Спосіб зниження радіоцезію в м’ясі бугайців за різних умов утримання і годівлі

Спосіб зниження радіоцезію в м’ясі бугайців за різних умов утримання і годівлі, що включає вирощування молодняку великої рогатої худоби в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь за традиційною для Поліської зони України схемою: молочний період від народження до 4-6-місячного віку (утримання у станках), дорощування - утримання на пасовищі без 3 24873 раційний патент України на корисна модель №52139 А]. На підставі хімічного аналізу кормів і типових раціонів співробітниками Державної агроекологічної академії розроблено мінеральну суміш для зниження 137Cs у молоці дійних корів в залежності від сезонної забезпеченості тварин мікроелементами [Методичні рекомендації по організації літньої годівлі молочних корів в індивідуальних та колективних господарствах на радіоактивно забруднених територіях (Житомирської області) /В.П. Славов, M.I. Дідух, Л.Д. Романчук, М.М. Кривий та інш. - Житомир, 1998. - 23с.]. В практиці ведення тваринництва на забруднених радіонуклідами територіях застосовувалася значна кількість способів зменшення негативного впливу радіації на організм тварин. При розробці і обґрунтуванні способу використовували лише деякі із них, які приймаються в якості аналогів нашої корисної моделі. Основними принциповими недоліками вищевказаних розробок є те, що їх використання пов'язане лише з окремими елементами технологічного процесу виробництва екологічно безпечної для споживання продукції в зоні радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь: використання біологічно активних речовин (макро-, мікроелементів і вітамінів) для зниження вмісту 137Cs в організмі проводилося, як правило, в останні місяці заключної відгодівлі тварин, а кормових добавок з сорбуючими властивостями, переважно, без урахування особливостей хімічного складу кормів і вмісту в них радіонуклідів, що істотно знижує їх вплив на підвищення м'ясної продуктивності тварин та зниження забрудненості м'яса, м’ясопродуктів і не завжди гарантує високу рентабельність виробництва. Разом з тим технологічні підходи щодо зниження вмісту радіонуклідів у тваринницькій продукції в умовах радіоактивного забруднення сформульовані лише на концептуальному рівні і не мають достатнього системного та технологічного характеру. Так, до останнього часу відсутня доцільність стійлового або пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби при вирощуванні на м'ясо, не в повній мірі визначена ефективність підгодівлі тварин додатковими кормами в умовах пасовищного утримання та термін перебування їх на пасовищах, а також недостатньо розробок щодо визначення впливу умов утримання і годівлі на зниження вмісту радіоцезію в організмі тварин. Найбільш близьким до заявленого за технічним рішенням і отриманими результатами є спосіб зниження радіоцезію в м'ясі бугайців при вирощуванні в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь, що включає традиційну для поліської зони України схему вирощування і відгодівлі молодняку великої рогатої худоби за віковими періодами: молочний період - від народження до 4-6-місячного віку (утримання в станках), дорощування з 6-8 до 12 місячного віку (утримання на пасовищі без додаткової підгодівлі), відгодівля з 12 до 15-18-місячного віку (утримання прив'язне) і заключна відгодівля протягом 30-45 днів з метою зниження радіоцезію в організмі тва 4 рин на "чистих" кормах в зоні радіоактивного забруднення або транспортування в "чисту" зону (утримання прив'язне) [Зубець М.В., Буркат В.П., Спека С.С., Козлов А.Н., Масенко О.М. Те хнологія м'ясного скотарства на Поліссі України: Методичні рекомендації. -К., 1999. -22с. та Зубець М.В., Богданов Г.О., Шкурин Г.Т., Міненко В.П. та інш. Рекомендації зі створення і ведення галузі м'ясного скотарства в забруднених радіонуклідами регіонах України. К, 1998. -52с.]. Недоліки прототипу заключаються у тому, що зниження вмісту радіоцезію в організмі худоби, яка вирощувалася на м'ясо проводилося шляхом згодовування чистих кормів в останні місяці заключної відгодівлі в зоні радіонуклідного забруднення або після транспортування їх в "чисту" зону, а використання біологічно активних речовин та підгодівлі тварин ввечері, після денного випасання, які не тільки знижують забруднення м'яса радіоцезієм, але й підвищують продуктивність тварин в умовах зменшення поживних речовин у пасовищній траві в процесі старіння, за цим способом взагалі не передбачалося. Тим паче, відгодівля тварин перед забоєм кормами, які не містять радіонукліди, ефективна лише для виведення їх з м'язової тканини, а транспортування "чистих" кормів у забруднену зону, або тварин із забрудненої зони у "чисту" пов'язано зі значними матеріальними витратами. Завдання корисної моделі: Комплексне впровадження окремих елементів системи зниження вмісту радіоактивного цезію в м'ясі бугайців молочного напряму продуктивності при вирощуванні їх за різних умов утримання і годівлі на території забрудненій радіонуклідами. Поставлене завдання корисної моделі вирішується шляхом розробки способу, який включає вирощування молодняку великої рогатої худоби в умовах радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь за традиційною для Поліської зони України схемою: молочний період від народження до 4-6 місячного віку (утримання у станках), дорощування - утримання на пасовищі без додаткової підгодівлі та відгодівлю до 18 місячного віку (утримання - прив'язне) відрізняється тим, що у запропонованому способі застосовується утримання молодняку на пасовищі з високим рівнем забруднення зелених кормів радіоцезієм на першому етапі (від 5 до 8-місячного віку) і елемент стійлової годівлі, який передбачає вечірню підгодівлю; та стійлове утримання на заключному етапі (від 9 до 18-місячного віку) з годівлею менш забрудненими кормами, в тому числі концентрованими, до складу яких протягом тривалого часу (9 місяців) вводиться антирадіаційний премікс, що містить комплекс макро-, мікроелементів і вітамінів з урахуванням хімічного складу і радіонуклідної забрудненості кормів. Це забезпечує підвищення енергії росту бугайців (жива маса у 18 місячному віці становить 415,1 проти 386,3кг, середньодобовий приріст 703г проти 652г) і рівня рентабельності виробництва яловичини - на 16,0%, при одночасному суттєвому зниженні забрудненості м'яса 137 Cs - до 39,5% і витрат кормових одиниць на 1ц приросту живої маси бугайців - на 6,4%. 5 24873 Поставлене завдання корисної моделі ілюструється наступним прикладом: Приклад: Комплексні дослідження були проведені на тваринах чорно-рябої породи у виробничих умовах СТОВ "Горностайпільське" Іванківського району Київської області. Господарство згідно з прийнятою картосхемою відноситься до третьої зони радіоактивного забруднення. Щільність радіоактивного забруднення сільськогосподарських угідь за 137 Cs складала від 37 до 555кБк/м 2. Середній радіаційний гама-фон складав: у приміщенні - 16-19 і пасовищі - 19-25мкр/год. При розподілі тварин на групи дотримувались загальноприйнятих принципів підбору групаналогів за віком, фізіологічним станом, вгодованістю та живою масою. Кількість бугайців у кожній з груп по 12 голів. Підгодівлю здійснювали ввечері, після закінчення денного випасання тварин, зеленою масою польової сівозміни та комбікормом. Групи дослідних тварин утримували: І гр упа - стійлове утримання у приміщенні на прив'язі протягом усього циклу вирощування; II гр упа - стійлово-пасовищне утримання з тривалим використанням у заключний період досліду (з 9 до 18 місячного віку) антирадіаційного мінерально-вітамінного преміксу; III - стійлово-пасовищне утримання без використання преміксу. Результати досліджень. Різні системи утримання бугайців з 5 до 8-місячного віку мали помітний вплив на показники їх росту. У літній період краще росли і розвивались бугайці І групи, які знаходились на стійловому утриманні. Якщо різниця за живою масою між аналогами всіх груп на початку літа була незначною, то наприкінці липня вона була ви щою у бугайців І гр упи - на 4,7 і 6,3% (Р>0,05), серпня - на 5,0 і 6,9% (Р>0,05) у порівнянні з ровесниками II та III гр уп. Наприкінці пасовищного періоду різниця за цим показником між групами збільшилась. Так, бугайці І групи виявились важчими від ровесників II групи - на 10,2кг або 5,8% (Р>0,05) і III гр упи - на 14,2кг або 7,7% (Р>0,05). У 15 місячному віці спостерігалося явне збільшення живої маси у бугайців II гр упи - на 4,6кг або 1,3% (Р>0,05) у порівнянні з І групою і - на 24,7кг або 7,6% (Р0,05) і тварин III групи, які так і не змогли компенсувати відставання у рості 28,8кг або 7,4% (Р0,05) і - на 51г або 7,8% (Р0,05). Разом з тим, за забійною масою тварини II гр упи переважали - на 12,2% (Р0,05) ровесників III і І груп. Бугайці І групи мали на 8,9% (Р>0,05) більшу забійну масу в порівнянні з ровесниками III групи (табл.1). Молодняк усіх гр уп мав достатньо високий забійний вихід, який знаходився на рівні 52,8-54,2% без суттєвої різниці між групами. Однак бугайці II групи мали дещо більший забійний вихід і перевершували за цим показником ровесників І і III гр уп на 0,6 і 1,4% (Р>0,05) відповідно. Відмінності між групами за вмістом м'якоті (7,221,5кг) при майже однаковій кількості кісток (40,643,1кг) зумовили збільшення коефіцієнта м'ясності у бугайців II групи, який на 8,9 і 13,1% (Р>0,05) був вищим, ніж у ровесників І і III гр уп. На основі проведення гамма-спектрометрії зразків травостою в пасовищний період установлено, що питома активність 137Cs в ньому варіювала протягом усього літнього періоду досліду від 204,7 до 283,8Бк/кг. Максимальне надходження радіо-цезію в організм бугайців за рахунок трави спостерігалось у червні, мінімальне - в липні. Таблиця 1 Забійні показники бугайців, М±m, n=3 Показник 1 Передзабійна жива маса, кг Маса парної туші, кг Вихід парної туші, % Маса вн утрішнього жиру-сирцю, кг Вихід вн утрішнього жиру-сирцю, % Забійна маса, кг Забійний вихід, % І 2 379,3±7,62 195,0±5,77 51,4 8,30±0,46 2,19 203,3±6,23 53,6±0,58 Група II 3 386,3±6,33* 200,6±5,76* 51,9 8,80±0,47 2,28 209,4±6,09* 54,2±0,72 III 4 353,7±4,06 179,1±2,22 50,6 7,60±0,52 2,15 186,7±2,73 52,8±0,23 7 24873 8 Продовження таблиці 1 1 5Вихід м'якоті, % Вихід кісток, % Вихід м'якоті на 1кг кісток, кг 2 77,7 22,3 3,48±0,23 3 79,1 20,9 3,79±0,09 4 77,0 23,0 3,35±0,15 Примітка: * - вірогідність різниці по відношенню до III групи, Р