Спосіб посилення захисних функцій гірських лісів для боротьби з селевими потоками та повенями в карпатах

Спосіб посилення захисних функцій гірських лісів для боротьби з селевими потоками та повенями в Карпатах, що включає відновлення криволісся та верхньої межі лісу в місцях їх штучного знищення, який відрізняється тим, що додатково на гірських потоках влаштовують штучні перепади з стовбурів дерев товщиною не менше 18 3 мують швидкість течії води, зменшуючи їх руйнівну дію; будівництво перепадів за допомогою посадки підібраних деревно-чагарникових порід та розроблено спосіб їх посадки в улоговинах на відстані 2-3 метри від водостоку. Посадки запобігатимуть формуванню селевих потоків і зменшенню швидкості їх стікання. У запропонованому способі враховано, що в засушливу погоду (Фіг.1а, 2а) вода гірського потоку, який живиться підземними водами, підтримує вологість у нижніх шарах ґр унту. Під час атмосферних опадів (Фіг.1б, 2б) значна частина вологи в лісових екосистемах переводиться з надземного стікання з допомогою мертвої підстилки через капіляри ґрунту в підземне стікання і у такий спосіб живить струмки та гірські потоки. У місцях знищення криволісся і приполонинських лісів (Фіг.3, 4а, 4б) руйнується поверхневий шар грунту атмосферними опадами, порушується проникнення вологи по капілярам грунту і відбувається тільки поверхневий стік вологи, який наповнює стікання води в улоговинах і сприяє формуванню селевих потоків. Для гальмування швидкості вод, що стікають з гірських схилів пропонується будівництво перепадів. Спосіб здійснюють слідуючим чином. На гірських потоках (Фіг.5а, б) влаштовують штучні перепади з стовбурів дерев товщиною не менше 18см, краї яких надійно закріплюють у шари грунту. Стовбури дерев тісно прилягають один до одного, створюючи тим самим своєрідну греблю заввишки 1-1,5 метра від дна потоку, на ширину русла потоку. При більшій глибині русла потоку необхідно влаштовувати рублені споруди з стовбурів дерев, як це показано на Фіг.6, у вигляді чотирикутного ящика, дно якого вистилається стовбурами дерев, які тісно прилягають один до одного. Середина цього зрубленого ящика наповнюється камінням, а при можливості бетонними кубами. Перепади будуються таким чином, що послідуючий перепад (Фіг.7а, 7б) влаштовується у закінченні водойми попереднього перепаду, а тому чим більший кут нахилу потоку, тим більше необхідно влаштовувати перепадів, щоб рівномірно замулити гірський потік. У процесі замулення можливе виникнення такого стану (Фіг.8а, 8б), що замулення неповне, тобто гідрологічний режим потоку не відновлений, тоді необхідно будувати додаткові перепади відповідно до запропонованої корисної моделі. На Фіг.9а, 9б показано відновлений гідрологічний режим русла потоку після виконаних робіт по гальмуванню стоку вод гірських потоків та запобіганню формування селевих потоків і їх р уйнівної дії. До комплексу робіт, пов'язаних з будівництвом перепадів, які гальмують швидкість стоків вод гірських потоків, відноситься посадка деревно-чагарникових порід вздовж русла гірського 32760 4 потоку на відстані 2-3-х метрів від русла, що сприяє зміцненню ґрунту вздовж потоків і приймає участь у гальмуванні швидкості течії стоків гірських потоків і, як результат, запобігає формуванню селевих потоків і їх р уйнівної дії. Посадку деревно-чагарникових порід здійснюють за рахунок посадкового матеріалу, вирощеного на лісорозсадниках, створених у зоні гірських лісів: сосну кедрову європейську висівають з насіння, зібраного у природних лісонасадженнях Закарпаття, в урочища х "Кедрин", зі схилів гори Побита, гори Горгани, чотирьох, п'ятирічні саджанці сосни кедрової європейської висаджують в улоговинах високогір'я в лунки по 1х1м 2 по п'ять чотири-п'ятирічних саджанців, при цьому лунки розташовані від проточної води на 3-4 метри. Насіння для вирощування деревночагарникових порід слід обов'язково брати з гірської і високогірної зон, тому що взяте насіння з інших зон не приживеться в гірських і високогірних умовах. Живці верби сілезької слід поставити у воду для попереднього утворення додаткових коренів і в такому вигляді висаджувати їх у гр унт. Вільху зелену, сосну гірську, вербу сілезьку, горобину звичайну, ялівець сибірський висівають з насіння у розсадниках. Чотири-п’яти - і більше річні саджанці висаджують аналогічним способом до сосни кедрової європейської. Крім того, вербу сілезьку можна розмножувати вегета тивно на зволожених ґрунта х гірських потоків за допомогою живців. Якщо врахувати, що шкоди народному господарству тільки по одному селевому потоку нараховуються до 400 мільйонів гривнів, не враховуючи інтенсивну ерозію ґрунтів, оскільки підраховано, що 1см 2 ґрунту з материнської каменистої породи гір формується 400 років, а змивається формований грунт після ливневих дощів за 15-20 хвилин. Тут не враховано і людські жертви під час катастрофічних повенів, які мали місце в Карпатах. У корисній моделі пропонуються комплексні заходи по боротьбі з руйнівною силою селевих потоків, кількість яких за останнє десятиріччя збільшилось в Карпатах вдвоє. Запропоноване будівництво штучних перепадів на гірських потоках та посадка в улоговинах високогір’я, у місцях формування селевих потоків, деревно-чагарникових порід забезпечує гальмування швидкості стікання води та сприяє життєдіяльності струмкової форелі. Винахід знайде широке застосування у гірській системі Українських Карпат, зокрема в Закарпатській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Львівській областях України. Джерело інформації: 1. В.И.Комендар. "Форпосты горных лесов Карпат". Изд. "Карпаты", Ужгород, 1966г., - С.124149 – найближчий аналог. 5 32760 6 7 32760 8 9 Комп’ютерна в ерстка Н. Лисенко 32760 Підписне 10 Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601