Премікс для молодняка великої рогатої худоби другого періоду відгодівлі

Премікс для молодняка великої рогатої худоби другого періоду відгодівлі, який містить солі мікроелементів міді, цинку, кобальту, йоду і наповнювач, відрізняється тим, що включає додатково солі заліза, марганцю, хрому, селену та молібдену при наступному співвідношенні компонентів: Винахід належить до кормовиробництва, зокрема до виробництва преміксів в. р. х., а саме для відгодівлі молодняка великої рогатої худоби старше 8 місяців (II період відгодівлі). Відомі рецепти преміксів для молодняка в.р.х. II періоду відгодівлі - П 63-2-89, П 63,64-3-89 (табл.1; кн.: "Виробництво і застосування преміксів". Під ред. Кіщака І.Т. -К.: Урожай, 1995.- С. 238242). Їх рецепти включають такі складові (табл. 1). Однак, рецепти поданих в табл. 1 преміксів враховують нестачу в раціонах відгодівельного молодняка великої рогатої худоби тільки окремих мікроелементів. Для тварин другого періоду відгодівлі (з 8 до 15-18 міс.), які знаходяться на перехідному етапі розвитку - фізіологічна: продуктивна зрілість, потреба в мікроелементах, їх нормалізації в раціоні та в організмі зростає. Найбільш близьким за складом і суттю дії є рецепт преміксу П 63-2-89 для молодняка другого періоду відгодівлі, який використовується для усунення нестачі мікроелементів у раціонах тварин західних регіонів України (кн.: "Виробництво і застосування преміксів". Під ред. Кіщака І.Т. -К.: Урожай, 1995с. 238-242). Відомий премікс містить наступні компоненти на 1т: Премікс вводять до складу білково-вітамінної добавки в кількості 50% або до складу комбікорму - 1% за масою. Однак, структурний склад відомого преміксу не здатний забезпечити максимальний прояв генетичного потенціалу і, відповідно, продуктивність при відгодівлі молодняка великої рогатої худоби з 8 до 15-18 місячного віку. Згодовування заявленого преміксу в складі основного раціону молодняка другого періоду вирощування усуває недоліки прототипу, нормалізує активність анаболічних процесів і забезпечує підвищення середньодобових приростів на 15,2% (9,4 - 21%) і післязабійний вихід туші на 1,6-2,1% порівняно з прототипом. В основу винаходу покладено завдання створити такий премікс для II періоду відгодівлі великої рогатої худоби, структура якого б дозволила при згодовуванні у складі основного раціону забезпечити нормалізацію обмінних процесів в організмі, асиміляцію поживних речовин кормів, підвищення середньодобових приростів, кількості та якості продукції. Технічний результат, який полягає у підвищенні середньодобових приростів, кількості та якості продукції шляхом нормалізації вмісту поживних речовин у кормах, досягають включенням до відомого преміксу П 63-2-89 солей мікроелементів - сульфатів заліза, марганцю і хрому, селеніту натрію та молібдату амонію при такому співвідношенні: сульфат заліза - 230-300 г, сульфат марганцю 300-380 г, сульфат цинку 300380 г, сульфат міді 300-380 г, селеніт натрію 5090 г, калій йодистий 50-90 г, хлорид кобальту 230 мідь цинк кобальт йод вітамін D пшеничні висівки 750г 280г 100г 85г 100 млн МО до 1000кг UA (11) 38163 (13) A 230-300 г 300-380 г 300-380 г 300-380 г 50-90 г 50-90 г 230-290 г 300-380 г 100-160 г до 1000 (19) сульфат заліза сульфат марганцю сульфат цинку сульфат міді селеніт натрію калій йодистий хлорид кобальту молібдат амонію сульфат хрому висівки пшеничні (кг) 38163 290 г, молібдат амонію 300-380 г, сульфат хрому 100-160 г, висівки пшеничні (кг) до 1000. Згодовування заявленого преміксу молодняку великої рогатої худоби у період з 8 до 15-18 міс. віку нормалізує перебіг окисно-відновних процесів в організмі, забезпечує підвищення середньодобових приростів на 15,2% (9,4-21%) та вихід яловичини на 1,6-2,1% порівняно з відомим преміксом (прототипом). При проведенні заявником патентно-інформаційного пошуку знайдено технічне рішення (рецепт преміксу № П 63-2-89, описаний в кн. "Виробництво і застосування преміксів" Кіщак І.Т. К.: "Урожай". 1995 - с. 238-242), в якому є найбільша кількість суттєвих ознак, спільних із заявленим рішенням (наявність у структурі преміксу солей мікроелементів: міді, цинку, кобальту, йоду та наповнювача). Однак даних суттєвих ознак недостатньо для одержання технічного результату заявленого рішення. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак повністю співпадали з ознаками преміксу - не знайдено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність технічного рішення критерію "новизна". В джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено відомостей про премікси для великої рогатої худоби, які містять ознаки, що відрізняють цей винахід від прототипу: включення до структури преміксу мікроелементів у вигляді солей при такому співвідношенні компонентів: заліза сульфат в кількості 230-300 г, хрому сульфат 100-160 г, марганцю сульфат 300-380 г, селеніт натрію 50-90 г, молібдату амонію 300-380 г. Отже, це технічне рішення не випливає явним чином з рівня техніки, що дозволяє зробити висновок про відповідність цього рішення критерію "винахідницький рівень". Цей спосіб може бути використаний у кормовиробництві, зокрема при виготовленні комбікормів для відгодівлі великої рогатої худоби і тому відповідає критерію "промислова придатність". Таким чином, це технічне рішення є новим, промислово-придатним, має винахідницький рівень, тобто відповідає всім умовам патентної спроможності винаходу відповідно до статті 6 розділу II закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі"(№ 3687-ХІІ). Реалізація заявленого технічного рішення здійснюється наступним чином: - складові частини преміксу - мікроелементи: залізо, марганець, цинк, мідь, кобальт, хром (у складі сульфату), селен (натрію селеніту), молібден (амонію молібдату), йод (калію йодистого) в кількостях при відповідних перерахунках на кількість чистого мікроелементу, вводять до наповнювача і ретельно вимішують; - одержаний премікс включають до комбікорму в кількості 1%, який згодовують молодняку другого періоду вирощування (з 8 до 15-18 місячного віку) у складі основного раціону. Приклад 1. Для встановлення оптимального складу преміксу в навчально-дослідному господарстві "Комарнівське " були сформовані групи бичків чорнорябої породи віком 8-10 міс.: контрольна та 5 дослідних. Схема досліду представлена в табл. 2. Контрольна група (прототип) в складі основного раціону (ОР) отримувала залежно від живої маси на добу: 10-15 кг кукурудзяного силосу, 15-20 кг сінажу, 2,7-4,5 кг соломи пшеничної, 2,5-5,0 кг зернових концентратів, 0,5-1,5 кг кормових і 1,5-2,5 кг цукрових буряків. Поживність раціону 6,0-10,0 кормових одиниць, 600-800 г перетравного протеїну. Тривалість досліду - 270 днів. Дослідним групам тварин в складі основного раціону згодовували премікси з різної кількості солей мікроелементів. Склад основного раціону представлений в табл. 3. В результаті згодовування преміксів в організмі тварин відбувалися зміни фізіологічного та біохімічного характерів (табл. 4). Так, кількість еритроцитів була нижчою у першій та п'ятій дослідних групах на 9%, у другій на 5%, а у третій та четвертій не відрізнялась від контролю. Вміст глутатіону вищий у другій, третій та четвертій дослідних групах, порівняно з контрольною, відповідно, загального на 2-6%, відновленої форми на 23,6-38,6%, а окисленої, навпаки, нижчим на 32-40%. Активність окислювальних ферментів нижча у тварин першої та п'ятої груп – сукцинатдегідрогенази на 25 і 31 %, а цитохромоксидази на 11 і 22%. У інших групах значення досліджуваних показників не відрізнялись від контролю і були в межах СДГ- 5,7-6.2 і ЦХО 4,2-4,6 мкМ/год/мл. Активність ферментів трансамінування проявляла тенденцію до підвищення - АлАТ у тварин третьої та четвертої груп на 11-16%, а АсАТ у всіх дослідних групах, при більш високих значеннях у третій та четвертій (на 23-43%). Отже, тварини другої, третьої та четвертої дослідних груп характеризувались підвищеним вмістом загального глутатіону та його відновленої форми, стабільною активністю окислювальних ферментів та тенденційно-вищими значеннями ферментів трансамінування. Як результат позитивного впливу мікроелементів на обмінні процеси в організмі піддослідних тварин, жива маса бичків та середньодобові прирости зростали (табл. 5) Високі значення досліджуваних показників жива маса (452,09±10,05 кг), середньодобовий приріст (816г) та приріст живої маси за період відгодівлі (270 дн., 220,3 кг) встановлені у тварин, яким балансували раціон солями мікроелементів у прописі третьої групи. Нижчі значення (Р>0,5) досліджуваних показників були у другій та четвертій дослідних групах, відповідно, 420 і 427 кг; 766 і 733г; 207 і 198 кг. Надлишок мікроелементів у раціоні тварин п'ятої дослідної групи не стимулював обмінних процесів в організмі, що вплинуло на середньодобовий приріст живої маси. Значення показника у даній групі було однаковим з контролем - 670 г і нижче відносно третьої групи на 21%, другої та четвертої - 14,3 і 9,4%. Зміни обмінних процесів в організмі і, відповідно, приростів живої маси твапин обумовило підвишення післязабійного виходу (табл. 6). Високий процент забійного виходу був у другій, третій і четвертій дослідних групах - 54,355,9% і нижчі значення - у контрольній, першій та п'ятій - 52,8-53,8%. Таким чином, нормалізація мікроелементного складу раціонів відгодівельних 2 38163 тварин у прописах другої, третьої та четвертої дослідних груп забезпечувала нормалізацію обмінних процесів в організмі, що обумовлювало підвищення середньодобових приростів та післязабійний вихід туші і жиру. Приклад 2. Для уточнення складу преміксу за кількісним співвідношенням інгредієнтів було виготовлено 5 партій експериментальних преміксів, кожну з яких випробовували на окремих групах тварин. Склад преміксів та результати досліджень представлені в табл. 3, 4, 5 і 6. Оптимальним варіантом преміксу є пропис, який згодовували тваринам третьої групи. Застосування даного преміксу у раціонах тварин другого періоду відгодівлі (від 8 до 15-18 міс.), що вирощується на м'ясо, нормалізує інтенсивність окислювальних та синтетичних процесів в організмі, підвищує середньодобові прирости на 15,2% (9,4-21% ) і післязабійний вихід туші та жиру на 1,6% - 2,1%. Таблиця 1 Рецепти преміксів для великої рогатої худоби, з розрахунку на 1 тонну № рецепту Компоненти П 63,64-3-89 1050 2100 2350 230 190 2000 400 Марганець, г Мідь, г Цинк, г Кобальт, г Йод, г Вітаміни: А, млн. МО Д, млн. МО Е ,млн.МО Наповнювач, кг П 63,64,65-6-89 500 700 80 100 200 1200 До 1000 Таблиця 2 Схема досліду Групи тварин Контрольна (прототип) Дослідні: перша друга третя четверта п'ята Кількість тварин Середня жива маса (кг) 15 229,0 15 15 15 15 15 220,6 213,0 231,7 229,1 218,0 Умови годівлі Основний раціон (ОР) ОР+ солі мікроелементів ОР+ солі мікроелементів ОР+ солі мікроелементів ОР+ солі мікроелементів ОР+ солі мікроелементів Таблиця 3 Склад преміксів (г/1 000 кг наповнювача) Солі мікроелементів в преміксах FeSО4 MnSО4 ZnSО4 CuSО4 СоСl2 NaHSeO3 KJ (NН4)6Мо7О24 Cr2 (SO4)3 Висівки (кг) перша 130 200 200 270 200 35 35 200 70 Групи тварин третя 270 340 340 340 270 70 70 340 130 До 1000 друга 230 300 300 300 230 50 50 300 100 3 четверта 300 380 380 380 290 90 90 380 160 п'ята 340 470 470 470 340 130 130 680 340 38163 Таблиця 4 Фізіологічні та біохімічні показники крові піддослідних тварин Група тварин Досліджуваний показник Контроль перша друга третя четверта п'ята Кількість ерит- 7,9±0,52 7,2±0,38 7,5±0,33 7,9±0,49 7,8±0,47 7,3±0,35 роцитів(млн/мм3) Вміст глутатіону (мг%): загального 60,0+3,35 53,9±8,75 63,5±3,35 64,3±9,38 61,3±5,79 60,7±4,21 відновленого 40,6±3,84 41,4±2,65 50,2±3,63 56,3±4,15 53,2±5,29 45,0±3,37 окисленого 19,3±2,76 12,6±7,75 13,0±2,07 7,8±7,30 8,0±2,60 15,4±2,84 *Активність ферментів мкМ/год/мл: СДГ 6,0±0,92 4,5±0,71 5,7±0,50 6,2±0,84 5,8±1,11 4,1±0,87 ЦХО 4,7±0,32 4,2±0,44 4,2±0,27 4,5±0,37 4,6±0,93 3,7+0,89 АлАТ 0,60±0,09 0.5±0,06 0,60±0,22 0,70±0,13 0,67+0,15 0,50+0,09 АсАТ 1,0±0,17 1,2±0,17 1,2±0,12 1,5±0,32 1,3±0,08 1,1+0,29 * СДГ – сукцинатдегідрогеназа, ЦХО – цитохромоксидаза, АлАТ – аланінамінотрансфераза, АсАТ - аспартатамінотрансфераза. Таблиця 5 Жива маса та середньодобові прирости піддослідних тварин Показник Контрольна перша Жива маса (кг): початок досліду 229,6±15,72 220,6±6,79 Кінець досліду 411,3±4,01 411,3±8,03 Середньодобовий приріст (г) 672 706 Тривалість відгодівлі (дн.) 270 270 Група тварин Дослідні друга третя четверта п'ята 213,0±7,20 420,0±7,90 23 1,7± 18,50 452,0±10,05 229,1±7,20 427:0±9,70 218,0±10,25 400,517,60 766 816 733 676 270 270 270 270 Таблиця 6 Жива маса та маса туш тварин при нормалізації мікроелементного складу раціонів Показники Контрольна перша Жива маса на кінець досліду (кг) Маса туші (кг) Вихід жи-РУ (кг) Забійний вихід(%) Групи тварин Дослідні друга третя четверта п'ята 411,3+4,01 411,3+8,03 420;0±7,90 452,0±10S05 427,0+9,70 400,5±7,60 207,2±4;38 209,3+5,19 223,2±4,97 235,3±8,30 220,0±6,01 200,9±5,64 14,3±2,20 П,5±1,67 11,9±1,08 15,3±0,73 12,1+1,35 10,8+1,83 53,8 53,6 55,9 55,4 54,3 52,8 4 38163 __________________________________________________________ ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Київ-133, бульв. Лесі Українки, 26 (044) 295-81-42, 295-61-97 __________________________________________________________ Підписано до друку ________ 2001 р. Формат 60х84 1/8. Обсяг ______ обл.-вид. арк. Тираж 50 прим. Зам._______ ____________________________________________________________ УкрІНТЕІ, 03680, Київ-39 МСП, вул. Горького, 180. (044) 268-25-22 ___________________________________________________________ 5