біологічний фунгіцид Алірин-С, з діючою речовиною - штамом гіперпаразита Streptomyces febleus. Лабораторні культури ентомофагів досить ефективно стримують чисельність та шкідливість лускокрилих видів фітофагів. Приклад. Типове фермерське господарство на Вінничині, що спеціалізується на вирощувані розсадних овочевих культур. Насадження томатів. Агротехнічні прийоми були типовими для регіону. Для обґрунтування ефективності запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому - прийоми найближчого аналога. У третьому варіанті фітосанітарний стан стабілізували шляхом використання хімічних препаратів. Для оцінки ефективності способів, встановлення величини можливого позитивного результату, використовували найбільш об'єктивні та інформативні тестові характеристики. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблиці 1. Таблиця 1 Видовий склад та шкідливість домінуючих видів совок в агроценозі насаджень томатів (Вінницька обл. 2014-2016 pp.) Види совок Кількість генерацій Зимуюча стадія Характер пошкоджень Озима гусениці 2 Оклична Іпсилон гусениці гусениці гусениці оболонці яєць 2 2 Підгризаючі Переважно кореневу систему Кореневу систему та листя Вегетативні органи 1 Болотна лялечки 3 Карадрина лялечки 2-3 Люцернова гусениці лялечки лялечки Городня лялечки 18,6 20,3 11,2 9,3 18,5 21,6 Вегетативні органи 16,6 18,1 Листогризучі Верхівкове листя, генеративні органи Вегетативні та генеративні органи: бутони, цвіт, плоди 8,7 22,6 11,2 16,2 Вегетативні та генеративні 7,5 19,3 Вегетативні та генеративні Вегетативні органи, зелені плоди томатів 10,9 24,5 5,7 17,4 у Бавовникова Конюшинова Рівень Уражено паразитуванентомопаня: яйця, тогенами, % гусениці, лялечки, % та 2-3 2 2 20 25 В період досліджень на томатах та прилеглих територіях виявлено чотири види підгризаючих та п'ять видів листогризучих совок. Матеріали таблиці 1 ілюструють основні особливості розвитку совок. Показано значний рівень їх ураження ентомопатогенами (9,318,6 %) та ентомофагами (16,2-24,5 %). Домінували грибні ентомопатогених, а також протозойні. Показано також, що гусениці карадрини та бавовникової совки інтенсивно живляться цвітом, зав'язю та плодами. 2 UA 121585 U Таблиця 2 Біологічні та господарські показники реалізації фітосанітарного стану насаджень томатів (ФГ, Вінницька обл. 2015-2016 pp.) Ефективність ЕфективФітофтороз Урожай плодів, п/га Совок 5 паразитування совок, Способи, що ність % кущів, порівнюються способів, екз. трихогра- габробра- розви- ефективзагаль% 1-й сорт мою коном ток, % ність, % ний Спосіб, що 24,7 74,2 77,8 27,3 85,4 87,4 424,7 268,4 пропонується Спосібнайближчий 30,1 15,1 14,5 38,4 69,5 67,5 375,3 179,5 аналог Хімічний стандарт, 28,2 8,7 6,9 19,6 90,2 92,6 431,2 272,5 еталон Контроль 25,3 12,8 11,7 61,4 342,5 140,1 НіР05 3,9 3,4 7,3 5,8 5,2 10,7 8,4 5 10 Встановлено, що задача поставлена корисною моделлю виконана. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 87,4 %, проти 67,5 % - у найближчому аналозі. Наводиться перелік тестових характеристик, де оцінюються різноманітні показники. За усіма ознаками запропонований спосіб перевищував показники не тільки найближчого аналога, але і за деякими ознаками і показники хімічного еталона. Популяції фітофагів та фітопатогенів підтримувались на допороговому рівні впродовж усього вегетаційного періоду. У підсумку, величина валового урожаю томатів на варіанті запропонованого способу становила 424,7 ц/га, проти 375,3 ц/га у найближчому аналозі. Важливим при цьому є і те, що із усього валового урожаю, переважали плоди першого сорту. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 20 25 30 Спосіб стабілізації фітосанітарного стану насаджень томатів, що включає прийоми спрямовані на зниження чисельності та шкідливості комплексу фітофагів, який відрізняється тим, що по периметру агроценозу томатів у міжряддях впродовж вегетаційного періоду культивують однорічні нектароносні рослини: гречку посівну (Fagopyrum esculentum L.), коріандр посівний (Coriandrum sativum L.) та фацелію рябиноколисту (Phacelia tanacetifolia Benth.) у рівній пропорції, крім того за 2-3 дні до початку цвітіння томатів, зразу після цвітіння та через 10-11 днів, проводять по три прийоми кореневого та позакореневого підживлення рослин 3,0 %-ним водним розчином органічного добрива Паросток, з розрахунку 0,3 кг/м, при цьому за появи на вегетативній частині кущів томатів перших ознак ураження грибними фітопатогенами, проводять три прийоми обприскування кущів водним розчином біологічного фунгіциду Алірин-С, крім того інтервал між обприскуваннями становить 7-10 днів, з нормою витрати препарату 2,0 л/га, при цьому на початку масової яйцекладки самиць листогризучих совок на кущі томатів, проводять три прийоми розселення лабораторної культури трихограми, виду Trichogramma evanescens Westw., крім того інтервал між розселеннями становить 6-7 днів, норма розселення паразита становить 60; 90 та 50 тисяч особин на 1 га, при цьому за умов початку масової появи на рослинах гусениць листогризучих совок старше другого віку, проводять два прийоми розселення на кущі імаго ектопаразита габробракона (Habrobracon hebetor Say.), з розрахунку 750 та 850 імаго на 1 га, крім того трихограму та габробракона використовують тільки першого класу якості. Комп’ютерна верстка М. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 3