Спосіб посіву та вирощування сої по щілинах в умовах зрошення

1. Спосіб посіву та вирощування сої по щілинах в умовах зрошення, який включає обробіток ґрунту щілинорізами, посів насіння у зоні завчасно пророблених щілин, який відрізняється тим, що в щілини вносять мінеральне підживлення, створюють вологозахисний екран в міжряддях, обробляють вегетуючі бур'яни гербіцидами, проводять вегетаційні поливи, збирають врожай прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості зерна. U 1 3 різи, які встановлюються на рамі сівалки з відстанню між собою, рівною міжряддю просапної культури, обробляють зону рядка на глибину 3540см. При цьому обробіток ґрунту проводиться не тільки на глибину, але й збоку на відстань до 2025см від вісі оброблюваної зони. Встановлена за щілинорізом посівна секція проробляє в обробленій зоні борозенку, куди подається насіння на глибину посіву, яке загортається загортачами у вологий прошарок ґрунту. Потім коток прикочує ґрунт над рядком, а шлейф вирівнює поверхню рядка. Недоліки способу: - виконання щілин відбувається навесні, що унеможливлює накопичення в ґрунті продуктивної вологи в осінньо-зимовий період; - посів просапних культур в щілини відбувається без внесення в щілини мінеральних добрив; - висока енергоємність обробітку ґрунту за рахунок його бокового розпушування. В основу корисної моделі поставлено задачу: - створити умови для накопичення продуктивної вологи в ґрунті в осінньо-зимовий період за рахунок виконання щілин восени; - підвищити якість посіву насіння сої за рахунок розпушування ґрунту в зоні щілин та внесенням в щілини восени мінеральних добрив; - збільшити запаси продуктивної вологи в ґрунті в період вегетаційних поливів за допомогою щілин; - підвищити врожайність сої та зменшити витрати на її вирощування. Поставлена задача досягається тим, що в способі посіву та вирощування сої по щілинах в умовах, зрошення обробіток ґрунту виконують щілинорізами, сіють насіння у зоні завчасно пророблених щілин, згідно корисної моделі, в щілини вносять мінеральне підживлення, створюють вологозахисний екран в міжряддях, обробляють вегетуючі бур'яни гербіцидами, проводять вегетаційні поливи, збирають врожай прямим комбайнуванням у фазі повної стиглості зерна. Поставлена задача досягається також тим, що щілини виконують восени на глибину 40см, шириною 4,5см, міжряддям 70см, одночасно в них вносять в якості мінерального підживлення нітроамофос в кількості 100кг/га на глибину 10см, вологозахисний екран створюють із стерні озимої пшениці. Поставлена задача досягається також тим, що для боротьби з бур'янами використовують гербіцид утал концентрацією 1,5-2л/га з нормою внесення розчину 150л/га, за 4 тижні до посіву насіння сої сорту "Сонячний" обробляють Бенлатом (50%) нормою 3кг/т, в день посіву насіння обробляють розчином молібденокислого амонію (0,5-1,0%) нормою 200г/т, сіють насіння нормою 300тис.шт/га, підтримують поливами вологість ґрунту в шарі 070см на рівні 80% найменшої вологоємності (НВ) у фазі цвітіння та наливу бобів. Зменшення продуктивної вологи в ґрунті рівнозначно зменшенню кількості опадів, так як для рослин важлива та кількість вологи, яка накопичилась в ґрунті та може ними споживатися. Накопичення продуктивної вологи в ґрунті може відбуватися внаслідок атмосферних опадів на протязі 46815 4 року та вегетаційних поливів. За рахунок ґрунтової вологи виникає рух води та розчинених в неї мінеральних речовин від коренів до листя рослин та транспіраціїї вологи в атмосферу. Для одержання статистичного матеріалу по запасам продуктивної вологи в ґрунті та для оцінки її подальшого впливу на врожайність сої було закладено досліди на двух полях по 32,5га кожний, зрошення яких виконувались за допомогою дощувальної установки типу "Фрегат". Тип ґрунту - південий чернозем середньосуглинковий. Дослідження проводились по схемі: - контрольне поле - прямий посів насіння сої сорту "Сонячний" в необроблений ґрунт після попередника нормою 300тис.шт./га з міжряддям 70см та одночасним внесенням мінеральних добрив в зону посіву; - дослідне поле - щілювання ґрунту восени після попередника з одночасним внесенням мінеральних добрив в щілини, посів насіння сої сорту "Сонячний" в щілини нормою 300 тис. шт./га з міжряддям 70 см. В обох варіантах поле в міжряддях залишається покрите стернею озимої пшениці, яка і служить вологозахисним екраном. Обробка насіння перед посівом, догляд за посівами, вегетаційні поливи, збирання врожаю та всі інші умови були однакові для обох схем. Різниця в дослідах, яка впливала на врожайність сої, полягала в обробці ґрунту методом щілювання, а отже і в різних запасах вологи в ґрунті та його щільності на обох полях. Обробіток ґрунту на дослідному полі починається восени, після збирання попередника. Щілювання ґрунту виконується щілерізом, який проробляє щілини на глибину 40см, шириною 4,5см, наприклад, щілерізом "Brillion" (протокол державних випробувань Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого №167/32-10/3, Херсон 2006p., копія протоколу додається). Вказаний щілеріз зменшує енергоємність обробітку ґрунту в порівнянні з аналогом та потребує для агрегатування трактор потужністю близько 300кВт (при одночасному нарізанні 8-ми щілин з міжряддям 70см). Аналог з цією ж кількістю щілерізів при боковому розпушуванні ґрунту до 25см буде потребувати для агрегатування більш потужний трактор. При щілюванні руйнується плужна підошва, поліпшується аерація та інфільтрація ґрунту. Щілини також будуть слугувати для орієнтації руху агрегатів для внесення туків та при посіві як направляючі для сошників сівалки. В щілини вносяться мінеральні добрива (нітроамофос 100кг/га) на глибину 10см. При цьому віддача їх для рослин значно більша, ніж при внесенні добрив на всю площу поля (традиційний спосіб вирощування сої), де частина добрив буде використана бур'янами для свого росту. Мінеральні добрива поступово опускаються по профілю щілини внаслідок меншої щільності ґрунту та розчиняються в ґрунтовій вологі. На середньосуглинковому чорноземі ґрунтова волога на глибині 70см є адекватною для стабільного росту сої. Коли запаси продуктивної вологи 5 46815 досягнуть цього рівня, то, наприклад, азотні добрива дадуть більш високу економічну ефективність. Крім цього, сходи сої не будуть зазнавати опіків від міндобрив. В осінньо-зимовий період штучно зроблені щілини почали працювати на накопичення вологи. Дослідження вологості ґрунту в шарі 0-100см та щільності складення в шарі 0-15см на контрольному та дослідному полях почалися з осені та проводилися до збирання врожаю. Визначення запасів продуктивної вологи (взяття проб ґрунту) виконувалась за допомогою ґрунтового бура з відбором проб через кожні 10см згідно рекомендацій, приведених в книзі Чиркова Ю.І. "Основы с.-х. метеорологии", Гидрометиздат, Ленинград. Дослідження щільності складення ґрунту проводились за допомогою щільно-міра на глибину 15см через кожні 5см. Динаміка запасів продуктивної вологи в зоні рядку сої, посіяної по щілинам та посіяної без щілин (контрольний варіант) в метровому шарі ґрунту в мм за 2008р. приведена на діаграмі (див. Фіг.). Лінія 1 на діаграмі - це запаси вологи в ґрунті, який оброблений методом щілювання, лінія 2 запаси вологи в ґрунті без його щілювання. Аналіз показує, що на початку спостережень запаси продуктивної вологи були однакові як на 6 дослідному так і на контрольному полях та складали приблизно 42мм. Після щілювання восени 2007р. дослідного поля вологи в ґрунті стало більше, ніж на контрольному полі. В середині березня 2008р. в метровому шарі ґрунту на дослідному полі було накопичено 158мм вологи, а на контрольному - 120мм. Високі запаси вологи в ґрунті перед посівом здатні забезпечити добрі врожаї навіть при недостатній кількості опадів в весінньо-літній період вегетації. В заявленому способі насіння сої висівалося в щілини сівалкою "Джон Дір 7000" (Протокол державних випробувань Південно-Української філії УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого №1009/253-03-08, Херсон 2008p., копія протоколу додається). Для посіву сої на контрольному полі ця сівалка дообладнувалась пристосуванням для прямого посіву. В щілини з осені були внесені мінеральні добрива і за осінньо-зимовий період щілини накопичили в ґрунті продуктивну вологу. Таким чином, насіння висівалося в середовище з усіма необхідними компонентами для швидкого росту - мінеральні добрива, волога, пухкий ґрунт. За даними досліджень (табл. 1) щільність складення ґрунту в зоні щілин менша, ніж контрольному полі. Таблиця 1 Щільність ґрунту в рядку сої по щілинах та без щілин, г/см3 Шар ґрунту, см 1 0-5 5-10 10-15 Період сівби Щ Б 2 3 0,59 0,89 0,99 1,18 1,14 1,24 бутонізація Щ Б 6 7 0,67 0,95 1,07 1,23 1,20 1,29 Створення оптимальних умов для проникнення коренів сої до поживних та вологих шарів ґрунту в щілинах, прискорює розвиток рослин. Біологічною основою правильного режиму зрошення являється евапотранспірація сої або кількість ґрунтової вологи, витраченої за період вегетації на транспірацію та випаровування вологи ґрунтом. Виникає рух води та розчинених в неї мінеральних речовин від коренів до листя рослин, подальшого випаровування вологи рослиною, яка завдяки транспірації становиться сполучним елементом між літосферою та атмосферою. За даними наукових досліджень евапотранспірація (сумарне водовживання) сої складає: макси3 3 мальна - 7540м /га, оптимальна - 5670м /га, міні3 мальна - 3900м /га (Горанов X. и др. Соя. Москва, изд. "Колос" 1981г). Проте за період вегетації соя нерівномірно використовує вологу. Від появи сходів до початку цвітіння водовживання складає 28-30м3/га на добу, від початку цвітіння до утворення бобів з поливами для підтримки НВ на рівні 80% активного шару 3 ґрунту (70см) водовживання складає 59,9м /га на добу, від утворення бобів до повної стиглості зер3 на - 17-25м /га. В критичний період розвитку рослин (цвітіння цвітіння Щ Б 8 9 0,99 1,21 1,09 1,40 1,20 1,41 формування бобів повна стиглість Щ Б Щ Б 10 11 12 13 0,96 1,20 0,48 1,16 1,10 1,35 0,72 1,38 1,20 1,52 1,05 1,64 та утворення бобів) зрошувальною нормою доповнюють нестачу води, яка необхідна для сумарного водовживання сої. Зрошувальна норма для дослідного поля враховувала суму корисних опадів за період вегетації, а також різницю між запасами продуктивної вологи в ґрунті на початку та в кінці вегетації. За період вегетації сої випало 233мм опадів, в основному в період цвітіння. Норма зро3 шення (2300м /га), була розділена на 6 поливних норм, в тому числі: два поливи по 500м3/га, один 3 3 полив - 400м /га, та три поливи по 300м /га. Поливна норма враховувала ту кількість води, яка була необхідна для зволоження шару ґрунту, де знаходилась основна маса коренів рослин, до рівня 80% НВ. Зрошувальна норма води та опади сукупно склали 4630м3/га. З цієї кількості води на дослідному полі в метровому шарі ґрунту накопичилося максимум вологи 1580м3/га, а на контрольному 1100м3/га. Цієї вологи (1580м3/га) в метровому шарі ґрунту на дослідному полі було достатньо аби підтримати НВ на рівні 80% в шарі ґрунту 70см. 3 Сукупні витрати води (4630м /га) були більші 3 мінімального водовживання (3900м /га) та менші оптимального (5670м3/га), тобто зрошувальна но 7 46815 3 рма 2300м /га дозволила в цілому зменшити витрати води на полив сої в вегетаційний період. Незважаючи на підвищення температури повітря при проведенні вегетаційних поливів, запаси вологи в ґрунті на дослідному полі збільшувались, 8 в той же час вологи на контрольному полі в метровому шарі ставало меньше. Різниця між ними склала 48мм. Це й стало однією з причин збільшення врожайності сої на дослідному полі, прощільованому з осені. Таблиця 2 Результати польових дослідів з доведенням до урожаю Показник 1 Культура, сорт Площа закладки дослідів, га Врожайність фізична, ц/га: а) основної продукції (сої) різниця середніх, ц/га НІР; 0,95 суттєвість різниці б) побічної продукції (листостеблова маса), ц/га Збирання сої проводилось прямим комбайнуванням у фазі її повної стиглості, коли вона скинула листя. Густота рослин склала 280тис. шт./га. Насіння, вологістю 16%, добре відокремлювалось від стулок бобу. Висота зрізу рослин не перевищувала 7,5см, а висота розташування нижнього бобу складала 8,2см, що дозволило зменшити втрати зерна при збиранні сої комбайном, який був обла Спосіб вирощування по щілинах без щілин 2 3 соя, сорт "Сонячний" 32,5 32,5 43,0 3,0 2,78 40,0 суттєва 60,2 56,0 днаний жниваркою з плаваючим різальним апаратом. Найменша суттєва різниця (НІР; 0,95) урожайності на полях (таблиця 2) розраховувалась згідно рекомендацій, приведених у книзі Доспехова Б.О. "Методика полевого расчета", Видавництво "Колос", Москва, 1973р., стор.172. Таблиця 3 Техніко-економічні показники способів вирощування сої Показник 1 Витрати праці, люд. год/ц Сукупні витрати, грн./ц Енергоємність, МДж/ц Економічний ефект по зрівнянню з контрольним способом, грн./ц Значення показника спосіб вирощування по щілинах спосіб вирощування без щілин 2 3 6,58/0,15 6,73/0,17 56,6 59,87 351 373 Аналіз техніко-економічних показників (таблиця 3) показує, що найменші витрати праці, сукупні витрати на 1 ц сої, а також енергоємність має спосіб посіву та вирощування сої по щілинах в умовах зрошення. Економічний ефект в порівнянні з контрольним способом склав - 3,27грн./ц. Запропонований спосіб посіву та вирощування сої по щілинам в умовах зрошення дозволяє створити умови для накопичення вологи в ґрунті в осінньо-зимовий період за рахунок щілин, які виконуються в ґрунті восени, підвищити якість посіву насіння сої, яке висівається в щілини, де знаходяться мінеральні добрива, волога та пухкий ґрунт, зменшити об'єми використання поливної води в вегетаційний період за рахунок вологи, яка накопичується в щілинах при поливах, зменшити обсяг ґрунтообробних операцій за рахунок того, що щілини використовуються декілька років та вилучення операцій по передпосівному обробітку ґрунту. Створення вологозахисного екрану із стерні попередника виключало міжрядне рихлення, а 3,27 боротьба з бурьянами проводилась за допомогою гербіциду за два тижні до посіву. Погіршення структури ґрунту, поверхня якого ущільнюється важкими колісними тракторами, призводить до погіршення проникнення вологи в ґрунт та переміщення її в більш глибокі горизонти. Щілина якраз і створює умови для переводу талих і дощових вод в зону з пониженою вологістю. Пророблені на глибину 40см щілини добре вбирають поверхневу вологу при випаданні опадів та вегетаційних поливів, яка служить енергоносієм та активним фактором розвитку рослин, при цьому зникають передумови для створення стокових площадок на поверхні ґрунту. В щілинах після збору врожаю залишаються коріння та частини стебел рослин, які згодом перетворюються на органічне добриво. Фенологічні дослідження за розвитком кореневої системи рослин показали, що при посіві сої з відхиленням від щілини до 15см, коренева система рослин зорієнтована на щілину. Спосіб посіву та вирощування сої по щілинам 9 46815 в умовах зрошення дозволить підвищити врожайність сої та зменшити витрати на її вирощування. Спосіб експериментально випробуваний Південно-Українською філією Укр-НДІПВТ ім. Л. Пого Комп’ютерна верстка О. Рябко 10 рілого у господарстві з іноземними інвестиціями ПП «Емануїл Фарм», Херсонської області в 20062008pp. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601