Спосіб фітотерапії хворих на хронічний пієлонефрит

1. Спосіб фітотерапії хворих на хронічний пієлонефрит, що включає введення відвару з фітозбору лікарських рослин - листя брусниці, трави 3 35875 за 30хв до їжі й 4-й раз - перед сном [Товстуха Є.С. Фітотерапія. - Київ: Здоров'я, 1993. - 2-е вид. С.54-55]. Але клінічний досвід показує відсутність імунокорегуючої дії використаних у цьому способі лікарських рослин, у той час, як у більшості хворих на ХПН відмічається наявність вторинних імунодефіцитних станів. У клінічному плані це проявляється у ви гляді повторних загострень ХПН у подальшому, після завершення курсу фі тотерапії. Тому також був запропонований спосіб фітотерапії хворих на ХПН, шля хом додаткового включення до складу суміші лікарських рослин, з яких готують відвар для фітотерапії хвори х на ХПН, родіоли рожевої (тобто золотого кореню) і приготуванням відвару для вживання при фітотерапії хворих на ХПН із суміші листя брусниці, трави споришу, бруньок берези й кореню родіоли рожевої в співвідношенні 2:3:2:3 [Патент України на винахід №60885А. - МПК7 А61К35/78. - Спосіб фітотерапії хронічного пієлонефриту. - Опубл. 15.10.2003. - Бюл. №10]. Цей спосіб фітотерапії хворих на ХПН найбільш ефективний з існуючих і тому обраний нами в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що в частини хворих на ХПН все ж таки ще зберігаються зсуви деяких імунологічних показників, що в клінічному плані може сприяти розвитку в подальшому загострень цього захворювання після завершення курсу фіто терапії. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу фітотерапії хворих на ХПН, покращання імунологічних показників у них, скорочення терміну досягнення ремісії й зменшення ймовірності розвитку подальших загострень цього захворювання після завершення курсу фітотерапії. Вказана задача досягається додатковим включенням до складу суміші лікарських рослин, з яких готують відвар для фітотерапії хворих на ХПН, кореню ехінацеї пурпурової й приготуванням відвару для вживання при фітотерапії хворих на ХПН із суміші листя брусниці, трави споришу, бруньок берези, кореню родіоли рожевої й кореню ехінацеї пурпурової в співвідношенні 2:2:2:3:1. З подрібнених лікарських рослин готують фітозбір, з якого готують відвар у співвідношенні 6:200 за фармакопейними правилами, що потім вживають усередину в теплому вигляді по 30-40мл 3 рази на день за 20-30 хвилин до їжі протягом 15-20 діб поспіль, до досягнення ремісії захворювання. Наша пропозиція щодо включення кореню ехінацеї пурпурової до складу фітозбору при проведенні фітотерапії хворих на ХПН, базується на вперше встановленій нами в експериментальних умовах закономірності, яка потім була підтверджена в клініці, що додаткове введення до складу фі 4 тозбору кореню ехінацеї пурпурової обумовлює взаємопотенціювання позитивної дії включених до збору лікарських рослин і, насамперед, обумовлює нормалізацію імунологічних показників. Тому включення до складу фі тозбору, з якого готують відвар лікарських рослин для вживання хворими на ХПН, кореню ехінацеї пурпурової патогенетично обґрунтоване й корисне в клінічному плані. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворим на ХПН у фазі помірного загострення або нестійкої ремісії призначають відвар із фітозбору (6:200), що містить у своєму складі листя брусниці, траву споришу, бруньки берези, корінь родіоли рожевої й корінь ехінацеї пурпурової в співвідношенні 2:2:2:3:1, відповідно до фармакопейних правил. Відвар лікарських рослин хворі вживають у теплому вигляді по 30-40мл 3 рази на день за 2030хв до їжі протягом 15-20 діб поспіль, до досягнення стійкої ремісії захворювання. При розробці заявленого способу фітотерапії нами було обстежено дві групи хворих на ХПН віком від 20 до 56 років, рандомізовані за віком, статтю, тяжкістю й тривалістю перебігу хвороби. Хворі основної групи (41 особа) отримували фітотерапію відповідно до заявленого способу, хворі групи зіставлення (58 осіб) - відповідно до відомого способу-прототипу. До початку проведення фітотерапії всі хворі на ХПН в обох гр упах були у фазі помірного загострення або нестійкої ремісії патологічного процесу. Вони скаржилися на загальну слабість, нездужання, зниження апетиту й працездатності, субфебрилітет, тяжкість або біль у попереку. При обстеженні відмічено позитивний симптом Пастернацького. В аналізі сечі (загальному й за Нечипоренко) відмічено збільшення кількості лейкоцитів, наявність слідів білка й бактеріурії. При бактеріологічному обстеженні з сечі в більшості хворих, що були під наглядом, виділили в якості збудників ХПН Е. соlі або ентерокок. При динамічному обстеженні хворих, які були під наглядом, встановлено, що в основній групі хворих на ХПН (яка отримувала фітотерапію згідно до заявленого способу) відмічалося суттєве прискорення ліквідації симптомів захворювання відносно групи зіставлення, а саме загальної слабості - на 4,3±0,2 доби (в 1,7 рази), нездужання на 3,8±0,2 доби (в 1,7 рази), зниження апетиту - на 3,8±0,2 доби (в 1,7 рази), тяжкості або болю в попереку - на 2,8±0,1 доби (в 1,5 рази), субфебрилітету - на 3,3±0,2 доби (в 1,7 рази), симптому Пастернацького - на 2,3±0,1 доби (в 1,5 рази), зниження працездатності - на 4,6±0,3 доби (в 1,8 рази), при значеннях Р