Спосіб захисту насаджень томатів в технологіях органічного землеробства

Реферат: Спосіб захисту насаджень томатів в технологіях органічного землеробства включає розселення у агроценози лабораторної культури трихограми виду Trichogramma evanescens Westw., а також паразита гусениць лускокрилих фітофагів. За 1-2 дні до висіву насіння томатів у ґрунт проводять змочування його та витримування впродовж 4-5 годин у водному розчині біологічного фунгіциду Бактофіт, використовують 5,5-6,0 МП препарату на 1 л води, за 3-4 дні до початку цвітіння томатів, проводять один прийом обприскування рослин водним розчином препарату Бактофіт, з нормою витрати 2,0-2,5 л/га. Зразу після цвітіння томатів проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів, обприскування рослин сумішшю біологічного фунгіциду Алірин-Б, 2,0 л/га та органічного добрива Паросток 13-15 кг/га. На початку масової яйцекладки самиць листогризучих та підгризаючих совок на томати проводять три прийоми, з інтервалом 56 днів, розселення на рослини лабораторної культури паразита яєць лускокрилих фітофагів трихограми виду Trichogramma evanescens Westw. Розселяють трихограму першого класу якості, норми розселення трихограми становлять 60, 80 та 50 тисяч особин на 1 га. За появи на рослинах гусениць совок другого та старших віків, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури паразита гусениць лускокрилих фітофагів габробракона (Habrobracon hebetor Say.), інтервал між розселеннями становить 9-10 днів, норми розселення паразита становлять 750 та 850 особин на 1 га. UA 115446 U (54) СПОСІБ ЗАХИСТУ НАСАДЖЕНЬ ТОМАТІВ В ТЕХНОЛОГІЯХ ОРГАНІЧНОГО ЗЕМЛЕРОБСТВА UA 115446 U UA 115446 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до сільського господарства, зокрема до галузі захисту рослин від фітофагів та збудників хвороб, і може бути використана в технологіях органічного вирощування урожаю. Відомо, що серед домінуючих шкідників сільськогосподарських насаджень виділяють лускокрилі види, гусениці яких пошкоджують усі органи рослин. Завдають вони значної шкоди і пасльоновим культурам. Серед них листогризучі совки, зокрема помідорна (карадрина), совкагама, капустяна, городня, бавовникова, лучний метелик, підгризаючі совки, картопляна міль [Вредители сельскохозяйственных культур и лесных насаждений. Киев, Урожай, 1989, - Т. 3, С. 255-257]. Відомо, що для контролю їх чисельності використовується переважно способи, складовою частиною яких є хімічні інсектициди. Хімічними препаратами обробляють вегетуючі рослини, де живляться гусениці лускокрилих шкідників [Ткач М.Т. Совки и меры борьбы с ними. Кишинев, 1987. - 107 с.]. В сучасних технологіях інтенсивного вирощування пасльонових культур переважає сучасний асортимент інсектицидів хімічного походження [Лапа О.М., Дрозда В.Ф., Гоголев АЛ. Сучасні технології вирощування і захисту овочевих культур. Київ, Світ, 2004. 111 с.]. Їх використання, крім очевидного позитивного результату, супроводжується і відомими негативними наслідками, що пов'язані з забрудненням урожаю, масовим знищенням корисних видів комах та кліщів, виникненням стійких до дії інсектицидів шкідників. Відомі також способи локального використання біологічних прийомів у способах контролю чисельності лускокрилих шкідників [Руцкая В.И. Бакуловирусы некоторых видов совок и использование вируса ядерного полиэдроза против капустной совки в Молдавии. Автореферат диссертации кандидата биологических наук, г. Самохваловичи, Минская обл., 1989. - 18 с.]. Запропоновано використовувати два вірусні препарати проти совок. Проте, вузький спектр дії препаратів, відсутність технології масового їх виробництва знижують можливість їх використання. Відомий спосіб захисту пасльонових культур, зокрема томатів, від комплексу лускокрилих фітофагів, котрий є найбільш близьким технічним рішенням до способу, що пропонується і вибраний у якості найближчого аналога [Дрозда В.Ф. Спосіб контролю чисельності шкідливих лускокрилих пасльонових культур. Патент України № 34444, МПК А01N 63/00; А01G 13/00. Опубл. 11.08.2008, Бюл. № 15]. Спосіб викладений у найближчому аналозі полягає у тому, що захист пасльонових культур від лускокрилих фітофагів здійснюють шляхом одноразового розселення у агроценози суміші двох видів паразита яєць, зокрема Trichogramma evanescens Westw. та Т. pintoi Voeg. у співвідношенні 1:1 з розрахунку 40 тис. самиць на 1 га. За появи гусениць лускокрилих фітофагів проводять два прийоми розселення паразита Hyposeter didumator Thanb. з розрахунку 350-400 імаго на 1 га. Реалізація відомого способу дозволила захисти урожай пасльонових культур з одночасним збереженням природних популяцій ентомофагів та комах-запилювачів. Проте, відомий спосіб має такі недоліки: не встановлена ефективна дія способу відносно листогризучих совок, зокрема помідорної та бавовникової; не відпрацьований лабораторний режим розведення паразита гусениць лускокрилих фітофагів Hyposeter didumator Thanb.; не наведено показники величини валового урожаю у дослідних варіантах; не встановлена ефективність способу відносно комплексу фітопатогенів. В основу корисної моделі поставлена задача експериментально обґрунтувати спосіб захисту насаджень томатів в технологіях органічного землеробства. Ставилось завдання захистити насадження томатів, переважно фермерських та приватних господарств від комплексу домінуючих фітофагів та фітопатогенів з використанням тільки засобів органічного походження. Поставлена задача вирішується шляхом послідовної реалізації суттєвих елементів запропонованого способу. Зокрема, за 1-2 дні до висіву насіння томатів у ґрунт, проводять змочування його та витримування впродовж 4-5 годин у водному розчинні біологічного фунгіциду Бактофіт. Використовують для цього 5,5-6,0 мл препарату на 1 л води. За 3-4 дні до початку цвітіння томатів проводять один прийом обприскування рослин водним розчином препарату Бактофіт. Норма витрати цього препарату становить 2,0-2,5 л/га. Суттєвим є і те, що зразу після цвітіння томатів проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів, обприскування рослин сумішшю біологічного фунгіциду Алірин-Б, 2,0 л/га та органічного добрива Паросток, 13-15 кг/га. На початку масової яйцекладки самиць листогризучих та підгризаючих совок на томати, проводять три прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення на рослини лабораторної культури паразита яєць лускокрилих фітофагів - трихограми виду Trichogramma evanescens Westw. Розселяють трихограму першого класу якості. Норми розселення трихограми становлять 60, 80 та 50 тисяч особин на 1 га. 1 UA 115446 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 За появи на рослинах гусениць совок другого та старших віків, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури паразита гусениць лускокрилих фітофагів габробракона (Habrobracon hebetor Say.). Інтервал між розселеннями становить 9-10 днів. Норми розселення паразита становлять 750 та 850 особин на 1 га. Суть запропонованого способу полягає у тому, що насадження томатів у відкритому ґрунті захищають від негативної дії фітофагів та фітопатогенів в технологіях органічного землеробства. Послідовно використовуються два біологічні фунгіциди Бактофіт та Алірин-Б. Діючі речовини цих препаратів природні штами бактерії-антагоніста Bacillus subtilis, котрі пригнічують розвиток та поширення фітопатогенних та антагоністичних видів мікроорганізмів у мікробному ценозі. Бактерії також властива функція синтезу речовин, що інгібують фітопатогенні гриби і стимулюють розвиток рослин. Відносно томатів, за нашими дослідженням, препарати ефективні проти кореневих гнилей. Встановлена висока ефективність Алірину-Б відносно фітофторозу томатів. Органічне добриво Паросток індукує фізіологічні механізми стійкості томатів до дії стресових факторів. Лабораторні культури ентомофагів, сумісно з природними популяціями ефективно контролюють чисельність та шкідливість таких небезпечних фітофагів як листогризучі та підгризаючі совки. Агроценоз, за реалізації запропонованого способу - функціонує у режимі саморегуляції. Приклад здійснення способу Типові фермерські та приватні господарства овочевого напрямку Київської та Вінницької областей. Культура томатів відкритого ґрунту. Для експериментального обґрунтування запропонованого способу, формували дослідні варіанти, яких було три та контроль. У першому варіанті, загальна площа насаджень томатів становила 2,3 га, реалізовували суттєві елементи запропонованого способу. У другому елементи способу-найближчого аналога. У третьому, захист томатів від фітофагів і фітопатогенів здійснювали шляхом використання хімічних інсектицидів та фунгіцидів занесених до Державного реєстру України. Для підсумкової оцінки дієвості та величини позитивного результату, використовували найбільш інформативні тестові показники. Отриманий цифровий матеріал обробляли статистично. Результати досліджень наведено у таблицях. Вичерпну та об'єктивну інформацію, стосовно ефективності реалізації усіх способів, можливо отримати тільки тоді, коли детально проведено моніторинг фітосанітарного стану господарств і насаджень томатів. Матеріали таблиці 1 ілюструють кількісні показники, що стосуються видового складу фітофагів - листогризучих та підгризаючих совок, їх питому вагу та фізіологічні характеристики самиць совок. Встановлено, що трирічні дослідження виявили чотири види листогризучих та два види підгризаючих совок. При цьому, домінували два види листогризучих совок помідорна та бавовникова. За усіма характеристиками, ці види становили потенційну небезпеку томатам та реальну загрозу урожаю. Справа у тому, що гусениці цих совок живляться репродуктивними органами томатів та плодами. Це переконливо ілюструють матеріали таблиці 1. Необхідно також акцентувати на тому, що у період досліджень, значного розвитку та поширення набули збудники таких грибних хвороб, як фітофтороз, альтернаріоз, септоріоз та різноманітні в'янення. У період досліджень не спостерігалось епіфітотій. Матеріали таблиці 2 ілюструють ефективність різних способів та позитивний результат. Встановлено, що завдання поставлене корисною моделлю виконано. Підсумкова ефективність запропонованого способу становила 89,7 %, проти - 77,1 % у способі - найближчому аналогу. Різниця статистично доведена. За показниками величини валового урожаю та рівнем його пошкодження запропонований спосіб не поступався хімічному еталону. Біоценотичний та екологічний ефект від реалізації запропонованого способу полягав у тому, що агроценоз функціонував у режимі саморегуляції. Природні популяції ентомофагів та лабораторні культури ефективно контролювали чисельність совок. Поширення фітопатогенів стримували внаслідок використання біологічних фунгіцидів у складі запропонованого способу. 2 UA 115446 U Таблиця 1 Структура та рівень домінування популяцій совок у насадженняхтоматів (Вінницька область 2014-2016 pp.) Домінуючі види совок Рівень Порогові Потенційна домінування, рівні шкідливість % Листогризучі совки Плодючість, яєць/самицю Помідорна совка (Spodoptera exigua Hb.) 2,2 54.7 Значна тривала Бавовникова совка (Helicoverpa armigera Hb.) 1,5 20,2 Значна 420-2650 Капустяна совка (Mamestra brassicae L.) 1,0 7,8 Осередкове поширення 550-2650 Совка-гама (Autographa gamma L.) 0,7 3,9 Незначна 450-1500 і 280-1650 Характер живлення гусениць та шкідливість L1* - бур'яни L2-L6 - генеративні органи, плоди L1 - бур'яни пасльонові L2-L6 генеративні органи, плоди L1-L6 - скелетують листя і з'їдають повністю. Проникають у головки L1-L6 - об'їдають листя Підгризаючі совки Озима совка (Agrotis segetum Sehiff.) 1,0 9,2 Помірна 480-2200 Болотна совка (Hydraecia micacea Esp.) 0,5 4,2 Незначна 250-500 L3-L6 пошкоджують коріння культурних рослин L3-L6 - живляться генеративними органами та плоди Примітка: L1-L6 - гусениці совок першого - шостого віків. Таблиця 2 Ефективність способів захисту насаджень томатів в технологіях органічного землеробства Рівень Роль Початкова паразитування чисельність, ентомофагами, фітопатогенів Діапаузувало Способи, що Ефективність Урожай, % лялечок лялечок порівнюються способів, % ц/га 2 совки, совок, екз./м Уражено Розвиток 2 екз./м Яєць Гусениць рослин, хвороби, % % Спосіб, що 6,5 81,4 83,2 14,8 17,3 89,7 67,1 0,7 пропонується Спосібнайближчий 6,1 57,3 36,9 26,2 22,9 77,1 58,4 1,6 аналог Хімічний стандарт, 5,4 11,4 9,7 11,3 14,5 92,6 70,2 0,5 еталон Контроль 6,2 24,3 20,8 68,5 43,2 41,4 11,6 НіР05 3,7 2,9 3,1 3,2 4,8 6,7 5 3 UA 115446 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 20 Спосіб захисту насаджень томатів в технологіях органічного землеробства, що включає розселення у агроценози лабораторної культури трихограми виду Trichogramma evanescens Westw., а також паразита гусениць лускокрилих фітофагів, який відрізняється тим, що за 1-2 дні до висіву насіння томатів у ґрунт проводять змочування його та витримування впродовж 4-5 годин у водному розчині біологічного фунгіциду Бактофіт, при цьому використовують 5,5-6,0 мл препарату на 1 л води, крім того, за 3-4 дні до початку цвітіння томатів, проводять один прийом обприскування рослин водним розчином препарату Бактофіт, з нормою витрати 2,0-2,5 л/га, крім того, зразу після цвітіння томатів проводять два прийоми, з інтервалом 8-10 днів, обприскування рослин сумішшю біологічного фунгіциду Алірин-Б, 2,0 л/га та органічного добрива Паросток 13-15 кг/га, крім того, на початку масової яйцекладки самиць листогризучих та підгризаючих совок на томати проводять три прийоми, з інтервалом 5-6 днів, розселення на рослини лабораторної культури паразита яєць лускокрилих фітофагів - трихограми виду Trichogramma evanescens Westw., при цьому розселяють трихограму першого класу якості, крім того, норми розселення трихограми становлять 60, 80 та 50 тисяч особин на 1 га, крім того, за появи на рослинах гусениць совок другого та старших віків, проводять два прийоми розселення на рослини лабораторної культури паразита гусениць лускокрилих фітофагів габробракона (Habrobracon hebetor Say.), при цьому інтервал між розселеннями становить 9-10 днів, крім того норми розселення паразита становлять 750 та 850 особин на 1 га. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4